Лист 61

про свого таємного вчителя

(переклад з івриту)

Особливий лист, який надіслав Бааль Сулам своєму родичу в 1928 році

Десятого тевета (3 січня) 1928, околиця міста Ґів’ат Шауля, крихти Єрусалиму.

Вітаю відомого хасида, знавця і ерудита, ... ... хай світить його світильник, лист якого від п’ятниці, переддня суботи глави «Ваєшев», отримав я благополучно. І ось, багато є питань до мене, а особливо бажає знати, на чому вибудував я основи в науці кабала, які мають «сидіти на краплі чорнила сім чистих днів», кінець цитати.

А оскільки я, зі свого боку, не бачу себе зобов’язаним співчувати йому в цьому, все ж, з причин, лиш мені відомих, відповім йому, скільки буде змоги. І розповім йому основне, що сталося зі мною з початку цього заняття й до кінця, і з причини чого я удостоївся цієї мудрості через велике милосердя Творця.

У дванадцятий день місяця мархешвана, в переддень суботи, вранці, прийшов до мене один чоловік. Розкрилося мені, що він великий мудрець, диво дивне, в науці кабала, і також в різних науках, і відразу, на початку його слів, відчув я в ньому і дізнався, що мудрість Творця в його нутрі, і всі його слова є надзвичайно піднесеними і у великій самовпевненості. Разом з цим дуже повірив я усім своїм єством і відчуттями. І пообіцяв він мені розкрити мені науку істини в усій повноті її, і займався я з ним десь три місяці кожну ніч після опівночі, у нього вдома. І більшість наших занять була про шляхи святості й очищення. Однак, кожен раз благав я його розкрити мені якусь таємницю з науки кабала, і почав він говорити початки тем, і жодного разу не довершив мені їх. І, зрозуміло, була мені через це страшна туга. До того, що одного разу після сильного упрошування, довершив він для мене одну таємницю, і була моя радість нескінченною. І відтоді почав я набувати сам трохи самоцінності, і що більше збільшувалася для мене моя самоцінність, то більше віддалявся від мене мій святий вчитель, хай буде благословенна його пам’ять, але також і цього я не відчув. І продовжувалося це десь з три місяці, аж поки в останні дні не знаходив я його зовсім в його домі, шукав, і не знаходив його. Тоді відчув я, що насправді він віддалився від мене, і горював я дуже, і почав поліпшувати свої шляхи.

А дев’ятого нісана вранці знайшов я його, і умовляв його сильно про наші речі, і тоді знову він примирився, точно як і раніше, і розкрив мені велику й осяжну таємницю щодо мікви, що вимірюється і виявляється нестача, і радість моя, зрозуміло, злетіла вище голови. Але побачив я, що він наче слабшає, і я не виходив більше з його дому. І назавтра, десятого нісана року 1919 помер він, хай заслуги його захистять нас і Ісраель. І велич горя мого не можна описати, бо серце моє було сповнене надією удостоїтися мудрості й знання, як мої попередники. І ось, залишився я тоді без нічого, і навіть те, що отримав від нього забулося на час від великого смутку. І відтоді й далі піднесені були очі мої до небес з тугою і жаданням нескінченним, не давав я собі спокою жодної миті на день, аж поки знайшов милість в очах Господаря і Створювача мого, Творця. І заслуга мого святого вчителя і вчення його допомогли мені, і відкрилося серце моє у вищій мудрості, осяжній та великій, як джерело, що б’є. Також згадав я, милістю Творця, всі таємниці, що отримав від свого вчителя. Хвала Творцеві, що дав мені дожити і доіснувати до цього. І як можу я, такий, як я є, дякувати Йому, благословен Він, і вже спочатку знав Він мою убогість, що не маю я тями й розуміння навіть дякувати й славити за Його величезні блага. Однак, хто скаже Йому, - що зроби і що вдій. А вчитель мій святий, згаданий мною, заробляв на життя великою торгівлею, і був відомим у всьому місті як вірний торговець, але стосовно науки кабала не знала його жодна людина до сього дня, і мені не дав права розкривати його ім’я. А тепер відповім на решту запитань. Заробіток мій – в місцевому рабинаті. Але постійна сума заробітку дуже засмучує, і Творець дає мені можливість задовольнити потреби різними способами, і взагалі я втішаюся тим, що живу в Країні Ісраеля поки що, і сподіватимусь на Творця, бо не кінчається Його милосердя. І я займаюся привселюдно кабалою, на очах у громади й суспільства, однак приховано, одиницям, я показую іноді шляхи і початки тем, відповідно до періоду й часу. Відкритою Торою я займаюся лише кілька годин на день, тим, що я даю десятий урок, викладаю учням єшиви, - де я вихователем над ними, - що зветься «Дім навчання для рабинів». Дочка його сестри, Лея, хай живе, сподіваємося на весілля в найближчі дні. Наречений великий «учень Мудрого», викладач, богобоязливіший за багатьох інших, родовитий, онук адмора зі Стратина і маґіда з Межиріча, і його рід охоплює майже всіх учнів Бааль Шем Това.

І за стан мого здоров’я і здоров’я моїх домочадців хвала Творцю, все добре. Хай дасть Творець почути і отримати добрі вісті й удостоїмося великої розради для Сіона.

Зять твоєї сестри,

Єгуда Лейб