Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі
 

Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі

Стаття 37, 1991 р.

(переклад з івриту)

Зоар (глава Хукат, і в Суламі п.2) говорить так: "Тут написано: "Це закон Тори", і написано: "І це - Тора" – і не написано "закон". "І це - Тора" – аби показати, що все в одному поєднанні. І тому ясно, що написано: "І це - Тора", що вказує на зеїр анпін і нукву в одному поєднанні. Але "це" ("зот" – ж.р.) без додавання літери вав, певно, що це – закон Тори, котрим є малхут, що зветься "закон". І походить від зеїр анпіна, що зветься "Торою". І не сама Тора, котрою є зеїр анпін, а лише закон Тори, присуд Тори, що є малхут". Кінець цитати.

І маємо зрозуміти, в чому полягає різниця в духовній роботі між "законом Тори" і "самою Торою", адже закон Тори він відносить до категорії малхут, а Тору він відносить до зеїр анпіна. А також треба зрозуміти те, що написано про червону корову: "На якій не було ярма". Ми бачимо те, що сказали мудреці (трактат Авода зара, 5:2), і ось їхні слова в книзі "Тана де-бей Еліягу": "Завжди хай людина піддасть себе словам Тори, як віл ярму та віслюк поклажі".

Тобто коли хтось приймає на себе ярмо – це таки добра річ. І певно мається на увазі "ярмо Тори", як сказали мудреці (трактат Авот, 3:6): "Кожен, хто приймає на себе ярмо Тори, знімають з нього ярмо царства". Якщо так, то щодо червоної корови, про яку написано: "На якій не було ярма", і вона з’являється, щоб очистити нечистих, - чому написано про неї: "на якій не було ярма"?

І маємо зрозуміти, що таке "ярмо", як сказали: "Завжди хай людина робить себе, як віл під ярмом і віслюк під поклажею". Ми бачимо, що ярмо називається "примусом", що є роботою вище знання. Той віл, на якого господар накладає ярмо, щоб обробляв землю, не розуміє, навіщо він повинен працювати на користь господаря. І не можна сказати, що віл працює для нього через те, що має любов до господаря, через те, що той дає йому їсти, пити й таке інше. Чи тому господар задовольняє волові всі його потреби, що має добре серце? – певно, віл знає, що коли була б у господаря можливість робити ним, не даючи йому нічого, зрозуміло, що чинив би саме так. Проте, господар знає, що коли не дасть волові все необхідне, не буде в вола сил працювати. Тому він дає волові все, для того, щоб міг би ним виконувати роботу, а не тому, що хоче принести йому задоволення. Тобто, він знає, що коли не дасть волові все, що той потребує аби була йому сила працювати, то господар не зможе взяти з землі збіжжя та плоди. Виходить, що всі статки він набуває силою вола. І господар дає волу їсти не тому, що він любить вола, а тому, щоб була в того сила до роботи. Також і віл працює на благо господаря з примусу, а коли бачить, що господар не дивиться на нього, відразу припиняє свою роботу. Це і зветься примусом.

І зі сказаного зрозуміємо, що таке ярмо малхут (царство) небес, і що таке "ярмо Тори", яке людина має прийняти, що є категорією примусу. Тобто, тіло людини подібне волу і віслюку, і треба працювати з тілом, як з волом та віслюком. Тож тим, що людина працюватиме зі своїм тілом, від роботи тіла людина удостоїться статків та багатства, багатства духовного. І людина повинна рахуватися з тілом як з волом, як сказано вище, коли накладають ярмо на вола щоб працював вимушено, попри те, що ні віл, ні віслюк не бажають працювати. І ніхто не бере до уваги думку вола, а чи хоче він, чи не хоче, - роблять ним.

