Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
І буде, коли згрішить і завинить
 

І буде, коли згрішить і завинить

Стаття 20, 1986 рік

(переклад з івриту)

У книзі Зоар (глава «Ваїкра», розд.2, п.251) написано так: «Вивчали ми написане: «І буде, коли згрішить, і завинить». Що означає, що спочатку каже «коли згрішить», а в кінці каже «і завинить». І відповідає, - однак, так ми вивчали, що «коли згрішить», тобто через ці прогріхи створіння грішили, як написано «від кожного гріха людини», а «завинить» це як сказати «повинна жертва, повернута Творцю», а отже «і завинить» означає «і виправить». Тобто «і буде, коли згрішить», - якщо виправить свої діяння і поверне награбоване, те, що захопив. Сказав рабі Йосі, - те, що написано «і повернув», означає «повернув добровільно», бо не написано вислів наказового способу «і поверне», а написано саме «і повернув», і це саме так, тобто – добровільно.

І слід зрозуміти, що означає сказане «коли згрішить» про ті прогріхи, що звуться гріхом, як написано «від кожного гріха людини». І маємо зрозуміти, чи є прогріх, що не зветься гріхом? І наводить цьому як доказ, написане «від кожного гріха людини». А потім він пояснює вислів «за грабунок», що ведеться саме між людиною та її ближнім. А що з заповідями між людиною та Творцем?

І з’ясуємо це за методикою духовної роботи. Відомо, що те основне, що в усіх гріхах, походить від бажання отримувати, яке вживлене у створених силою задуму творіння, яким є «дати благо Його створінням». А потім утворилася заборона отримувати заради отримання, і зміст її – виправлення скороченням, яке сталося для того, щоб не було «хліба сорому».

І через це виправлення утворилися потім, з причини спуску світів, «кліпот». А потім, з причини гріха Адама а-Рішона з древом пізнання, утворилися дві системи, за принципом «одне проти одного утворив Всесильний». І є АБЄА святості, і проти нього є АБЄА скверни.

І звідти походять всі гріхи, тим, що бажають отримувати лише заради отримання. Тобто, людину створено з боку природи з себелюбством, і це означає, що не дбає ні про що як тільки про власну користь. І тільки «чудодійним засобом Тори та заповідей» можна виправити це, щоб було заради віддачі. А до того, як дістане це виправлення, що зветься «заради віддачі», людина бажає поглинути все в своє розпорядження, тобто хоче забрати все з володіння Творця і ввести це в володіння людини. І з цього приходять до нас у наш світ три категорії:

а) речі заборонені, речі дозволені;

б) щодо речей дозволених ми розрізняємо також два види: те, що належить до заповіді і те, на що має право;

в) те, що належить до наміру; тобто слід мати намір і щодо заборонених речей також: те, що ми не робимо їх, це щоб і вони були задля віддачі. А стосовно речей дозволених, - чи то належать вони до заповіді, чи до того, на що має право, - намір має бути заради віддачі, а не для особистої користі, тобто щоб людина дотримувалася Тори та заповідей через те, що це заповідь Творця. Бо вірить вона у Творця, що матиме Він насолоду від того, що вона виконує все, що Він заповідав нам. І це й є весь її намір, тобто в усьому, що вона робить, як в заповідях наказових, так і в заповідях заборонних, і так і в тому, на що має право, завжди вона намагається спрямувати намір, коли діє в цьому, - «заради небес».

І зі сказаного виходить, - якщо людина отримує задоволення у своє особисте володіння, то гріх її в тому, що забирає з володіння Творця у своє володіння у той час, як все має увійти у володіння Творця. А сама людина, вона лише «раб Творця», і немає в неї особистого володіння, а все – у володінні Господаря її, і не має раб ніякого окремого володіння.

Однак, коли він отримує насолоди, що є у світі, в своє володіння, виглядає це начебто існують два володіння. І це називається, що бере з володіння Творця, якому належить світ, і вводить у своє володіння.

А щодо забирання з володіння ближнього у своє володіння, слід розрізняти два види.

1) Коли ближній її не бачить, як людина бере в нього і забирає у своє володіння, і тоді вона зветься «злодієм», тобто якщо ближній не бачить, тоді людина має сміливість перевести майно ближнього в своє володіння. Проте, якщо вона відчуває, що ближній подивиться й побачить, як вона  бере його речі і переносить у своє володіння, тоді вона не вкраде.

