Стаття 35, 1986 рік
(переклад з івриту)
У мішні (трактат «Тааніт», 26:2): «Сказав рабі Шимон бен Ґамліель: «Не було кращих днів для Ісраеля, ніж п’ятнадцяте ава і Йом Кипурим, коли дочки Єрусалиму виходять у позиченому білому одязі, щоб не соромити тих, хто не має такого. А дочки Єрусалиму виходять і танцюють у виноградниках. І що казали: «Хлопче, підійми очі свої й подивись, що ти вибираєш собі. Не звертай увагу на красу, звертай увагу на сім’ю». (А на стор. 31) «Навчали так: той, хто не мав дружини, звертався туди. Навчали нас вчителі наші: прекрасніші серед них що казали, - зверніть увагу на красу, адже дружина не інакше як для краси. Родовиті, що серед них, що казали, - зверніть увагу на сім’ю, адже дружина не інакше як для синів». А в «Ейн Яаков» додає: «Багаті, що серед них казали, - зверніть увагу на тих, хто має багатство. Негарні, що серед них що казали, - візьміть своє надбання в ім’я небес, лиш тільки прикрасьте його золотими».
І слід зрозуміти, що спільного є між святами і дочками Єрусалиму, що виходять і танцюють у виноградниках, і розмовляють з парубками про сватання. Яка ж тут може бути скромність, адже виходить так, що свята, які були у Ісраеля, приводили до того, що дочки Єрусалиму виходять і танцюють у виноградниках. І слід зрозуміти, який зв’язок між цим і цим.
Відомо, що малхут зветься «дочка», за принципом «батько заснував доньку». І ось, в малхут ми вирізняємо чотири категорії, званих: хохма, біна, зеїр анпін і малхут, що звуться чотирма рівнями авіюту.
Категорія перша, що є хохмою і зветься «краса». Бо відомо про хохму, що зветься вона «краса очей».
Категорія друга, що є біною, і зветься «матір’ю синів», і вона народила ЗОН. А особливістю біни є те, що вона бажає тотожності властивостей, уподібнитися Тому, хто дає. І через це перевага в біні, це те, що ми відносимо її до кетера, тобто бажає вона уподібнитися кетеру, який і є тим, хто віддає.
Категорія третя, що є зеїр анпіном, зветься «багатий», як написано: «багатий хай не збільшує», і написано в Зоар так: «багатий хай не збільшує», - це серединний стовп, який є зеїр анпіном, і який не збільшить щодо «юд». «Багатий хай не збільшує», це серединний стовп, який є категорією «сутність його схиляється до правого», до хасадим, і не потребує хохми. Тому називається «багатим».
Категорія четверта, що є категорією «малхут», і зветься вона «бідна й убога». Як написано «немає їй від себе самої нічого, а тільки те, що дає їй чоловік її». І відомо, що малхут називається вірою, і це як сказано про Авраама: «І повірив у Творця і поставив йому це в праведність». Де поняття віри називається «цдака» («праведність» або «милостиня»), - це як дають милостиню бідняку, не вимагаючи від нього нічого взамін. Так і віра вище знання, яка не вимагає ніякої винагороди, а – лише Сам Творець. Виходить, що віра називається убогою, і це подібно до бідняка, який не повертає нічого за милостиню, яку дають йому.
І сказаним пояснимо мішну «Дочки Єрусалиму виходять». Відомо, що святом називається, коли є підйоми світів і розкриття. Тому є тоді час для розкриттів, і тоді – «дочки Єрусалиму виходять». «Виходять», тобто з приховання у розкриття. І кожна сфіра показує свою цінність.
І відомо, що існують чотири стадії прямого світла, і це означає, що в самій малхут, тобто в бажанні отримувати, яке є самою малхут в плані прямого світла, властивість її зветься «отримує заради отримання». І визначається там чотири категорії, і написано («Вступ в науку кабала», 20) так: «А те, що п’ять категорій отримання, що в четвертій стадії називаються «сфірот КАХАБ ТУМ», це тому, що бхіна далет (четверта стадія) перед скороченням, коли вона була ще клі отримання з десятьма сфірот, що включені у вище світло за принципом «Він один, і ім’я Його одне» і т.д., визначається вона там як облачення для десяти сфірот відповідно до тих категорій, згаданих вище, де кожна категорія з п’яти її складових одяглася на відповідну їй категорію в десяти сфірот, що у вищому світлі, і так далі», кінець цитати.
І ці згадані категорії розкриваються в «свята», тобто коли кожна сфіра розкриває свою перевагу. А порядок такий, що перша категорія, що зветься хохмою, каже: «Бахур» (парубок). Тобто той, хто гідний бути «бахур мі ам» (обраний з народу). І тоді вона розкриває свою перевагу, що включає вона в себе категорію краси, тобто, як сказано, хохма називається «краса очей». Як сказано «очі громади», де де йдеться про мудреців громади. Тому властивості хохми називаються прекрасними. І тому сказали, що «дружина не інакше, як для краси». Бо зміст клі отримання загалом той, що бажання дати благо створінням створило клі отримання блага й насолоди, - тобто світла хохма. І через це «жінка», яка зветься клі отримання, вона лише для хохми.
