Вчення про десять сфірот

Частина друга

Іґулім та йошер

(кола і прямота)

Глава 1

Розглядає десять сфірот іґулім (кіл), що утворилися після скорочення, та світло Нескінченності, яке оточує їх. І все світло сфірот де-іґулім вони отримують через кав (лінію)

Містить одинадцять пунктів: 1. Кав є подібним до тонкої труби. 2. Поширення  світла Нескінченності в порожній простір. 3. Поширення відбувалося поступово. 4. Іґуль (коло), не зливається з Нескінченністю, а з’єднаний з нею через кав. 5. Світло Нескінченності оточує іґуль і діє на нього здалеку. 6. Кав називається Адам Кадмон. 7. Порядок виникнення десяти сфірот іґулім. 8. Кав з’єднує всі іґулім разом. 9. Кожен світ і кожна сфіра складається з десяти окремих сфірот та підсфірот і їхніх підсфірот, - без кінця. 10. Сфірот де-іґулім («де»- частка, означає приналежність) оточують одна одну подібно до лусок в цибулині. 11. Кожен іґуль, ближчий за іншого до Нескінченності, вважається вищим і якіснішим за того, так, що цей світ (олам а-зе), який міститься в центральній точці, віддаленій від Нескінченності більш за всіх, є абсолютно матеріальним.

 Кав є подібним до тонкої труби

1) І цей кав є подібним до однієї тонкої труби, в якій поширюються і проходять води вищого світла Нескінченності до світів, що в місці того повітря й простору.

Ор пнімі

1. І цей кав... Тобто лінія (кав), що виходить зі світла Нескінченності всередину простору після скорочення (дивись ч.1, гл.2).

2. ...є подібним до тонкої труби... Келім десяти сфірот де-йошер (прямоти), називаються «цінор» (труба), або «цінорот» (труби), оскільки обмежують абсолютним управлінням і з великою точністю шляхи світла, що проходить ними, щоб воно поширювалося тільки певними напрямами всередині цих келім. На зразок труби, що обмежує з великою точністю воду, котра проходить у ній, - протікає й витікає з неї в тому ж вигляді, як і в трубі, чи тонка вона, чи широка, ніколи не зазнаючи жодних змін. І з цієї ж причини називаються світла, що проходять по цих цінорот, десятьма сфірот йошер, тому що вони їдуть ними за законами цих цінорот - у прямоті й правді. Іншими словами, у клі більш чисте [від авіюту] вдягається світло більш значне й так далі, - без будь-яких змін, через те, що цінорот накладають на них свою сильну владу.

І сила цієї влади, яка наявна в згаданих цінорот, полягає в тому, що все, що є бажанням у вищого ступеня, є примусовою силою на ступені нижньому, котрий утворився як його наслідок. І тому те скорочення на четверту стадію, яке діє в келім де-іґулім за вільним бажанням, стає в келім де-йошер, які є їхніми наслідками, явищем сили й влади, що зобов’язує їх до цього. І сила ця зветься екраном, як пояснимо далі.

І це те, про що написано в книзі «Тікуней Зогар»: якщо переставити (в івриті) букви слова «рацон» (бажання), то вийде «цінор». Тобто, як вони сказали, «цінор», оскільки він є категорією екрана, що означає контрольоване скорочення, тобто утримує своє бажання від отримання в бхіну далет (четверту стадію), через силу вищого, що панує ним, отже, це протилежне матеріалу самого клі, тобто «бажанню отримувати», бо утримує себе від того, щоб здобути це своє бажання, і тому вказали: «оберни «рацон» і знайдеш «цінор». Тобто, поняття цінор є протилежним рацону, адже примушує своє бажання й чинить протилежно тому, чого бажає. І тому знайдеш в усіх тлумаченнях і текстах, що коли ми хочемо назвати й підкреслити феномен виходу світла зі стадії далет, ми називаємо це іменем «скорочення». А коли ми бажаємо підкреслити силу додаткового скорочення з боку світла кава, що воно не поширювалося в стадію далет, ми визначаємо її іменем «екран», що є силою, яка затримує світло, щоб не поширювалося в стадію далет. А коли ми говоримо узагальнено про клі, тобто клі й екран разом, називаємо його ім’ям «цінор». А коли говоримо про світло й клі, і екран разом, тобто про світло, що облачається в мірі цінора, називаємо його «кавом». А коли говоримо про клі, в якому немає екрана, позначаємо його назвою «іґуль».

 (Див. питання 43, 59-60, 80-82, 90, 94)

3. ...однієї... Те, що бажає рав (Бааль Сулам називає Арі равом) уточнити словом «однієї», - це сказати, що не йдеться про виправлення у вигляді трьох ліній, які утворилися у світі Ацилут. І повідомити нам, що у світі Адам Кадмон ще немає цього виправлення у вигляді трьох ліній, а тільки виключно у вигляді «однієї» лінії. Сенс в тому, що виправлення в трьох лініях було зроблено пізніше, в світі Ацилут, і там це відбувається внаслідок поєднання властивостей милосердя і «суду», обмеження, як це описано далі. А тут ми займаємося, світом Адам Кадмон, де поки що не утворилася ця взаємодія, і тому тут є лише один кав.

