1) Шістсот тринадцять заповідей Тори називаються «вкладеннями», а також «порадами». Тому що в кожному понятті є підготовка до осягнення, «зворотна сторона», та осягнення цього поняття, «лицьова сторона». Подібно до цього є в Торі і заповідях поняття «зробимо» й «почуємо». Коли виконують Тору і заповіді у властивості «зробимо», перш ніж удостоюються «чути», називаються ці заповіді шістсот тринадцятьма порадами, підготовкою, «зворотною стороною». А коли удостоюються «чути», шістсот тринадцять заповідей стають «вкладеннями (пкудін)», від слова «пікадон (внесок)». Бо до кожної заповіді вкладається світло ступеню, котрий відповідає певному органу з шестисот тринадцяти органів та зв'язувальних сухожилків душі й тіла. Таким чином, завдяки виконанню заповіді він притягує до органу, що їй відповідає в душі та в тілі, світло, котре відноситься до цього органу і сухожилля. І це є лицьовою стороною (панім) цих заповідей. Тому «лицьова сторона» заповіді називається «вкладеннями».
Рабі Шимон роз'яснює, що чотирнадцять заповідей включають всі шістсот тринадцять заповідей так само, як і сім днів початку творіння включають сім тисяч років. І тому він співвідносить їх з сімома днями початку творіння та пов'язує кожну із заповідей з днем, який відноситься до неї. І оскільки вони включають всі шістсот тринадцять заповідей, то слід докладати зусиль у виконанні їх кожного дня.
2) Перша заповідь - це заповідь «страху», заснованого на тому, що Він великий і править усім. Вона є спільністю всієї Тори та заповідей. Це ступінь парцуфа Аба ве-Іми світу Ацилут, який позначається буквою «йуд י» імені АВАЯ (הויה), - властивість «чисте повітря», котра відноситься до ҐАР Біни. «Великий» - вищий Аба, в якому утаєна Хохма стімаа Аріх Анпіну, тобто «йуд י». «І править усім» - вища Іма, наповнення «вав-далет וד» слова «йуд יוד». Та оскільки в них утаєна Хохма стімаа Аріх Анпіну, яку до завершення виправлення світи недостойні отримати, вони передають лише світло хасадім, зване «чисте повітря (авіра дахья)». З цієї причини немає у них відкритого речення в Торі, адже їм відповідає речення: «Спочатку створив Творець» - вкрите речення, в якому не вказується, хто промовляє його.
А другий уривок: «Земля ж була пуста й хаотична, і пітьма перебувала над безоднею, і дух Творця» - означає покарання тому, хто не виконує заповіді страху. І це чотири види смертного вироку: «пуста» - це удушення, «хаотична» - побиття камінням, «пітьма» - спалення, «дух» - відсікання голови.
3) Друга заповідь - «проявляти любов з обох сторін»: зі сторони милосердя (хесед) та зі сторони суворого суду (дін). І також завжди привносити страх до любові, та не відокремлювати одне від іншого. Необхідно привносити страх як в любов зі сторони милосердя, так і в любов зі сторони суворого суду. Це ступінь ІШСУТ світу Ацилут, ЗАТ (сім нижніх сфірот) Біни, і вони теж діляться на ҐАР, вищі Аба ве-Іма, та ЗАТ, ІШСУТ. Ця заповідь відноситься до першого речення: «Нехай буде світло!». Це світло, створене в перший день шести днів початку творіння, і Адам завдяки йому бачив від краю світу і до краю його. «Побачив Творець, що світ не гідний користуватися ним, зупинився та вкрив його для праведників в майбутньому світі».
І сказано: «Нехай буде світло!» - в цьому світі, «і стало світло» - в світі майбутньому. Спочатку вплив ІШСУТу цим великим світлом досягав цього світу. А потім, для того, щоб розкрити любов з двох сторін, Він зупинився та вкрив його для майбутнього світу, для властивості Аба ве-Іма де-ІШСУТ, розташованих від їхнього хазе й вище, та званих «майбутній світ». І цей світ більше не світить у сфірот від хазе ІШСУТу й нижче, званих ІШСУТ де-ІШСУТ, тобто ТАНГІ (Тіферет-Нецах-Год-Єсод) в них, які вдягаються у Зеїр Анпін. Бо внаслідок того, що вони вдягаються в Зеїр Анпін, вони вже називаються властивістю «цей світ».
4) Коли було приховане світло для майбутнього світу, проявився суворий суд у другий день початку творіння, внаслідок речення: «Хай буде небосхил посеред вод, і буде він відокремлювати води від вод». Тому мовиться про те, що в другий день було створене пекло, тобто «суворий суд», щоби надати місце для виконання заповіді любові з двох сторін, - також і зі сторони суворого суду, навіть в той час, коли Він забирає душу його. Як сказано: «І полюби Творця свого всім серцем своїм, усією душею своєю та всім своїм єством». І в тій властивості любові, якої він удостоївся зі сторони милосердя, не буде жодного недоліку навіть в той час, коли Він забирає його душу та все його єство.
Однак цей суворий суд проявився лише нижче від небозводу, в нижніх водах, в Малхут, Нукві Зеїр Анпіну Рахель, яка розташована від його хазе й нижче. І термін «від хазе і нижче» в кожному парцуфі вказує на властивості в ньому нижче від парси, званої «небосхил», котрий розділяє в ньому між вищими водами і нижніми так, що «від хазе і нижче» в кожному парцуфі - це властивість «нижні води» цього ж парцуфа.
