Стаття 4, 1987 рік
(переклад з івриту)
Ось, написано: «І сказав Аврам Лотові: Нехай не буде розбрату між мною і тобою, і між пастухами моїми і пастухами твоїми, адже мужі-брати ми. Чи не вся земля перед тобою? Відділись же від мене: якщо ти ліворуч, то я праворуч; а якщо ти праворуч, то я ліворуч».
І слід зрозуміти про що він сказав «бо мужі-брати ми», адже не були вони братами.
І в книзі Зоар пояснює так: «Бо мужі-брати ми», бо зле начало і добре начало близькі один одному, це з правого боку в людині, а це з її лівого боку. Тобто зле начало з лівої сторони її, а добре начало з правої сторони. І відповідним буде й пояснення, що «мужі-брати» означає, що йдеться про одне тіло, а суперечка, вона між добрим началом і злим началом, які звуться «братами», кінець цитати.
І внаслідок цього виникає важке питання. Це ясно, коли добре начало говорить злому началу «якщо підеш ліворуч». Тобто ти кажеш мені, щоб я пішло шляхом лівої лінії, і це – дорога злого начала, бо воно міститься завжди з лівої сторони, як сказано вище в словах Зоар, що зле начало завжди з лівої сторони. І добре начало каже йому, що я не піду твоєю дорогою, а піду я шляхом правої сторони, що є дорогою доброго начала, бо воно завжди міститься справа, - це ми можемо зрозуміти. Але як це воно каже «якщо ти вправо», тобто якщо зле начало піде правою стороною, що є шляхом доброго начала? І ще - чому каже йому добре начало «то я вліво», тобто добре начало піде шляхом лівої лінії, що є дорогою злого начала? Важко це зрозуміти.
Тож мій пан, батько й учитель запитав, - чому, коли Яаков мав суперечку з Лаваном, написано: « І відповідав Лаван і сказав Яакову: «Доньки – мої доньки, і діти – мої діти, і худоба – моя худоба, і все, що ти бачиш, моє воно». Тобто, грішник Лаван стверджував, що все – його, отже, у Яакова немає ніякої власності, а все належить грішнику Лавану.
То чому, коли Яаков давав подарунки Ейсаву, написано: «І сказав Ейсав: «Є в мене пребагато, брате мій, хай буде тобі те, що в тебе». І не бажав приймати від нього все, що той хотів дати йому. Тоді як Лаван твердив навпаки, - що все його.
І сказав (мій батько й учитель), що існує тут поняття порядку роботи, як поводитися в роботі зі злим началом, коли воно з’являється людині з його справедливими твердженнями, щоб заважати людині прийти до злиття з Творцем.
«І сказав Лаван», виходить, що він прийшов з твердженнями праведника, і каже йому, - людині, яка хоче молитися й бажає продовжити трохи свою молитву. Або ж, як інший приклад, коли хоче чоловік піти вчитися в дім навчання і в думці його було виконати «будь мужнім як лев» і подолати свої лінощі. Тоді приходить зле начало і доводить, - так, дійсно, ти бажаєш зміцнитися і виконати волю Батька твого, що на небесах, як написано (в трактаті «Авот», розд.5): «Єгуда бен Тейма каже: «Будь сміливим, як барс і легким як орел, біжи як олень і будь мужнім як лев, виконуючи волю Батька свого, що на небесах».
Але ж я знаю, що немає в тебе бажання виконувати волю Батька свого небесного. Проте, я знаю правду: ти дієш виключно заради себелюбства, і немає в тебе любові до Творця, щоби міг ти сказати, що те, що ти збираєшся виконувати наразі якусь дію, то це буде заради небес. А все, у чому ти працюєш, все це – для мене, тобто для сітри ахри, а не задля святості.
Якщо так, то що це за «подолання». Тобто, якщо ти працюєш для мене, то я раджу тобі, - сиди собі тихенько і май задоволення з цього. Оскільки все, що ти хочеш зробити, все це задля мене. Тому я й жалію тебе, щоб не вкладав ти великих зусиль і насолоджувався б спокоєм. І це те, що сказав Лаван, тобто зле начало, що облачилося в «таліт» Лавана, і тому каже: «Дочки – мої дочки… і все, що ти бачиш, моє воно».
А Яаков суперечив йому, що не так це, а працюю я заради небес. А отже варто мені перебороти свої лінощі і виконувати волю Творця. І не бажаю я чути твоїх доказів, того, що ти доводиш мені твердженнями «праведника».
А грішник Ейсав діяв навпаки. Бо коли Яаков прийшов до нього і хотів дати йому свої набутки Тори та заповідей, тоді Ейсав сказав йому: «Є в мене багато», тобто є в мене багато Тори та заповідей від інших людей, які всі працюють на мене, а не в ім’я небес. Але ти – праведник, ти дієш не для мене, а заради небес. А коли так, не маю я жодної частки в твоїй Торі та духовній роботі. Тому я не хочу отримувати від тебе цього і переводити в своє володіння. Адже ти – праведник і ти працюєш виключно в ім’я небес.
