Глава 6
9. Ось породження Ноаха: Ноах був чоловіком праведним і непорочним у поколіннях своїх; зі Всесильним ходив Ноах.
10. І породив Ноах трьох синів: Шема, Хама і Єфета.
11. Але розбестилася земля перед Всесильним, і наповнилася земля злодіяннями;
12. І поглянув Всесильний на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі;
13. І сказав Всесильний Ноаху: Кінець усякій плоті прийшов переді мною, тому що земля наповнилася через них злодіяннями; і ось, Я знищую їх з землі.
14. Зроби собі ковчег з дерева ґофер; відділення зроби в ковчегу й обсмоли його смолою зсередини і ззовні;
15. І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів;
16. Просвіт зроби у ковчегу, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; нижній, другий і третій ярус влаштуй у ньому.
17. А Я, ось, Я наведу на землю потоп водний, винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, загине;
18. І встановлю Я союз Мій з тобою, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
19. І від усього живого, від усякої плоті, по два від кожного введи, залишити в живих з тобою, чоловічої статі та жіночої хай будуть вони;
20. З птаха за родом його, і з худоби за родом її, і з усього повзучого земного за родом його, по парі від кожного ввійдуть до тебе, залишити їх живими;
21. Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
22. І зробив Ноах як усе, що повелів йому Всесильний, так зробив.
Глава 7
1. І сказав Творець Ноаху: Увійди ти і вся сім’я твоя в ковчег, тому що тебе побачив Я праведним переді Мною в поколінні цьому;
2. І всякої худоби чистої візьми по семеро, самця та самицю його, а з худоби, яка нечиста, по двоє, самця та самицю його;
3. Також і з птаха небесного по сім, самця та самицю, щоб животворити потомство на поверхні всієї землі;
4. Бо ще через сім днів Я буду лити дощ на землю сорок днів і сорок ночей; і зітру все суще, що Я утворив, з лиця землі.
5. І зробив Ноах за всім, що Творець повелів йому.
6. А Ноаху шістьсот років, і потоп був водами на землі.
7. І ввійшов Ноах і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним в ковчег від вод потопу;
8. Від худоби чистої і від худоби, що не є чистою, і від птаха й усього, що плазує по землі;
9. По двоє прийшли до Ноаха в ковчег, самець і самиця, як Всесильний повелів Ноаху.
10. І було, за сім днів, і води потопу були на землі;
11. У шестисотий рік життя Ноаха, у другий місяць, у сімнадцятий день місяця, у цей день розітнулися всі джерела великої безодні, і пройми небесні розчинились;
12. І був дощ на землі сорок днів і сорок ночей.
13. У цей самий день увійшов у ковчег Ноах і Шем, Хам і Єфет, сини Ноаха, і дружина Ноаха, і три дружини синів його з ними;
14. Вони, і всі звірі за родом їх, і всяка худоба за родом її, і всі плазуни, що плазують по землі, за родом їх, і всі, що літають за родом їх, усякий птах усякого виду крила.
15. І ввійшли до Ноаха в ковчег по парі від усякої плоті, в якій є дух життя;
16. І ті, що ввійшли, чоловічої й жіночої статі, від усякої плоті ввійшли, як повелів йому Всесильний. І зачинив Творець за ним.
17. І тривав потоп сорок днів на землі, і примножилася вода, і понесла ковчег, і він піднявся над землею;
18. Вода ж посилювалася і дуже примножувалася на землі, і ковчег плавав по поверхні вод.
19. І посилилася вода на землі надзвичайно, так що покрилися усі високі гори, які є під усім небом;
20. На п’ятнадцять ліктів піднялася над ними вода, і були покриті гори.
21 І загинула всяка плоть, що плазує по землі, і птахи, і худоба, і звірі, і з усіх гадів, що роїлися на землі, і всі люди;
22. Усе, що мало дихання духа життя у ніздрях своїх, з усього, що на суші, вмерло;
23. І стер (Він) усе суще що на поверхні землі; від людини до худоби, до плазуна і до птаха небесного, усі були стерті з землі, залишився тільки Ноах і те, що з ним в ковчегу.
24. Вода ж посилювалася на землі сто п’ятдесят днів.
Глава 8
1. І згадав Всесильний Ноаха, і всяку тварину, й усяку худобу, що були з ним у ковчегу; і провів Всесильний дух (розради) по землі, і води стишилися;
2. І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба;
3. Вода ж поступово поверталася з землі все далі й далі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів.