5) Третя заповідь - «знати, що є великий Творець, який править світом», і кожен день встановлювати єдність Його належним чином, у верхніх ВАК та нижніх ВАК (шести закінченнях), званих «вища єдність» та «нижня єдність». Шість слів уривка «Шма Ісраель» є єдністю вищих ВАК, а шість слів уривка «Благословенне ім'я величі царства Його вовіки» - це єдність нижніх ВАК.
Адже після того, як розкрилася властивість «страх» реченням «спочатку створив Творець», і властивість любові зі сторони милосердя реченням «і стало світло» для майбутнього світу внаслідок укриття його для майбутнього світу в перший день початку творіння, та властивість суворого суду у другий день реченням «Нехай буде небозвід», і утворилося місце, щоб з'єднатися з Ним у любові з обох сторін, і це є всім, чого ми бажаємо, бо без цього не доповнюється властивість любові, - після цього у нас вже є сила встановити цю єдність у довершеності. Це і є третьою заповіддю, що встановлена в третій день початку творіння: внаслідок пробудження знизу завдяки «Торі, молитвам і добрим діянням», званим підйомом МАН, ми піднімаємо властивості парцуфа ЗОН світу Ацилут вище від хазе до властивостей Аба ве-Іма парцуфу ІШСУТ. І він отримує від їхньої властивості «Нехай буде світло!» мохін, що розташовані від хазе й вище ІШСУТу, тобто любов зі сторони милосердя (хесед). І властивість цього світла називається ВАК Зеїр Анпіну, і це вищі ВАК, «вищі води», котрі розташовані «від хазе й вище», властивість «майбутній світ», де знаходиться світло першого дня.
І те, що називається всього лише ВАК, вказує на нестачу трьох перших сфірот ХАБАД, бо для того, щоб отримати повністю все світло, парцуф повинен бути повним в усі свої десять келім, званих ХАБАД ХАҐАТ НЕГІМ. І був піднятий не весь парцуф ЗОН в Аба ве-Іму де-ІШСУТ, а лише частина, від хазе в ньому й вище, ХАБАД ХАҐАТ, тому що не змогли підняти частину ЗОН від хазе й нижче через діючий там суворий суд, званий «нижні води».
І оскільки були підняті тільки шість келім, - від хазе Зеїр Анпіну й вище, - тому вони отримують лише шість світел так, що шість світел ХАҐАТ НЕГІ вдягаються в шість келім ХАБАД ХАҐАТ Зеїр Анпіну, і немає місця для отримання трьох світел ХАБАД через відсутність НЕГІ де-келім від його хазе й нижче, які не змогли піднятися в Аба ве-Іму внаслідок авіюту і суворого суду в них.
Таким чином, тепер об'єднуються лише ВАК Зеїр Анпіну, і йому бракує трьох верхніх світел через відсутність трьох нижніх келім. І цим шести світлам ХАҐАТ НЕГІ відповідають шість слів уривка «Шма Ісраель». І вони (ВАК Зеїр Анпіну) отримують наповнення лише «вищої єдності», - тобто від властивості «вищі води», від хазе й вище, і це - мохін «любові зі сторони тільки милосердя (хесед)».
6) Однак необхідно включити в ці мохін де-ВАК Зеїр Анпіну також і «страх» за допомогою укриття світла, що сталося в місці від хазе й нижче де-ІШСУТ, котре зветься «суша» і «пустище», тому що все світло залишилося в місці від хазе й вище, а місце від хазе і нижче стало висохлим та спустошеним від світла. І це - велика буква «далет ד» в слові «ехад (אחד один)», яка вказує на НЕГІ Твуни, котрі стали «сушею» внаслідок виходу цього світла. І ця «суша» приймається до Нукви Зеїр Анпіну від хазе й вище, звану Лея, яка може піднятися з ним в парцуф Аба ве-Іма, будучи його властивістю від хазе і вище. Але мала Нуква, звана Рахель, не може зараз піднятися із Зеїр Анпіним у вищу єдність, будучи властивістю «нижні води», що знаходиться в місці «від хазе і нижче», в якому діє суворий суд.
Ця вища єдність встановилося внаслідок речення: «Нехай стечуть води в єдине місце та з'явиться суша», котре промовлене в третій день початку творіння, коли зібралися ступені, які знаходяться під небесами, «в єдине місце», щоби бути у довершеності відносно ВАК. «І з'явиться суша», - щоб поєднати з цими ступенями Зеїр Анпіну також і «далет ד» слова «ехад (אחד один)», звану «суша», яка приймається Леєю, великою Нуквою Зеїр Анпіну, котра розташована від хазе і вище. І цим довершується вища єдність, і це перше «і ось - добре», сказане в третій день початку творіння.
7) І після того, як з'єдналася ця «суша» з «вищою єдністю», з Леєю, Нуквою Зеїр Анпіну, необхідно поєднати її внизу, тобто з ВАК (шістьма закінченнями), які знаходяться внизу: «благословенне-ім'я-величі-царства-Його-вовіки». Бо після того, як вона простяглася, опустившись з місця від хазе і вище ЗОН разом з мохін шести слів відозви «Шма Ісраель» на її місце внизу та з'єдналася з його НЕГІ від хазе й нижче в єдиний парцуф, як і раніше, то, хоча ці НЕГІ і не можуть отримати мохін вищої єдності (які представляють собою властивість «майбутнього світу» і «вищі води»), бо відносяться до властивості «від хазе й нижче», тобто «нижні води», все ж властивість «суша», яка включилося до цих мохін, може опуститися і бути прийнятою також і нижче від хазе Зеїр Анпіну. Бо основа її - від властивості «нижні води» парцуфа ІШСУТ, яка є місцем припинення світла.