Однак, треба також і рахуватися з тілом, тобто, давати йому все, що йому потрібно, те, чого тіло потребує. Але те, що задовольняють тілу його потреби, треба щоб було не тому, що хтось любить тіло, тобто, своє бажання отримувати, а через те, що інакше не буде в тіла сил працювати. Виходить що все, що людина пильнує тіло, задовольняючи його потреби, - буде це не через любов, а так, наче господар постачає необхідне волові, а це лише для користі самого господаря, а не через любов до вола.

Так само людині треба мати намір, коли вона задовольняє бажання тіла, щоб не було через те, що любить його, а тому, що зможе потім тілом обробляти землю, і вирощувати плоди, як написано: "І багато збіжжя силою вола". Тобто, людина має бути уважною в роботі з тілом, як і в роботі з волом. Тобто, те, що вона задовольняє потреби вола, певно, була б людина більше задоволена, якщо могла б (повинна) працювати волом і не треба було б давати йому те, що тому потрібно.

Так само людина має дійти розуміння, що було б їй більше втіхи, якби не мала б потреби робити щось для тіла і задовольняти потреби тіла, а весь час віддавала б роботі в святості, і весь час дбала б про те, як збільшити славу небес, і щоб тіло працювало без жодних перешкод. Але що може людина вдіяти, якщо Творець бажає, щоб вона мала турбуватися та задовольняти потреби тіла.

І зі сказаного ми вже знаємо, що означає "ярмо малхут небес" і "ярмо Тори", тобто працювати тілом через примус, навіть коли воно не згодне працювати. І все повинно бути на зразок "віл у ярмо й віслюк під поклажу".

Але це велика робота, щоб мати людині сили подолати тіло і працювати ним, примушуючи до роботи, як вола. І з якого джерела може людина дістати цю силу? Про це сказали мудреці: "Сказав Творець: "Створив Я зле начало, створив Тору-приправу". Тобто, лише завдяки Торі, коли людина займається нею навіть ло лішма, і має намір, що бажає займатися Торою, і цим отримає світло Тори, яке дасть їй сили поводитися з тілом через примус, коли воно не згодне ставати до роботи

А головним чином дається взнаки спротив тіла тоді, коли людина бажає робити все заради небес, а не для власної користі. І тут тіло опирається з усіх сил, позаяк воно твердить – чому це ти хочеш вмертвити мене і все, що мені належить? Ти звертаєшся до мене, мовляв, треба працювати лише на користь Творця, а не для власної користі, що є взагалі анулювання бажання отримувати в усьому, що є. І ти говориш мені, що мудреці сказали: "Тора існує лише в тих, хто вмертвляє себе ради неї", тобто, вмертвити все право власної користі, і дбати лише про користь Творця, а до того людина не може заслужити Тору. І бачить людина що немає можливості дістати сил іти проти природи.

І тоді не має вона іншої ради, як лише звернутися до Творця і сказати, що ось, прийшла я до стану, що бачу, - якщо Ти не допоможеш мені, я пропаду, і не бачу можливості, щоб колись була мені сила подолати бажання отримувати, а це ж моя природа, і лише Творець може дати іншу природу.

І людина говорить, що вона вірить, що це був "вихід з Єгипту", коли Творець вивів народ Ісраеля з-під влади Єгипту, як пояснювали мудреці (в Пасхальній Аґаді): "І вивів нас Творець з Єгипту, не за допомогою ангела, і не за допомогою посланця, а Творець власною персоною, - "Я, Творець, Я – Він, і не інший". Коли так, людина також бачить тепер, що лише Творець може вивести її з-під влади бажання отримувати і дати їй іншу природу. Тобто, як перша природа дана Творцем, також і другу природу ніхто не має можливості дати, тільки сам Творець. Тому людина молиться тоді від щирого серця, тобто з глибини серця, і саме тоді час прийняття молитви.

