22) «Спочатку». Рабі Амнон Саба сказав: «Ми знаходимо в словах: "Спочатку сотворив Всесильний ет" зворотний порядок букв: перше слово починається з "бет ב", і за ним - теж з "бет ב", тобто "Берешит (בראשית спочатку) бара (ברא створив)». А потім - з "алеф א" і знову з "алеф א", тобто "Елокім (אלהים Всесильний) ет (את)"». І пояснив: «коли захотів Творець створити світ, всі букви були ще в утаєнні. І дві тисячі років до створення світу Творець розглядав букви та насолоджувався ними».
Пояснення мовленого. Тут він піднімає два питання:
1. Чому на початку Тори літери «алеф א» та «бет ב» слідують в зворотному порядку: спочатку «бет ב» і потім «алеф א»?
2. Чому подвоюються ті ж букви: спочатку - дві літери «бет ב» в двох словах «Берешит (בראשית спочатку) бара (ברא створив)», а потім - дві літери «алеф א» в двох словах «Елокім (אלהים Всесильний) ет (את)»?
І відповідає на них: «Коли захотів Творець», Біна, «створити світ», - породити ЗОН, звані «світ», - «всі букви», келім ЗОН, «були ще в утаєнні», - були включені в ҐАР, тобто в Аба ве-Іму, і були непізнані. Хохма з Біною називаються «дві тисячі років», і «до створення світу» були літери ЗОН включені в Хохму та Біну. Тому про включення ЗОН в Хохму й Біну мовиться, що «дві тисячі років до створення світу Творець розглядав букви й насолоджувався ними», - оскільки ЗОН тоді були властивістю МАН в цих «двох тисячах років», в Хохмі й Біні, а МАН завжди завдають насолоди вищому. І тому сказано, що в той час, коли вони були властивістю МАН в Хохмі й Біні, «Творець розглядав букви та насолоджувався ними».
23) І коли Він побажав створити світ, з'явилися перед Ним усі букви, починаючи з останньої та закінчуючи першою. Першою з усіх увійшла буква «тав ת». Сказала: «Владика світів, нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Адже я - печатка на персні Твоєму, що є істиною (емет אמת)», - тобто остання буква в слові «істина (емет אמת)». «Ти звешся ім'ям "істина", - тож личить Царю почати зі знака істини і мною створити світ».
Сказав їй Творець: «Прекрасна і пряма ти, але не варта того, щоб створити тобою світ. Бо будеш ти записом на чолі людей віри, які виконали Тору з початку до кінця (досл. від "алеф א" до "тав ת"), і з записом твоїм помруть». І ще: «Ти ж печатка смерті», - тобто «тав ת» є останньою буквою також і в слові «смерть (мавет מות)», «а оскільки ти є такою, то не є достойною того, щоби створювати тобою світ». Тут же вийшла вона.
Пояснення мовленого. В час, коли Він почав виявляти ЗОН, що зветься «світ», для того щоб створити їх, з'явилися всі букви ЗОН перед Творцем, починаючи з «тав ת», останньої з усіх букв, та закінчуючи «алеф א», першою з усіх букв. І причина їхньої появи «починаючи з останньої та закінчуючи першою», а не в алфавітному порядку, полягає в тому, що вони з'явилися в порядку підйому МАН, де вони шикуються в послідовності «тав-шин-рейш-куф תשרק», а послідовність «алеф-бет-ґімель אבג» зберігається при сходженні МАД, тобто зверху вниз. Однак при підйомі МАН їхній порядок завжди є протилежним сходженню МАД, бо вони йдуть знизу нагору.
Пояснення цих букв вимагає найглибшого розуміння, і для того, щоби прийти до нього, навіть у самій незначній мірі, потрібна коротка передмова для цього всеосяжного пояснення. Бо «створення світу» означає його вдосконалення й втілення у такий спосіб, щоби світ міг існувати та досягти тієї мети, заради якої він створений. Відомо, що «одне проти іншого створив Творець», - тобто проти кожної сили в святості створив Творець відповідну силу в сітра ахра, яка протидіє цієї святості. І, так само як є чотири світи АБЄА святості, є, на противагу ним, чотири світи АБЄА нечистоти.
Тому в світі Асія неможливо відрізнити «того, хто служить Творцю від того, хто не служить Йому», - тобто не виявляється відмінність між святістю і нечистотою. Але як же тоді відбудеться становлення світу, якщо ми не вміємо відрізняти добро від зла, святість від кліпи?! Однак є одна дуже важлива перевірка, - як сказано: «Інший бог оскопить себе та стане безплідним», і тому у тих, хто помиляються в ній та йдуть шляхами нечистих світів АБЄА, - висихає їхнє джерело, і немає в них ніяких духовних плодів для благословення, і сили їхні виснажуються, поки не закінчуються зовсім. І повна їхня протилежність - ті, хто прилинули до святості, котрі удостоюються благословення справи рук своїх, як сказано: «Немов дерево, над водним потоком посаджене, що дає плід у строк свій та лист якого не в'яне. І в усьому, що робить, - він досягне успіху».
І це єдина перевірка, яка існує в світі Асія, аби знати, - святість це, чи навпаки. Як сказано: «І тим Мене випробуйте, - сказав Володар воїнств, - чи не відкрию вам вікна небесні та чи не виллю вам благословення понад мірою». А потім сказано: «І знову розрізняти будете між праведником та грішником, між тими, хто служить Творцю, й тими, хто не служить Йому». Адже пояснено, що взагалі неможливо відрізнити «того, хто служить Творцю від того, хто не служить Йому», але тільки лише за допомогою благословення.
Це є головною суттю всієї статті про букви. Бо з'явилися всі букви разом щоби створити світ, згідно з вимогою ступеню святості, який поставлений над кожною з цих букв. Адже двадцять дві букви - це складові частини всіх рош ступенів, які перебувають в чотирьох світах АБЄА. І кожна з букв звеличувала достойність свого ступеню, аби показати, що за допомогою досягнення її ступеню зможуть жителі світу встановити святість над кліпот, для того, щоби досягти бажаного кінця виправлення. А Творець відповів кожній з них, що є, на противагу їй, така ж сила і в кліпот, і тому за допомогою неї жителі світу не здійснять жодного з'ясування.
Поки не приходить «бет ב». Суть її ступеню - це благословення. І немає для неї жодної протилежності в кліпот тому, що «інший бог оскопить себе та стане безплідним». І тоді сказав їй Творець: «Звичайно ж, тобою Я створю світ». Бо лише нею можна з'ясувати й визначити, якою є відмінність «між тими, хто служить Творцю й тими, хто не служить Йому», - оскільки немає протилежності щодо неї в сітра ахра. І тому за допомогою неї, звичайно ж, буде втілений світ, - з'ясуванням і встановленням святості над будовами (меркавот) нечистоти, поки не «знищить Він смерть навіки», і тоді прийдуть вони до кінця виправлення.
Необхідно також знати розподіл двадцяти двох букв на три ступеня: Біна, Зеїр Анпін й Малхут. Оскільки вище від Біни немає келім, тобто букв. І двадцять дві букви в Біні звуться «великими літерами», двадцять дві букви в Зеїр Анпіні - це «звичайні літери», а двадцять дві букви в Малхут - це «малі літери». І таким же чином вони діляться в кожному окремому випадкові на три ступеня: Біна, Зеїр Анпін й Малхут. Бо в двадцяти двох буквах Біни є Біна, Зеїр Анпін й Малхут, а також - в двадцяти двох буквах Зеїр Анпіну, і, так само, - в двадцяти двох буквах Малхут. І тому самі двадцять дві букви діляться на три ступеня: «одиниці», «десятки» й «сотні». «Одиниці», від «алеф» до «тет», - це дев'ять сфірот Біни. «Десятки», від «йуд» до «цаді», - це дев'ять сфірот Зеїр Анпіну. А «сотні» відносяться до Нукви. І тому в Малхут є лише чотири літери, «куф-рейш-шин-тав», оскільки вона вдягає тільки чотири сфіри Зеїр Анпіну, від хазе його й нижче, НЕГІМ (Нецах-Год-Єсод-Малхут). «Куф-рейш» - це Нецах і Год, «шин-тав» - Єсод та Малхут.
І немає протиріччя в тому, що «одиниці» - в Нукві, «десятки» - в Зеїр Анпіні, а «сотні» - в Імі. Вся справа в тому, що завжди існує зворотне співвідношення келім й світел, адже в келім спочатку з'являються вищі, і навпаки - в світлі: нижні з'являються першими. І якщо там є лише «одиниці» де-келім, від «алеф א» до «йуд י», - є тільки Малхут світел, а якщо додаються також «десятки» де-келім, то з'являється також світло Зеїр Анпіну світел. А якщо заповнюються також «сотні» де-келім, «куф-рейш-шин-тав», то входять світла Біни, які обчислюються в «сотнях». І тому вважаються «сотні» Біною, «десятки» - Зеїр Анпіним, а «одиниці» - Малхут. Але що стосується тільки келім, то все навпаки: «одиниці» - в Імі, «десятки» - в Зеїр Анпіні, а «сотні» - в Нукві.
Першою з усіх увійшла буква «тав ת». Під владою кожної з букв алфавіту є певний ступінь. І тому буква «тав ת» стверджувала, що вона здатна поліпшити світ більш, ніж всі букви, разом узяті. Адже в ній панує істина, і вона є печаткою на персні царя.
Відомо, що сітра ахра може існувати лише за рахунок того, що святість світить їй тонким свіченням, як сказано: «Ноги її сходять у смерть». І мовлено: «Царство Його над усім панує». І це - «ніжка куф ק», яка спускається під лінію букв та вказує на тонке світіння, котре Малхут дає сітра ахра. І тому в жодній з усіх двадцяти двох букв не опускається ніжка вниз, а лише в «куф ק», яка відноситься до букв Малхут, бо «куф-рейш-шин-тав קרשת» знаходяться в Малхут.
Та спочатку ліва ніжка «тав ת» стала спускатися під лінію букв. І побачив Творець, що утримання сітра ахра буде занадто сильним. Тому зупинив її Творець, повернувши її ніжку так, щоби вона закінчувалася на одному рівні з лінією святості. І тому стала товстішою її ліва ніжка, оскільки та частина, яка спускалася назовні та була повернута, склалася у неї вдвічі. І внаслідок цього не приходить від неї жодне світіння до кліпот й сітра ахра.
І, крім того, встановилася вона, щоб бути печаткою персня, яка береже від кліпот, щоб не могли вони, наблизившись, витягати звідти (сили) у святості. І все, що торкнулося її, загине. І підтримання «тонкого світіння», котре необхідне для існування кліпот, здійснюється буквою «куф ק». Адже в Малхут вона є буквою найвищою та віддаленою від кліпот і сітра ахра, і тому немає остраху щодо занадто сильного утримання кліпот. І тому називається «куф ק», аби вказати, що від неї виходить початкова сила до сітра ахра і кліпот, звана «людина нікчемна», щоб уподібнити її парцуфам святості, як сказано: «Одне відповідно до іншого зробив Творець», - подібно до того, як мавпу (коф) можна порівняти з людиною. І люди, що утягнуті ними, збиваються зі шляху, а ті брешуть від імені Творця.
Саме це стверджує «тав ת»: «Адже я - печатка на персні Твоєму», - тобто я, мовляв, стою в закінченні кожного парцуфа і не даю кліпот наблизитися, щоби витягати (сили) зі святості та брехати від імені Твого; і тому личить мною створити світ, і мною здійсниться все з'ясування відмінностей між сітра ахра й святістю, і тоді жителям світу буде гарантоване досягнення їхнього призначення. І тому сказала: «Ти звешся ім'ям "істина", - личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ».