І запитав мій батько й учитель про це: а насправді, у кого з них твердження правдиві, тобто у Лавана, чи у Ейсава? І сказав, що насправді обидва говорять правду, - те, що добре для сітри ахри, чим вони й заважають людині прийти до досконалості. А різниця в їхніх твердженнях, - висловлюються вони до дії, чи висловлюються після дії. Тобто передує дії, це коли людина хоче зміцнитися і зробити щось у святості, на благо Творця, - тоді зле начало зодягається в твердження праведника і каже людині, що ти не здатна вдіяти щось на користь святості, а все, що ти робиш, все це – для мене. І це зветься «все, що ти бачиш, моє воно». Тобто, все ти робиш, це для сітри ахри, а якщо так, краще буде щоб було «сиди й нічого не роби». Тож навіщо труждатися і переборювати свої лінощі? І цим воно упокорює людину, щоб вона не займалася Торою та заповідями. І це є твердженням Лавана.
А твердження Ейсава, воно – після дії. Тобто, якщо кінець кінцем чоловік переважає твердження Лавана і йде шляхом Яакова, приходить до нього Ейсав і каже йому, - ти ж бачиш, який ти «герой, муж війни», і що не подібний ти твоїм товаришам: вони ледачі, а ти лицар, і хто зрівняється з тобою! І тоді охоплює людину гординя, про що сказано мудрецями (в трактаті «Сота», 5:2) так: «Сказав рав Хісда, що говорив мар Уква: «Про кожного, хто грубий духом, каже Творець, - не можемо Я і він жити [разом] у світі».
І тому заперечив Яаков проти цього і сказав йому, - ні, не так: все, що я зробив, було лише для тебе, тобто ради особистої користі, що є бажанням отримувати, яке належить до сітри ахри. І маю я тепер починати роботу з самого початку, так, щоб усе було в ім’я небес, а не для тебе. Але досі працював я тільки лиш для тебе. І це й є те, що дав Яаков Ейсаву як подарунок, - а Ейсав не бажав приймати від нього і твердив навпаки, що Яаков, він – праведник і працює цілком на благо небес, а не для особистого блага.
І згідно зі сказаним зможемо пояснити те, що ми запитували, - як можна сказати, що добре начало говорить злому началу: якщо ти підеш правою стороною, я піду лівою, - адже ліва сторона належить до сітри ахри, а не до святості. А сказаним вище можемо пояснити, що добре начало сказало злому: слід тобі знати, що не зможеш ти обманути мене, бо я знаю одне: ти бажаєш завадити мені прийти до ступеня робітника Творця, тобто щоби всі мої думки були б заради віддачі. А ти, в силу своєї ролі, намагаєшся залишити мене в себелюбстві.
Якщо так, то як я можу слухати твою «правоту». Тобто те, з чим ти прийшов до мене, одягнувшись у твердження праведника, радячи мені бути праведником і діяти заради небес. Цього не може бути, тому що це не твоя функція, але ясно, що ти бажаєш тут, своїми «порадами», заважати мені прийти до мети. І через те, що ти прийшов з твердженнями правої сторони, що зветься «лаван» (біле), то що мені слід робити тепер, - тільки лиш не слухати твоїх слів і робити буквально назворот твоїй думці. І це те, що написано, - «а якщо ти вправо, то я вліво».
І згідно зі сказаним повинна людина завжди бути уважною, щоб не впасти у тенета злого начала, коли воно приходить до неї з твердженнями праведника, і не слухатися його. І також того, що воно дає нам зрозуміти, що ми не йдемо наразі прямим шляхом, бо те, що ми бажаємо зробити зараз, це «заповідь, що викликана гріхом». Цими словами воно зв’язує нас, і ми падаємо у пастку й у тенета, де воно бажає панувати нами «праведністю» своїх промов.
І від імені Бааль Шем Това кажуть, що аби знати: якась порада, вона від злого начала, чи ні, з’ясування таке, - чи те, що воно каже людині, зобов’язує її до зусиль. Коли так, то це належить до доброго начала. А коли той, хто послухається, не буде повинен докладати зусиль, це ознака злого начала. І цим можна розрізнити: порада ця – доброго начала, чи злого начала.
Наприклад, скажімо, спало людині на думку, що не кожен повинен вставати вдосвіта, а робота ця належить тим, чиїм ремеслом є Тора, а не просто будь-хто з Ісраеля може дорівняти себе до мудреців, які повинні дотримуватися «І про Тору Його розмірковуй вдень і вночі». Але не просто якась людина з Ісраеля. І наводить людині доказ зі слів мудреців, аби справдити свої твердження, - з того, що казав рабі Йоханан від імені рабі Шимона бар Йохая (в трактаті «Мінхот», 99): «Навіть якщо прочитала людина лише молитву «Шма, Ісраель» вранці й увечері, - виконала «хай не відходить ця книга Тори від уст твоїх». І коли так, переконує людину що краще якщо ти прокинешся вранці як усі, і не будеш втомленою весь день, і ти зможеш молитися з наміром, краще, ніж будеш здатна молитися, якщо вставатимеш ще вдосвіта.