Однак маємо запитати, - чому людина зобов’язана працювати примусом проти бажання отримувати. Відповідь така: це тому, що зробилося виправлення, щоб не було сорому під час отримання добра та насолоди. Тому потрібні тут дві речі:

а) з одного боку, людина прагне отримувати задоволення й насолоду. Інакше, якщо немає прагнення до насолод, людина не відчуває втіхи;

б) щоб отримувала задоволення й насолоду з наміром заради віддачі.

Отже, нам потрібні обидві. Тобто, спершу починаємо працювати з бажанням отримувати, що зветься ло лішма, а потім навчають людину працювати ради віддачі. Інакше кажучи, те, що людина дотримується Тори та заповідей, - вона бажає цим прийти до властивості "віддача", тобто, щоби удостоїтися своєю другою природою, що Творець дасть їй цю силу, як написано: "Світло, що в ній, повертає до добра". А потім людина заслуговує категорії "отримує ради віддачі".

І це як написано (трактат Авот, 6): "Рабі Меїр говорить: "Кожен, хто займається Торою лішма, заслуговує багатьох речей, а крім того, весь повністю світ вартий йому, і розкривають йому таємниці Тори".

Виходить, що після цього людина приходить до стану, що отримує добро та насолоду. І тоді вже немає місця примусу, бо період примушування був лише для того, щоб прийти й дістати келім віддачі, бо завдяки їм буде отримання насолоди без жодної неприємності, бо феномен сорому буде виправлено саме тим, що людина вже буде здатна все робити ради небес.

І зі сказаного треба пояснити те, що ми запитували щодо написаного про червону корову, - "на якій не було ярма". І ми запитували, на що вказує нам те, що червона корова має бути не з під ярма. А зі сказаного вище можна пояснити, що означає "червона корова", котра очищає нечистих. І що досягнуть цим очищенням.

Як відомо, всяке поняття нечистоти вказує нам на бажання отримувати. І треба працювати з бажанням отримувати, що зветься "тілом", через примус, тобто "як віл у ярмо і віслюк під поклажу". А ця робота під примусом, вона існує лише до того, як людина удостоїться властивості чистоти. А от після того, як удостоїться стану чистоти, на що вказує нам феномен червоної корови, людина заслуговує роботи у вигляді "на якій не було ярма", і тоді вже робота її – не вимушена, а працює вона тоді на Творця з любові.

Тому маємо розрізнити тут два періоди:

1) Перед тим, як людина удостоїться очищення келім, щоб були ради віддачі, в цей час її робота в стані примусу, що зветься категорією "закон". Тобто, якщо тіло запитує, - що це у вас за робота? – говорять йому, - ти ставиш питання згідно з розумом бажання отримувати. На це немає в мене ніякого пояснення, і твоя правда, бо я не бажаю пояснювати в рамках розуму, тобто, щоб і бажання отримувати зрозуміло це. Вийде тоді, що я працюю на своє бажання отримувати, бо інакше це бажання не було б згідне з роботою.

Тому людина говорить тоді, – ти маєш рацію в тому, що запитуєш, "що буде мені?", тобто бажанню отримувати, з цієї роботи. То ж я й говорю тобі, що я не бажаю працювати для тебе. Чому? – це тому, що я вірю вірою мудреців, що треба працювати на користь Творця, вище знання, незважаючи на те, що тіло не розуміє. А я приймаю цю роботу як "віл у ярмо і віслюк під поклажу", тобто, як сказано вище, через примус.

2) Людина говорить: "Але після того, як я заслужу властивість чистоти, тоді робота моя буде в любові, а не в примусі. Але мій намір, коли я працюю нині через примус, не в тому, що потім я заслужу працювати у властивості любові. Бо вийде, що й це також на потребу бажання отримувати, адже потім воно дістане добро та насолоду". А те, що людина говорить, що потім заслужить властивості любові, - це з іншої причини, тобто, це їй лише знак, щоб знати, чи дійсно вона працює на користь Творця, а не на власну користь.