Пояснення. Оскільки «Ти звешся ім'ям "істина"», що вказує на неможливість злитися з Тобою інакше як досягненням ступеню «істини», тому «личить Царю почати зі знаку істини та мною створити світ», - бо за допомогою моєї властивості ті, хто живуть у світі, усунуть сітра ахра (зворотну сторону) й кліпот та приліпляться до Тебе, і тоді жителям світу буде гарантоване остаточне виправлення.
Як сказано: «Близький Творець до всіх, хто волає до Нього». До кого Він близький? Повторно вказується в уривку: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Але хіба є ті, хто волає до Нього у брехні? Так. Це той, хто волає, не знаючи, до Кого він звертається. Як сказано: «До всіх, хто волає до Нього в істині». Що значить «в істині»? Це означає - з печаткою царського персня. Середня лінія - печать мохін з Малхут, званою царським перснем, який є довершеністю всього.
І відповів їй Творець, що не гідна вона того, щоби створювати нею світ, оскільки силою її будуть діяти занадто суворі суди. Адже навіть завершені праведники, які вже удостоїлися збереження в пам'яті її печаті й виконали Тору від початку до кінця (досл. від «алеф א» до «тав ת»), все ж караються її суворою силою за те, що не знищили грішників. І, крім того, вона - ще й печать смерті, в силу якої виникла смерть в світі. Адже смерть забирає всіх, хто живе в світі лише тому, що змій підробив її печатку, змусивши Адама Рішона порушити заборону Древа пізнання. І тому світ не зміг би існувати, якби був створений нею.
24) З'явилася перед Ним буква «шин ש». Звернулася до Нього: «Владика світів, нехай буде Твоїм бажанням створити мною світ, бо завдяки мені ти звешся ім'ям Шадай, і світ личить створити святим ім'ям». Відповів їй: «Красива ти і гарна ти, й правдива ти. Але оскільки літери слова "брехня (шекер שקר)" взяли тебе до себе, не хочу Я створювати тобою світ, адже брехня не зможе існувати, якщо літери "куф-рейш קר" не візьмуть тебе».
Пояснення сказаного. Два закінчення є у Нукви:
1. закінчення, зване Малхут де-Малхут, і це «тав ת»;
2. друге закінчення, зване Єсод де-Малхут, і це «шин ש».
І справа в тому, що коли у неї немає форми будови від Аба ве-Іми, вважається «тав ת» її закінченням, яке являє собою суворий суд. Але коли її парцуф будується за допомогою вищих Аба ве-Іми, в її закінченні утворюється буква «шин ש», і три голови «шин ש» вказують на світіння ХАҐАТ Іми, котре отримується Малхут через Зеїр Анпін в точці її закінчення. Як сказано: «Колодязь, викопаний главами».
І за допомогою цього світіння вона стає клі для отримання ста благословень від Зеїр Анпіну. Як сказано: «Жінка укладає союз лише з тим, хто створює в ній місце (клі)», тому що стає внаслідок цього місцем отримання, куди зможе отримати сто благословень від Єсоду Зеїр Анпіну; і тому це закінчення називається «центральна точка поселення», оскільки все заселення світу виходить від неї. І називається також Єсодом Нукви.
Тому називається буква «шин ש» знаком істини, як і буква «тав ת», і, так само, як і вона, називається царською печаткою. І поняття «печать» є багатозначним:
1. вказує на закінчення парцуфа, так само як і царська печатка, що поставлена в кінці листа, написаного від імені Царя;
2. царська печать є подобою присутності самого Царя; адже людина, впізнавши накреслення царської печатки, відчуває трепіт, немовби побачивши самого Царя.
І з цієї причини називається ця печатка знаком істини тому, що вся істинність розпізнається по цій печатці. Але «шин ש» по своїх достоїнствах перевершує «тав ת», бо вона називається «шин ש» від імені Шадай (שדי), що означає: «Який сказав (шеамар שאמר) світові Своєму: "Досить (дай די), не розповсюджуйся більше"». Це вказує на побудову світу в якості поселення, оскільки він закінчується поки що тільки в «шин ש», в котрій Він «сказав світу Своєму: "Досить (дай די), не розповсюджуйся більше"», - у властивість «тав ת», - і тому називається точка закінчення в букві «шин ש» центральною точкою поселення.
Тому «шин ש» і виступає з проханням: «Нехай буде Твоїм бажанням створити мною світ, бо завдяки мені ти звешся ім'ям Шадай». Адже після того, як вона побачила, що Він відкинув «тав ת» через вагар міри суду в ній, подумала про себе «шин ש», що її властивість обере Творець для створення Ним світу, позаяк в ній є всі достойності «тав ת», оскільки й вона є царським перснем і вона є також знаком істини. І, крім того, є у неї додаткова достойність, - завдяки їй Він зветься ім'ям Шадай, тому що бути закінченням Нукви для «заселення світу» обрана вона, а не «тав ת». Власне тому й набралася сміливості особисто постати перед Творцем, аби Він створив світ її властивістю.
Відповів Творець букві «шин ש»: «Не дивлячись на те, що достойності твої є дуже великими, все ж саме тому властивість, котра є супротивною тобі у кліпі дуже посилюється. Адже брехня в світі не зможе існувати, якщо не візьмуть тебе букви фальші й брехні, що належать кліпот», - тобто «куф-рейш קר».
Пояснення. Існує два джерела у сітри ахра та всіх кліпот. Першим джерелом є тонке світіння, яким святість сама світить їм, аби вони існували та не скасовувалися весь той час, поки вони потрібні для покарання грішників. І з цього боку їхня будова не є великою, оскільки це дуже маленьке світіння, котре є достатнім лише для підтримання їхнього життя, коли захар кліпи - у властивості ВАК без рош, а нуква кліпи знаходиться тільки у властивості точки, яка взагалі не розповсюджується. І це тонке світіння притягується до них за допомогою букви «куф ק», і звідси у них беруться сили уподібнитися людині світів БЄА святості, - подібно до того, як мавпа (коф) удає людину. Як сказано: «Одне проти іншого створив Творець».
Друге джерело виникає через ущербність нижніх, які своїми поганими діяннями призводять до виходу світел святості в кліпот. І перша шкода була нанесена порушенням заборони Древа пізнання, внаслідок чого у них (кліпот) утворилася велика будова в п'яти парцуфах і в АБЄА, - як і у святості.
І цим другим джерелом є буква «рейш ר». І це вказує на те, що вони (кліпот) піднімаються та утримуються, аж до Біни в Малхут, яка позначається буквою «далет ד». Бо двадцять дві букви Малхут діляться в ній на: Біну, Зеїр Анпін й Малхут. «Одиниці» - Біна, «десятки» - Зеїр Анпін, «сотні» - Малхут. І виходить, що четверта з двадцяти двох букв Малхут стоїть на початку ЗАТ її Біни, тому що літери «алеф-бет-ґімель אבג» - це ҐАР, а від букви «далет ד» й далі, до «тет ט», - це ВАК Біни в Малхут.
І ця «далет ד» вказує на властивості бідності й нестачі, що відносяться до всієї Малхут. Адже в самої Малхут немає нічого, але тільки те, що дає їй чоловік, Зеїр Анпін. І ця властивість записалося в її букві «далет ד», яка разом з наповненням записується у вигляді «далет-ламед-тав דלת», від слів «бідність й убогість». У «далет ד» є виступаючий кут у верхній її частині (ґаґ), що вказує на надлишок в ній хасадім, які «далет ד» бере від «ґімель ג», що стоїть перед нею. А буква «ґімель ג» відноситься до ҐАР її Біни, і вона отримує від відповідної їй властивості в Зеїр Анпіні, котра походить від властивості, яка відповідна їй в Біні, де хасадім знаходяться у великій кількості. І тому називається «ґімель ג» - від слів «гомель хасадім (який поводиться милостиво)», бо поводиться милостиво з «далет ד», у якої немає нічого свого, та обдаровує її милостями (хасадім) у надлишку. І цей достаток хасадім символізується кутом верхньої частини (ґаґ) «далет ד».
Однак протилежністю цієї Малхут святості є властивість, про яку сказано: «Той, хто ремствує, - заперечує Володаря». І тоді вона (далет) називається «гонористий бідняк», - тобто не бажає бути такою, що одержує від «ґімель ג» та перебувати у підпорядкуванні в неї, але в своєму великому гонорі претендує на верховенство. І через цю ваду зникає кут в «далет ד», - тобто достаток хасадім в ній, - і вона стає бідною й убогою. Бо згладжування кута «далет ד» робить її подібною до «рейш ר», - «убогої (раш)». Як сказано: «Навіть царюючи, народжений убогим (раш)».
І єдність Зеїр Анпіну й Нукви святості проявляється в буквах «алеф-хет-далет אחד» слова «ехад (אחד єдиний)». Оскільки «алеф-хет אח» - це дев'ять сфірот Зеїр Анпіну, і він передає наповнення від «ґімель ג» Біни до «ґімель ג» Малхут, завдяки цьому Малхут стає буквою «далет ד» з виступаючим кутом, що вказує на достаток хасадім. І внаслідок цього ЗОН стають однією плоттю (басар) в повному єднанні. Таким чином, коли нижні викривляють свої діяння, вони дають силу властивості Малхут сітри ахра утримуватися в «далет ד», - тобто в самій Малхут, - стерти кут, що багатий на хасадім, і зробити її властивістю «рейш ר». І тоді «ехад (אחד єдиний)» перетворюється в «ахер (אחר інший)» та «інші божества» утримуються в ЗОН святості. І це внутрішній зміст фрази: «Той, хто ремствує, - заперечує Володаря».
І тоді вважається, що літери «куф-рейш קר» сітри ахра забирають собі печатку літери «шин ש», котра є знаком істини і Єсодом Нукви, - тобто місцем отримання від Єсоду Зеїр Анпіну. А зараз все це потрапляє до іншого бога властивості сітра ахра, оскільки за допомогою цієї «шин ש» будується єсод для нукви властивості сітра ахра. І тому збільшується сітра ахра до десяти повних сфірот з рош. А «шин ש», яку вона забрала собі, стає у неї точкою розтрощення, бо на трощенні святості будується сітра ахра. І звідси збудувалися світи АБЄА властивості «людина нікчемна».
Отже, з'ясувалося, яким чином «куф-рейш קר» стають двома джерелами сітра ахра, і тому вони називаються «буквами фальші», оскільки сітра ахра підставила їх, аби, розтрощивши будову та єдність святості, відбудуватися на її трощенні. І робить вона це, в основному, за допомогою залучення до себе, у свої межі та володіння, літери «шин ש», яка є формою Єсоду Нукви, шляхом підміни літери «далет ד» на «рейш ר». Іншими словами, вони підмінили властивість «ехад (אחד єдиний)» властивістю «ахер (אחר інший)», і утворилося будова парцуфів «інших богів». Таким чином, не існувало б брехні й фальші в такій великій будові, якби «куф-рейш קר» сітри ахра не забрали б собі «шин ש».
І тому Творець відповів «шин ש»: «Красива ти і гарна ти, й правдива ти. Але оскільки букви слова «брехня (шекер שקר)» взяли тебе до себе, не хочу Я створювати тобою світ, адже брехня не зможе існувати, якщо літери «куф-рейш קר» не візьмуть тебе», - тобто не було б будови у фальші й брехні сітри ахра, якби вони не забрали собі «шин ש». І тому не можна створити світ її властивістю, оскільки їй відповідає протилежна властивість, і з її допомогою не може бути гарантоване остаточне виправлення.
