Тижневий розділ Ноах

 

Глава 6

9. Ось породження Ноаха: Ноах був чоловіком праведним і непорочним у поколіннях своїх; зі Всесильним ходив Ноах. 

10. І породив Ноах трьох синів: Шема, Хама і Єфета. 

11. Але розбестилася земля перед Всесильним, і наповнилася земля злодіяннями; 

12. І поглянув Всесильний на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі;

13. І сказав Всесильний Ноаху: Кінець усякій плоті прийшов переді мною, тому що земля наповнилася через них злодіяннями; і ось, Я знищую їх з землі. 

14. Зроби собі ковчег з дерева ґофер; відділення зроби в ковчегу й обсмоли його смолою зсередини і ззовні; 

15. І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів; 

16. Просвіт зроби у ковчегу, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; нижній, другий і третій ярус влаштуй у ньому. 

17. А Я, ось, Я наведу на землю потоп водний, винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, загине; 

18. І встановлю Я союз Мій з тобою, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою. 

19. І від усього живого, від усякої плоті, по два від кожного введи, залишити в живих з тобою, чоловічої статі та жіночої хай будуть вони; 

20. З птаха за родом його, і з худоби за родом її, і з усього повзучого земного за родом його, по парі від кожного ввійдуть до тебе, залишити їх живими; 

21. Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою. 

22. І зробив Ноах як усе, що повелів йому Всесильний, так зробив.

 

Глава 7

1. І сказав Творець Ноаху: Увійди ти і вся сім’я твоя в ковчег, тому що тебе побачив Я праведним переді Мною в поколінні цьому; 

2. І всякої худоби чистої візьми по семеро, самця та самицю його, а з худоби, яка нечиста, по двоє, самця та самицю його; 

3. Також і з птаха небесного по сім, самця та самицю, щоб животворити потомство на поверхні всієї землі; 

4. Бо ще через сім днів Я буду лити дощ на землю сорок днів і сорок ночей; і зітру все суще, що Я утворив, з лиця землі. 

5. І зробив Ноах за всім, що Творець повелів йому.

6. А Ноаху шістьсот років, і потоп був водами на землі. 

7. І ввійшов Ноах і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним в ковчег від вод потопу; 

8. Від худоби чистої і від худоби, що не є чистою, і від птаха й усього, що плазує по землі;

9. По двоє прийшли до Ноаха в ковчег, самець і самиця, як Всесильний повелів Ноаху.

10. І було, за сім днів, і води потопу були на землі; 

11. У шестисотий рік життя Ноаха, у другий місяць, у сімнадцятий день місяця, у цей день розітнулися всі джерела великої безодні, і пройми небесні розчинились; 

12. І був дощ на землі сорок днів і сорок ночей. 

13. У цей самий день увійшов у ковчег Ноах і Шем, Хам і Єфет, сини Ноаха, і дружина Ноаха, і три дружини синів його з ними; 

14. Вони, і всі звірі за родом їх, і всяка худоба за родом її, і всі плазуни, що плазують по землі, за родом їх, і всі, що літають за родом їх, усякий птах усякого виду крила. 

15. І ввійшли до Ноаха в ковчег по парі від усякої плоті, в якій є дух життя; 

16. І ті, що ввійшли,  чоловічої й жіночої статі, від усякої плоті ввійшли, як повелів йому Всесильний. І зачинив Творець за ним. 

17. І тривав потоп сорок днів на землі, і примножилася вода, і понесла ковчег, і він піднявся над землею; 

18. Вода ж посилювалася і дуже примножувалася на землі, і ковчег плавав по поверхні вод. 

19. І посилилася вода на землі надзвичайно, так що покрилися усі високі гори, які є під усім небом; 

20. На п’ятнадцять ліктів піднялася над ними вода, і були покриті гори. 

21 І загинула всяка плоть, що плазує по землі, і птахи, і худоба, і звірі, і з усіх гадів, що роїлися на землі, і всі люди; 

22. Усе, що мало дихання духа життя у ніздрях своїх, з усього, що на суші, вмерло; 

23. І стер (Він) усе суще що на поверхні землі; від людини до худоби, до плазуна і до птаха небесного, усі були стерті з землі, залишився тільки Ноах і те, що з ним в ковчегу. 

24. Вода ж посилювалася на землі сто п’ятдесят днів.

 

Глава 8

1. І згадав Всесильний Ноаха, і всяку тварину, й усяку худобу, що були з ним у ковчегу; і провів Всесильний дух (розради) по землі, і води стишилися; 

2. І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба;

3. Вода ж поступово поверталася з землі все далі й далі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів. 

4. І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Арарату. 

5. Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.

6. І було, як пройшли сорок днів, Ноах відчинив зроблений ним просвіт ковчега; 

7. І випустив ворона, і вилетів той, відлітаючи й прилітаючи, доки не осушилася земля від води; 

8. І випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі; 

9. Але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег; 

10. І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега; 

11. Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, оливковий листок зірвав він дзьобом своїм, і Ноах дізнався, що вода зійшла з землі; 

12. Він почекав ще інших сім днів і випустив голуба; і той вже не повернувся до нього.

13. Шістсот першого року у перший (день) першого місяця зійшла вода з землі; і зняв Ноах покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі; 

14. Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.

15. І говорив Всесильний до Ноаха так: 

16. Вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою; 

17. Усіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, й усіх плазунів, що плазують по землі виведи із собою: нехай рояться вони на землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі. 

18. І вийшов Ноах і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним; 

19. Усі тварини, й усе, що повзає й літає, все, що рухається по землі, за сімействами своїми, вийшли з ковчега.

20. І влаштував Ноах жертовник Творцю; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всеспалення на жертовнику; 

21. І сприйняв Творець приємні пахощі, і сказав Творець у серці Своєму: Не буду більше проклинати землю за людину, тому що спонукою серця людини є зло, від юності її; і не буду більше уражати все живе, як Я зробив; 

22. Надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.

 

Глава 9

1. І благословив Всесильний Ноаха і синів його і сказав їм: Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю; 

2. І страх перед вами, і трепет перед вами буде на всіх тваринах земних, і на всіх птахах небесних, від усього, що плазуватиме по землі, й до всіх риб морських: у ваші руки віддані вони; 

З. Усе, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну дав Я вам усе; 

4. Тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте; 

5. І тільки за кров вашу душі вашої справлю, з усякого звіра справлю за неї, і від руки людини, від руки того, хто брат їй, стягну за душу людини; 

6. Хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини; бо за образом Всесильного утворив Він людину; 

7. Ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.

8. І сказав Всесильний Ноаху і синам його з ним, говорячи: 

9. А Я, - ось, Я укладаю союз Мій з вами і з нащадками вашими після вас, 

10. І з усякою істотою живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними; 

11. Укладу союз Мій з вами, і не буде знищена знову всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу землі на згубу. 

12. І сказав Всесильний: Ось знамення союзу, яке Я покладаю між Мною і між вами і між усякою істотою живою, що з вами, на всі покоління: 

13. Я даю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаком союзу між Мною і між землею. 

14. І буде, коли наводити буду Я хмару на землю, покажеться веселка у хмарі; 

15. І Я згадаю союз Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті; 

16. І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і згадаю союз вічний між Всесильним і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі. 

17. І сказав Всесильний Ноаху: Це знамення союзу, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.

18. Сини Ноаха, що вийшли з ковчега, були: Шем, Хам і Єфет. Хам же був батьком Ханаана; 

19. Ці троє були синами Ноєвими, від цих і заселилась уся земля.

20. Ноах почав бути землеробом і насадив виноградник; 

21. І випив він вина, і сп’янів, і оголився в своєму наметі; 

22. І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і повідав двом братам своїм зовні; 

23. І взяли Шем і Єфет одяг і, поклали на плече обидва, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого; 

24. Пробудився Ноах від вина свого і довідався, що вчинив з ним менший син його; 

25. І сказав: Проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх. 

26. Потім сказав: Благословенний Творець Всесильний Шема; Ханаан же буде рабом йому; 

27. Нехай поширить Всесильний Єфета, і оселиться він у наметах Шема; Ханаан же буде рабом йому.

28. І жив Ноах після потопу триста п’ятдесят років; 

29. Усіх же днів Ноаха було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.

 

Глава 10

1. Ось ті, що породжені синами Ноаха, Шемом, Хамом і Єфетом. І народилися в них сини після потопу. 

2. Сини Єфета: Ґомер і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тірас; 

3. Сини Ґомера: Ашкеназ і Ріфат, і Тоґарма; 

4. Сини Явана: Еліша і Таршиш, і Кітім, і Доданім. 

5. Від цих відокремилися острови народів у землях їх, кожен за мовою своєю, за сімействами своїми, у народах своїх. 

6. Сини Хама: Куш і Міцраїм, і Пут, і Ханаан; 

7. А сини Куша: Сева і Хавіла, і Савта, і Раема, і Савтеха. Сини Раеми: Шеваа і Дедан. 

8. І Куш породив Німрода; цей почав бути богатирем на землі; 

9. Він був сильним у ловах перед Творцем, тому і говориться: сильний у ловах, як Німрод, перед Творцем. 