І тому треба притягнути властивість Лея разом із властивістю «суша» в місце Рахелі, котра стоїть від хазе й нижче, і тоді «те, що було сушею, стає землею, аби продукувати від неї плоди і породження, та садити дерева», за допомогою нижньої єдності відозви «благословенне ім'я величі царства Його вовіки», коли «земля (арец)» стає досконалим «бажанням (рацон)».
Адже хоча Зеїр Анпін отримав мохін від хазе його і вище, та опустився на своє місце, він не міг передати їх своїй Нукві Леї, бо вона прийняла властивість «суша» від Твуни, яка нездатна отримувати жодного світла. Оскільки сила укриття панує в них. Тому вважається Лея в цей час подібною до місця пустощі, яка не дає плодів. І тому в самому Зеїр Анпіні теж не було довершеності, тому що досконалість захара полягає у здатності передати Нукві. І оскільки не було кому передати, йому бракувало довершеності.
І сенс сказаного полягає в тому, що все укриття (світла) сталося з метою розкрити властивість довершеної любові з обох сторін, - також і зі сторони суворого суду. І оскільки від хазе і вище Зеїр Анпіну - це властивість «вищі води», в яких взагалі немає суворого суду, таке утаєння містило недолік як з однієї, так і з іншої сторони. І хоча вже панувало там укриття й суша, але немає в ній всього необхідного, - бракує завершеності, тобто суворого суду, який дає місце розкриттю довершеній любові з двох сторін та доповнює ці мохін з усіх сторін. І тоді мохін зростають ще більше, ніж в той час, коли були тільки зі сторони милосердя (хесед).
Однак, доки не відкрилася в мохін властивість суворого суду, властивість «суша», що знаходиться в Нукві, Лея містить в собі недолік з обох сторін. І завдяки тому, що ми простягаємо властивість «суша» в місце від хазе й нижче Зеїр Анпіну, місце малої Нукви, Рахель, де розкривається суворий суд, яка є властивістю «нижні води», ми можемо тоді розкрити властивість довершеної любові з двох сторін, і таким чином доповнюються ці мохін у всій бажаній досконалості, і збільшилися ці мохін ще більше, ніж у стані «вищі води», тобто у властивості «любові тільки з боку милосердя (хесед)».
Тому «те, що було досі сушею» від хазе і вище Зеїр Анпіну, у вищій єдності, «стало тепер» при опусканні у властивість від хазе й нижче, «нижньою єдністю» в місці суворого суду, «властивістю земля» та місцем поселення, «щоби продукувати плоди і породження, та садити дерева як личить». Оскільки любов стала єдиною з двох сторін, відтепер і далі сказано: «Нехай зростить земля зелень», бо вона виправилася, «щоби продукувати плоди і породження як личить». І тому називається «нижньою єдністю», оскільки вона - єдність саме в нижніх водах. І це - друге «і ось - добре» третього дня, вимовлене в реченні «Нехай зростить земля зелень» в дії утворення створіння. Бо тепер Нуква отримує всі мохін ВАК, що містяться у вищій єдності, оскільки сповнитися вони могли лише на місці нижньої Нукви. А нижній, який доповнює вищого, отримує всю ту міру, яку він сповнив в ньому. І ці ВАК (шість закінчень) побічно вказані в шести словах відозви «благословенне ім'я величі царства Його вовіки».
8) Четверта заповідь - «знати, що Творець (АВАЯ) - Він Всесильний (Елокім)», тобто включити ім'я Елокім, Нукву Зеїр Анпіну, в ім'я АВАЯ, Зеїр Анпін, - пізнати, що вони - одне ціле, і немає в них поділу. Вона відповідає реченню «Нехай будуть світила на зводі небесному», що сказане в четвертий день початку творіння, тому що Нуква Зеїр Анпіну і Зеїр Анпін з'єдналися тут в єдине ім'я «світила», і це вказує на те, що немає між ними розділення, і обидва вони є рівними у достойностях.
Після того, як були притягнуті ВАК до Нукви нижньою єдністю відозви «благословенне ім'я величі царства Його вовіки» в третій день початку творіння внаслідок речення: «Нехай зростить земля зелень»652, необхідно тепер притягти до неї ҐАР, щоб вона була «панім бе-панім (лицем до лиця)» із Зеїр Анпіним на рівному ступені, без відмінності між ними в достойностях, так само, як і слово «світила» вказує на них обох разом. І це означає, що «Творець (АВАЯ) - Він Всесильний (Елокім)».
Суть цієї єдності вже з'ясувалася в третій заповіді, в якій були притягнуті тільки ВАК, оскільки в Аба ве-Іму піднялися лише сфірот «від хазе й вище» Зеїр Анпіна разом з Леєю, тобто тільки шість келім ХАБАД ХАҐАТ Зеїр Анпіну. Бо через суворий суд, що діє у сфірот від хазе Зеїр Анпіну і нижче, вони не могли піднятися в Аба ве-Іму, які є чистими, без усякого суду. І оскільки в Зеїр Анпіні було тільки шість келім, він отримав лише шість світел ХАҐАТ НЕГІ, а три світла ХАБАД залишилися зовні, оскільки не було у нього келім для їх отримання.
Порядок входження світел такий, що нижні входять спочатку. І тому три верхніх сфіри залишилися зовні. І оскільки Зеїр Анпін був ВАК без ҐАР, Нуква теж не отримала більше, ніж він.