4. І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Арарату.
5. Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.
6. І було, як пройшли сорок днів, Ноах відчинив зроблений ним просвіт ковчега;
7. І випустив ворона, і вилетів той, відлітаючи й прилітаючи, доки не осушилася земля від води;
8. І випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі;
9. Але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег;
10. І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега;
11. Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, оливковий листок зірвав він дзьобом своїм, і Ноах дізнався, що вода зійшла з землі;
12. Він почекав ще інших сім днів і випустив голуба; і той вже не повернувся до нього.
13. Шістсот першого року у перший (день) першого місяця зійшла вода з землі; і зняв Ноах покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі;
14. Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
15. І говорив Всесильний до Ноаха так:
16. Вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
17. Усіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, й усіх плазунів, що плазують по землі виведи із собою: нехай рояться вони на землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
18. І вийшов Ноах і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;
19. Усі тварини, й усе, що повзає й літає, все, що рухається по землі, за сімействами своїми, вийшли з ковчега.
20. І влаштував Ноах жертовник Творцю; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всеспалення на жертовнику;
21. І сприйняв Творець приємні пахощі, і сказав Творець у серці Своєму: Не буду більше проклинати землю за людину, тому що спонукою серця людини є зло, від юності її; і не буду більше уражати все живе, як Я зробив;
22. Надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.
Глава 9
1. І благословив Всесильний Ноаха і синів його і сказав їм: Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю;
2. І страх перед вами, і трепет перед вами буде на всіх тваринах земних, і на всіх птахах небесних, від усього, що плазуватиме по землі, й до всіх риб морських: у ваші руки віддані вони;
З. Усе, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну дав Я вам усе;
4. Тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте;
5. І тільки за кров вашу душі вашої справлю, з усякого звіра справлю за неї, і від руки людини, від руки того, хто брат їй, стягну за душу людини;
6. Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини; бо за образом Всесильного утворив Він людину;
7. Ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
8. І сказав Всесильний Ноаху і синам його з ним, говорячи:
9. А Я, - ось, Я укладаю союз Мій з вами і з нащадками вашими після вас,
10. І з усякою істотою живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;
11. Укладу союз Мій з вами, і не буде знищена знову всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу землі на згубу.
12. І сказав Всесильний: Ось знамення союзу, яке Я покладаю між Мною і між вами і між усякою істотою живою, що з вами, на всі покоління:
13. Я даю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаком союзу між Мною і між землею.
14. І буде, коли наводити буду Я хмару на землю, покажеться веселка у хмарі;
15. І Я згадаю союз Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті;
16. І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і згадаю союз вічний між Всесильним і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.
17. І сказав Всесильний Ноаху: Це знамення союзу, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.
18. Сини Ноаха, що вийшли з ковчега, були: Шем, Хам і Єфет. Хам же був батьком Ханаана;
19. Ці троє були синами Ноєвими, від цих і заселилась уся земля.
20. Ноах почав бути землеробом і насадив виноградник;
21. І випив він вина, і сп’янів, і оголився в своєму наметі;
22. І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і повідав двом братам своїм зовні;
23. І взяли Шем і Єфет одяг і, поклали на плече обидва, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого;
24. Пробудився Ноах від вина свого і довідався, що вчинив з ним менший син його;
25. І сказав: Проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх.
26. Потім сказав: Благословенний Творець Всесильний Шема; Ханаан же буде рабом йому;
27. Нехай поширить Всесильний Єфета, і оселиться він у наметах Шема; Ханаан же буде рабом йому.
28. І жив Ноах після потопу триста п’ятдесят років;
29. Усіх же днів Ноаха було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.
Глава 10
1. Ось ті, що породжені синами Ноаха, Шемом, Хамом і Єфетом. І народилися в них сини після потопу.
2. Сини Єфета: Ґомер і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тірас;
3. Сини Ґомера: Ашкеназ і Ріфат, і Тоґарма;
4. Сини Явана: Еліша і Таршиш, і Кітім, і Доданім.
5. Від цих відокремилися острови народів у землях їх, кожен за мовою своєю, за сімействами своїми, у народах своїх.
6. Сини Хама: Куш і Міцраїм, і Пут, і Ханаан;
7. А сини Куша: Сева і Хавіла, і Савта, і Раема, і Савтеха. Сини Раеми: Шеваа і Дедан.
8. І Куш породив Німрода; цей почав бути богатирем на землі;
9. Він був сильним у ловах перед Творцем, тому і говориться: сильний у ловах, як Німрод, перед Творцем.