А прихід світла в клі отримання створіння називається «поширенням»  (дивись ч.1, значення слів, питання 14). Як було розглянуто вище, це клі отримання в цього створіння називається «цінор»..

4. У ньому поширюються й проходять води вищого світла Нескінченності... Є відома міра розрізняти ступені народження парцуфа, де називаються своїми іменами чотири стадії, що є в бажанні:

- світло;

- вода;

- небозвід;

- сто благословень або сто воріт.

І це через взаємозаміну світел, які знаходяться не на своїх місцях, - внаслідок цієї заміни, світло набуває форми води, як це описано у відповідному місці. І повідомляє нам рав, що корінь цього утворюється тут з приходом кава, коли світло, що поширюється у вигляді кава, визначається щодо вищого світла як «вода». І тому він уточнює: «води вищого світла Нескінченності», бо при поширенні світла по тонкій «трубі», воно стає за цінністю набагато нижче ніж в Нескінченності, і визначається як вода відносно попереднього рівня.

(Див. питання 38)

Поширення світла Нескінченності в порожній простір. Поширення відбувалося поступово

2) І ось, коли світло Нескінченності протягнулося як пряма лінія всередину згаданого вище простору, воно не пройшло й поширилося відразу до низу, а поширювалося поступово. Я хочу сказати, що спочатку, коли почала лінія світла поширюватися, то там, відразу, на початку її поширення у вигляді кава, воно поширилося й протягнулося, і стало подібним до єдиної сфери, округлим навколо.

Ор пнімі

5. ...протягнулося як пряма лінія... Світло, що поширюється за законами чотирьох стадій, ступінчасто, - тобто від тонкого до грубого, - та припиняється в четвертій стадії, називається «кав яшар» (пряма лінія).

(Див. питання 34)

6. ... воно не пройшло й поширилося відразу до низу, а поширювалося поступово... Не помилися в тлумаченні слів «відразу» або «поступово», якими мовиться тут про різні швидкості процесів, оскільки духовне є вищим за час, як відомо. «Відразу до самого низу», - тобто без зміни по ступенях. А «поступово» - означає спуск ступенями, - і бажає він сказати про спуск порядком відомих чотирьох стадій, як він пояснює далі.

(Див. питання 36, 52, 69)

7. Спочатку почала лінія світла поширюватись... Пояснення кореня цього нового поширення, яке називається «кав», бо оскільки це - нове створіння, визначається в ньому особливий корінь, що світить йому як новий феномен, і зветься він сфірою «кетер» цього кава. І від цього кетера поширюється світло Нескінченності до кава чотирма відомими стадіями, де стадія алеф називається хохма, і стадія бет називається біна, і стадія ґімель називається зеїр анпін, а стадія далет називається малхут. І про цей порядок говорить рав вище, «що поширювався ступінчасто», де спочатку поширився кетер, а потім хохма, а потім біна, а потім зеїр анпін і так далі (дивись пояснення слів, ч.1, п.8, пояснення слова «потім»).

 (Див. питання 68)

8. ...стало подібним до єдиної сфери, округлим навколо. Сенс слова «іґуль» дивись у частині 1, «Питання й відповіді про значення слів», питання 41. І оскільки світло кава облачається в іґуль, називається «ґальґаль» (сфера).

(Див. питання 12, 93)

Іґуль не є злитим з Нескінченністю, а з’єднаний з нею через кав

3) І цей іґуль не був злитим зі світлом Нескінченності, що оточує його з усіх сторін. А якби злився з ним, повернулося б усе до стану, який був, та анулювалося б у світлі Нескінченності, і не проявилася б Його сила взагалі, а було б усе одним лише світлом Нескінченності, як на початку. І тому цей іґуль прилягає до іґуля Нескінченності, але не зливається з ним. І вся основа зв’язку й сполучення цього створеного іґуля з Нескінченністю, що створила його, - саме за допомогою цього кава, через який спускається й проходить світло з Нескінченності й діє в цьому іґулі.

Ор пнімі

9. І цей іґуль не був злитим... Тобто, все світло, яке є в іґулім (множ. від «іґуль»), - це те, що вони отримують від кава, де його світіння є світінням новим: у ньому є тільки три вищезгадані стадії, і тому воно відрізняється від світла Нескінченності, що оточує його як світло «аґоль», кругле (див. ч.1, гл.2, п.3). І це те, що говорить рав, що він «не був злитим зі світлом Нескінченності», тобто властивість круглого світла сфіри кетер де-іґулім відрізняється від світла, що в Нескінченності, бо тотожність властивостей є злиттям духовних об’єктів (див. ч.1, значення слів, питання 12, а також «Ор пнімі», ч.1 , гл.2). А «який оточує» - означає чинник, що є причиною.

