Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”
 

Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”

Стаття 39, 1990 р.

(переклад з івриту)

Мудреці в трактаті Тааніт сказали: "Кожен, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості". І в прямому сенсі це важко зрозуміти. Певно, було багато праведників, які тужили за Єрусалимом, але Єрусалим все ще не відбудований. І як вони удостоїлися побачити Єрусалим в радості? Звичайно ж, при прямому тлумаченні є цьому пояснення. І треба пояснити це з боку духовної роботи.

Відомо, що Малхут називається Єрусалимом, тому, коли ми говоримо «руйнування Єрусалиму», мова йде про Храм, який був зруйнований, тобто, це називається Шхіна у поросі або Шхіна у вигнанні. Інакше кажучи, те, що людина повинна прийняти на себе владу царства небес (властивості віддачі) і вірити, що Творець управляє світом як Добрий і Той, хто дає добро, оскільки це приховано від людини.

Малхут впливає на душі і на світи БЄА. Всі впливи, які надходять згори до творінь - це властивість Малхут. Виходить згідно з цим, що Малхут не в пошані у створінь, тому що не бачать її важливості, що вона дає нам. І це називається «Єрусалим в своїй зруйнувановасті”, тобто замість того, щоб давати благо і насолоду створінням, аби всі бачили б його гідність, бачать, що у ньому все зруйновано і йому нічого дати.

Як сказано (в молитві на 9 ава): "...і скорботних Єрусалиму, і місто скорботне і зруйноване, і зневажене, і пустельне...". Тобто, все зруйноване і порушене, і це називається Шхіна у поросі. Тому, коли людина повинна прийняти владу царства небес, є великий спротив з боку тіла.

Тому кожна людина зміцнюється і приймає на себе владу Малхут, незважаючи на те, що не бачить ніякої її важливості, і вона тужить про те, чому це так, тобто, чому настільки від нас прихована важливість Єрусалиму. І молиться про те, чому у нас немає відчуття важливості Малхут, і просить Творця підняти Єрусалим з того пороху, в якому він перебуває. І в тій мірі, в якій людина жалкує про його руйнування, вона удостоюється того, щоб Творець почув її молитву.

І людина удостоюється побачити її в радості, тобто, що він дає їй благо і насолоду. Виходить, що поясненням є те, що та людина, яка шкодує і тужить за Єрусалимом, чому вона - це Шхіна у поросі, ця людина удостоюється побачити її в радості. "Тому що немає світла без клі", а оскільки у неї є клі, тобто відчуття недоліку, чому Шхіна у поросі, і людина шкодує про це, тому удостоюється і бачить розраду Єрусалиму.

І сказаним можна пояснити написане (Ішайягу 1: 3): "Знав віл власника свого, а осел - ясла господаря свого, а Ісраель не знав (Мене), народ Мій не вдивлявся". І треба зрозуміти, яка різниця між "волом" і "ослом" в духовній роботі, і так само яка різниця між "Ісраелем" і "Моїм народом" в роботі.

Мій батько і вчитель сказав, - різниця між волом і ослом в тому, що віл означає властивість моха (розум), і це віра вище розуму. І це "знав віл власника свого". А осел - це властивість ліба, (серце), тобто бажання отримувати, і це "а осел - ясла господаря свого". І відповідно до цього тут треба розрізняти два аспекти.

1. Ті, хто працює заради винагороди, тобто виконують Тору і заповіді ради отримання оплати. Виходить, що їхнє головне питання - скільки оплати я отримаю, що буде оплатою і чи є сенс заради цієї оплати докладати зусиль в Торі і заповідях.

2. Ті, хто хочуть працювати заради віддачі, через те, що сказано в Зоар: "оскільки Він великий і править усім". Це означає, що людина працює тільки через велич Творця, тобто, що для нього велика заслуга, що він служить великому Царю. Виходить, що ті, хто працює заради віддачі, вже повинні знати на кого вони працюють, тобто чи дійсно Він великий і важливий Цар, щоб на Нього варто було працювати.

