120) «Берешит». Заговорив рабі Хія і проголосив: «Початок мудрості - страх Творця. Розум добрий у всіх, хто виконує їх (заповіді), слава Його перебуде вовіки». «Початок мудрості». Хіба в цьому висловлюванні не треба було сказати: «Закінчення мудрості - страх Творця», адже страх Творця - це Малхут, котра є закінченням Хохми? Однак ця Малхут повинна першою увійти в осягнення ступеню вищої Хохми. Як сказано: «Відкрийте мені врата праведності» - врата Малхут, яка називається праведністю. «Це - врата Творця» - дійсно; і якщо (людина) не увійде в ці врата, то ніколи не увійде до вищого Царя, який піднесений і укритий та захований, і створив врата до Себе, одні над іншими.
Пояснення сказаного. Питання його полягає в наступному: якщо «страх Творця» - це сфіра Малхут, що знаходиться в кінці десяти сфірот, то в такому випадкові треба було сказати: «Закінчення мудрості - страх Творця»?
І каже: «До Царя, який піднесений і укритий та захований, і створив врата до Себе, одні над іншими», - це не алегорія, а пряме значення. Адже саме тому, що Він «Цар, який піднесений і укритий та захований», і ніяка думка не може охопити Його, побудував Він численні ці ворота, одні над іншими, створивши можливість наблизитися з їхньою допомогою до лику Його. Як сказано: «Відкрийте мені врата праведності», - це врата, які створив Творець, надавши можливість праведникам постати перед ликом Його, пройшовши ці врата.
«А в кінці всіх воріт зробив Він одні врата з безліччю замків», - врата, які називаються Малхут де-Малхут та є точкою закінчення всіх вищих воріт. І ці останні врата є першими до вищої Хохми. Іншими словами, неможливо удостоїтися вищої Хохми інакше, як після досягнення саме цих останніх воріт, тому що це - перші врата для осягнення вищої Хохми. І тому сказано: «Початок мудрості - страх Творця», - оскільки страхом Творця називаються якраз останні ворота, які є першими до мудрості (хохма) Творця.
121) А в кінці всіх воріт зробив Він одні врата з безліччю замків, безліччю входів, безліччю чертогів, - одні над іншими. І сказав: «Для кожного, хто бажає увійти до Мене, ці врата будуть першими до Мене. (Лише) той, хто увійшов в ці врата, - увійде». Також і тут, перші врата до вищої Хохми - це страх Творця, тобто Малхут. Саме вони називаються першими.
Пояснення. Необхідно добре зрозуміти, що таке «замки», що таке «входи», і що таке «чертоги». Знай же, що це три форми, які проявляються одна за одною на одній матерії. І це дуже глибоке поняття, яке потребує ретельного пояснення, щоби хоч в малій мірі зрозуміти подальший текст Зогару. Слід знати, - хоча це і так зрозуміло, - що ніяка думка не може осягнути Його. І вірно, що задумом творіння є насолода створінь, однак жодна насолода не може бути осягнута створінням, коли воно відокремлене від Творця. Крім того, ми вивчаємо, що Творець пристрасно бажає перебувати в нижніх.
Осмислення цих двох понять, котрі суперечать одне одному, є ідентичним усвідомленню того, що світ створений у повній протилежності Творцеві, від краю до краю, в усіх «ста точках». Адже цей світ створений в бажанні отримувати, що є формою повної протилежності Творцю, в котрому немає абсолютно нічого від цього бажання. Як сказано: «Подібною до дикого осла народжується людина».
У зв'язку з цим все, що стосується Його управління цим світом, знаходиться у повному протиріччі з високою метою задуму творіння «лише тільки насолоджувати Свої створіння», оскільки таким воно представляється бажанню отримувати, що в нас, яке є основою наших почуттів та ідеалів. І це є суттю «замків», котрі замикають ці «ворота».