25) Звідси випливає, що кожен, хто хоче збрехати, повинен взяти спочатку істинну основу, а потім вже здійснити задуманий ним обман. Бо «шин ש» - це знак істини, яким були об'єднані праотці, оскільки три лінії в «шин ש» вказують на трьох праотців, ХАҐАТ, а «куф ק» і «рейш ר» - це букви, які проявляються на стороні зла. Адже сітра ахра - це холод, і немає в ній тепла, - тобто життя, - тому що вона годується від Малхут, коли та стає застиглим морем. І для того щоб їм існувати, вони беруть букву «шин ש» до себе, і утворюється сполучення «кешер (קשר зв'язок)», що означає зміцнення й підтримку. І, як тільки дізналася про це «шин ש», - вийшла від Нього.
Пояснення. Світіння сфірот ХАҐАТ Біни, які передаються Нукві за допомогою Єсоду Зеїр Анпіну, вибудувало точку закінчення Нукви в якості клі та місця отримання ста благословень від Зеїр Анпіну. ХАҐАТ називаються праотцями, і тому мовиться, що в ній «об'єдналися праотці», і тому вона зветься знаком істини.
«Куф ק» та «рейш ר» - це букви, які проявляються на стороні зла, і це два джерела сітра ахра. І сказано, що вони беруть букву «шин ש» до себе, і утворюється сполучення «кешер (קשר зв'язок)». Бо тим, що вони стирають кут «далет ד» слова «ехад (אחד єдиний)», вони забирають собі Єсод Нукви святості, тобто «шин ש», і вибудовується єсод нукви кліпи буквою «шин ש». І внаслідок цього утворюється найбільше утримання в святості, зване «кешер (קשר зв'язок)», оскільки зв'язок вказує на дуже сильне утримання, яке важко розірвати.
26) Увійшла буква «цаді צ», звернувшись до Нього: «Владика світу! Нехай буде Твоїм бажанням створити мною світ. Адже мною відзначаються праведники, і Ти, званий Праведним, теж відзначений мною. Як сказано: "Бо праведний Творець, праведність любить Він". І личить мною створити світ».
Відповів їй: «Цаді! Цаді - ти, і праведник (цадік צדיק) - ти. Але тобі необхідно бути прихованою. Ти не повинна розкриватися настільки», щоб починати тобою створення світу, «аби не дати світові привід для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ», та з'явилася буква «йуд י» імені, що є союзом святості, і, сівши на неї верхи, об'єдналася з нею. І вона стала «цаді צ».
І в цьому причина того, що Творець, створюючи Адама Рішона, котрий відноситься до властивості Зеїр Анпіну, створив його у вигляді двох парцуфів: парцуф захар та парцуф некева, котрі злиті один з одним своїми ахораїм (зворотними сторонами). І тому лицьова сторона «йуд י» повернута у протилежний бік від «нун נ», - у вигляді «цаді צ», де «йуд י» звернена лицьовою стороною в одну сторону, а «нун נ» - в іншу сторону, і вони не повернуті один до одного «панім бе-панім (лицьовими сторонами)».
«І ще, - сказав їй Творець, - Я в майбутньому розділю тебе, перервавши з'єднання "ахор бе-ахор (зворотними сторонами)" в тобі, і зроблю тебе поєднаною "панім бе-панім (лицьовими сторонами)". І в іншому місці піднесешся ти, аби стати такою, але не відразу», - тобто на початку створення світу вона повинна бути в стані «ахор бе-ахор», що вказує на укриття її світіння, і тому неможливо створити нею світ. Вийшла буква «цаді צ» від Нього й пішла.
Пояснення сказаного. Після того, як побачила «цаді צ», що буква «тав ת» відкинута через суворі суди, що в ній, а «шин ש» відкинута через утримання в ній сітри ахра, вона наважилася думати, що, безумовно, є гідною створення нею світу, - адже на ній та ж печатка, що й на них, і до того ж, у порівнянні з ними, немає в ній ніякого утримання сітри ахра.
І сказала: «Мною відзначаються праведники», - печаткою святого союзу, за допомогою обрізання та підгортання, що відштовхує всіх зовнішніх. «І Ти, званий Праведним, теж відзначений мною», - бо також Творець, тобто Біна, встановилася в вигляді «праведник та праведність», як і Зеїр Анпін. І це ҐАР Біни, які встановилися в Аба ве-Імі, у вигляді: сходиться шлях Аби з дорогою Іми. «Як двоє закоханих, які обіймають один одного», котрі постійно перебувають у зівузі (злитті), який ніколи не припиняється. Як сказано: «Праведний Творець, праведність любить Він».
«Праведник (цадік צדיק)» - вказує на Єсод Аби, «праведність (цидкут צדקות)» - вказує на Єсод Іми, і це - сфірот Нецах й Год, звані «праведність Творця». Та оскільки «праведник (цадік צדיק)» любить «праведність (цидкут צדקות)», зівуґ (злиття) їхнє не припиняється ніколи. І тому сказала: «Я гідна того, щоб створити мною світ. І за допомогою моєї властивості світ зможе існувати, йдучи вірним шляхом до остаточного виправлення».
І відповів їй: «Цаді! Цаді - ти, і праведник (цадік) - ти», тому що буква «цаді צ» - це Єсод Зеїр Анпіну, і коли цей Єсод поєднаний з Нуквою разом, він називається праведником (цадік צדיק). Оскільки дев'ять сфірот Зеїр Анпіну розташовані від букви «йуд י» до «цаді צדי», а «куф ק» - це початок нукви, і коли Нуква злита з Єсодом, то «куф ק» злита з «цаді צדי», і Єсод тоді називається праведником (цадік צדיק).
І це внутрішній зміст звеличування її Творцем: «Цаді - ти» - на твоєму місці в Єсоді Зеїр Анпіну, і «Цаді - ти» - на Моєму місці, бо ти записана в Мені, в зівузі, який не припиняється; а також «праведник (цадік צדיק) - ти», - оскільки й Нуква включена в тебе, в «куф ק», що слідує після «цаді צדי ». «І, разом з тим, не підходиш ти для створення тобою світу».
Тому сказано: «Але тобі необхідно бути укритою. Ти не повинна розкриватися настільки, аби не дати світові привід для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ». Адже Єсод Зеїр Анпіну включає в себе Нукву, тобто «куф ק» у слові «праведник (цадік צדיק)», про що й натякнув їй Творець: «Праведник (цадік צדיק) - ти». І коли Нуква включена до нього у вигляді «цаді צ», вона набуває в ньому форму літери «нун נ», бо «нун נ» - це Ґвура Зеїр Анпіну, оскільки (букви) «йуд י» «каф כ» «ламед ל» - це ҐАР, Кетер-Хохма-Біна, а (букви) «мем מ» «нун נ» - це Хесед та Ґвура.
І про цю «нун נ» сказано: «Я - розум (біна), мені - сила (ґвура)», бо у великому стані (ґадлут), коли ХАҐАТ стають ХАБАД, - Ґвура стає Біною. А під час малого стану (катнут), коли Аба виводить Іму назовні, Біна стає Ґвурою, тобто «нун נ». І тому падіння вказує на неї, оскільки вона падає з властивості ҐАР у ВАК внаслідок того, що Аба вивів Біну й ЗОН за межі рош.
І про це сказано: «Не повинна ти розкриватися настільки, аби не дати привід світові для докору». І прихованою вона повинна бути тому, що була у формі «нун נ», і з'явилася буква «йуд י» імені, яка є союзом святості, та сівши на неї верхи, об'єдналася з нею. Іншими словами, Нуква, яка включена до «цаді צ», є формою літери «нун נ» в ній, і це Ґвура у властивості Біни, що падає. А «йуд י» в ній - це Єсод самого Зеїр Анпіну, званий «ім'я святого союзу». І вони знаходяться у стані «ахор бе-ахор», коли їхні ахораїм (зворотні сторони) злиті один з одним, а панім (лицьові сторони) видні зовні. Бо лицьова сторона «йуд י» обернена назовні, а не в бік «нун נ», і, так само, - лицьова сторона «нун נ» обернена назовні, а не в бік «йуд י». І це вказує на те, що є утримання (зовнішніх властивостей) в їхніх ахораїм, і тому повинні бути їхні ахораїм укритими. Як сказано: «А задньою частиною - звернені всередину», - щоби не утримувалися в них зовнішні властивості.
І це означає сказане: «Не повинна ти розкриватися настільки, аби не дати світові привід для докору» - через те, що є нестача в твоїх ахораїм, ти повинна знаходитися в прихованні, щоб не давати привід зовнішнім властивостям утримуватися там, між тими, що перебувають в злитті. І тому ти непридатна для створення тобою світу, - адже і в тобі утворюється утримання кліпот». І в силу того, що у «цаді צ» Єсод та Малхут знаходяться в стані «ахор бе-ахор», вийшов також Адам Рішон «ахор бе-ахор», у властивості двох парцуфів. Тому сказано: «І в цьому причина того, що Творець, створюючи Адама Рішона, який відноситься до властивості Зеїр Анпіну, створив його у вигляді двох парцуфів».
І ще сказав їй Творець: «Я в майбутньому розділю тебе, перервавши з'єднання "ахор бе-ахор (зворотними сторонами)" в тобі, і зроблю тебе поєднаною "панім бе-панім (лицьовими сторонами)". І в іншому місці піднесешся ти». Пояснення. «Якщо ти скажеш, що Я міг би створити тобою світ в стані "панім бе-панім", подібно до того як в майбутньому Я розділю тебе, щоб привести до стану "панім бе-панім", - це не є доказом, оскільки в той час, коли Я встановлю тебе "панім бе-панім" з Нуквою, то і тоді це не буде на твоєму місці внизу, а лише завдяки підйому на Моє місце, - на місце вищих Аба ве-Іми. І через те, що стан "панім бе-панім" на твоєму місці не буде виправлений, то і тоді буде утримання кліпот на твоєму ступені. І тому непридатна ти для створення тобою світу».
Тому сказано: «І ще, - сказав їй Творець», - тобто, ще більш того, - «Я в майбутньому розділю тебе, роз'єднавши злиття "ахор бе-ахор" в тобі, і зроблю тебе поєднаною "панім бе-панім". Однак це не буде на твоєму місці, а піднімешся ти в інше місце аби стати такою, - в місце Аба ве-Іми, - оскільки ти в цей час піднімешся й вдягнешся на Аба ве-Іму. Але на твоєму власному місці це не буде виправлено до завершення виправлення. Як же Я можу створити тобою світ, якщо і в тебе є утримання зовнішніх?!».
27) Увійшла буква «пей פ», звернулася до Нього: «Владика світів! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Адже визволення, яке Тобі належить зробити в світі, записано в мені, бо це - порятунок (пдут פדות)». Інакше кажучи, це визволення є позбавленням від наших бід, і воно починається з букви «пей פ». «І тому мною личить створити світ».
Сказав їй: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху (пеша פשע), і це є подібним до змія, котрий нападає, ховаючи потім свою голову в тіло. Так само й той, хто грішить, - пригинає голову», ховаючись від чужих очей, «але руки його тягнуться до гріха». І така ж форма у літери «пей פ», голова якої нахилена й захована всередині неї. І те ж саме сказав Творець букві «айн ע», в якій відбитий гріх (авон עוון). І, незважаючи на те, що сказала вона: «Адже є в мені скромність (анава ענוה)», відповів їй Творець: «Не сотворю Я тобою світ!». І вийшла вона від Нього.
Пояснення сказаного. Сказала «пей פ», що визволення, яке в майбутньому буде послано світові, записане в ній, і тому нею личить створити світ, - оскільки вигнання і визволення, що відбуваються в світі, залежать від Нукви. Бо в той час, коли Нукві бракує будови ҐАР, званих «мохін», Ісраель виганяються зі своєї землі, з землі Ісраеля тому, що нижня земля Ісраеля відповідає вищій землі Ісраеля, Нукві Зеїр Анпіну. І якщо нагорі відбувається роз'єднання між Зеїр Анпіним, Ісраелєм, та Нуквою, його землею, то й внизу Ісраель виганяються зі своєї землі. А коли сини Ісраеля покращують свої діяння, вони призводять до того, що Ісраель нагорі наповнює достатком свою Нукву, тобто землю його, і будує її з мохін (досл. з розумом) та об'єднується з нею «панім бе-панім». Тоді й сини Ісраеля внизу удостоюються визволення, і вони теж повертаються в свою землю.
