Стаття 8, 1988 рік
(переклад з івриту)
Зоар (в главі «Ваішлах») наводить доказ того, що той, хто молиться має пояснювати свої слова як слід, - з написаного про Яакова, який сказав: «Визволи ж мене». І пише так: «Визволи ж мене від руки брата мого, від руки Ейсава, бо страшуся я його, як би не прийшов він і не розбив би мене, - матір з синами». З цього виходить, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як годиться. Адже сказав «визволи ж мене», і на перший погляд, було б цього досить, бо не потрібно йому більше, ніж визволення. Разом з цим сказав Творцю, - а якщо скажеш, що вже визволив мене від Лавана, тому пояснив – «від руки брата мого». А якщо скажеш, що й інші близькі люди називаються братами, - як сказав Лаван Яакову: «Чи тому, що ти брат мені, будеш служити мені задарма?» Тому пояснив: «від Ейсава». Який сенс? – тому що потрібно пояснювати речі як слід. Якщо скажеш: чому йому потрібне спасіння? - «бо страшуся я його, як би не прийшов він і не розбив би мене». І все це аби пояснити речі в найкращий спосіб, і не приховувати нічого», кінець цитати.
І дуже важко зрозуміти те, що коли людина молиться Творцю, який знає думки людей, потрібно пояснювати свої слова як належить, - а інакше, боронь боже, Він не знає чого їй, людині, бракує? Проте, слід пояснювати це стосовно самої людини. Тобто, сама людина повинна знати, чого бракує їй і з’ясувати кожну з потреб окремо. А не те, щоб сказала вона загалом, що все у неї негаразд і бажає, щоб Творець допоміг їй. А причина в тому, що існує правило: «немає світла без клі, немає наповнення без потреби». Тому покладено на людину впорядкувати для себе всі деталі того, чого їй бракує. Тобто, врятування з рук Лавана не подібне до порятунку з рук Ейсава і таке інше.
І можемо це зрозуміти так, як сказав мій пан, батько й учитель про написане щодо Лавана, який сказав Яакову: «І відповідав Лаван і сказав Яакову: «Доньки – мої доньки, і діти – мої діти, і худоба – моя худоба, і все, що ти бачиш, моє воно». А про Ейсава, який говорив з Яаковом, написано, що Ейсав сказав навпаки: «І сказав він: Що тобі весь цей стан, який я зустрів?» І сказав він (Яаков): «Щоб набути милості в очах пана мого». І сказав Ейсав: «Є в мене пребагато, брате мій, хай буде тобі те, що в тебе». І сказав Яаков: «Візьми моє приношення з руки моєї».
І сказав, що зле начало облачається іноді в облачення «Лаван», так, наче воно праведник, і походжає в білому (івр. «лаван») вбранні, а іноді воно одягається в облачення «Ейсав», коли каже, що людина вже «аса» (зробила) все в досконалості, і немає їй більше що й додати, і вводить в неї дух гордині. А порядок такий, що перед дією воно каже людині: «Не варто, щоб ти входила в роботу лішма, бо це річ важка і не для тебе ця робота. Адже все що ти робиш, усе це для мене, і не можеш ти нічого спрямувати в ім’я небес». І цим, тобто цими твердженнями, може зле начало відвести людину від занять Торою та заповідями на шляху істини. І це – перед діянням, і це те, що сказав Лаван: «Доньки – мої доньки…»
Однак, після дії, приходить Яаков і каже йому: «Тепер я бачу, що правда на твоєму боці, тобто всі думки мої були тільки ради тебе, інакше кажучи, ло лішма. А тому тепер покладено на мене просити у Творця, щоб дав мені відповідь, і матиму я силу діяти в ім’я небес». Тоді приходить зле начало і облачається в образ Ейсава, - від слова «асія», діяння: «Ні, насправді ти робив усе в ім’я небес, і ти великий праведник, - зовсім не такий, як твої товариші». Тоді Яаков сказав йому: «Візьми моє приношення з руки моєї». Тобто, сказав йому: «Є в мене все». Іншими словами, - вся робота, яку я виконував досі, була для тебе». А Ейсав сказав йому: «Хай буде тобі те, що в тебе», тобто не працював ти для мене.
І сказаним слід тлумачити: якою є причина того, що в час, коли молиться, «має пояснювати свої слова як слід». Йдеться про те, що людина сама повинна з’ясувати порядок своєї роботи, для того, щоб знала детально, про що молитися. Бо іноді вона молиться про щось протилежне тому, чого їй не вистачає. Сама ж молитва є розкриттям хісарону людини, бо хісарон називається клі, а без клі немає світла. Тому потрібно людині молитися, щоб було в неї клі, щоб Творець наповнив його. А якщо немає клі, не може бути щоб Творець задовольнив потребу.
І це як ми просимо в молитві на новомісяччя: «Хай задовольнить Творець прагнення сердець наших на добро». Де «прагнення» називаються «келім». І коли є келім, тоді можливо Творцю наповнити їх. І в цій молитві «благословення місяця», слід зрозуміти те, що ми кажемо «хай задовольнить Творець прагнення сердець наших на добро». На що вказує нам те, що ми додаємо слово «на добро»? Адже чи просить людина «на зло»?