І хоча вся безліч несумісних з Його єдністю суперечностей, які ми відчуваємо в цьому світі, на початку своєму і відокремлюють нас від Творця, але коли ми докладаємо зусиль у виконанні Тори й заповідей з любов'ю, всією душею і суттю своєю, як і заповідано нам, щоб доставити відраду Тому, хто створив нас, то всі ці сили роз'єднання нездатні навіть в найменшій мірі зменшити хоч у чомусь нашу любов до Творця всією своєю душею і суттю, і тоді кожне протиріччя, яке подолане нами, стає вратами осягнення Його мудрості.
Бо в кожному протиріччі закладена дивовижна можливість розкрити особливий ступінь осягнення Його. І ті, хто заслужив удостоїтися цього, обертають пітьму на світло, а гірке на солодке, бо всі сили роз'єднання, що викликали затемнення розуму і гіркоту тіла, стали для них вратами осягнення піднесених ступенів, та перетворилася тоді пітьма на величезне світло, а гіркота стала солодкістю.
Так що саме в тій мірі, в якій до цього проявилися у них на всіх шляхах вищого управління сили роз'єднання, перетворилися тепер всі вони в силу єдності. І вони стали тепер такими, що схиляють весь світ цілком на чашу заслуг. Адже тепер кожна сила використовується ними як «врата праведності», через які пройдуть вони, отримавши від Творця все, чим Він збирався втішити їх в задумі творіння. І це означає: «Ось врата до Творця, праведники увійдуть в них».
Однак, перш ніж удостоюються за допомогою Тори і заповідей перетворити бажання отримувати, що міститься в нас, на отримання заради віддачі, міцні замки замикають ці ворота до Творця. Адже тоді і призначення їхнє є протилежним - віддалити нас від Творця. Тому називаються сили роз'єднання «замками», оскільки замикають ворота до зближення, віддаляючи нас від Творця.
Але якщо ми долаємо їх так, що вони не можуть вплинути на любов у нашому серці, охолоджуючи її, перетворюються тоді ці «замки», стаючи «входами», і пітьма перетворюється на світло, а гіркота обертається солодкістю. Оскільки кожен «замок» дозволяє нам досягти особливого ступеню управління Творця, і стають вони «входами» до сходин Його осягнення. І ті ступені, яких ми набуваємо на цих «входах», утворюють «чертоги» мудрості.
Таким чином, «замки», «входи» й «чертоги» - це три форми, що по черзі відображаються на одній нашій матерії, на наявному в нас бажанні отримувати. І перш ніж ми перетворимо його в отримання заради доставляння відради Творцю, перетворює ця наша матерія, згідно з тим, що відчувається нами, світло на темряву, а солодкість на гіркоту, тому що всі шляхи Його управління віддаляють нас від Нього. І в цей час утворюються з наявного в нас бажання отримувати «замки». А після нашого повернення, коли ми удостоюємось отримання заради віддачі, перетворюються всі ці «замки» у «входи», а «входи» потім стають «чертогами». Це необхідно твердо запам'ятати та взяти до уваги в подальшому, тому що не можна кожен раз повторювати те ж пояснення.
І сказав: «Для кожного, хто бажає увійти до Мене, ці врата будуть першими до Мене» - тобто закінчення всіх воріт, остання властивість в них, нижче від якої немає, і можна назвати її Малхут де-Малхут. І він мовить: «Для того, щоб удостоїтися вищої мудрості, стали ці найостанніші врата першими воротами до чертогу вищої мудрості (хохми)».
Адже насправді всі ці «врата» є «входами» і «чертогами» вищої мудрості Творця. Однак вищу мудрість неможливо осягнути інакше, як досягнувши саме цих останніх воріт, оскільки вони - перші на шляху до вищої мудрості. «І це - те, що називається "початок (решит)"», - тобто слово «берешит», яким відкривається Тора, тому що «берешит» вказує на «страх Творця», як на останні врата, які є початком осягнення вищої мудрості (хохма).
122) Буква «бет ב» слова «берешит (בראשית спочатку)» вказує, що обидві вони з'єднуються разом, в Малхут. І це дві точки. Одна - захована й утаєна, а друга - відкрита. І оскільки немає у них поділу, називаються вони «початок (решит)», - лише один, а не два. Адже той, хто бере одну, бере також й іншу. І все це - одне ціле, тому що «Він та ім'я Його єдині», як сказано: «І пізнають, що Ти, ім'я Твоє - Творець єдиний».