І ці мохін де-ҐАР Нукви, котрими Зеїр Анпін будує її, приходять до неї вдягненими в Нецах та Год Зеїр Анпіну, при цьому моах Хохми вдягнений у Нукви в Нецах, а моах Біни одягнений в Год. А букви «айн ע» «пей פ» - це Нецах і Год Зеїр Анпіну. І в цьому полягає твердження «пей פ», - сфіри Год Зеїр Анпіну, - що «визволення, яке Тобі належить зробити в світі, записано в мені», - тобто мохін Нукви, що приносять визволення світові, вдягнені в мене. І тому, якщо Ти створиш світ у моїй властивості, то, поза всяким сумнівом, у них буде можливість досягти кінця виправлення.
Чому ж «пей פ» вважала себе такою, що володіє більшими можливостями, ніж «айн ע», аби ними створити світ, - адже мохін Нукви вдягаються в них обох, в Нецах й Год, - тобто в «айн ע» «пей פ», - і їхня основа знаходиться в Нецах, в «айн ע»? І тому сказано: «Оскільки це - порятунок (пдут פדות)» - тому, що визволення відбувається лише властивістю Год, «пей פ». І порятунок полягає в тому, що Іма спочатку позбавляє Нукву від судів, і тоді Нуква готова до визволення.
І це внутрішній сенс сказаного: «Як орел стереже своє гніздо, розпростершись над пташенятами». Пояснюють нам мудреці, що орел цей є милосердним до своїх пташенят, і каже: «Краще нехай потрапить стріла в мене, але не потрапить в моїх дітей». Пояснення. Ми вже з'ясували, що МА удостоюється мохін лише внаслідок виправлення, що зване «мати (Іма) позичає свої шати дочці», бо Нуква, будучи скороченою в основі своїй, щоб не отримувати світло, з моменту першого скорочення не могла отримати ніяких мохін. Але оскільки Іма вийшла за межі рош Аріх Анпіну і стала ВАК без рош, то зійшли її букви ЕЛЄ в Нукву, і Нуква теж будується за допомогою імені Елокім. Іма називається «орел, який є милосердним до своїх синів», ЗОН, і тому вийшла назовні, і зрізується її ступень, ставши ВАК без рош, - тобто як стрілою. Як сказано: «Краще нехай потрапить стріла в мене», - за допомогою цього вона позбавляє своїх синів від судів, і вони стають гідними отримати мохін в її вбрання ЕЛЄ.
І це - «порятунок (пдут פדות)» та «визволення (підьон פדיון)», тобто Іма позбавляє Нукву від судів її, без чого та не стала б гідною мохін. І це визволення поширюється в основному на ліву лінію Нукви, в якій знаходяться суди, і, також, на сфіру Год Зеїр Анпіну, букву «пей פ». І тому думала «пей פ», що вона є більш достойною, ніж «айн ע», оскільки визволення Іми вдягається лише в неї, а не в «айн ע». Адже суди знаходяться в лівій лінії, а не в правій.
І тому сказано: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху». Адже всі визволення, що відбуваються протягом шести тисяч років, відбуваються за допомогою ВАК мохін де-хая, тому що ҐАР цих мохін, - внутрішні Аба ве-Іма, котрі діяли в Некудім, - були вкриті та не розкриються раніше кінця виправлення, - перш ніж буде виправлене порушення заборони Древа пізнання, яке скоїв Адам Рішон, притягнувши вищі мохін в місце відокремлених світів БЄА, що знаходяться нижче від парси, де немає облачення Іми, а лише - скорочена Малхут. І тому під світом Ацилут простяглася парса, і там знаходиться зараз нижня «гей ה» першого скорочення, і вона (парса) завершує світла Ацилуту, не дозволяючи їм розповсюдитись нижче від неї.
І, внаслідок того, що він притягнув наповнення під парсу Ацилуту, записався прогріх в Нукві, і про це сказано, що увійшов змій до Хави та привніс до неї скверну. І ця скверна може бути виправлена лише в кінці виправлення. Як сказано: «Знищить Він смерть навіки, і витре Творець сльозу з кожного обличчя», - бо нестача мохін внутрішніх Аба ве-Іми, які були приховані, називається «сльози». І це «дві сльози, які роняє Творець у велике море». І вони відповідають властивостям двох «очей (ейнаїм)», тобто внутрішнім Хохмі й Біні, які були утаєні та їх не видно.
«Очі» - це сфірот Хохма й Біна, а «сльози» - це нестача, що утворилася в них через скверну, яка в результаті порушення заборони Древа пізнання домішується та викликає сльози. І це призвело до руйнування двох Храмів. І ці сльози не можна втерти з обличчя (панім) Нукви, перш ніж «знищить Він смерть навіки», - коли буде остаточно виправлене порушення заборони Древа пізнання, оскільки буде виправлений гріх, що приносить світові смерть. І тоді почнуть світити ҐАР, мохін де-хая, тобто внутрішні мохін Хохми й Біни, і таким чином «втре Творець сльозу».
І тому сказав їй Творець: «Красива ти! Однак в тобі утаєний запис прогріху». Адже хоча і є в тобі визволення, що приходить за допомогою Іми, завдяки чому ти несеш порятунок світові, - тобто мохін де-хая, - і всі визволення пов'язані з нею, все ж ці визволення позбавлені досконалості, оскільки Ісраель знову виганяються зі своєї землі, і руйнування повторюється в двох Храмах, тому що «в тобі утаєний запис прогріху». Адже порятунок Іми ще не може остаточно усунути порушення заборони Древа пізнання, і тому є в тобі ще утримання кліпот, і тому мохін приходять лише у властивості ВАК де-хая та бракує їм рош де-мохін де-хая. «І оскільки є в тобі утримання кліпот, ти не гідна того, щоб тобою був створений світ».
І сказано: «Однак в тобі утаєний запис прогріху, і це є подібним до змія, котрий нападає, ховаючи потім свою голову в тіло», - тому що в цьому прогріху, оскільки він прихований, міститься сила змія, який уражає тих, що перебувають в світі, та приносить смерть світові, і коли він сповнений сил, неможливо позбутися від нього. І це є подібним до змія, який кусає людину і негайно ховає голову в тіло, і тоді неможливо вбити його, бо змія можна вбити, лише вразивши його в голову.
І це він привів до того, що Адам порушив заборону Древа пізнання, а потомство його «пригинає голову та простягає руки (до гріха)». Іншими словами, також і мохін, які притягуються завдяки визволенню, що виходить від Іми, знаходяться у властивості «пригинання голови», і лише руки його, тобто ХАҐАТ, виявляються завдяки цим мохін. Таким чином, утримання змія ще присутнє в «пей פ», і тому не підходить вона для створення нею світу, оскільки не буде готовою до остаточного виправлення.
І так само сказав Творець букві «айн ע», в якій записаний гріх. І хоча сказала вона, що «є в мені скромність (анава ענוה)», все ж сказав їй Творець: «Не сотворю Я тобою світ!»
Вища Іма зветься «скромність (анава ענוה)». Коли Нецах Зеїр Анпіну, тобто «айн ע», одягається разом з мохін в Нукву, вона піднімається, вдягаючись на вищу Іму, і Іма вінчає її своїми прикрасами. І тому вона сказала: «Є в мені скромність», - маючи на увазі, що Іма, іменована скромністю (анава ענוה), вдягається в мене. Однак через прогріхи, що містяться в цих Нецах та Год у прихованні, сказав Творець букві «айн ע»: «Не сотворю Я тобою світ!».
І порушення тут називається «гріх (авон עון)», а не «гріх (пеша פשע)», - як у випадку з «пей פ», - тому, що суть порушення (пеша פשע) записується в Год, тобто в «пей פ». Адже у сфірі Год Зеїр Анпіну міститься включення до нього Малхут, в якій утримуються кліпот через порушення заборони Древа пізнання. Однак Нецах Зеїр Анпіну вже є властивістю самого Зеїр Анпіну, у первісній властивості якого немає утримання кліпот. Але, так само як у сказаному: «Іноді, коли приходить час вирвати будяк, що зростає поруч з капустою, - виривають разом з ним і капусту, і виходить, що капуста постраждала через нього», - утримуються кліпот і в Нецаху. І ця недосконалість в ньому називається тому «гріхом (авон עון)», щоб вказати, що насправді йому властива прямота, але він був втягнутий у гріхи в силу з'єднання його з Год.
І про букву «айн ע» не мовиться: «Предстала буква" айн ע "», як всі інші літери, - але вона з'єднана з «пей פ», бо Нецах та Год є двома частинами тіла. І тому в дійсності обидві вони постали як одна, хоча Зогар з'ясовує зміст кожної з них окремо, - одну за одною.
28) Увійшла буква «самех ס». Звернулася до Нього: «Владика світів! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Бо є в мені підтримка для падаючих, як сказано: "Підтримує (сомех סומך) Творець всіх падаючих"». Відповів їй: «Саме тому ти потрібна на своєму місці, й не сходи з нього. Адже якщо ти підеш зі свого місця в слові "підтримує (сомех סומך)", - що буде з тими падаючими, які спираються на тебе?». Відразу ж вийшла вона від Нього.
Пояснення сказаного. Буква «самех ס» - це Тіферет Зеїр Анпіну, і вона є Біною властивості ґуф, тому що КАХАБ (Кетер-Хохма-Біна), що стали в Зеїр Анпіні властивістю хасадім, іменуються там ХАҐАТ (Хесед-Ґвура-Тіферет). І Біна, таким чином, розділилася на дві властивості - ҐАР і ЗАТ. ҐАР в ній стали вищими Аба ве-Іма, і вони одягають Аріх Анпін від хазе й вище та вважаються ще властивістю рош Аріх Анпіну, хоча і знаходяться в його ґуф, оскільки є світлом хасадім, як сказано: «Бо бажає милості (хафец хесед) Він». Та оскільки вони не отримують світло Хохми, - навіть перебуваючи в рош Аріх Анпіну, - вихід з рош їх зовсім не зменшує, і вони ще вважаються властивістю рош Аріх Анпіну. І називаються вони «самех ס» тому, що ці ҐАР Біни встановилися в вигляді парцуфу Аба ве-Іма і в них поширюється шість сфірот ХАБАД (Хохма-Біна-Даат) ХАҐАТ (Хесед-Ґвура-Тіферет) до хазе.
Однак ЗАТ Біни, що представляють собою включення ЗОН у Біну та не є сутністю Біни, відокремилися від Біни і стали парцуфом ІШСУТ, котрі вдягають чотири сфіри ТАНГІ (Тіферет-Нецах-Год-Єсод) Аба ве-Іми, що розташовані від хазе Аба ве-Іми й нижче. І вони потребують світіння Хохми для передачі його до ЗОН. І оскільки вийшли з рош Аріх Анпіну у властивість ґуф та позбавлені Хохми, - вони постраждали внаслідок свого виходу і стали властивістю ВАК, якому бракує рош. І називаються вони «закрита мем ם», оскільки охоплюють лише чотири сфіри ТАНГІ Аба ве-Іми, які вдягають там.
І цей поділ Біни на «самех ס» і «мем ם» відбувся в Біні Аріх Анпіну, яка вийшла назовні з рош Аріх Анпіну та поширилася в його ХАҐАТ до нижньої третини Тіферет в ньому. І вони є такими, що передають усі мохін Зеїр Анпіну та Нукві (ЗОН).