Але коли починають роботу заради віддачі, і причиною сили для роботи є тільки важливість Творця, тоді починається робота з боку "Шхіна у поросі". Це означає, що замість того, щоб духовне, тобто робота на благо Творця була б з кожним разом все більш важливою, людині приходять думки, які показують протилежне. І людині замість того щоб іти кожен раз вперед і працювати з більшою радістю, оскільки вона служить Царю великому і важливому, з’являються картини абсолютно не важливі. Тобто, вона не відчуває величі Творця, і це кожен раз веде її до падіння.

Це означає, що навіть якщо вона долає падіння, все одно не завжди може утримуватися і воювати з цими думками, і те, що їй показують ці думки - Шхіни у поросі. А те, що людина хоче працювати в радості від того, що служить великому і важливому Царю, і це має приносити їй радість, - вона відчуває абсолютно навпаки, тобто – відштовхування, тобто, ніби її відштовхують від роботи.

І це називається Шхіна у поросі, і людина відчуває тоді, ніби її виштовхують назовні, тобто відчуває, коли хоче прийняти на себе владу царства небес, у неї з’являються "питання фараона", який питав: "Хто такий Творець, щоб я слухав Його голосу?" І це означає, що Малхут, тобто Шхіна у вигнанні у фараона, єгипетського царя, ці питання показують приниженість царства небес.

І людині залишається тільки просити, щоб вибудував Малхут наново, тобто щоб Малхут не залишалася в приниженому стані, адже від цієї приниженості людина не може отримати радість, коли бачить, що та не має ніякої важливості. І це називається, що вона повинна молитися про "зруйнування Храму", тобто, чому весь світ не може бачити прийняття царства небес як благо. Тобто працювати на користь Творцю, щоб було це славою, щоб робота ця була шанованою.

Тому, коли людина молиться щодо вигнання Шхіни, нехай не молиться про те, що тільки для неї вона у поросі, а повинна молитися, чому вона в такій ницості у всього світу, настільки, що весь світ не думає про духовне. І вона молиться про весь світ, як ми молимося "і побудуй Єрусалим, скоро, в наші дні". І це буде славою для всього світу, як сказано в молитві Рош а-Шана: "Пануй над усім повністю світом у славі Своїй". А оскільки маси не відчувають нестачі, як вони можуть молитися?

Але ця людина, яка все ж удостоїлася досягти відчуття нестачі, тобто досягла вигнання, тому може просити про звільнення, а ті люди, які не відчувають вигнання, як вони можуть просити, щоб їх вивели з вигнання? Виходить, те, що людина відчуває, що знаходиться у вигнанні, вже називається "підйомом рівня", і на неї покладено просити наповнення за весь загал.

І це, як сказано вище: "Кожен, хто сумує про Єрусалим, заслуговує і бачить його в радості", тобто той, що відчуває вигнання Шхіни і тужить, - удостоюється і бачить її в радості. Оскільки щодо келім тільки у нього є келім, готові до звільнення, тому що келім означає потребу до наповнення.

Тому, коли людина сумує тому що відчуває, наскільки Шхіна дійсно у вигнанні, так, що не бачимо її величі. А до того, хто хоче прийняти на себе владу небес через те, що Творець великий і править усім, приходять думки і картини, і ці думки виштовхують його із духовного назовні. І тільки завдяки подоланню і примусу вище рамок розуму він може витримати. І кожен раз, коли він хоче вірити, що управління Творця здійснюється властивістю Добрий і Той, хто дає добро, до нього приходять думки, що лихословлять про Творця, і йому боляче, чому він змушений чути лихослів'я. І він вірить, що це відбувається тільки тому, що народи світу панують над святістю, тобто, що існує приховання, і якщо хтось хоче почати духовну роботу, сітра ахра закриває від нього важливість духовного. Виходить, що саме людина, яка в скорботі, потребує милості небес, щоб у неї була можливість подолати своє зло, і вона сумує і плаче, щоб Творець допоміг їй.