2) Є іноді, коли людина бере майно ближнього свого, навіть коли ближній противиться цьому. І це зветься «грабіжник», бо грабує ближнього свого, навіть якщо ближній бачить, і не переймається тим, що той кричить, що «це грабунок», і «я не дозволяю брати». Але людина робить своє, тобто не має сил протидіяти пристрасті, тому, що прагне майна ближнього і мусить грабувати. А причина того, що не переймається тим, що той дивиться на нього, коли вона бере собі, певно що це тому, що її бажання отримувати вже у неї розвинуте в найбільшій мірі.

І так сказав мій пан, батько й учитель, що різниця між злодієм і грабіжником в тому, що у грабіжника є бажання отримувати більше, ніж у злодія. Тому злодій, коли він знає, що господар бачитиме його в час дії, цей сором дає йому сили перебороти себе і відмовитися від крадіжки. Тоді як грабіжник, бажання отримувати в нього настільки сильне, що немає нічого, що могло б завадити йому реалізувати свій злий задум. А бажання і велика пристрасть, що є в нього, - через них він не дивиться ні на що і здійснює свій задум.

Отже, сказаним ми можемо пояснити те, що запитували вище: на що хоче вказати вислів, коли каже: «коли згрішить». Тобто на які прогріхи, що звуться гріхом, як написано «від усякого людського гріха». Слід пояснити тим, що каже «від цих прогріхів, званих гріхом», а потім він наводить доказ з написаного «від усіх гріхів людини». І що має на увазі – «від усіх». Слід пояснити, що вказує він виключно на корінь, від якого походять всі гріхи, і це – бажання отримувати, в якому починаються всі дії, що існують у світі, і ним закінчують всі роботи. Тобто, дано нам виправити це бажання отримувати, щоб було заради віддачі і коли буде загальне бажання отримувати виправленим на «заради віддачі», це зватиметься «ґмар тікун».

Тобто, всі ці виправлення, те, що ми повинні труждатися в Торі та заповідях, це не більше ніж аби виправити бажання отримувати, щоб було заради віддачі. І тоді удостоїмося стану «злиття», і тоді зможемо досягти мети творіння, якою є «дати благо Його створінням».

І виходить, що кінець виправлення означає коли все виправлено і немає більше що виправляти, і йдеться про те, що все має увійти в святість, тобто навіть зловмисності також повинні увійти в святість. Інакше буде так, що бракуватиме частки бажання отримувати, котра залишилася назовні і ще не дістала виправлення. І це те, що ми казали про натяк, який дає написане «від усіх гріхів людських», тобто все, що походить від цього кореня, отже, слід знати, що немає жодного гріха, який не походив би від кореневого бажання отримувати, а воно, як відомо, є коренем всіх створінь. І відповідно, якщо залишиться навіть один гріх, то оскільки він походить від кореня, яким є бажання отримувати, також і він мусить бути виправленим заради віддачі. Інакше буде ця нестача даватися взнаки в корені, тобто в першому скороченні, що зроблено було на кореневе бажання отримувати. І зроблено  було для того, щоб ми отримали все, що є в задумі творіння, «дати благо Його створінням», - в келім, які вже виправлені «заради віддачі».

І це можна зрозуміти в такій, наприклад, картині. Скажімо, бажання Творця дати благо створінням було розраховано на сто кіло насолоди, зрозуміло, що було б слід підготувати клі, яке мало б хісарон на сто кілограм, інакше не зможе увійти сто кіло насолоди, адже наповнення може бути тільки в місці хісарону. Виходить, відповідно, коли наповнюють келім, тобто хісарони, то зовні залишаються ті келім, тобто та частина келім, що хоч і належать до ста кіло хісарону, але вони нечисті і не готові до того, щоб наповнити їх благом, яке їм належить. А інакше не реалізується ні те благо, яке було в бажанні Творця дати, тобто сто кіло насолоди, ні Його бажання, тому що частина з келім, хоч і належить їм якась частка вищого блага, але ще не отримали те, що їм належить.  