І це через те, що оскільки Творець бажає дати добро й насолоду, але поки що немає келім для отримання, адже ще не працюють ради віддачі. Тому це є ознакою, чи працює людина ради віддачі, тобто, якщо ще не отримала добро й насолоду, - це знак того, що поки що перебуває під владою бажання отримувати. Але не в її намірах дістати добро та насолоду, а хоче вона знати, чи насправді працює заради віддачі.

Як сказав Маґід із Дубни про вислів " Не Мене ти кликав, Яакове, бо тяжився ти Мною, Ісраелю". І сказав, що коли ти гаруєш у виконанні Тори та заповідей, це є ознакою, що ти не для Мене працюєш, тобто не ради небес. Бо той, хто працює заради небес, той не має важкої праці в Торі та заповідях, а навпаки, він відчуває насолоду коли знає, що служить Цареві. Виходить, те, що він бажає працювати в любові, а не примусом, - це не тому, що хоче дати задоволення бажанню отримувати, а через те, що чітко знає, що працює ради небес.

І цим треба пояснити те, що написано: "на якій не було ярма". Що означає – перед тим, як взяли її, не було на ній ярма. І треба пояснити, що в духовній роботі це натякає нам на те, чому має бути "на якій не було ярма". Вказує нам, що коли людина очищується червоною коровою, вона отримує цим очищенням, що удостоїться працювати у властивості любові, а не через примус. Тобто, тіло чинило опір роботі заради небес, а тим, що людина очистилася, то тіло також згодне працювати ради небес. Бо тоді реалізується "Полюби Творця Всесильного свого всім серцем (букв. "серцями")", тобто двома своїми основами. Це означає, що зле начало також згодне з роботою на Творця, тобто працювати ради віддачі.

І зі сказаного маємо пояснити те, що говорить, що малхут зветься "законом Тори", а не "Торою", а зеїр анпін називається "Торою". Оскільки прийняття малхут небес повинно бути вище знання, як закон, тому малхут зветься "законом". Але потім удостоюємося категорії "Тора", що зветься зеїр анпіном, і вони в єдності, - і зветься це "Єднання Творця та Його Шхіни". Тобто тим, що приймають малхут небес як закон, без жодного міркування, а вище знання, як сказано "Тому що "сатан" і народи світу вказують на Ісраель, говорячи: "Що це за заповідь, і який сенс є в ній?". Тому написано про неї: "Закон постановлений це від Мене, і не маєш ти права сумніватися в ньому".

Тому в час, коли людина приймає на себе ярмо малхут небес, тоді вона заслуговує категорії "Тора". І це те, що сказано: "І це – Тора, щоб показати, що все в єдиному єднанні", це означає, що врешті-решт все стало поєднаним, і дається взнаки задум творіння, який є "дати благо створінням", і він розкривається тоді, бо бажання отримувати поєднується з бажанням віддавати, і утворюється феномен тотожності властивостей.

І тоді немає вже двох бажань, а існує одне бажання, що є бажанням Творця віддавати створінням. А бажання створінь отримувати анулюється і включається в бажання Творця віддавати, це означає, що існує лише одна влада в світі. І це зветься "влада Єдиного". І тоді відчувається добро й насолода в світі.

Однак, робота має бути в двох лініях, в правій та лівій, де права зветься "досконалість", а ліва зветься "недосконалість". І треба зробити там виправлення. А в час, коли людина займається "законом Тори", тобто бажає прийняти ярмо малхут небес, а тіло опирається цьому, вона розпочинає з ним війну, цей стан зветься "лівою лінією", тому що людина відчуває тоді свою недостатність, наскільки вона віддалена від любові Творця, і тіло тоді з’являється зі своїми питаннями "хто і що". І в цей час немає від чого отримати життєву силу, бо нестачею людина не може жити.