Але, безсумнівно, вона повинна молитися за весь загал. Інакше це називається, що вона молиться тільки ради власної користі, тобто, щоб тільки вона вийшла з вигнання. А якщо людина насправді просить заради блага Творця, щоб слава небес була розкрита в світі, то як вона може просити тільки про себе? Тому людина повинна просити, щоб розкрилася слава небес всьому світові, і це, як сказано (Бава Кама 92): "Кожен, хто просить милосердя для ближнього, і потребує цього сам, отримує відповідь першим".

І в плані духовної роботи маємо зрозуміти: якщо людина просить милосердя для ближнього, і вона дістає відповідь першою, це виглядає, як наче те, що вона просить милосердя, - це не тому, що має намір пробудити милосердяя до ближнього, а це як ошуканство. І позаяк мудреці сказали, що вона отримує відповідь першою, тому вона просить милосердя для ближнього. І ще більш за це маємо зрозуміти, чому спочатку відповідають цій людині, - чи з небес не можуть дати їм, щоб отримали відповідь на молитву обидва разом? А мусить бути щоб наче один за одним, а не обидва разом? І треба зрозуміти, що є в тому, що людина ця отримує відповідь першою.

А це, як зазначено вище, те, що людина просить милосердя для свого ближнього в справах духовної роботи, треба тлумачити так, що коли вона починає просуватися так, щоби прийти дотримуванням Тори та заповідей до злиття з Творцем, що називається «щоби всі її дії були заради небес, а не собі на користь», - це час, коли тіло починає опиратися цій роботі і викликає в неї думки, наскільки ця робота не для неї. Через те, що оскільки природа тіла – "собі на користь", а сама людина бажає працювати зараз на користь Творця, тому тіло, зване "бажання отримувати", показує їй постійно, що не варто працювати на благо Творця. А оскільки без насолоди людина не може жодного руху зробити, бо такою є природа створіння, і походить це від того, що бажання Творця дати благо Своїм створінням, і це й є метою творіння, тому якщо не має людина насолоди від роботи, вона не здатна працювати.

Тому все, що вона робить, - це лише аби отримати задоволення, тобто дістає винагороду за зусилля, яких доклала. Тому в ло лішма, тобто коли людина вірить у винагороду та покарання, є в неї "паливо" під час роботи, адже вона дивиться на оплату, на те, що отримає потім. Але ж коли людина працює ради віддачі, тобто не бажає отримувати ніякої винагороди за зусилля, як вона може працювати без отримання задоволення.

І про це сказав Зоар, що треба працювати з тієї причини, що Творець є великим і Він володарює, що означає – через велич Творця. А оскільки ми бачимо в природі те, що є втіха у малої людини, коли вона обслуговує велику людину. Бо звичай у світі такий, що у людини є сила слугувати великій людині. А особливо великим задоволенням для людини є служити великому царю. І для цього людині не потрібна робота, бо це існує в природі створіння. А над чим людина має працювати, так це щоби мати усвідомлення й відчуття, що той є великою людиною, тоді вже вона здатна слугувати йому.

Тому, саме тоді, коли людина бажає працювати з причини величі Творця, тоді приходять до неї погані думки, що не дають їй відчути велич Творця, а показують їй все навпаки. І насправді, це приховання панує над усім загалом. Проте, щодо тих людей, які не працюють з причини величі Творця, їхнім тілам немає потреби приховувати велич Творця. І це тому, що поки не беруть за причину роботи "через велич Творця", тіло не працює дарма, позаяк воно дивиться на оплату, а не на Того, хто винагороджує.