Пояснення сказаного. Ці дві точки є підсолоджуванням властивості суду у властивості милосердя - тобто Малхут піднялася в Біну, властивість милосердя, та всолодилася в ній. Як сказано: «І підуть обидві разом» - Біна й Малхут. Таким чином, екран, який встановився в Малхут, містить їх обидві. І тому є там «дві точки», які з'єднані як одна.
І сказано: «Одна захована і укрита, а інша - відкрита», - оскільки властивість суду, що міститься в точці Малхут, схована й утаєна, і лише милосердя точки Біни - відкрите. Адже без цього світ не міг би існувати. Як ми вивчаємо: «Спочатку був створений світ властивістю суду, - побачив Він, що світ так не може існувати, та поєднав його з властивістю милосердя».
«І оскільки немає в них поділу, називаються вони "початок (решит)", - лише один, а не два. Адже той, хто бере одну, бере також і іншу». Інакше кажучи, хоча властивість суду і утаєна, це не означає, що на неї не відбувається зівуґ, бо ці дві точки дійсно стають однією, і точка Малхут теж отримує зівуґ разом з точкою Біни, але у вкритті, а не відкрито. І на це вказує назва «решит (початок)» в однині, тобто обидві є одним.
«І все це - одне ціле, тому що "Він та ім'я Його єдині"». «Він» вказує на Біну, а «ім'я Його» вказує на Малхут. І мовить, що в стані «Він та ім'я Його єдині» обидві вони повинні бути єдиним цілим, адже коли вони єдині, Малхут теж отримує вищий зівуґ разом з Біною та, в результаті цього, сама по собі підсолоджується в кінці виправлення і властивість суду, і «в цей день будуть Він та ім'я Його єдині».
Щодо цієї властивості суду, включеної до букви «бет» слова «берешит», вона називається «перша (решит) щодо Хохми (мудрості)». І виправлення її станеться в кінці всього виправлення. Тоді розкриється вища Хохма (мудрість), як сказано: «І наповниться земля знанням Творця». І ці останні врата є першими на шляху до вищої Хохми. Як сказано: «І пізнають, що Ти, ім'я Твоє - Творець єдиний», - бо тоді розкриється знання по всій землі.
123) «Початок мудрості - страх Творця. Розум добрий у всіх, хто виконує їх (заповіді)». Чому Малхут називається страхом Творця? Бо Малхут - це Древо пізнання добра і зла: якщо удостоїлася людина, - стало добром, а якщо не удостоїлася, - то злом. І тому в цьому місці перебуває страх, і це врата, котрі ведуть до всього добра в світі. «Розум добрий» - двоє воріт, тобто дві точки, що стали немов одне ціле. Сказав рабі Йосі: «Розум добрий - це Древо життя, і це "розум добрий", в якому немає ніякого зла. І оскільки зло не перебуває в ньому, він - "розум добрий", без зла».
Пояснення. Останні врата звуться «страх Творця», про який сказано: «Початок мудрості - страх Творця». Бо це - Древо пізнання, щодо якого прогрішив Адам Рішон. Адже за цю точку він був покараний тим, що став смертним, і викликає великий страх - як би не торкнутися її. А в кінці виправлення, коли ця точка буде повністю виправленою і буде в усьому довершеною, виповниться сказане: «Знищить він смерть навіки». І тому зветься «страх Творця».
«І тому в цьому місці перебуває страх, і це врата, що ведуть до всього добра в світі», - бо розкриття вищої мудрості (хохма) і є всім добром світу, котре вміщене в задумі творіння. І оскільки страх Творця - це перші врата до вищої мудрості, він є вратами до всього добра в світі.
«"Розум добрий" - двоє воріт, дві точки, що стали немов одне ціле», - дві точки разом, так само, як вони були включені в букву «бет ב» слова «берешит (בראשית спочатку)». І сказано не «дві точки», а «двоє воріт», тому що мається на увазі стан після виправлення БОН. Адже тоді «дві точки» називаються «двоє воріт», - тому що обидві вони тоді являють собою добро, в якому немає ніякого зла. І тому стає можливим сказане: «Розум добрий», тоді як раніше остаточного виправлення вони називаються «Древо пізнання добра і зла».