Але не всі часи є рівнозначними. Адже в той час, коли нижні покращують свої діяння і підіймають МАН в ЗОН, а ЗОН - в Аба ве-Іму, стають Аба ве-Іма та ІШСУТ одним парцуфом і піднімаються в Аріх Анпін. І мохін, що сповнені досконалістю світіння Хохми, вони передають від Аріх Анпіну до Зеїр Анпіну, а Зеїр Анпін передає їх Нукві у вигляді ста благословень. Бо «самех ס» (60), тобто вищі Аба ве-Іма, стала одним цілим з «мем ם» (40), тобто ІШСУТ, і разом вони піднімаються до числа «сто».
Однак в той час, коли нижні знову погіршують свої діяння, мохін виходять з ЗОН, і вони повертаються до стану «ВАК (шість закінчень) й точка». І також Аба ве-Іма та ІШСУТ відокремлюються одна від одної. Вищі Аба ве-Іма стають знову властивістю «самех ס», - тобто шістьма сфірот ХАБАД ХАҐАТ, кожна з яких складається з десяти, а ІШСУТ знову стає «закритою мем ם», тобто - лише ТАНГІ Аба ве-Іми.
А в той час, коли ЗОН знаходяться в цьому стані катнуту, - ВАК і точки, - є небезпека домішування кліпот, оскільки в такому випадкові вони будуть змушені впасти з Ацилуту в світи БЄА розділення. Тому вищі Аба ве-Іма передають їм (світла) від своєї властивості «самех ס», і хоча ці світла є всього лише світлом хасадім, все ж вони вважаються властивістю «чисте повітря (авіра дахья)» та властивістю рош. І тому будь-яка кліпа не може примішатися до ЗОН також і в стані катнуту, - адже світла, що приходять від «самех ס», захищають їх. І тому світла ці називаються по імені «самех ס», оскільки вони підтримують (сомхім) ЗОН, щоб ті не впали з Ацилуту, коли знаходяться в стані катнуту, - ВАК без рош.
І тому сказано, що буква «самех ס» звернулася до Нього: «Бо є в мені підтримка для падаючих, як сказано: "Підтримує Творець усіх падаючих"», - оскільки вона вважала себе найдостойнішою від всіх букв, що передували їй. Адже світла «самех ס» можуть світити ЗОН також і під час їхнього катнуту, будучи всього лише світлом хасадім, і в цьому світлі хасадім у кліпот немає навіть найменшої можливості примішатися, оскільки зовнішні властивості тікають при появі світел ҐАР Біни.
Тому вона вважала свою властивість найбільш гідною для створення нею світу, оскільки вона може захистити мешканців світу навіть коли вони викривляють свої дії, і при цьому не буде домішування кліпот.
Відповів їй Творець: «Саме тому ти й потрібна на своєму місці, і не сходи з нього», - тобто оскільки твоє місце необхідне для підтримки падаючих, щоб захистити їх в той час, коли мешканці світу понівечені, ти повинна бути тільки на цьому місці і не сходити з нього. Бо якщо світ буде створений тобою, і твоя властивість буде постійно мати достатню владу, то ці падаючі, тобто ЗОН, залишаться назавжди в малому стані (катнут), і нижні не пробудяться для підйому МАН, та не розкриються всі великі мохін, що покликані принести остаточне виправлення. Але ти повинна знаходитися тільки на своєму місці, будучи лише місцем виправлення в той час, коли нижні не є гідними; але коли вони удостояться, - вони зможуть притягнути великі мохін від усього ступеня у вигляді «ста благословень».
І відповів їй Творець: «Бо якщо ти підеш зі свого місця в слові "підтримує (сомех סומך) ", - що буде з тими падаючими, які спираються на тебе?», - адже тоді вони назавжди залишаться у властивості «падаючі», котрі потребують твоєї підтримки. І через те, що вони всього лише спираються на тебе, у ЗОН не буде досконалості для їхнього власного становлення. Тому не є достойною ти для створення тобою світу.
29) Увійшла буква «нун נ». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде бажанням Твоїм створити мною світ. Адже з мене починається сказане: "Величний (нора נורא) у вихваляннях" і, також, вихваляння праведників: "Личить (наве נאוה) вихваляння"». Відповів їй: «"Нун נ", повернися на своє місце, - бо для тебе повернулася буква "самех ס" на місце своє, - та спирайся на неї». «Нун נ» записана в слові «падіння (нефіла נפילה)», тоді як «самех ס», що є властивістю «підтримує Творець всіх падаючих», повернулася заради них на своє місце аби підтримувати їх. Негайно повернулася буква «нун נ» на своє місце, вийшовши від Нього.
Пояснення. Після того, як побачила «нун נ», що букві «самех ס» було відмовлено з тієї причини, що вона застосовується лише в стані катнуту, - тобто тільки для підтримки, - подумала «нун נ» про себе, що вона, безсумнівно, заслуговує на створення нею світу, оскільки в ній є всі достоїнства «самех ס» і, на додаток, вона ще призначена для мохін стану ґадлуту, і тому немає в ній недоліку, через який відмовлено «самех ס».
І саме це означають слова: «Адже з мене починається сказане: "Величний (нора נורא) у вихваляннях"». Справа в тому, що Ґвура Зеїр Анпіну називається «нун נ», оскільки вся вона підсолоджена мірою милосердя Біни, званої «п'ятдесят (нун) воріт Біни». І в силу цієї Ґвури називається Зеїр Анпін «величний у вихваляннях». Бо вища Іма зветься «вихваляння», і оскільки його Ґвура сходить від Біни, він називається «величний у вихваляннях». І ця «нун נ» Зеїр Анпіну використовується в Єсоді стану ґадлут Зеїр Анпіну, в момент його зівуґу (злиття) зі своєю Нуквою, - при цьому і сама Нуква завдяки йому називається вихвалянням, як і вища Іма. Таким чином, Зеїр Анпін включає в себе вище й нижнє вихваляння як одне ціле.
Увійшла буква «нун נ» і звернулася до Нього: «З мене починається сказане: "Величний (нора נורא) у вихваляннях", - оскільки перебуваючи в Зеїр Анпіні як властивість Ґвури та лівої лінії, я тим самим притягую хасадім, які виходять від букви "самех ס", а це - вище вихваляння. Таким чином, я є причиною того, що Зеїр Анпін називається "величний у вихваляннях". І тому є в мені всі достойності "самех ס"», - бо хасадім, що притягуються з її допомогою, - це ҐАР, і вони остаточно віддаляють зовнішні властивості від будь-якого виду утримання, - тобто всі ті ж переваги, що й у «самех ס». «Але у мене є ще додаткова достойність та вихваляння праведників, про які сказано: "Личить вихваляння", адже я застосовуюся, також, у властивості Єсод Зеїр Анпіну в стані ґадлуту».
І сказано вище, що вона «була у формі "нун נ", і з'явилася буква "йуд י", що є союзом святості, та сівши на неї верхи, об'єдналася з нею. І вона стала "цаді צ"». Тобто ця «нун נ» вважається «вихвалянням праведників», бо навіть в момент ґадлуту, коли ЗОН піднімаються в Аба ве-Іму, ця «нун נ» і тоді застосовується у властивості Єсод Зеїр Анпіну в стані ахор бе-ахор, але притягує лише «чисте повітря» від вищих Аба ве-Іми, званих «самех ס». І тоді називається «нун נ» «вихваляння праведників», тому що «йуд י», звана «праведник - основа (Єсод) світу», розташувалася зверху неї. І тоді вона називається «личить вихваляння», оскільки притягує мохін де-ґадлут в Малхут. Таким чином, вся краса Малхут отримана від цієї «нун נ», що знаходиться в Єсоді Зеїр Анпіну. І тому стверджувала «нун נ», що вона є гідною створення нею світу, оскільки завдяки її світінню додалися також мохін де-ґадлут, що дають ЗОН можливість їхнього власного становлення та існування, а не лише підтримку, як у «самех ס».
Відповів їй Творець: «"Нун נ", повернися на своє місце, бо для тебе повернулася буква "самех ס" на місце своє». Інакше кажучи, сказав їй: «Тобі здається, що твоєї властивості достатньо для повного виправлення тому, що в кліпот немає можливості пристати до неї. Але це не так, адже і твоя властивість потребує підтримки від "самех ס", - саме тому ти ще перебуваєш у властивості ахор бе-ахор, і світла "самех ס" видні зовні аби уберегти тебе від зовнішніх властивостей. Таким чином, також і заради тебе буква "самех ס" повернулася на своє місце, щоби підтримувати тебе, - і це ще не є повним виправленням. І тому, не створю Я тобою світ». Тому сказано: «І спирайся на неї (на самех)», - тобто і твоя властивість є всього лише опорою (сміха).
30) Увійшла буква «мем מ». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Бо завдяки мені Ти був названий Царем (мелех מלך)». Відповів їй: «Все це так, звичайно. Але Я не створю тобою світ, оскільки світові потрібен Цар. Вернись на своє місце, ти й "ламед ל", і "каф כ", бо негоже світові залишатися без Царя».
Пояснення. «Мем מ» - це Хесед Зеїр Анпіну, який одержує від властивості, відповідній йому, - Хеседа Біни. Як сказано: «Вдень явить Творець милість (хесед) Свою» - це день, що минає разом з усіма днями. І в момент досягнення Зеїр Анпіним стану мохін, його ХАҐАТ стають властивістю ХАБАД. І тоді Хесед Зеїр Анпіну піднімається і стає Хохмою. І відкривається при цьому світло лику Царя життя, яке йде від Зеїр Анпіну.
І це є доводом «мем מ» про створення нею світу, - «бо завдяки мені Ти був названий Царем». І після того, як розкриється світло лику Царя в світі, безумовно, у зовнішніх властивостей не буде більше можливості утримуватися в ньому, і світові буде гарантовано кінцеве виправлення.
«Але Я не створю тобою світ, оскільки світові потрібен Цар», - тобто неможливо розкрити це світло в світі, оскільки світові потрібно аби це велике світло було вдягнене саме в три цих літери слова «Цар (мелех מלך)». І було сказано їй: «Вернися на своє місце, ти й "ламед ל", і "каф כ", бо негоже світу залишатися без Царя», - тобто повернися на своє місце і з'єднайся з буквами «ламед ל» та «каф כ», і тоді з'явиться можливість розкриття цього великого світла в світі. І це тому, що «негоже світові залишатися без Царя», - тобто, світ не може існувати без облачення, одержуваного у послідовності трьох літер «мем-ламед-каф מלך».
Пояснення сказаного. «Мем מ» слова «Цар (мелех מלך)» - це «велика милість (хесед)». Як сказано: «Вдень явить Творець милість (хесед) Свою» - це день, що минає разом з усіма днями. «Мем מ» є широко розкритою. «Ламед ל» слова «мелех מלך» - це «вежа, яка парить у повітрі», - Біна, яка стає Хохмою в рош Аріх Анпіну й поширюється в Зеїр Анпіні. А «каф כ» слова «мелех מלך» - це Малхут, Нуква Зеїр Анпіну, бо «не буває царя (мелех) без царства (малхут)». Більш того, вся велич цих піднесених мохін розкривається лише за допомогою Малхут, і вони знаходяться в її розпорядженні. І в цей момент вважається Малхут такою, що світить Зеїр Анпіну на трьох рівнях:
1. вона стає троном Йому, як сказано: «Цар сидить на троні високому й піднесеному»; бо про цю властивість сказано: «Зробив Він тьму покровом собі»; і «трон (кісе כיסה)» - від слів «покрив (кісуй כיסוי)», «укриття»; і тому називається зігнутою «кав כ»;
2. вона стає вбранням Йому, бо мохін стану ґадлут проявляються лише над Ісраелєм; і тому Малхут стає для Нього облаченням пітьми, і під час розкриття Його царства Він звільняється від облачення пітьми та накидає його на народи, що поклоняються ідолам, і світло лику Його поширюється та розкривається над Ісраелєм; і про цей час мовлено: «В майбутньому Творець збере в коло праведників, і кожен з них зможе вказати пальцем і сказати: "Ось наш Творець"»; і звільнення від цього облачення тьми символізується буквою «каф ך», котра розігнута й довга;
3. Малхут стає вінцем на голові (рош) Його, як сказано: «Виходьте й подивіться, дочки Циона, на царя Шломо, на вінець, яким прикрасила його мати в день весілля його, в день радості серця його». І «каф כ» - це властивість Кетер (כתר корона).