Однак зараз, після того, як вже встановилося єдність в Рахелі, котра розташована нижче від хазе Зеїр Анпіну, - «те, що було сушею, стало землею, яка продукує плоди і породження», саме в силу суворого суду, що діє від хазе Зеїр Анпіну й нижче, який доповнив любов з двох сторін. І ось, розкрилося, що цей суворий суд, наявний у Рахелі, є більшою достойністю, ніж велика чистота від хазе Зеїр Анпіну й вище. Бо в місці від хазе і вище Зеїр Анпіну мохін не можуть бути прийняті у вищу Нукву через властивість «суша». А тепер, завдяки суворому суду, стала суша землею, котра продукує плоди.
І тому суворий суд перетворився на досконале світло. Але називається воно «чорним світлом» - світлом, яке існує тільки завдяки силі «чорноти», тобто суворого суду. Таким чином, виявляється, що немає зараз ніякої відмінності між властивістю «від хазе і вище» Зеїр Анпіну та «від хазе й нижче», бо вся відмінність була тільки через суворий суд, який розкрився в Рахелі, а тепер обернувся суворий суд на досконале світло.
І тому тепер в Аба ве-Іму може піднятися весь парцуф Зеїр Анпін і Нуква, - також і келім НЕГІ, що розташовані нижче від хазе Зеїр Анпіну та звані «чорне світло». І чорне світло в білому світлі є одним цілим без відмінності між ними. І більш того, чорний колір надав мохін силу більшу, ніж коли вони були білим світлом, що знаходяться вище від хазе. І оскільки в Аба ве-Іму піднялися всі десять келім парцуфа ЗОН, він може отримати тепер всі десять сфірот світел, - тобто також світла ХАБАД, яких бракувало йому та які називаються світлом «панім (лицьовою стороною)». І також Нуква Рахель, яка викликала все це в Зеїр Анпіні, отримує від Зеїр Анпіна ці мохін де-панім, і стають Зеїр Анпін та Нуква «панім бе-панім (досл. лицем до лиця)», на рівному ступені. Як сказано: «Нехай будуть світила». І з'ясувався порядок встановлення єдності ҐАР де-ЗОН у четвертий день початку творіння.
І не слід запитувати: «Адже в четвертий день було зменшення місяця, - як же мовиться тут, що це єдність панім бе-панім з Зеїр Анпіним?». Бо створення світів і заповіді є окремими поняттями, і не можна їх порівнювати одне з одним.
9) І тут не повинно виникати питань: «Чому розділилися мохін ЗОН на два дні: третій день - ВАК де-мохін, і четвертий день - ҐАР де-мохін? І чому обидва вони не були в один день?». Оскільки спочатку могли піднятися в Аба ве-Іму лише властивості Зеїр Анпіну від хазе й вище, бо сфірот «від хазе і нижче» були властивістю «суворий суд». І завдяки притяганню мохін де-ВАК у властивість «від хазе і вище», були притягнуті мохін де-ВАК також у властивість «від хазе й нижче» у вигляді нижньої єдності. І обернувся суворий суд чорним світлом у третій день.
А після того, як це завершилося, була можливість у четвертий день підняти також властивості Зеїр Анпіну від хазе і вище, бо після того, як обернувся суворий суд чорним світлом, змогли також і келім від хазе й нижче піднятися, бо чорне світло і біле світло стали одним цілим, без будь-якої різниці. І оскільки піднялися також келім НЕГІ, що розташовані від хазе й нижче, ҐАР теж були притягнуті до них. Таким чином, неможливо було притягнути їх одночасно. Адже, перш ніж перетворився суворий суд, ставши світлом, не могли піднятися в Аба ве-Іму властивості нижче від хазе Зеїр Анпіну разом з Рахель, а лише властивості вище від хазе Зеїр Анпіну разом з Леєю, які отримують тільки ВАК. І після довершення ВАК необхідно вдруге підняти також і властивості Зеїр Анпіну від хазе й нижче разом з Рахель. І тоді вони отримують ҐАР.
І також є відмінності між мохін де-ВАК і мохін де-ҐАР щодо підйому ЗОН в Аба ве-Іму, тому що ЗОН не можуть піднятися самі до мохін де-ВАК, але ІШСУТ піднімає їх до себе. Однак до мохін де-ҐАР ЗОН піднімаються самі і не потребують того, щоб ІШСУТ піднімали їх. Бо вищий і нижній відмінні у своїх достоїнствах, і коли нижній не настільки чистий, як вищий, він і вважається нижнім. Тому важко визначити, як нижній може піднятися до вищого, - хто може усунути відмінність між ними настільки, що нижній зрівняється з вищим та підніметься до нього. Адже необхідною умовою є, щоби нижній, який піднімається до вищого, був рівним з ним.
І це з'ясовується в питанні взаємодії властивості суду з властивістю милосердя. Коли Малхут піднялася в місце Біни, то розділилися всі ступені на дві частини: ґальґальта-ейнаїм та АХАП (озен-хотем-пе), або МІ та ЕЛЄ. Десять сфірот називаються «ґальґальта-ейнаїм-озен-хотем-пе», і це КАХАБ (Кетер-Хохма-Біна) ЗОН (Зеїр Анпін і Нуква). І це - п'ять букв імені Елокім. І оскільки Малхут піднялася в місце Біни, нижня «гей ה» імені АВАЯ (הויה) встановлюється в місці зівуґу в ніквей ейнаїм. І ця точка, нижня «гей», Малхут, піднімається, щоб стати «думкою», Біною, бо вона піднялася в її місце, і був здійснений зівуґ де-рош в ніквей ейнаїм, - там, де закінчується рош. А три сфіри АХАП (озен-хотем-пе) впали з рош на ступінь під ним, і вважається, що в рош залишилися лише двоє келім, ґальґальта-ейнаїм, звані МІ, зі світлами нефеш-руах, а три келім АХАП, звані ЕЛЄ, вийшли, впавши на ступінь під ним.