І відомо з усіх книжок хасидизму, що головне – це молитва, бо молячись, людина не думає ні про що інше крім того, щоб Творець почув би її молитву. Також при молитві саме час, коли можна легше спрямувати свій намір і відчути, перед Ким ти стоїш. І зовсім інше – при вивченні Тори, хоча й написано «вивчення Тори дорівнює всьому іншому».
Також пояснюють, що це означає: Тора дарує людині важливість і велич Творця, а отже, вона є лише «сґулою», чудодійним засобом, що дає людині можливість молитися і відчувати сказане «перед Ким ти стоїш», що є сґулою прийти до злиття. І це тоді, коли людина молиться Творцеві, щоб знати, з Ким вона розмовляє, і в якій манері вона промовляє перед Творцем, і тоді це час, коли вона може скасувати себе перед Ним, а це є головним, щоб анулювала вона власне володіння. І людина повинна прийти до відчуття, що немає нічого іншого в світі, крім Творця. І вона бажає злитися з Ним і скасувати особисте володіння.
І ще більш за це сказали мудреці, що всі добрі діяння, які робить людина, як щодо Тори так і в інших справах у святості, все це людина може бачити, чи воно гаразд, згідно з її відчуттям у молитві. Виходить, відповідно, що головним є молитва. А якщо ти прокидатимешся до схід сонця, то само собою все зіпсується, і якщо так, - що ти виграєш? Ясно, що воно висловлює твердження праведника. І тоді людина може з’ясувати: якщо, коли послухається його слів, буде їй більше труда, - тоді вона може знати, що це є твердженням доброго начала. А якщо послухається його порад і буде їй менше зусиль, це є ознакою, що то зле начало говорить з нею, тільки зодягається воно у твердження праведника, і цим утворює для неї пастку, щоби впала в тенета, які воно підлаштувало людині тим, що промовляє до неї устами праведника. І правду кажучи, завжди потрібен проводир, який розуміє, як навчити людину, щоб вона знала що то правда, а що то брехня, бо людина сама не в змозі з’ясувати це.
І зі сказаного, що зле начало приходить з твердженнями праведника, тобто начебто бажає людині порадити, як вона могла б увійти у святість, можемо зрозуміти те, що сказали мудреці (в трактаті «Бава Батра», 98:1): «Кожен, хто пишається «талітом» мудреця, а сам не є мудрецем, не вводять його до Творця».
І слід зрозуміти, що то за такий гріх великий, якщо людина пишається одягом мудреця. Тобто, дуже цінує одяг мудреця, так що гордиться ним. Адже не таке вже й велике порушення вчинила, щоб давати їй настільки велике покарання, що аж не вводять її до Творця. Висновуємо з цього, що йдеться про людину, яка гідна увійти до Творця, але через цей гріх, що вона пишається вбранням мудреця, належить їй таке велике покарання.
Проте, слід пояснити: йдеться про те, що зле начало являється людині й пишається «талітом» мудреця, тобто промовляє до людини як мудрець, який розмовляє з простолюдином і радить їй стати мудрецем. І це так, як запитує мій батько й учитель: чому на мудреця кажуть «талмід хахам» (учень мудрого), а не кажуть просто «хахам» (мудрий). А це вказує нам, щоб ми знали, що «мудрим» називається Творець, бажання Якого – віддавати Своїм створінням. І той, хто навчається у Творця цій властивості, бути тим, хто віддає, він і називається «учнем Мудрого». Тобто тим, хто навчався у Творця бути дарителем.
І сказаним слід пояснити, що зле начало приходить до людини і дає їй поради, як прийти до злиття з Творцем. Тобто, бути вкупі з Творцем, - а насправді воно не є «учнем Мудрого», іншими словами, наміром злого начала є привести людину не до злиття, а навпаки, до відокремлення. І розмовляє воно як мудрець, тому що бажає утворити западню, щоб віддалити людину від «царської дороги».
І якщо людина не звертає уваги щоб перевірити, хто розмовляє з нею, - добре чи зле начало, і тільки чує, що говорить до неї той, хто одягнений в «таліт» мудреця, а той пишається цим, тобто дає розуміти поважність мудреця і разом з цим замислює вести людину іншим шляхом, до розбіжності властивостей, - тоді кажуть людині, щоб знала, що коли дослухається до його поради, не вводять ту людину, яка слухає його порад, до Творця, а навпаки. Тому потрібно бути дуже уважним щоб знати, хто є той, хто говорить і не рахуватися з тим, що він каже. Тобто, навіть коли й говорить щось добре, також не можна слухати його. Випливає з цього, що від людини не порядної не можна слухати навіть щось правдиве.