31) У той час постала перед Ним буква «каф כ», зійшовши з трону величі Його. Здригнувшись, звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ, адже я - велич Твоя». А коли спускалася буква «каф כ» з трону величі Його, здригнулися двісті тисяч світів і здригнувся трон. І всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися.
Сказав їй Творець: «"Каф כ", а "каф כ", що ти тут робиш? Не сотворю Я тобою світ! Повернися на своє місце, бо в тобі - знищення (клая כליה), і тобою розноситься звістка про "вирішене наперед винищення". Повернися на свій трон і будь там». Негайно вийшла вона від Нього і повернулася на своє місце.
Пояснення. Коли «мем מ» намагалася переконати Творця в необхідності створити нею світ, - адже завдяки їй відкривається світло лику Царя в світі, - це призвело до того, що «каф כ» тим часом спустилася з трону величі, - тобто зі світу Брія. Здригнувшись, звернулася до Нього: «Адже я - велич Твоя». І тоді «здригнулися двісті тисяч світів», - що походять від Хохми й Біни світу Брія, - тобто від властивості КАХАБ світу Брія. «І здригнувся трон. І всі ці світи», - звідти й нижче, - «здригнулися, боячись звергнутися».
Пояснення сказаного. Всі ці звернення букв до Творця з проханням створити ними світ є подібними до підйому МАН з метою отримати від Творця МАД для ступеню, що відноситься до властивості цієї літери. І тоді проявиться управління ЗОН, які передають світу ступінь МАД, який призначений для цієї літери. І відповідь Творця кожній з двадцяти двох букв ЗОН є сходженням МАД і виходом в належний час ступеню світла, що відповідає величині МАН, який піднятий кожною літерою.
І коли цей ступінь світла починає проявляти своє управління в світі, лунає відповідь Творця цій букві, тому що розкривається її нездатність управляти світом через присутність кліпи в її властивості, як сказано: «Одне проти іншого створив Творець». І в результаті кожна буква відходила, вирушаючи на своє місце. І це - внутрішній зміст насолод Творця з кожною з двадцяти двох букв, - кожній з них надати місце аби виявити свої права згідно Його волі, доки не з'ясують вони самостійно, виходячи із власного бажання, - яка з них є гідною того, аби світ управлявся нею. І тому сказано, що «дві тисячі років до створення світу Творець розглядав букви й насолоджувався ними».
І в момент, коли «мем מ» почала проявляти своє велике світло в світі, вона стала причиною сходження «каф כ» з трону величі, бо трон має дві властивості:
1. він приховує Царя, як сказано: «Зробив Він тьму покровом собі»; і тому він називається троном (кісе כיסה) - від слова «покрив (кісуй כיסוי)»;
2. він розкриває велич Малхут в світах, як сказано: «А над образом цього престолу - образ, подібний до людини на ньому», - тобто за допомогою поєднання трьох букв слова «Цар (мелех מלך)», коли ця Малхут стає троном Царя й укриває Його, - як сказано: «Зробив Він пітьму покровом Себе», - вона піднімається нагору та стає розігнутою «каф ך», тобто вбранням самого Царя; адже сам Цар, Зеїр Анпін, розкривається за допомогою неї; і вона також стає вінцем на голові Царя.
Але в той момент, коли «мем מ» почала розкривати світло лику Царя в світах без облачення «каф כ», зійшла також і «каф כ» з трону величі, - тобто перестала бути такою, що приховує Царя. І вона теж звернулася до Царя: «Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ, адже я - велич Твоя», - тобто управляти розкриттям величі Царя можна буде лише через неї, без усякого приховання, як того бажає «мем מ».
Тому не мовиться, що «каф כ» увійшла та звернулася до Нього: «Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ», як інші літери, - оскільки вона прокинулася не сама, а перебувала під владою «мем מ», і влада «мем מ» в цей час змусила зійти також і «каф כ» з трону величі, що знаходиться в світі Брія.
І мовиться: «Здригнувшись, звернулася до Нього: "Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ"», - оскільки в той момент, коли вона сходила з трону, здригнулася вона і, також, двісті тисяч світів, що виходять від Хохми й Біни світу Брія. «І всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», - тому що увесь зв'язок між вищим та нижнім, з самого початку до кінця всіх ступенів, здійснюється за допомогою Малхут вищого, яка стає Кетером для нижнього. А буква «каф כ» символізує вдягання Малхут вищого (парцуфа) у нижній.
Трон має три властивості:
1. як сказано: «Шість сходин в трону», - тобто ВАК нижнього, звані ХАҐАТ (Хесед-Ґвура-Тіферет) НЕГІ (Нецах-Год-Єсод);
2. чотири основи трону, - тобто мохін КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат) нижнього;
3. Малхут вищого, що опускається від вищого до нижнього та вдягається в нього; і через цю Малхут приходять все світла від вищого та світять нижньому.
Тому під час сходження «каф כ» з трону величі припиняється зв'язок Ацилуту з троном величі, тобто зі світом Брія. Бо «каф כ» - це Малхут світу Ацилут, яка вдягнена в сфірот КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат) світу Брія та передає всі свої світла світу Брія, званому «трон величі». І оскільки «каф כ» зійшла звідти, припинився зв'язок з Ацилутом, і здригнулася «каф כ» тому, що припинилося надходження сили її, яка дозволяє наповнювати світ Брія. І здригнулися двісті тисяч світів, - тобто Хохма й Біна, що включають сфірот КАХБАД світу Брія. І також «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», - оскільки зникла вся їхня життєва сила й наповнення від світу Ацилут.
І таким же чином пояснюється зв'язок Творця, тобто Біни, з ЗОН світу Ацилут. Тому, що Малхут Біни, яка вдягається в Зеїр Анпін, - це «каф כ». Таким чином, ця «каф כ», що є троном Творця, знаходиться над Зеїр Анпіним, оскільки Творець - це Біна, яка є найвищою властивістю по відношенню до Зеїр Анпіну, і Зеїр Анпін стає троном для Біни.
І тому в момент сходження «каф כ» припиняється зв'язок Біни з Зеїр Анпіним, тому що «каф כ» - це Малхут Біни, яка вдягається у Зеїр Анпін та передає йому всі свої світла. Тому здригнулася також і вона сама, оскільки зникла в неї здатність віддавати Зеїр Анпіну.
І також «здригнулися двісті тисяч світів», - тобто мохін Зеїр Анпіну, звані Хохма й Біна, і звані, також, КАХБАД (Кетер-Хохма-Біна-Даат), - і це чотири основи трону, - бо все наповнення їхнє припинилося. І також «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», - тобто ВАК Зеїр Анпіну, ХАҐАТ НЕГІ, котрі включають усі світи, які знаходиться під ним, бо пішло від них все наповнення Біни. І оскільки втратили світла Ацилуту, вони здригнулися, боячись звергнутися в світи БЄА розділення та розбитися.
І тому сказав їй Творець: «Бо в тобі - знищення (клая כליה), і тобою розноситься звістка про "вирішене наперед винищення". Повернися на свій трон і будь там», - тобто, як вже з'ясувалося, через сходження «каф כ»з трону величі здригнулися ҐАР Зеїр Анпіну, і всі світи здригнулися, боячись звергнутися та зруйнуватися. Іншими словами, «тобою розноситься звістка про "вирішене наперед винищення"» - про остаточне знищення, яке вже є незворотнім. І тому ти зобов'язана повернутися до властивості «трон».
І сказано: «Негайно вийшла від Нього», - спеціально підкреслює це, кажучи «негайно», щоб показати, що повернення її на своє місце, до властивості «трон», приходить разом з відповіддю Творця букві «мем מ»: «Бо негоже світу залишатися без Царя». Тобто обидві ці дії відбуваються одночасно, - і потрясіння, які відкрилися в «каф כ» під час її сходження з трону величі, коли «всі ці світи здригнулися, боячись звергнутися», і відповідь Творця букві «мем מ»: «Бо негоже світу залишатися без Царя».
32) Увійшла буква «йуд י», звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде твоїм бажанням створити мною світ. Адже я - початок Твого святого імені, і Тобі належить створити мною світ». Відповів їй: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені, і все Моє бажання - до тебе. Піднімися, - не пристало тобі бути відділеною від імені Мого».
Пояснення. Оскільки «йуд י» є першою буквою імені АВАЯ (הויה), початком розкриття і вищою властивістю світла, який є святим, тому звернулася з проханням, щоб світ був створений її властивістю, і тоді напевне станеться остаточне виправлення.
Відповів їй Творець: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені». Ми вже з'ясували, що питання, які виникають у цих букв, і відповіді на них є втіхою Творця буквами. Питання - це МАН, а відповідь - це МАД зі сторони вищого світла. Слова: «Досить тобі» - це встановлення межі, коли каже їй: «Досить тобі, і не розповсюджуйся більше», як було пояснене у зв'язку зі святим ім'ям Шадай.
Бо після того, як «йуд י» почала розповсюджуватися в цьому великому світлі святості, зупинив її Творець і не дав їй розповсюдитися до букви «тав ת», а лише до букви «шин ש», сказавши їй: «Досить тобі, і не розповсюджуйся більше ». І сказано: «Піднімися, не пристало тобі бути відділеною від імені Мого», - адже якщо ти розповсюдишся далі, ти вже не зможеш перебувати постійно в імені АВАЯ (הויה).
Пояснення сказаного. Кажуть мудреці: «Називаюся Я не так, як пишусь, - адже записаний Я ім'ям АВАЯ, а називаюся ім'ям Адні». Справа в тому, що на ім'я АВАЯ не діють ніякі зміни в світі, як сказано: «Я, Творець (АВАЯ), не змінююся». Але оскільки з плином днів в світі відбуваються псування й виправлення, там відбувається зміна. Тому, до кінця виправлення Він називається іменем Адні, і в цьому імені може бути зміна, але тільки не в імені АВАЯ, в якому зміни бути не може.
Але в майбутньому, коли відбудеться остаточне виправлення, Він буде називатися так само, як і пишеться. Як сказано: «І ім'ям міста з того дня буде: "Творець (АВАЯ) там"». І тому сказав їй: «"Піднімись, не пристало тобі бути відділеною від імені Мого", - адже якщо виявиться в тобі якась зіпсутість, ти опинишся відділеною від Мого імені, оскільки в Моєму імені АВАЯ немає місця псуванню й виправленню. І тому не варта ти того, щоби створювати тобою світ».
І сказав їй: «Досить тобі того, що ти викарбувана в Мені, і ти записана в Мені, бо все Моє бажання - до тебе», - це вказує на три ступені, що наявні в «йуд י» імені АВАЯ (הויה). «Викарбувана» - в Хохмі Зеїр Анпіну. «Записана» - в Хохмі вищих Аба ве-Іми. «Все Моє бажання - до тебе» - в Хохмі Аріх Анпіну, тобто - в укритій Хохмі.