І зможемо зрозуміти це завдяки тому, що каже Зоар: «Той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід». Написано: «Визволи ж мене від руки брата мого», - але ж і Лаван називається «брат мій», як написано про сказане Лаваном Яакову: «Чи тому, що ти брат мені…» Тому уточнив, - «від руки Ейсава». І це згідно з тим, що пояснив мій батько й учитель, що іноді називається зле начало іменем «Лаван», а іноді іменем «Ейсав». А різниця між цими іменами, вона – між тим, що перед дією, і тим, що після дії. Бо перед дією називається іменем Лаван, а після дії воно називається іменем Ейсав.
І цим слід пояснити, що коли людина молиться Творцеві, щоб допоміг їй, і бажає вона зробити якусь добру справу, і відчуває, що немає в неї сили подолання, тоді заборонено просити, щоб Творець допоміг їй (врятуватися) від руки Ейсава. Тобто розмірковувати, як це вона все робить не заради небес, і що діяння її нічого не варте. І проситиме Творця, щоб допоміг їй врятуватися від слів Ейсава, який каже, що дії твої є діями гідними, і дуже вони є важливими на небесах, і немає в тебе наміру працювати для мене, - тобто для злого начала, яке зветься наразі «Ейсав».
А нехай бажає людина, щоб Творець допоміг їй, щоб вона відчула, що все робить вона не в ім’я небес, і щоб побачила тепер правду, що діяння її є не важливими. Виходить, що якщо насправді людина відчує, що дії її нічого не варті, - то що вона виграє, якщо отримає таку допомогу від Творця? Певно, не вийде в неї зробити ніякої доброї справи, бо людина не може працювати заради програшу, а мусить вона бачити якусь користь від своєї роботи.
І це те, що каже Зоар, що «має пояснювати свої слова як слід», оскільки людина повинна знати те, чого їй не вистачає для того, щоб виконувати Тору та заповіді. Тому її молитва має бути «визволи мене від руки Лавана», тобто від того, що Лаван давав їй зрозуміти, що «все, що ти бачиш, моє воно», бо Лаван стверджує, що людина робила все не інакше, як йому на благо, тобто на благо злому началу, тому діяння її вважаються як ніщо.
І людина молиться тоді, щоб Творець дав їй відчуття щоб побачила вона, що все, що вона робить, Творець має втіху від цього, і кожна невеличка річ в духовному є річчю дуже важливою, і ми не здатні оцінити величину важливості її. Тому має силу до роботи, адже вона працює наразі на кінцеву ціль, тобто своєю роботою вона робить велику справу для всього світу. Як сказали мудреці (в трактаті «Кідушін», 40): «Рабі Ельазар, син рабі Шимона, каже: «Оскільки весь світ судиться за більшістю, і окрема людина судиться за більшістю, то якщо виконала одну заповідь, - щаслива вона, що схилила себе і весь цілий світ на шальку заслуг».
І коли є в людини таке відчуття, зрозуміло, що вона набуває сил для роботи. Але якщо проситиме «врятуй мене від руки Ейсава», - буде їй гірше від цього. А оскільки «немає світла без клі», тому людина, коли молиться, «має пояснювати свої слова як слід». Що означає «як слід»? Сенс цього, що молитва людина була б гідна щоб прийняли її, тому що це їй на благо.
Однак, після дії, слід людині перейти до лівої лінії. Означає це, що хай вчинить перевірку, побачити, чи насправді дії її були повністю досконалими. І подивитися, чи є їй що виправити, для того, щоб завдяки Торі та заповідям, які вона виконує, вона могла би прийти до злиття з Творцем. Тоді зле начало облачається в Ейсава, як сказано вище, і каже людині: «Немає в тебе жодної вади, так, щоб хтось міг би сказати таке про тебе, бо ясно, що все, що ти робиш, все лише в ім’я небес» - і це називається «Ейсав», від слова «асія», діяння. Тобто, діяння твоє є дією досконалою, так, що немає чого й додати до нього. І тоді з’являється молитва: «Визволи ж мене від руки брата мого Ейсава», бо бажаю я, щоб стало мені сили зробити перевірку і побачити насправді, що я маю виправити».
А якщо попросить тоді, після дії: «Визволи ж мене від тверджень Лавана», який стверджував, що всі дії, які людина робить, вони не заради небес, а задля особистої користі, що є володінням злого начала, - виходить, що людина тоді перебувала під владою Ейсава, тобто все робила заради небес. А якщо так, вона залишається постійно в нестачі. Бо Ейсав твердить, що немає їй що виправляти, а все вона робить в ім’я небес. Отже, ніколи людина не може побачити правду.
І це те, що каже Зоар, що «має пояснювати свої слова як слід». Іншими словами, повинна людина придбати правильне клі, для того, щоб увійшла в нього правильна допомога, «бо немає світла без клі». І разом з цим зрозуміємо те, що ми запитували: що означає, що ми кажемо, щоб «Творець задовольнив прагнення сердець наших на добро», - бо чи проситиме людина у Творця щось погане? Але, як сказано вище, кожна молитва має бути на своєму місці.