«Родовиті, що серед них, що казали…» Поняття «родовитість» означає, що має високий корінь. Наприклад, коли кажуть – він є онуком великої людини, тобто корінь його дуже високий. Отже, сфіра біна, яка зветься другою стадією, проявляє свою перевагу в тому, що прагне до тотожності властивостей, завдяки чому можна прийти до злиття з коренем, який є створювачем і кетером.
Виходить, що сфіра біна показує, що вона злита з коренем. І це називається «родовитість сім’ї», тобто сини, яких вона породить, матимуть у своїй природі ті ж риси, що є в неї від її тотожності з коренем. І це те, що написано: «Родовиті, що серед них, що казали… - дружина не інакше як для синів».
Означає це, що клі отримання, що зветься «дружина», слід старатися, щоб народила синів, тобто ті сини, яких породять, щоб були важливими синами. І це те, що сказано: «зверніть увагу на сім’ю», тобто родовитість сім’ї. Тобто, біна показує свою перевагу, що є в неї злиття з коренем, що зветься тотожністю властивостей, бо коренем біни є кетер, і він є бажанням дарувати благо й віддавати. Тому перевага її в тому, що вона породжує силу віддачі синам, що народяться потім.
«Багаті, що серед них, кажуть, - зверніть увагу на тих, хто має багатство». Третя стадія, яка є категорією зеїр анпін, називається категорією «багатий», тому що має він хасадим. Він називається «багатим є той, хто радіє своїй долі і не потребує хохми». І хоч є в нього також і світіння хохми, проте, він схиляється до хасадим. І в цьому плані він подібний біні, яка є джерелом хасадим і походить від кореня, кетера, і бажає вона уподібнитися кореню своєму. Але є в ньому світіння хохми.
А в Зоар, глава «Кі тіса», написано там так: «Багатий не збільшить» - це серединний стовп, який є зеїр анпіном, щоб не додавав до «юд»… І це те, що написано, - «багатий не збільшить» – це серединний стовп, що є його сутністю, і схиляється праворуч, до хасадим, і не потребує хохми, тому й називається багатим. І сказано йому, щоб не додавав до «юд», а це означає, щоб не збільшував щодо «юд», а взяв би світло хасадим зі світінням хохми», дивись там.
І це те, що написано «багаті, що серед них», тобто третя стадія, яка є категорією зеїр анпіна, і зветься світлом хасадим зі світінням хохми. Де зеїр анпін називається багатим. Ця сфіра, що в малхут, показує ту перевагу, що є в ній. І це те, що написано: «Зверніть увагу на тих, хто має багатство».
А «негарні, що серед них», тобто суть категорії малхут, що зветься четвертою стадією в четвертій, на яку було зроблено скорочення, і тому ця категорія називається бідною й убогою, як написано в Зоар, що малхут називається «бідна й убога, в якої від самої себе немає нічого, крім того, що дає їй її чоловік». Відомо, що «малхут небес» слід приймати в стані «вище за рівень знання», що називається категорією віри, - вірити в Творця, попри те, що тіло виставляє багато запитань і тверджень, і претензій. І тоді потрібно сказати: «Очі в них і не побачать, вуха в них і не почують», а все слід приймати вище сенсу і розуму. Мало того, бо ще має бути це категорією «милостиня», як сказано про Авраама: «І повірив у Творця і поставив йому це в праведність (або «милостиню)».
А сенс цього той, як коли дають милостиню бідняку, і не вимагають від нього нічого натомість, бо немає в бідного що повернути, бо є в нього тільки те, що дають йому. Таким має бути прийняття тягаря малхут небес, без ніякої винагороди, а «виключно Сам Творець», начебто немає Творцю що й повернути людині за її роботу прийняття тягаря малхут небес.
А насправді, чому повинна віра існувати саме у такий спосіб? Це з відомої причини, оскільки щодо келім отримання було скорочення, для того, щоб була можливість роботи, тобто прийти цим до стану тотожності властивостей, званому «злиття». І саме ці келім, що звуться «скасуванням келім отримання», і досягають стану келім віддачі, щоб могла людина спрямовувати намір на «заради віддачі». І в ці келім світить усе благо й насолода, якими Творець забажав дати благо Своїм створінням.
Але у створінь, яких створено з келім отримання, і кажуть їм, що потрібно працювати вище рівня знання, ця робота називається «роботою невартою». І також «низькою за важливістю». Бо не личить розумній людині чинити якісь дії, коли розум не згоден з такими діяннями.