Основною відмінністю парцуфа ІШСУТ є те, що є в ньому лише ВАК світел в ґальґальта-ейнаїм келім, і тому він називається МІ. А АХАП цього ступеню, три букви ЕЛЄ, впали на ступінь під ним, в ЗОН. І також у ступеня ЗОН є лише ґальґальта-ейнаїм зі світлами ВАК, і АХАП (озен-хотем-пе) його впали на ступінь під ними, тобто в три світи БЄА.
І якщо ми хочемо притягнути мохін ґадлуту до ЗОН, коли вони є повним парцуфом в десять сфірот, які самі діляться на ҐАР і ВАК де-ҐАР, тобто на ВАК де-ґадлут і ҐАР де-ґадлут, то для цього потрібні два ібури - два підйоми МАН. Адже спочатку піднімаються МАН у ЗОН до самої вершини ступенів та сходять мохін від АБ САГ де-АК в ІШСУТ. Завдяки цим мохін знову виходить точка з думки і приходить на своє місце в Малхут. Тобто нижня «гей» опускається з ніквей ейнаїм в пе та відбувається зівуґ її в пе, як і до суміщення (властивості суду з властивістю милосердя), і завдяки цьому знову піднімаються до неї три келім АХАП, ЕЛЄ, з'єднуючись з її ступенем. І оскільки доповнилися в неї п'ять букв Елокім, п'ять келім в рош, вона осягає ҐАР світел, і сповнюються ІШСУТ десятьма сфірот світел та десятьма сфірот келім.
Однак, коли ІШСУТ піднімають до себе три букви ЕЛЄ для доповнення їхнього, піднімаються разом з ними також і ЗОН. Оскільки вищий, котрий опускається на місце нижнього, стає як він. І оскільки три букви ЕЛЄ раніше впали до ЗОН, вони стали, таким чином, немов одним ступенем із ЗОН. Тому тепер, в той час, як ІШСУТ знову піднімають три букви ЕЛЄ до себе, піднімаються разом з ними також і ЗОН в ІШСУТ, бо вони злиті один з одним на одному ступені. І оскільки ЗОН піднялися разом з ЕЛЄ в ІШСУТ, вони отримують там мохін де-ІШСУТ.
Таким чином, з'ясувалося, як парцуф ІШСУТ піднімає ЗОН в мохін де-ВАК разом зі своїми буквами ЕЛЄ. І без цього ЗОН не змогли б піднятися самі: адже кожен, хто нижче іншого, обов'язково повинен бути грубішим за нього. Як же він зможе піднятися до нього?
І завдяки цьому підйому встановилася єдність відозви «Шма» в третій день внаслідок речення: «Хай зберуться води в єдине місце», і також - нижня єдність у відозві «благословенне ім'я величі царства Його вовіки». Оскільки, завдяки мохін, які отримали ІШСУТ, вони притягли до себе три свої букви ЕЛЄ, разом з якими піднялися ЗОН, отримавши там своє поєднання з ІШСУТ мохін де-ВАК, бо у них є всього лише шість келім. Таким чином, уся ця єдність є, в основному, властивістю ІШСУТ, тому що вони отримують ці мохін і вони піднімають до себе ЗОН.
Однак після того, як ЗОН досягли мохін де-ВАК і прийшли на своє місце та, завдяки нижній єдності, притягли мохін де-ВАК також і до своєї Нукви від хазе й нижче, коли суворий суд її перетворився на світло, ЗОН вже самі можуть піднятися в МАН для досягнення мохін де-ҐАР, і не потребують букв ЕЛЄ парцуфа ІШСУТ для свого підйому. І це відбувається тому, що вони зрівнялися один з іншим. І тепер усунулася вся відмінність між ІШСУТ і ЗОН. Адже відмінність ЗОН від ІШСУТ у більшій грубості та великих судах тепер повністю зникла, і навіть суворий суд стає світлом, званим "чорне світло", і це світло ЗОН таке ж важливе, як "біле світло" ІШСУТ.
І тому піднімаються ЗОН в ІШСУТ, оскільки тепер вони - одне неподільне ціле. І отримують там ҐАР де-мохін стану ґадлут. Таким чином, для отримання ҐАР ЗОН можуть піднятися самі, без допомоги ІШСУТ. Тому єдність ҐАР вважається окремим днем, оскільки в ньому існує велика відмінність від єдності ВАК: як з боку келім де-ЗОН, бо до мохін де-ВАК піднімається лише половина парцуфу від хазе й вище, так і з боку підйому, - адже до мохін де-ВАК ЗОН не можуть піднятися самостійно. І ці два види підйому називаються: перший «ібур» - підйом до ВАК, другий «ібур» - підйом до ҐАР. І вони є на всіх ступенях, тобто неможливо продовжити жодного ступеню інакше, як за два рази. І пам'ятай про це, тому що це ключовий момент.
10) П'ята заповідь включає три заповіді:
1. займатися Торою;
2. плодитися і розмножуватися;
3. вчинити обрізання на восьмий день.
Вона відноситься до речення п'ятого дня початку творіння: «Нехай закишать води кишінням істоти живої, і нехай птах літає над землею». За допомогою чотирьох заповідей, про які говорилося досі, завершується виправлення Ацилуту аж до мохін ҐАР де-ЗОН панім бе-панім. А за допомогою першої заповіді, страху величі, «бо Він великий і править усім», було здійснене виправлення вищих Аба ве-Іми першим реченням в Торі: «Спочатку створив».