33) Увійшла буква «тет ט». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде Тобі до вподоби створити мною світ. Адже завдяки мені Ти звешся добрим і справедливим». Відповів їй: «Не створю Я тобою світ, бо доброта твоя закрита й захована в тобі самій, як сказано: "Як велика доброта Твоя, яку зберігаєш Ти для тих, хто боїться Тебе". І оскільки доброта захована в тобі, то немає у неї частки в цьому світі, який Я хочу створити, а тільки лише - в майбутньому світі. І, крім того, оскільки доброта твоя захована в тобі, поринуть (в землю) врата Храму, як сказано: "Занурилися в землю врата її". А, крім цього, буква "хет ח" є протилежною тобі, і коли ви з'єднаєтеся разом, утворюється сполучення "хет-тет חט"», - тобто гріх. І тому ці літери не були записані в іменах святих колін. Відразу ж вийшла вона від Нього.
Пояснення сказаного. «Тет ט» - це Єсод Зеїр Анпіну, який відноситься до внутрішньої його властивості. Бо «цаді צ» - це дев'ята з букв, що відносяться до властивості самого Зеїр Анпіну, в котрій він здійснює зівуґ з Нуквою, і тоді зветься «праведник (цадик צדיק)». Однак «тет ט» - це дев'ята з букв, що відносяться до Біни Зеїр Анпіну, і вона є внутрішньою властивістю Єсоду Зеїр Анпіну. І він називається добром, як сказано: «Кажіть про праведника добре». І оскільки він є властивістю нешама цього Єсоду, в якому у кліпот немає жодної можливості утриматися, тому просила «тет ט» про створення нею світу.
І тому відповів їй: «Бо доброта твоя закрита і захована в тобі самій». «У світлі, який створив Творець в перший день, Адам бачив і спостерігав від одного краю світу й до іншого. Коли подивився Творець на покоління потопу та на покоління розбрату і побачив, що їхні вчинки зіпсовані, зупинився та приховав його для праведників на прийдешнє майбутнє». Як сказано: «І побачив Творець, що світлу притаманне добро». А добрим зветься лише праведник, як сказано: «Кажіть про праведника добре».
Пояснення. Оскільки бачив Творець, що грішники викривлять діяння свої і дозволять кліпот утримуватися в цьому світі, сховав Він його (світло) у вищих «праведнику (цадик צדיק) й праведності (цедек צדק)», - Аба ве-Іми, - і від «праведника та праведності (цадик ве-цедек)», Аба ве-Іми, поширюється це світло в утаєнні у внутрішню властивість Єсоду Зеїр Анпіну, тобто в «тет ט».
І про це виправлення говорив Творець у Своїй відповіді букві «тет ט»: «Бо доброта твоя закрита й захована в тобі самій. І оскільки доброта захована в тобі, то немає у неї частки в цьому світі, який Я хочу створити, а тільки лише в майбутньому світі». Іншими словами, оскільки Я повинен приховати тебе від грішників, то не призначена ти нікому, крім праведників, гідних отримувати наповнення майбутнього світу. Таким чином, немає в тебе частки у виправленні цього світу, - тобто ЗОН, - оскільки зовнішні властивості можуть утримуватися в тобі.
Тому сказано: «І, крім того, оскільки доброта твоя захована в тобі, поринуть (в землю) врата Храму». Оскільки це світло світить лише у внутрішній властивості Єсоду в утаєнні, то Нуква зможе отримувати від цього світла у врата свої лише шляхом укриття його в своїй внутрішній властивості. Тому врата Нукви занурюються у внутрішню властивість її Єсоду, і завдяки цьому вони захищені від дотику зовнішніх властивостей, і вона може бути впевнена, що ці зовнішні властивості не будуть панувати у вратах її. І про це сказано: «Під час руйнування вороги не змогли захопити владу над вратами Храму, бо ті занурилися в землю». «І оскільки ти потребуєш такого надійного укриття, - не підходиш ти для створення тобою світу».
І сказано: «А, крім цього, буква "хет ח" є протилежною тобі, і коли ви з'єднаєтеся разом, утворюється сполучення "хет-тет חט"», - тому що «хет ח» - це властивість Год, - тобто Малхут, що міститься в Зеїр Анпіні. І це - лівий проток в Єсоді Зеїр Анпіну. Бо є два протоки в Єсоді Зеїр Анпіну:
1. правий, «тет ט», для породження душ;
2. лівий, «хет ח», для викидання відходів до зовнішніх.
Справа в тому, що він (лівий проток) відноситься до властивості літери «куф ק», що включена до Єсоду, від якої виходить тонке світіння до зовнішніх, і внаслідок цього зовнішні отримують сили наслідувати людині святості, як мавпа (коф) удає людину. Як сказано: «Одне проти іншого створив Творець».
Ці два протоки розташовані близько один до одного і розділені відстанню не більше ніж «часникова лушпайка». І тому є сила в лівого протоку запанувати над правим, і тоді народжується «хет (חט гріх)». А слово «хет (חט гріх)» має таке ж числове значення, як і слово «тов (טוב добро)», тобто 17, що й означає «одне проти одного». Якщо візьме гору права сторона, «тет ט», то це - гематрія слова «тов (טוב добро)», як сказано: «Кажіть про праведника добре». А якщо, не дай Боже, запанує лівий проток, тобто «хет ח» над «тет ט», то це - гематрія слова «хет (חט гріх)».
І сказано: «Буква "хет ח" є протилежною тобі», - бо є сила в лівого протоку, тобто «хет ח», узяти гору над тобою, «і коли ви з'єднаєтеся разом, утворюється сполучення "хет-тет חט"», - і зможуть кліпот витягати до себе наповнення святості. І звідти всі гріхи отримують владу. «І тому не були записані ці букви в іменах святих колін», - саме тому немає букв "хет ח» і «тет ט» в іменах колін, що вказує на їхню піднесеність та відділення від властивості «хет ח», яка є коренем протилежної сили. І про це сказано: «Досконалим було ложе Яакова, від якого не вийшло нічого невгодного до зовнішніх властивостей, як від Авраама та Іцхака».
34) Увійшла буква «зайн ז». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде бажанням Твоїм створити мною світ. Адже завдяки мені будуть дотримуватися сини Твої суботи. Як сказано: "Пам'ятай день суботній, щоб освячувати його"». Відповів їй: «Не створю Я тобою світ тому, що є в тобі війна, - тобто гострий меч і спис, якими б'ються на війні, звані бойовою зброєю (клі зайн). І ти є подібною до букви "нун נ", якою не було створено світ, оскільки їй властиве падіння». Відразу ж вийшла від Нього.
Пояснення сказаного. Буква «зайн ז» пишеться у вигляді «йуд י» над «вав ו», і це вказує на ґадлут мохін Нукви. Як сказано: «Цнотлива дружина - вінець чоловікові своєму», - тому що вона включається в світ захара (זכר), тобто «вав ו». І тоді вона стає вінцем на голові його. І це символізує «йуд י», що розташована над «вав ו», і чоловік її прикрашається нею. І про це сказано: «Пам'ятай (захор זכור) день суботній, щоб освячувати його», - тобто завдяки тому, що Нукву, звану день суботній, підносять наверх, роблячи її вінцем над Зеїр Анпіним, і при цьому вона включається до властивості «пам'ятай (захор זכור)», - Нуква називається святістю.
І стверджувала «зайн ז», що «оскільки цей світ великий та, перебуваючи в стані абсолютного спокою, сповнений святості, і там припиняють діяти всі кліпот, - гідна я того, щоби властивістю моєю був створений світ».
І тому відповів їй: «Не створю Я тобою світ». Справа в тому, що «зайн ז» - це Нецах Зеїр Анпіну, а «зайн ז» «хет ח» «тет ט» - це НЕГІ Зеїр Анпіну, і коли Нуква включається в «зайн ז», в Нецах, вона набуває сили піднятися із Зеїр Анпіним до вищих Аба ве-Іми. І там вона стає вінцем на його голові (рош), і чоловік її вінчається станом «субота». Однак, оскільки все це виправлення відбувається лише завдяки включенню у властивість захар та підйому в Аба ве-Іму, а не на своєму місці внизу, - в постійному місцезнаходженні її з Зеїр Анпіним, - виправлення її протягом шести тисяч років є неповним. Тому що в будні дні, коли вона повертається на своє місце, вважається її включення в «зайн ז» властивістю «бойова зброя (клі зайн)», - аж до того, що від неї виходять всі війни з сітрою ахра. І про ці дні сказано: «Будні дні, що готують суботу».
«І тому, хто перемагає на війні, дають дочку Царя», - тобто в будні дні кожен повинен перемогти в битві з сітрою ахра та зовнішніми властивостями, і тоді він удостоюється дочки Царя, - суботи. Але ж світіння суботи, яке сходить протягом шести тисяч років, ще недостатнє аби повністю припинити дію кліпот. І саме тому повертається до неї стан будніх днів до остаточного виправлення в прийдешньому майбутньому. І тоді настає «день, який весь - субота і спокій для Того, хто дає життя світам».
Відповів їй: «Не створю Я тобою світ тому, що є в тобі війна, і гострий меч та спис, якими б'ються на війні, звані бойовою зброєю (клі зайн)», - тобто світіння твоє не є повним, бо внизу, на місці своєму, ти є недосконалою. І удостоїтися тебе можна лише шляхом воєн з сітрою ахра. «Війна» - означає війни нижніх з сітрою ахра.
«Гострий меч» - вказує на властивість Малхут в момент включення її в Нецах в будні дні, і тоді вона стає гострим мечем проти кліпот, що бажають вчепитися в неї. «Спис, яким б'ються на війні» - вказує на сам Зеїр Анпін, званий «спис». І він позначається буквою «вав ו», котра за формою своєю нагадує спис, властивістю якого пронизують сітру ахра. Тому сказано: «І ти є подібною до букві "нун נ"», - оскільки ґвурот захара виходять від Біни, яка позначається буквою «нун נ».
35) Увійшла буква «вав ו». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде до вподоби Тобі створити мною світ. Адже я - буква Твого імені АВАЯ (הויה)». Відповів їй: «"Вав ואו", - ти і "гей ה", - досить з вас й того, що ви - букви Мого імені АВАЯ (הויה), що ви включені до імені Мого, записані й відбиті в імені Моєму. Вами Я не створю світ».
Пояснення. Хоча буква «йуд י» вже просила про це, та їй було відмовлено, «вав ו» все ж думала, що букві «йуд י» було відмовлено з тієї причини, що ступінь її є занадто високим. І буква «вав ו» звернулася з проханням, щоби Він створив світ її властивістю, - тобто за допомогою ступеню «вав-гей וה» імені, що представляє собою мохін Іми.
Відповів їй: «"Вав ואו", - ти і "гей ה", - досить з вас й того, що ви - букви Мого імені АВАЯ (הויה)». Він дав їм ту саму відповідь, що і «йуд י», адже і її він обмежив, сказавши їй: «Досить тобі, і не розповсюджуйся більше, - лише до "шин ש", - щоби не утримувалися в вас кліпот». «І тому ви ("вав" та "гей") не придатні для створення вами світу, - адже і вам потрібен захист від кліпот».
36) Увійшли буква «далет ד» та буква «ґімель ג». І вони сказали те ж саме. І їм теж відповів Творець: «Досить вам того, аби бути одна з одною, "тому, що не переведуться нужденні на землі", і необхідно проявляти до них милість (хесед). "Далет ד" - вона злиденна, адже зветься ім'ям "далет דלת" від слова "далут (דלות злидні)". А буква "ґімель ג" проявляє милість (гомелет хесед) до "далет ד". І тому не розлучайтеся одна з одною, і достатньо вам того, аби давати споживок один одному».