Рабі Йосі сказав: «Розум добрий - це Древо життя, і це "розум добрий", в якому немає ніякого зла». Рабі Йосі не суперечить рабі Хія. Однак рабі Хія пояснює стан після виправлення БОН, коли стають дві точки двома воротами, і немає в них зла, і тоді вони - «розум добрий», в якому немає ніякого зла. А пояснення рабі Йосі відноситься до стану до завершення виправлення, коли вони є властивістю «Древо пізнання добра і зла». І тому він говорить: «"Розум добрий"- це Древо життя», - Зеїр Анпін з мохін де-Іма, званий «Древо життя», який повністю добро, без усякого зла також і до завершення виправлення. Тоді як дві точки до завершення виправлення знаходяться у властивості «добро і зло», і через них Малхут називається «Древо пізнання добра і зла».
124) «В усіх, хто виконує їх» - це вірні благодіяння (хасадім) Давида, що підтримують Тору. І ті, хто підтримує Тору, - вони наче створюють її. Всі ті, хто займається Торою, - в них немає діяння в той час, коли вони займаються нею. Але ті, хто підтримують її, - є в них діяння. І в силу цього здійснюється сказане: «Слава Його перебуде вовіки». І тоді трон встановлений так, як личить.
Пояснення сказаного. Врата «страху Творця» - це останні з воріт, які є першими до вищої мудрості. Таким чином, у всіх, хто займаються Торою, хто вже виправив останні врата, перетворюються ці дві точки на двоє воріт, які є «розумом добрим», без зла. І тоді визначається, що немає в них діяння, тобто властивості «Древо пізнання добра і зла». Але у тих, хто ще не удостоїлися остаточного виправлення, які звуться такими, що «підтримують Тору», - в них є діяння, тобто «добро і зло», оскільки вони ще не виправили прогріх щодо «Древа пізнання».
«І ті, хто підтримують Тору, вони наче створюють її», - оскільки всі ці сили роз'єднання перетворюються, стаючи «вратами», і кожен «замок» стає «входом», а кожен «вхід» стає «чертогом» мудрості. І завдяки тим, хто підтримує Тору, розкриваються й осягаються всі піднесені ступені, що включені в задум творіння «насолодити Свої створіння».
Таким чином, вся мудрість (хохма) і вся Тора можуть повністю розкритися не інакше, як за допомогою тих, хто підтримує Тору, і в них є діяння, тобто в них відбувається розкриття «добра і зла». І тому вони називаються підтримуючими Тору, оскільки лише за їхньої допомоги вона розкривається. І Писання називає їх тими, хто «виконує їх (заповіді)», тому що вони наче створюють Тору. Адже, якби не укриття, що стають «вратами» завдяки подоланню їх, Тора не прийшла б до стану розкриття.
Тому сказано: «І ті, хто підтримують Тору, вони наче створюють її», - тобто вважаються немов творцями її, котрі розкривають її. І «немов» сказано тому, що Тора існувала ще до (існування) світу, і створив її, звичайно ж, Творець. Але якби не добрі діяння тих, хто підтримує Тору, вона ніколи б не прийшла до стану розкриття, тому вважаються вони трудящими в Торі та тими, хто створює її.
І тому сказано: «Слава Його перебуде вовіки», - тобто в силу тих, хто підтримує Тору, перебуває слава Його. І вона - вся мудрість (хохма) і вся Тора, яка перебуває довіку, навічно. Тобто, це включає також стан після кінця виправлення, тому що і тоді вони будуть потребувати «страху Творця». А після виправлення «Древа пізнання" не буде у них звідки взяти страх Творця, окрім як з минулого, з властивості «підтримуючих Тору». І виходить, що вони встановлюють славу Творця назавжди і на віки вічні. Тому мовлено: «І тоді трон встановлений так, як личить», - тобто завдяки цьому встановлюється трон Творця, як личить, - навіки.