10. І було початком царства його: Бавель і Ерех, і Аккад, і Калне в зем­лі Шинар; 

11. З тієї землі вийшов Ашур і побудував Нінве і Реховот-Ір, і Калах;

12. І Ресен між Нінве і між Калахом; то місто велике. 

13. А Міцраїм породив Лудім і Анамім, і Легавім, і Нафтухім; 

14. Пат­русім, і Каслухім, звідки пішли фі­лістимляни, і Кафторім. 

15. Від Ханаана народилися: Цідон, первісток його, і Хет; 

16. Євусі, Еморі, Ґірґаші; 

17. І Хіві, і Аркі, і Сіні; 

18. Арва­ді, Цемарі і Хаматі. Згодом розсіялися сімейства ханаанські. 

19. І були межі ханаанців від Цідона дорогою до Ґерара до Гази, шляхом до Сдома, і Амори, і Адмі, і Цевоїма до Лаші; 

20. Це сини Хамові, за сімействами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх.

21. Були діти й у Шема, батька всіх синів прибережжя, брата Єфета, старшого. 

22. Сини Шема: Елам і Ашур, і Арпахшад, і Луд, і Арам; 

23. А сини Арама: Уц і Хул, і Ґетер, і Маш; 

24. Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера; 

25. У Евера народилося два сина; ім’я одному: Пелеґ, тому що в дні його земля була роз’єднана; ім’я брата його: Йоктан; 

26. Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хацар­мавета, Йєраха; 

27. І Ґадорама, і Узала, і Діклу; 

28. Овалу, і Авимаела, і Шеву; 

29. Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі ці сини Йоктана. 

30. Поселення їх були від Меші, дорогою до Сефара, гори східної. 

31. Це сини Шемові за сімействами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх. 

32. Ось племена синів Ноаха, за родоводом їх, у народах їх. Від них розійшлися народи по землі після потопу.

 

Глава 11

1. І були на всій землі одна мова й ті самі слова. 

2. Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Шинар долину й оселилися там. 

3. І сказали один одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна; 

4. І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, і вершина її в небесах, і зробимо собі ім’я, щоб не розсіятися нам по всій землі.

5. І зійшов Творець подивитися місто і вежу, що будували сини людські; 

6. І сказав Творець: Ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і тепер не буде їм перепони щодо всього, що задумають робити; 

7. Спустімося ж і змішаємо там мову їхню, так що не розумітимуть мови один одного; 

8. І розсіяв їх Творець звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто; 

9. Тому дано йому ім’я: Бавель, бо там змішав Творець мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Творець по всій землі.

10. Ось породжені Шемом: Шем був ста років і породив Арпахшада, через два роки після потопу; 

11. Після народження Арпахшада Шем жив п’ятсот років і породив синів і дочок; 

12. А Арпахшад жив тридцять п’ять років і породив він Шелаха; 

13. І жив Арпахшад після народження ним Шелаха чотириста три роки і породив синів і дочок. 

14. Шелах жив тридцять років і породив Евера; 

15. Після народження Евера Шелах жив чотириста три роки і породив синів і дочок. 

16. І жив Евер тридцять чотири роки і породив Пелеґа; 

17. Після народження Пелеґа Евер жив чотириста тридцять років і породив синів і дочок. 

18. І жив Пелеґ трид­цять років і породив Реу; 

19. Після народження Реу Пелеґ жив двісті дев’ять років і породив синів і дочок. 

20. І жив Реу тридцять два роки і породив Серуґа; 

21. Після народження Серуґа­ Реу жив двісті сім років і породив синів і дочок. 

22. І жив Серуґ тридцять років і породив Нахора; 

23. Після народження Нахора Серуґ жив двісті років і породив синів і дочок.  

24. Нахор жив двадцять дев’ять років і породив Тераха; 

25. Після народження Тераха Нахор жив сто дев’ятнад­цять років і породив синів і дочок. 

26. І жив Терах сімдесят років і породив Аврама, Нахора й Арана.

27. Ось породжені Терахом: Терах породив Аврама, Нахора й Арана. А Аран породив Лота; 

28. І вмер Аран перед Терахом, батьком своїм, у землі народження свого, в Ур-Касдім. 

29. Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім’я дружини Аврамової: Сарай; ім’я дружини Нахорової: Мілка, доч­ка Арана, батька Мілки і батька­ Іски; 

30. І Сарай була неплідна і бездіт­на. 

31. І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Аранового, онука свого, і Сарай, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ур-Касдім, щоб іти в землю ханаанську, і дійшли до Харана, й оселилися там; 

32. І було днів Тераха двісті п’ять років, і вмер Терах у Харані.