Виходить, згідно з цим, що саме у людей, які бажають працювати лиш тільки з причини величі Творця, існує протидія, і народи світу приховують і втаюють властивість "ісраель", що в людині. І, само собою, щодо кого існує лихослів’я про велич Творця? Саме щодо тих людей, що бажають прийти до злиття з Творцем. І цим людям, які відчувають той стан, що зветься "Шхіна в поросі", - їм є потреба просити у Творця, щоби вивів її з вигнання, де вона перебуває між народами. Тобто народи панують над нею тим, що приховують велич і важливість святої Шхіни.

Тому ті люди, які відчувають, що Шхіна в поросі, мають молитися про славу небес, аби розкрилася вона всьому світові. Але не весь світ потребує цього, тобто "підняти Шхіну з пороху». Тому людина "отримує відповідь першою", адже їй це потрібно. Однак потім це дає розкриття також всьому поколінню. Хоча весь той час, коли не мають всі підготовлених для цього келім, це не може бути в них таким уже й відкритим. І це так, як сказали мудреці: "Виконав одну заповідь, - щасливий, що схилив себе і весь повністю світ у бік заслуг".

Тому лише тій людині, яка відчуває приховання духовного, тобто бажання віддачі з причини величі Творця, належить просити милосердя про все покоління. А оскільки самій їй потрібно те ж саме, тому вона отримує відповідь першою. Тому про неї сказано: «Кожен, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості". А сенс, як сказано вище, в тому, що цій людині потрібно те ж саме, а не всьому загалу. Тому коли вона просить милосердя для ближнього, - не можуть обидва отримати вдвох одночасно відповідь на молитву, адже лише вона потребує цього, тобто цього визволення, яке полягає у відчутті величі святості, що зветься "підняти Шхіну з пороху".

Але ті робітники Творця, що належать до першого виду, тобто працюють ради винагороди, вони дивляться на оплату. І існує правило: той, хто дає тобі – він важливий для тебе. Виходить, те, що вони вірять, що отримають платню, що Творець заплатить їм зароблене, - отже, Він важливий для них. А ті, хто не працює ради винагороди, їм треба при цьому відчути велич Творця. А на це існує приховання, що лежить на святості, так, що не бачать її величі. І про це дано нам просити Творця, щоби Він усунув би приховання, як написано: "Не ховай Свого обличчя від нас».

І зі сказаного зрозуміємо те, що запитували, - що означає "Ісраель не знав", і що таке "народ Мій не вдивлявся". Адже "Ісраель" це ті люди, що працюють над наміром прийти до злиття з Творцем, щоб удостоїлися дістатися до рівня яшар-ель, а не до власної користі. І вони належать до рівня наміру, що зветься "знання", адже вони повинні прийти до ясного усвідомлення, що мають прийти до осягнення величі Творця. А це знання приходить саме завдяки вірі вище знання. Бо над знанням є влада народів світу, які приховують велич святості і принижують малхут небес до праху.

І саме завдяки зміцненню у вірі вище знання, і людина виконує дії через примус, коли приходять йому злі думки сітри ахри, що лихословлять і говорять, що не варто працювати на благо Творця. А причиною бажання до цієї роботи буде лише велич Творця, тоді людині не треба нічого робити, а тільки вірити вірою мудреців у те, що вони говорять нам, що саме від цієї роботи, коли людина працює вище знання, є втіха для Творця. Як сказав мій пан, батько й учитель, що головне в духовній роботі те, що людина віддає щось Творцеві, а це саме тоді, коли вона йде вище знання.

Сенс цього такий: знання говорить людині, - не варто тобі робити щось ради віддачі, а людина пересилює це і діє вище рамок знання. І це визначається як те, що вона діє у віддачі Творцеві. Але ж коли Творець дає людині пробудження згори, тоді не треба їй нічого робити з того, про що можна було б сказати, що вона дає щось Творцю. Тому що людина тоді анулюється перед Творцем, "як свічка перед смолоскипом", не вдаючись до вибору. Тобто в цьому стані людина не віддає нічого, через те, що немає їй вибору. Адже саме тоді, коли вона повинна діяти вище знання, тому що знання стверджує інакше, тоді належить сказати, що таки дає щось Творцеві. І говорить, що треба вірити, що ця робота є важливішою для Творця за решту видів роботи.