Покарання, пов'язані з другим уривком «і земля була сум'яттям» пояснюються тим, що за допомогою другої заповіді, - любові зі сторони милосердя (хесед), - було здійснене виправлення парцуфа ІШСУТ світу Ацилут реченням першого дня початку творіння: «Нехай буде світло». І це - світло, яке було створене в шість днів початку творіння, завдяки якому Адам бачив від краю світу і до краю його. А за допомогою третьої заповіді - відозви «Шма» і відозви «благословенне ім'я величі царства Його вовіки», встановленням вищої єдності «Шма» були притягнуті мохін де-ВАК до Зеїр Анпіну і Леї завдяки їхньому підйому в ІШСУТ. І це - шість слів відозви «Шма Ісраель». І сюди ми також включили укриття світла, як сказано: «І стало світло» - для майбутнього світу ІШСУТ, а не для цього світу ІШСУТ, оскільки воно було утаєне від властивості «від хазе і нижче» ІШСУТ, та утворилася там суша. І це притягання відбувається за допомогою великої літери «далет ד» в слові «ехад (אחד один)». І воно приймається Леєю, бо таке правило, що будь-які недоліки або перешкоди знаходяться не у властивості захар, а у властивості нуква цього парцуфа.
А за допомогою нижньої єдності відозви «благословенне ім'я величі царства Його вовіки» отримує підсолодження суворий суд, властивість «від хазе й нижче» Зеїр Анпіну, який виходить від речення другого дня початку творіння: «Нехай буде небозвід посеред вод», котрим створене пекло, тобто суворий суд, місце якого - від хазе Зеїр Анпіну й нижче. Однак - це в Нукві, Рахелі, а не в захарі, Зеїр Анпіні. І це підсолодження здійснюється за допомогою доповнення заповіді любові, яка встановлюється з обох сторін, - навіть якщо Він забирає душу твою. Тому ми повинні бути готові пожертвувати собою під час виголошення «далет ד» слова «ехад (אחד один)» ще до нижньої єдності, аби доповнити властивість любові з двох сторін за допомогою притягання мохін в місце Рахелі, і тоді притягуються нижні ВАК цих мохін до Рахелі шістьма словами відозви: «благословенне ім'я величі царства Його вовіки», і суворий суд перетворюється, стаючи світлом, званим «чорне світло».
Вища єдність - це речення: «Нехай зберуться води в єдине місце, і з'явиться суша», тобто перше «і ось - добре», яке промовлене в третій день початку творіння.
Нижня єдність - це речення: «Нехай зростить земля зелень», тобто друге «і ось - добре», котре вимовлене в третій день початку творіння.
А за допомогою четвертої заповіді - «знати, що "Творець (АВАЯ) - Він Всесильний (Елокім)"», - повністю урівняти Нукву, Рахель, із Зеїр Анпіним, без будь-якої різниці у чомусь, шляхом доповнення любові з двох сторін такою довершеністю, що суворий суд перетвориться, ставши світлом. І тоді «чорне світло» в «білому світлі» є нерозрізненим, бо відносно доповнення любові з двох сторін «чорне світло» стає навіть більш важливим. За допомогою всього цього, Рахель і Зеїр Анпін по-справжньому об'єднуються в одне ціле, і тепер вони можуть обидва піднятися в ІШСУТ власними силами.
І завдяки цьому ЗОН повністю зрівнялися з ІШСУТ, - адже те, що ЗОН є грубішими за них, є не недоліком, а достойністю та перевагою над ними. Тому ЗОН отримують від ІШСУТ також мохін де-ҐАР, і тоді стають ЗОН на рівному ступені у повній єдності панім бе-панім. І це речення четвертого дня початку творіння: «Нехай будуть світила на зводі небесному», коли Нуква Рахель та Зеїр Анпін включені обидва в рівній мірі до одного імені «світила», що і означає, «що "Творець (АВАЯ) - Він Всесильний (Елокім)"».
Таким чином, тепер, завдяки цим чотирьом заповідям вже довершилися всі виправлення Ацилуту до стану ЗОН панім бе-панім на рівному ступені. І тепер необхідно знову зробити зівуґ ЗОН за допомогою підйому МАН та добрих діянь, щоб нам притягнути мохін від них. І це три види мохін: НАРАН де-катнут, НАРАН першого ґадлуту і НАРАН другого ґадлуту. І вони сходять до нас завдяки іншим заповідям.
НАРАН катнуту встановився в п'ятий день початку творіння реченням: «Нехай закишать води кишінням істоти живої». Сповнення цього катнуту відбувається на шостий день. І також ВАК і ҐАР першого ґадлуту та ВАК другого ґадлуту встановлюються в шостий день початку творіння. А ҐАР другого ґадлуту - в день суботи.
11) І це три заповіді, що включені в п'яту заповідь:
1. займатися Торою, працюючи над нею кожен день, і завдяки цьому він набуває від ЗОН «нефеш» святості;
2. плодитися та розмножуватися, і за допомогою цього він набуває від зівуґу ЗОН «руах» святості;
3. здійснювати обрізання на восьмий день, усуваючи звідти крайню плоть, і завдяки цьому він набуває від зівуґу ЗОН властивість «нешама».
І всі ці НАРАН (нефеш-руах-нешама) - це тільки НАРАН катнуту. І це - речення п'ятого дня початку творіння: «Нехай закишать води кишінням істоти живої, і нехай птах літає над землею по зводу небесному». «Істота жива» - це нефеш, «і нехай птах літає» - руах, «по зводу небесному» - нешама.