І відповідно, стан такий, що ті келім, які утворилися в час творіння, всі повинні увійти в святість. І з цього зрозуміло те, що каже Зоар: «У майбутньому ангел смерті стане святим ангелом». І це, як зазначено вище, тому, що все зло походить від бажання отримувати, яке Творець створив, а потім зробив на нього скорочення, зване «виправленням». Отже ясно, що мають бути всі сто кілограм бажання отримувати, яке створив, отриманими завдяки виправленню, що зветься «отримання заради віддачі». А ті властивості, які не можна виправити до ґмар тікуну, називаються «кліпот і скверна, і сітра ахра». Але в ґмар тікуні всі келім мусять увійти у святість з наведеної вище причини, бо інакше буде нестача вищого блага, адже всі келім повинні отримати вище благо, яке належить їм отримати.

І як сказано, буде зрозуміло те, що написано, - «від кожного гріха людини», де мається на увазі корінь гріхів, званий бажанням отримувати. І це те, що написано: «І буде, коли згрішить і завинить», де сенс написаного «з усіх гріхів людських», - не означає саме ті гріхи, що між людиною та ближнім її, як написано потім в поясненні про вислів «і завинить». А це, як ти кажеш, «повинна жертва, що буде повернена Творцю», де «і завинить» означає – і виправить свої діяння, і поверне здобич, що награбував, а це означає саме те, що між людиною та її ближнім.

Однак, слід пояснити сказане вище, що корінь усіх гріхів це бажання отримувати заради отримання, що означає, - людина отримує від Творця, тобто із Його володіння і вводить все у своє володіння, що й називається грабунком. Як сказано вище, вона забирає з володіння Творця, попри те, що Тора волає і каже, що заборонено забирати в своє володіння, інакше це виходить, що начебто існують два володіння, тобто є володіння Творця, а людина забирає насолоди з володіння Творця у власне володіння. А отже, вона називається не злодієм, а грабіжником, тому що хоч Творець і бачить, що вона бере, але бажання отримувати людини настільки сильне, що не в її силах подолати його, і через це називається вона грабіжником, а не злодієм.

І що є виправленням для неї? – «і поверне награбоване, те, що захопив», тобто щоб вчинила повернення, і виправить так, щоб усі її дії увійшли б у святість, тобто хай залучить бажання, щоби всі її діяння були заради віддачі. І це те, що пояснює «І буде, коли згрішить і завинить», де сенс «і завинить» - тобто, виправить.

А рабі Йосі додає й каже, - це означає те, що написано «і повернув», тобто «повертає від себе», бо «і поверне» означало б вислів наказового способу, тому написано «і повернув», і це точно від себе самого. Тобто, є «повернення в трепоті», і тоді «зловмисності робляться для нього як похибки», і це зветься, що хоча й повертає награбоване, але означає, що ще не за бажанням. Адже оскільки є в нього трепіт, тому він і повертає награбоване. Але це не називається «від себе», тобто за своїм добрим бажанням, щоб міг сказати, що задоволений тим, що повертає награбоване, - а так, начебто немає йому іншого вибору. Але «поверненням у трепоті» ще не виправляється гріх, бо «поверненням у трепоті» «зловмисності робляться для нього лише як похибки». І через це є келім, які поки що за межами святості, тобто вище благо ще не може облачитися в них. Якщо так, то неможливо бажанню Творця, яким було «дати благо створінням», - тобто віддавати нижнім, - здійснитися, бо немає у що облачитися, виходить, начебто є недолік у меті.

Тому  дано нам виправлення, що зветься «повернення в любові», і тоді «зловмисності робляться для людини як заслуги». І само собою ці келім, які були в стані «зловмисності», і котрі є бажанням отримувати, і їм належить вище благо з боку мети творіння, - не гідні вони отримати благо. Але коли з цих келім зробилися заслуги, тоді вони вже гідні щоб вище благо облачилося в них, і тоді може існувати досконалість мети, якою є «дати благо Його створінням», - у мірі того блага, що було в Його бажанні дати їм. І воно тепер увійшло в усі келім, що належать до загального бажання отримувати, яке розділилося на кілька частин, тому що менші частини легше виправляти.

І це як у прикладі, який наводить мій батько й учитель про справу виправлення гріха древа пізнання, - про царя, який хотів надіслати велику суму золотих динарів сину своєму у далеку країну. Але всі мешканці його країни – злодії. То пішов він і розміняв динари на копійки. А копійка до копійки накопичуються у великий рахунок, і завдяки цьому виправиться все.