Пояснення сказаного. Хоча «далет ד» і отримує наповнення від «ґімель ג», і кут у верхній частині її виділяється властивістю хасадім, все ж є сила у сітри ахра утримуватися в ній, відділяючи та підміняючи її буквою «рейш ריש». І знову вона стає «незаможною (раш רש) та бідною».
«І їм теж відповів Творець: "Досить вам того, аби бути одна з одною"», - тобто ви повинні особливо піклуватися про те, щоби бути одна з одною, і щоб «ґімель» наповнювала «далет ד». «Бо не переведуться нужденні на землі», - оскільки є сила у протилежної їй властивості відділити їх одну від одної та повернути Малхут, яка зветься світ, до властивості «незаможний й бідний».
«І необхідно проявляти до них милість (хесед)», тобто їм тоді необхідно пробудження знизу - давати пожертву жебракам для того, аби «далет ד» могла знову отримувати від «ґімель ג». І тому сказав: «Достатньо вам того, аби давати споживок один одному» - досить вам того, що ви зможете утримуватися в злитті, щоби давати споживок одна одній, і не будуть панувати в вас кліпот. Тому вами Я не створю світ.
37) Увійшла буква «бет ב». Звернулася до Нього: «Владика світу! Нехай буде бажанням Твоїм створити мною світ. Адже мною благословляють Тебе нагорі й внизу. Бо "бет ב" - це благословення (браха ברכה)». Відповів їй Творець: «Саме тобою Я створю світ, і ти будеш тією основою, якою Я створю світ».
Пояснення. Буква «бет ב» являє собою властивість Хохми, а точніше, Хеседа Хохми, - точку в чертозі її. Тому, що світло хасадім - це чертог для світла Хохми, і він називається благословенням, як сказано: «Та чи не виллю на вас благословення». І це світло не зменшується зовсім, коли воно проходить й поширюється через ці ступені. І так само, як на початку всіх цих ступенів воно отримує наповнення від Нескінченності, - так само воно отримує наповнення у всій величі й красі в світі Ацилут, і так - до кінця світу Асія, анітрохи не огрублюючись при проходженні ним усіх цих екранів.
І саме тому стверджувала буква «бет ב»: «Нехай буде бажанням Твоїм створити Мною світ. Адже мною благословляють Тебе нагорі й внизу». Іншими словами: «Адже моє світло благословення перебуває в однаковій мірі як нагорі, так і внизу, без будь-якої різниці. І жоден екран та авіют не можуть привнести жодного недоліку в мої світіння. Тому, моя властивість є придатною для створення світу, адже в кліпот не буде ніякої можливості втриматися при мені, бо кліпот утримуються лише в тому місці, де є якийсь недолік. І оскільки немає в мене жодного недоліку, вони ніяк не зможуть втриматися в мені».
Відповів їй Творець: «Саме тобою Я створю світ, і ти будеш тією основою, якою Я створю світ», - тому що Він погодився з нею, що властивість її є гідною створення світу. Як сказано: «Бо думав я: світ милістю (хесед) буде влаштований». І слово «влаштований (ібане יבנה)» походить від слів «будова (бінья בנין)» та «розуміння (авана הבנה)», тому що встановив Він її як з'ясування, яке є достатнім для того, аби розрізняти між тими, хто приліплений до святості й тими, хто перестав слідувати Творцю, щоби пристати до іншого бога. Як сказано: «І випробуйте Мене тим, - сказав Творець воїнств, - чи не відкрию вам вікна небесні та чи не виллю на вас благословення понад міру».
Але до тих пір, поки тягнуться до іншого бога, - вони позбавлені благословення, бо «інший бог є оскопленим та не принесе плодів». І це те, що говорить пророк на завершення своєї промови: «І знову станете розрізняти між праведником та грішником, між служителями Творця й тими, хто не служить Йому», оскільки «світ милістю (хесед) буде влаштований».
Відповів їй Творець: «І ти будеш тією основою, якою Я створю світ», - вказує цим, що Він встановив світло благословення не як досконалість світу, а лише як гарну й достатню основу аби привести світ до загальної довершеності. І причина цього в тому, що світло хасадім - це ВАК без рош, який поки ще є недостатнім для породження душ, готових плодитися й розмножуватися, тому що жоден парцуф не може породити, перш ніж він осягне ҐАР, звані рош. І тому йому, поки що, бракує досконалості. І Він визначив букву «бет ב» й благословення як властивість для створення Ним світу і як основу будь-якого парцуфа для того, щоби не було нестачі в цьому в жодного з парцуфів святості. А доповнення ҐАР, що є необхідним для мохін породження, вже не є головним в парцуфі і вважається лише тільки добавкою, що залежить від добрих діянь нижніх. Але ніколи не буде відсутньою властивість ВАК.
38) Стояла буква «алеф א» і не входила. Сказав їй Творець: «"алеф א", "алеф א", чому ж ти не входиш до Мене, як всі інші літери?». Відповіла Йому: «Владика світу! Тому, що бачила я, як всі букви вийшли від Тебе, не отримавши бажаного. Що ж там робити мені? І, крім того, Ти вже вручив букві "бет ב" цей великий дар. І не личить вищому Цареві забирати подарунок, який Він дав слузі, та передавати його іншому». Відповів їй Творець: «"алеф א", "алеф א", хоча і буде створений світ буквою "бет ב", ти будеш на чолі всіх букв, і не буде в Мені єдності, як лише через тебе. Тобою будуть починатися всі розрахунки і всі діяння мешканців світу, і вся єдність осягається лише завдяки букві "алеф א"».
Пояснення. Ми вже з'ясували, що всі запитання букв - це підйом МАН буквами, а всі відповіді - це сходження МАД. І велика досконалість, яка наявна в букві «алеф א», не може прийти до неї в результаті пробудження знизу, а лише за допомогою сили пробудження згори. І тому сказане: «Пала, не встане знову діва Ісраелєва» означає: «Не сама встане знову, а Творець підніме її».
Тому, як на початку створення мохін де-ҐАР, коли вони ще були насолодою в чертозі Аба ве-Іми, про що і розповідається в цій статті Зогару, так і в кінці виправлення, - не пробуджується буква «алеф א» в підйомі МАН знизу догори, як властиво виходу мохін де-ҐАР протягом шести тисяч років, але все відбувається лише завдяки пробудженню згори, і тому пояснюється: «Не сама встане знову, а Творець підніме її».
І тому сказано тут: «Стояла буква "алеф א" і не входила». Сказав їй Творець: «"алеф א", "алеф א", чому ж ти не входиш?"». Це вказує на те, що «алеф א» взагалі не пробудилася до підйому МАН, як всі інші літери, поки Творець не звернувся до неї, і це означає, що «Творець підніме її». А подвійне звернення: «"алеф א", "алеф א"» вказує на два стани:
1. коли літери ще перебували у властивості «насолоди»;
2. в кінці виправлення, оскільки й тоді сам Творець підніме її.
Тому відповіла Йому: «Тому, що бачила я, як всі букви вийшли від Тебе, не отримавши бажаного». «Алеф א» не посміла сама підняти МАН з тієї причини, що бачила, як всі букви вийшли, не отримавши бажаного, оскільки з'ясувалося, що на всіх ступенях є властивість «одне проти одного». Тому думала, що і вона не краща за них, і що в неї теж є протилежна властивість. І тому сказала: «Що мені робити там, - адже бачила я, що я нічим не краща за них?»
«І, крім того, Ти вже вручив букві "бет ב" цей великий дар. І не личить вищому Цареві забирати подарунок, який Він дав слузі, та передавати його іншому». Іншими словами: «Другою причиною, - чому я не посміла підняти МАН, - є те, що бачила я, як Ти встановив основу будови всього парцуфа властивістю літери "бет ב". Адже сказано: "Мир милістю (хесед) буде влаштований". Тому не було у мене сумнівів, що змінити це немає ніякої можливості, оскільки не пристало вищому Царю забирати подарунок, який Він дав слузі, та передавати його іншому».
Відповів їй Творець: «"алеф א", "алеф א", хоча і буде створений світ буквою "бет ב", ти будеш на чолі всіх букв».
Пояснення. Вірно й те, що світ вже створено буквою «бет ב», і те, що Він не віддасть врученого їй дарунка в розпорядження іншої. Але властивістю її Він створив лише стан ВАК без рош, і в такому випадкові буквам ще бракує властивості рош, тому що не будуть вони готові плодитися і розмножуватися без нього. «Тому ти будеш служити встановленню в усіх буквах властивості рош», - тобто мохін де-ҐАР, - і це - мохін де-панім бе-панім та (мохін) породження.
«І не буде в Мені єдності, як тільки через тебе. Тобою будуть починатися всі розрахунки і всі діяння мешканців світу, і вся Моє єдність осягається в світі лише завдяки твоїй властивості. І ще, на додаток до цього, - весь сенс нагороди, покарання й повернення, на основі яких здійсниться кінцеве виправлення, розкриється не інакше, як завдяки тобі. Адже властивість літери "бет ב" Я встановив лише для основи парцуфа, аби вона зовсім не залежала від діянь нижніх. І навіть якщо вони погіршать діяння свої, не виникне внаслідок цього ніякої зміни в мохін. Однак мохін в тобі повністю залежать від дії нижніх: якщо погіршать діяння свої, - підуть мохін де-ҐАР, що наявні в тобі, а якщо прийдуть до повернення, - знову зійдуть мохін де-ҐАР».
Сказано: «Тобою будуть починатися всі розрахунки і всі діяння мешканців світу». «Розрахунки» - вказують на стан, коли вони погіршують свої діяння. Про це сказано: «Творець утворив людину прямою, проте вони потребували численних розрахунків», оскільки виходять тоді мохін де-ҐАР. «І всі діяння мешканців світу» - вказує на підйом МАН завдяки хорошим діянням, бо тим самим вони знову притягнуть мохін де-ҐАР. І вся ця єдність залежить лише від букви «алеф א». Це вказує на велику єдність остаточного виправлення, яке теж відбудеться завдяки букві «алеф א».
39) І створив Творець великі вищі літери, що вказують на сфірот Біни, і маленькі нижні літери, що вказують на сфірот Малхут, і тому написані початкові літери «бет ב», «бет ב»: «Берешит (בראשית спочатку) бара (ברא створив)», і, також, «алеф א», «алеф א»: «Елокім (אלהים Творець) ет (את)». Де перші «алеф א» та «бет ב» - це верхні літери, від Біни. А другі «алеф א» й «бет ב» - це нижні букви, від Малхут. А всі вони разом, - від вищого світу, Біни, та від нижнього світу, Малхут, для того, щоби взаємно впливати один на одного.
Пояснення сказаного. Вищі великі літери - від властивості Біни. Нижні малі літери - в ЗОН. І коли вищий бажає наповнити нижнього, він повинен вдягатися в нижнього. І тому є дві літери «бет ב» в словах «Берешит (בראשית спочатку) бара (ברא створив)» та дві букви «алеф א» в «Елокім (אלהים Творець) ет (את)». Бо перша «бет ב» відноситься до вищого, Біни. А друга «бет ב» - до нижнього, Зеїр Анпіну, в який вдяглася перша буква «бет ב». І, також, перша «алеф א» відноситься до Біни, і вона вдяглася в другу «алеф א», що відноситься до Зеїр Анпіну, аби наповнювати його.
І сказано: «А всі вони разом, - від вищого світу, Біни, та від нижнього світу, Малхут», - тобто дві літери «бет ב» є одним цілим і, також, дві літери «алеф א» є одним цілим, тільки перші відносяться до вищого світу, Біни, а другі - до нижнього світу, Малхут. І вони - одне ціле, оскільки вдягаються одна в одну, як це робить вищий, бажаючи наповнити нижнього. І «бет ב» вищого світу вбралася в «бет ב» нижнього світу. А також «алеф א» вищого світу вбралася в «алеф א» нижнього світу.