І тут навіть не повинне виникнути запитання: чому, коли йдеться про ЗОН, - ані слова про притягання НАРАН катнуту, а коли йдеться про мохін, що відносяться до нас, необхідно притягнути НАРАН катнуту? Адже у ЗОН ніколи нема нестачі в катнуті, оскільки так це встановлене зі сторони самого Творця. І тому притягання починається з ВАК ґадлуту за допомогою відозви «Шма». Однак нам необхідно виправити все самостійно, адже в людині, що народилася, є лише нефеш (оживляюча сила) зі сторони «чистої тварини», і немає в неї навіть «нефеш» святості зі сторони «офанім».
І тому нам завжди необхідно починати з «нефеш» катнуту.
Отже, з'ясувалися три заповіді, що містяться в п'ятій заповіді:
- п'ята - займатися Торою для виправлення «нефеш» катнуту;
- шоста - плодитися і розмножуватися для виправлення «руах» катнуту;
- сьома – вчинити обрізання та усунути від себе крайню плоть для виправлення «нешама» катнуту.
І всі вони відносяться до п'ятого дня.
12) Восьма заповідь - «любити прибульця, що збирається зробити обрізання та увійти під покров крил Шхіни, для того, щоби притягнути звідти нефеш прибульця від святої Шхіни». За допомогою цього ми притягуємо до себе «нешама» від стовбура (гуф) Древа життя, і це є закінченням та завершенням нашого катнуту. І це - речення шостого дня початку творіння: «Нехай виведе земля з себе істоту живу по виду її». Кожному - належне йому.
13) Дев'ята заповідь - «милосердно ставитися до бідного та давати йому їжу за бажанням серця». За допомогою цього ми викликаємо нагорі поєднання властивості суду з властивістю милосердя. Бо при взаємодії Біни з Малхут нижня «гей» встановлюється в ніквей ейнаїм, і Біна, внаслідок цього, повертається до властивості МІ, тобто до ґальґальта-ейнаїм зі світлами нефеш-руах, а її букви ЕЛЄ опускаються в ЗОН. І також ЗОН повертаються до ґальґальта-ейнаїм зі світлами нефеш-руах, і їхні букви ЕЛЄ опускаються в БЄА, - в НАРАН, які відносяться до нас та розташовані в БЄА. І ми отримуємо від ЗОН світла ВАК ґадлуту. Це здійснюється реченням «створимо людину» в шостий день початку творіння. Бо Біна сказала: «Створимо (наасе)» і поєдналася з дією (асія), тобто Малхут, щоби породити ВАК для Адама.
14) Десята заповідь - «накладання тфілін та сповнення себе у вищому образі». За допомогою цього ми викликаємо повернення величі нагорі, коли нижня «гей» знову опускається з ніквей ейнаїм в пе, і букви ЕЛЄ знову повертаються на свій ступінь. А коли ЗОН піднімають свої букви ЕЛЄ зі світів БЄА на їхній ступінь в світі Ацилут, наші НАРАН теж піднімаються разом з ними, і тоді ми отримуємо від ЗОН властивості ҐАР першого ґадлуту, що визначаються як «мохін де-нешама», котрі відносяться до першого ґадлуту.
І це - сказане в шостий день початку творіння: «І створив Всесильний (Елокім) людину за образом (ЦЕЛЕМ) Його». Бо ці мохін ҐАР ґадлуту притягуються за допомогою ЦЕЛЕМ парцуфа ІШСУТ, званого Елокім, і це ХАБАД:
- «Мем» де-ЦЕЛЕМ - це Хохма, вищі Аба ве-Іма;
- «Ламед» де-ЦЕЛЕМ - Біна, ІШСУТ;
- «Цаді» де-ЦЕЛЕМ - Даат, ЗОН.
І це - чотири уривки, наявні у тфілін:
1. «Присвяти», - «мем» де-ЦЕЛЕМ;
2. «І буде, коли приведе Він тебе», - «ламед» де-ЦЕЛЕМ;
3. «Шма», - властивість Хесед в «цаді» де-ЦЕЛЕМ;
4. «І буде, якщо послухаєтеся», - властивість Гвура в «цаді» де-ЦЕЛЕМ.
І це чотири мохін Зеїр Анпіну, що містяться в чотирьох уривках головних тфілін.
Чотири уривки ручних тфілін - це чотири мохін, одержувані Нуквою Зеїр Анпіну, Рахель. І тому слово ЦЕЛЕМ двічі наводиться в уривку: «І створив Всесильний (Елокім) людину за образом (ЦЕЛЕМ) Його, за образом (ЦЕЛЕМ) Всесильного створив Він їх». «За образом (ЦЕЛЕМ) Його» - вказує на головні тфілін, тобто ЦЕЛЕМ Зеїр Анпіну. А «за образом (ЦЕЛЕМ) Всесильного» - вказує на ручні тфілін, тобто ЦЕЛЕМ Нукви. Таким чином у людини довершуються НАРАН першого ґадлуту: нефеш-руах першого ґадлуту - через заповідь «милосердно ставитися до бідного», а ҐАР, тобто нешама-хая-єхіда першого ґадлуту, - через заповідь накладання тфілін.
15) Одинадцята заповідь - «відокремлювати десятину від плодів землі». За допомогою цієї заповіді удостоюються отримати нефеш від світла хая, від вищих Аба ве-Іми. Адже після того, як людина доповнилася НАРАНХАЙ першого ґадлуту за допомогою «тфілін», вона повинна перейти до осягнення другого ґадлуту, тобто світла хая. І він ділиться на чотири стадії: нефеш, руах, нешама, хая. Для того, щоб досягти їх, надані наступні чотири заповіді.