І це так, як говорив мій пан, батько й учитель про те, що сказав Творець до Моше (в главі «Шемот»): «І сказав йому Творець: «Що це в руці у тебе?» Він відповів: «Посох». І сказав: «Кинь його на землю». І кинув його на землю, і той став змієм, і побіг Моше від нього». І сказав (мій батько й учитель), що руки Моше називаються категорією віри. А це є низьким за своєю важливістю. Бо людина прагне тільки лиш до знання, а там, де вона бачить, що з боку знання, немає того, що вона хоче досягти, тоді не має вона жодної можливості досягти цього. Бо вона стверджує, що вже вклала в цю роботу, щоб змогти робити все в ім’я небес, багато зусиль, і не зсунулася справа анітрохи. І в цій ситуації тіло каже їй, - зневірся вже в цьому і не думай, що буде колись, що ти таки зможеш досягти цього. Тому йди вже з цього шляху. Тоді каже людині Творець, - «кинь його на землю», тобто так ти зробиш перед народом Ісраеля. І слід знати, що поняття «фараон» і «єгиптяни» вказують також на категорії «фараон» і «єгиптяни», які існують в серці людини з Ісраеля. «І став змієм», тобто відразу, як покидають категорію віри, що зветься низькою за своєю важливістю, падають відразу в кліпот. Бо саме вірою вище знання можемо удостоїтися повної досконалості.
І зі сказаного виходить, що головна робота, вона тоді, коли немає в людини ніякої основи в розумі, щоб мала вона можливість на підставі цього щось збудувати. А щодо самої віри, - немає їй жодної підґрунтя в людському розумі. І через це там, де людина не бачить, що буде з цього їй якась користь, відразу пропадають в неї сили для роботи, і стає вона тоді як колода, без будь-якого бажання й сили.
І саме тоді людина може побачити правду, - чи є в неї віра вище рівня знання, щоб мати їй можливість відповісти своєму тілу, що приходить до неї зі справедливими твердженнями на основі розуму. І каже їй тіло, - чи не досить тобі того, що ти бачиш правду, що немає ніякої можливості просуватися твоїм шляхом? І з іншого боку, скажи мені, - скільки тобі ще потрібно знати, щоб послухалась ти мене, - щоб підняла руки і сказала: наразі я прийшла до точки істини, що цей шлях, на якому потрібно діяти тільки в ім’я небес, він не для мене, а для кого він – я не знаю, і єдине, що я знаю, що не для мене це.
І хоча мудреці й говорили інакше (в трактаті «Сангедрін», 37:1), кажучи так: «І тому кожен зобов’язаний сказати: «Для мене створено світ», але що мені робити, коли я бачу як воно насправді, що не в моїй змозі підтримувати цю реальність, тобто казати, що я мушу робити все в ім’я небес.
А тому робота віри називається роботою, позбавленою важливості. І сказаним пояснимо те, що «Негарні казали, - візьміть своє надбання в ім’я небес, лиш тільки прикрасьте його золотими».
Отже, четверта стадія в малхут, яка зветься, як вже говорилося, «бідною й убогою», - робота ця потворна для людини, бо немає тут на що подивитися, - ні на красу духовного і ні на стан родовитості сім’ї в духовному, і не на багатство, що в духовному.
А що є тут? – тільки те, чого розум і думка не можуть терпіти. Як щось потворне, від чого людина віддаляє себе, як написано (трактат «Хулін», 44): «Віддаляйся від гидкого і від подібного до нього». І що вони можуть сказати цьому «бахуру» (парубку), який хоче бути «бахур» (обраним) з народу? – «візьміть своє надбання в ім’я небес». Тобто, ми не можемо гарантувати вам щось для особистої користі, а якщо ви бажаєте бути обраними з народу, ви мусите прийняти своє надбання тільки в ім’я небес. Тобто, якщо ви можете згодитися на ці умови, ви можете взяти нас, а інакше немає про що й говорити.
Однак і це не просто і ми просимо, - «прикрасьте його золотими». І пояснив Раші: «Прикрасьте його золотими», - після вінчання давайте нам прикраси і принадні шати». А мій батько й учитель казав, що хоч людина і згодна прийняти на себе надбання в ім’я небес, тобто навіть коли воно потворне і немає на що й дивитися, і це – як «наречена така як вона є», все одно вона вимагає, щоб потім прилучив би до неї світло Тори, тобто щоб намагалася людина досягти смаків Тори і смаків заповідей. Бо інакше вона не згодна, тому що «той, хто не знає наказів Пана свого, як служитиме Йому?» І це те, що сказали: «лиш тільки прикрасьте його золотими», тобто хоч в плані віри це вище знання, але потім слід залучити світло Тори.
І в сказаному ми бачимо дві речі, які протилежні одна одній:
- з одного боку, віра повинна бути вище ніж знання, без будь-якої основи;
- з іншого боку, повинні досягти смаків Тори та заповідей.
І в цьому сенсі сказав мій батько й учитель: те, що ми промовляємо в благословенні «Який утворив»: «… і створив у ньому отвори-отвори, порожнечі-порожнечі… і якщо відкриється один з них, або ж заб’ється один з них, неможливо існувати й стояти перед Тобою…» і так далі. І сказав, що в понятті «заб’ється» йдеться про віру, яка повинна залишатися закупореною. І це й є сенсом «якщо відкриється», бо має залишатися закупореним. «Або ж заб’ється» означає тут – смаки Тори та заповідей. І хай залишиться віра вище рівня знання, а смаки Тори та заповідей будуть відкритими.