І ця робота називається "уникай зла", тобто, людина повинна віддалятися від зла, котре є в ній, і зветься воно бажанням отримувати, як в розумі так і в серці. І хоча робота ця обов’язкова, оскільки це є найпершою основою, що людина має прийняти на себе ярмо малхут небес, але разом з цим говорить писання, - ще є що робити, тобто роботу правої сторони, що зветься "досконалістю". І робота в правій стороні називається в писанні "і роби добро". Слід пояснити, що людина повинна займатися добром, а добро називається "досконалістю". Тобто, повинна людина робити розрахунок, скільки добра є в ній, і це зветься "і роби". Тобто, працюй над розрахунком, скільки добра є в тобі. Іншими словами, людина має цінувати все, що в святості, як великі статки, і вірити, що все, в чому є в неї якийсь контакт зі святістю, хай він буде щонайменший, людина має вірити, що Творець дав їй деяке бажання та прагнення, мати спільність зі святістю, тобто хай навіть ло лішма, все ж це є річчю дуже важливою. І складе Творцеві подяку за ту дещицю добра, що є в неї. І в цьому плані людина може отримати життєву силу, і матиме добрий настрій. І так вона може виконати те, що написано: "Служіть Творцю в радості". Виходить, що треба людині реалізувати як праву, так і ліву сторону. І це те, що написано: "Уникай зла і роби добро".

Проте, з’являється у неї питання. Наприклад, була людина заклопотана весь день і не було їй часу згадати, що існує в світі служіння Творцю. А потім вона згадала, що весь день її пройшов у справах, котрі ніякого відношення не мають до духовної роботи. Коли так, - що їй тепер робити? Чи журитися про те, що не займалася весь час духовною роботою, або проаналізувати це собі та сказати, - хто нагадав мені наразі, що існує в світі духовне і маємо робити щось для святості? – певно, Творець дав мені нині цю думку. Коли так, то треба мені подякувати Творцеві, і бути щасливою тим, що Творець кличе мене до Себе, і радіти з цього, і дякувати та славити Творця, або сумувати про те, що була весь день взагалі віддаленою від духовної роботи? І оскільки це правда, тобто була людина віддаленою від Творця весь день, але також і те правда, що нині Творець дав їй пробудження, щоб знала, в якому стані вона перебуває. Коли так, то питанням є: "Що робити?"

Тож згідно з тим, що сказав мій пан, батько й учитель: "В місці, про яке людина думає, там вона й перебуває", виходить, що коли людина думає про той час, коли була віддалена від Творця, і горює про це, отже, вона приліплена до стану віддалення від Творця, і думала про речі нікчемні, котрими займалася весь день. Виходить, що думка людини прилипла до речей, позбавлених справжності. Тому варто людині більше думати про те добре, що має вона зараз. Тобто, про те, що нині вона може думати – що зробити для святості, і не важливо те, чим займається, а важливо те, що є в неї бажання працювати в Торі та заповідях, - і є в неї вже поєднання з Торою та заповідями, згідно зі згаданим правилом "В місці, про яке людина думає, - там вона".

А тепер треба пояснити написане іншим чином, що нині людина має бути в "уникай зла", тобто не думати про той поганий стан, коли була відокремлена від Творця, а "роби добро", що все, що вона бажає зараз робити, належало б до того добра, котре треба нині чинити.

І згідно зі сказаним, маємо запитати, як людина збирається працювати в лівій стороні, адже вона тоді буде в стані "ліве", коли думають лише про хісарони, коли так, то людина тоді приліплена до недоліків.

А відповідь така, що людині не треба працювати в лівій лінії інакше, як тільки коли перед цим була в правій лінії. Лише коли вона перебуває в стані досконалості і відчуває смак в духовній роботі, що зветься "станом підйому", тоді треба виділити час також для стану "ліве". Тобто, який має стан з боку розуму та серця – гаразд чи ні. І тоді людина удостоїться потім, що Творець дає душу, "нешама", що зветься "душею живою".