За допомогою заповіді «відділення десятини землі» удостоюються світла нефеш, тому що «земля» означає властивість «нефеш». Як сказано в реченні: «Ось даю Я вам усяку ярину сім'яносну, яка на всій землі», що промовлене в шостий день початку творіння. Сказано тут: «Ось даю Я вам», і сказано: «А синам Леві, ось даю Я всю десятину в Ісраелі». І так само, як в першому уривку йдеться про десятину, так само і тут йдеться про десятину землі.
«Яка на всій землі», - тому що той, хто удостоюється «нефеш світла хая», панує «на всій землі», бо всі кліпот схиляються перед ним. І про цю «нефеш» сказано: «Принесіть всю десятину до скарбниці Храму, і буде вона поживою в Храмі Моєму, і тим Мене випробуйте в цьому: чи не відкрию вам вікна небесні та чи не виллю на вас благословення понад міру?». Властивість нефеш називається «десятиною» по імені Малхут, котра зветься «десята». Однак «нефеш світла хая» - означає всю десятину, тобто закінчену досконалість властивості «десятина».
16) Дванадцята заповідь - «приношення перших плодів дерева». За допомогою цієї заповіді удостоюються отримати світло «руах» від властивості світла «хая», що виходить від Аба ве-Іми. «Перші плоди» - від слова «первісток». Аба ве-Іма означають «першість», «початок», як уже з'ясувалося у статті про першу заповідь. І оскільки це відноситься до дерева, тобто «перші плоди дерева», тому вони є властивістю «руах». «Дерево» відноситься до рослинного рівня, званого «руах», тому що рівні неживий-рослинний-тваринний-мовець відповідають світлам НАРАНХАЙ: неживий - світлу нефеш, рослинний - руах, тваринний - нешама, мовець - хая-єхіда. Як сказано: "І кожне дерево, що дає плоди сім'яносні». Сказано: «Від плодів дерева», і сказано: «Всяка десятина землі... від плодів дерева - належить Творцеві». Так само, як там перші плоди від всіх плодових дерев, - так само і тут йдеться про перші плоди. І слова: «Належить Творцю» пояснюються сказаним: «Все, що призначене Мені, вам заборонено їсти».
17) Тринадцята заповідь - «зробити викуп сина», зміцнюючи його зв'язок із життям та послаблюючи ангела смерті, про якого сказано: «"Дуже" - це ангел смерті». Завдяки цьому він удостоюється «нешама світла хая». Згідно з порядком, він повинен був удостоїтися через цю заповідь рівня «хая світла хая», оскільки рівень «мовець» - це світ «хая». І після того, як удостоївся за допомогою плодів землі та плодів дерева нефеш-руах, які відносяться до неживого та рослинного рівнів, він повинен був за допомогою первістка тварини удостоїтися властивості «нешама світла хая», бо він відноситься до тваринного рівня. А за допомогою первістка людини, - властивості «хая де-хая», оскільки він відноситься до рівня «мовець».
Однак «викуп первістка» ще не вгамовує остаточно ангела смерті, а лише послаблює його. Адже внаслідок дарування Тори він (первісток) став повністю вільним від ангела смерті. А потім, після прогріху «золотого тільця», ця робота була забрана у первістків Ісраеля та передана коенам. Бо нечистота змія через гріх «Древа пізнання», що призвів до появи ангела смерті в світі, знову прокинулася в Ісраелі після прогріху «золотого тільця».
І для виправлення первістків Ісраеля дана заповідь «викупу первістка» за п'ять села, котра відповідає виправленню десяти сфірот, що представляють собою п'ять властивостей КАХАБ ЗОН. Оскільки первісток досягає сфірот Кетер-Хохма, тобто вищих Аба ве-Іми, званих «початок». І за допомогою цього виправлення «п'ять села» ми знову пов'язуємо первістків з вищим життям і послаблюємо ангела смерті, щоб він не міг панувати над ними. Однак не усуваємо його остаточно, - до тієї міри, як він (первісток) був вільним від ангела смерті до прогріху «золотого тільця»; і тому заповідь «викупу первістка» є недостатньою для того, щоб притягнути властивість «хая світла хая». Адже виправлення його і весь порядок його - для усунення ангела смерті, як це було під час дарування Тори перед гріхом «золотого тільця». А це - тільки ступінь, котрий є нижчим за неї, тобто ступень нешама, світло нешама від вищих Аба ве-Іми, і не більше.
Сказано в шостий день початку творіння: «І побачив Творець все, що Він створив, і ось - добре дуже». «Добре» - це ангел життя, «дуже» - ангел смерті. І в той час ангел смерті отримав підсолодження і був ще більш важливим, ніж ангел життя. Однак тепер, в період шести тисяч років, він не досягає цього великого підсолодження, і це сказано лише по відношенню до остаточного виправлення. Тоді як за допомогою викупу первістка, що призводить до ослаблення його, але не більше, він удостоюється за допомогою цього викупу тільки властивості нешама де-хая, ВАК де-хая.
18) Чотирнадцята заповідь - «зберігати день суботній» та «зміцнювати зв'язок суботнього дня зі святістю його». За допомогою цих двох заповідей удостоюються хая де-хая в день суботній. Як сказано: «Благословить Творець день суботній та освятить його». Внаслідок оберігання суботи, щоб не порушити її, удостоюються благословення, а внаслідок освячення суботи суботніми насолодами удостоюються святості. И світло хая є святістю, тому що вищі Аба ве-Іма звуться «святість». А під час «мінхи (передвечірньої молитви)» суботи притягується ВАК світла єхіда. Однак ҐАР де-єхіда неможливо притягнути протягом шести тисяч років, але тільки по завершенні виправлення.