І сказав пророк: "Знав віл власника свого", що відноситься до властивоті "Ісраель", які є категорією глав народу.

Бо Ісраель вказує на лі-рош (мені голова). Їм належить знання, як зазначено вище. Тому сказав: "Ісраель не знав". Вони не займалися тим, щоб докласти праці аби прийти до знання щодо Творця, як написано: "І знатимеш сьогодні і вселиш в своє серце, що Творець є Всесильним".

І сказав пророк, що вони не займалися цим. Також говорив пророк до загалу, тобто простолюду, що робота їхня лише аби отримати платню, і через це вони займаються Торою та заповідями, і не вдивляються в принцип "[знає] осел ясла господаря свого". Про поняття "осел" ми говорили вище, що це є категорією бажання отримувати, званого "тільки лиш себелюбство". Тоді пророк сказав їм, що осел, тобто той, хто дивиться лише в "ясла господаря свого", тобто на оплату, не вдивляється в те, що це Творець дає їм винагороду. Отже, завдяки цьому вдивлянню вони дістануть любов Творця, так, як виникає любов до того, хто дає подарунки людям. А вони не звертали уваги на Того, хто дає, а думали лиш про те, що буде їм оплата.

Виходить, що ті дії, які вони виконували задля оплати, були без любові та страху, Означає це, що взагалі не думали про "ясла господаря", тобто думати про Господаря, про те, що Творець є Тим, хто дає. І вони відокремили і заповіді від Того, хто дає Тору та заповіді, бо не думали під час роботи про Того, хто дає роботу. Також і коли думали про оплату, також не думали – Хто той, хто дає оплату.

Тобто, стоїть пророк і попереджує, - як Ісраель, що працюють над наміром, не звертаючи уваги, як мали б це робити, на те, щоб прийти до злиття з Творцем, - так і тих, хто працюють лише в плані практичних дій, і намір їхній лише щоб отримати винагороду. Не звертають уваги аби подумати – хто Той, що дає цю винагороду. Тому "народ мій не вдивляється». І само собою, бракує їм любові Творця.

І зі сказаного виходить, що людина повинна зробити собі розрахунок, перед тим, як приступає до молитви, - про що молитися. Тому сказав мій батько і вчитель, що людина повинна молитися тільки про одне, і це включає багато речей. Це те, що вона просить Творця, щоб дав їй бажання працювати заради віддачі, а не заради своєї користі, для того щоб у неї було бажання віддачі, необхідно, щоб у неї була віра в Творця, і щоб вірила у велич Творця. Але її молитва – те, що вона хоче, щоб Творець дав їй бажання віддавати, - означає, що людина говорить Творцеві: хочу, щоб коли я займаюся Торою та заповідями, був намір вірити, що є втіха Творцю від моїх дій.

Іншими словами, не дивлячись на те, що людина не відчуває ніякого смаку і почуття під час свого зусилля, щоб у неї була сила заперечити своєму тілу, коли те пред'являє претензії: "Чи ти не бачиш, що в тебе немає ніякого смаку при вивченні Тори, і так само в молитві?". Тоді людина хоче, щоб у неї були сили сказати тілу: "Оскільки я працюю тільки заради того, щоб Творець отримав насолоду, хіба важливо, чи відчуваю я смак до цього? Якби я працювала заради своєї вигоди, ти мало би рацію в тому, що говориш мені, що не відчуваєш ніякого смаку, і для чого ти працюєш. Як наприклад, якщо людина не отримує насолоди від їжі, вона не їсть. Але я працюю на благо Творця. І якщо так, то хіба важливо, який смак я відчуваю?". І це вона просить у Творця. І це називається "безумовним підкоренням".