10. І було початком царства його: Бавель і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шинар;
11. З тієї землі вийшов Ашур і побудував Нінве і Реховот-Ір, і Калах;
12. І Ресен між Нінве і між Калахом; то місто велике.
13. А Міцраїм породив Лудім і Анамім, і Легавім, і Нафтухім;
14. Патрусім, і Каслухім, звідки пішли філістимляни, і Кафторім.
15. Від Ханаана народилися: Цідон, первісток його, і Хет;
16. Євусі, Еморі, Ґірґаші;
17. І Хіві, і Аркі, і Сіні;
18. Арваді, Цемарі і Хаматі. Згодом розсіялися сімейства ханаанські.
19. І були межі ханаанців від Цідона дорогою до Ґерара до Гази, шляхом до Сдома, і Амори, і Адмі, і Цевоїма до Лаші;
20. Це сини Хамові, за сімействами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх.
21. Були діти й у Шема, батька всіх синів прибережжя, брата Єфета, старшого.
22. Сини Шема: Елам і Ашур, і Арпахшад, і Луд, і Арам;
23. А сини Арама: Уц і Хул, і Ґетер, і Маш;
24. Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера;
25. У Евера народилося два сина; ім’я одному: Пелеґ, тому що в дні його земля була роз’єднана; ім’я брата його: Йоктан;
26. Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацармавета, Йєраха;
27. І Ґадорама, і Узала, і Діклу;
28. Овалу, і Авимаела, і Шеву;
29. Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі ці сини Йоктана.
30. Поселення їх були від Меші, дорогою до Сефара, гори східної.
31. Це сини Шемові за сімействами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх.
32. Ось племена синів Ноаха, за родоводом їх, у народах їх. Від них розійшлися народи по землі після потопу.
Глава 11
1. І були на всій землі одна мова й ті самі слова.
2. Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Шинар долину й оселилися там.
3. І сказали один одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна;
4. І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, і вершина її в небесах, і зробимо собі ім’я, щоб не розсіятися нам по всій землі.
5. І зійшов Творець подивитися місто і вежу, що будували сини людські;
6. І сказав Творець: Ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і тепер не буде їм перепони щодо всього, що задумають робити;
7. Спустімося ж і змішаємо там мову їхню, так що не розумітимуть мови один одного;
8. І розсіяв їх Творець звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто;
9. Тому дано йому ім’я: Бавель, бо там змішав Творець мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Творець по всій землі.
10. Ось породжені Шемом: Шем був ста років і породив Арпахшада, через два роки після потопу;
11. Після народження Арпахшада Шем жив п’ятсот років і породив синів і дочок;
12. А Арпахшад жив тридцять п’ять років і породив він Шелаха;
13. І жив Арпахшад після народження ним Шелаха чотириста три роки і породив синів і дочок.
14. Шелах жив тридцять років і породив Евера;
15. Після народження Евера Шелах жив чотириста три роки і породив синів і дочок.
16. І жив Евер тридцять чотири роки і породив Пелеґа;
17. Після народження Пелеґа Евер жив чотириста тридцять років і породив синів і дочок.
18. І жив Пелеґ тридцять років і породив Реу;
19. Після народження Реу Пелеґ жив двісті дев’ять років і породив синів і дочок.
20. І жив Реу тридцять два роки і породив Серуґа;
21. Після народження Серуґа Реу жив двісті сім років і породив синів і дочок.
22. І жив Серуґ тридцять років і породив Нахора;
23. Після народження Нахора Серуґ жив двісті років і породив синів і дочок.
24. Нахор жив двадцять дев’ять років і породив Тераха;
25. Після народження Тераха Нахор жив сто дев’ятнадцять років і породив синів і дочок.
26. І жив Терах сімдесят років і породив Аврама, Нахора й Арана.
27. Ось породжені Терахом: Терах породив Аврама, Нахора й Арана. А Аран породив Лота;
28. І вмер Аран перед Терахом, батьком своїм, у землі народження свого, в Ур-Касдім.
29. Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім’я дружини Аврамової: Сарай; ім’я дружини Нахорової: Мілка, дочка Арана, батька Мілки і батька Іски;
30. І Сарай була неплідна і бездітна.
31. І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, онука свого, і Сарай, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ур-Касдім, щоб іти в землю ханаанську, і дійшли до Харана, й оселилися там;
32. І було днів Тераха двісті п’ять років, і вмер Терах у Харані.