10. А якби злився... Тобто, якби його світіння мало б також чотири стадії, як і світло Нескінченності, то його природа збігалася б з Нескінченністю та зливалася з нею, і тому анулювався б у Нескінченності й був би абсолютно невідчутним.

(Див. питання 45)

20. І вся основа зв’язку... Світло, що поширюється від Нескінченності до створіння, називається прямим світлом, і це світло пов’язане зі створінням через облачення у відбите світло (івр. «ор хозер», букв. «світло, що повертається»), яке піднімається від екрана вгору силою зівуґу де-акаа («ударне злиття»), зміст якого буде розглянутий далі. Називається воно з’єднанням, зв’язком, оскільки це відбите світло, що піднімається від екрана четвертої стадії прямого кава, воно захоплює й охоплює вище світло в іґулі. Таким чином, що в тому місці, де відбите світло не облачає вище світло, те вважається щодо створіння як наче не існує, оскільки не осягає його без цього облачення, котре називається відбитим світлом. І це ще буде розглянуто далі. Схоже це на світильник з лоєм, де попри те, що головна сила світіння походить від лою, що в ньому, разом з цим, світло зв’язується з лоєм лише ґнотом. І коли закінчується ґніт, гасне світильник, хоча ще й залишається там багато лою.

(Див. питання 21)

30. ... сполучення цього створеного іґуля з Нескінченністю... саме за допомогою цього кава… Сенс в тому, що в іґулім немає екрана, який підняв би відбите світло, а без нього створіння не в змозі зв’язуватися з вищим світлом, як сказано вище. І там пояснюється, що клі «кава», зветься «цінор», і воно є набагато слабшим, ніж келім іґулім, що утворилися після першого скорочення, передуючи появі кава. І тому каже рав, що, незважаючи на те, що келім іґулім є набагато вищими, ніж кав, але все ж вони не отримують самостійно ніякого світла, а все світло, що в них, вони зобов’язані отримувати за допомогою цього кава, набагато більш слабкого, ніж вони, з розглянутих вже причин.

(Див. питання 8, 37, 84, 86)

Світло Нескінченності оточує іґуль та впливає на нього здалеку

4) І Нескінченність знаходиться навколо та оточує його з усіх сторін, тому що й вона має форму сфери навколо нього і є віддаленою від нього. І це обов’язкова умова, що світіння Нескінченності у створіннях проходить тільки через цей кав. Адже, якби світло проходило до них і через все їхнє оточення, то створіння знаходилися б у стані самого Створювача, - без кордонів та обмежених отримань.

Ор пнімі

40. І Нескінченність знаходиться навколо й оточує... У кожної сфіри ми розрізняємо два типи світла, які називаються світло внутрішнє та світло навколишнє (івр. «макіф» - що оточує). Світло, яке облачається всередину сфіри, називається «внутрішнє світло», а світло, котре не здатне вдягтися всередину сфіри через межу, наявну там, вважається, що залишилося воно в її корені. Сфіра отримує від нього світіння здалеку, яке називається «світлом, що оточує», навколишнім світлом. І як сказав рав, що незважаючи на те, що іґулім віддалені від Нескінченності, - тобто відмінність властивостей між ними є дуже великою, - все ж вони отримують від неї здалеку світло, що зветься «навколишнім світлом». Воно світить двома способами: загальним способом та особистим. І слово «оточує» вказує на загальне навколишнє світло, а слово «навколишній» - на окреме навколишнє світло.

(Див. питання 4-5, 16, 44, 67)

50. ...вона має форму сфери навколо нього... Як сказав рав, що це навколишнє світло, яке іґулім отримують від Нескінченності, світить і оточує їх з усіх сторін, - тобто з усіх чотирьох стадій. Навіть четверта стадія, в якій не світить внутрішнє світло, все ж отримує світіння здалеку, за допомогою навколишнього світла з Нескінченності. І пояснює сенс, - що Нескінченність також «має форму сфери», тобто що світло Нескінченності називається «круглим» світлом, оскільки воно не робить різниці між стадіями, а світить і наповнює також і четверту стадію (як сказано вище, в ч.1, гл.2, п.3). І тому його світіння досягає також і четвертої стадії іґулім, - але здалеку, як сказано вище.

60. ...створіння знаходилися б у стані самого Створювача... Дивись вище, п.10.

70. ...без кордонів та обмежених отримань. Скорочення та екран, які були зроблені на четверту стадію, щоб вона не отримувала всередину себе світло, створюють межу на світло, до якої воно може поширюватися. Так, що воно припиняється на кордоні четвертої стадії. А загальне отримання створіння, котре зменшилося в силу скорочення, називається обмеженим отриманням.

(Див. питання 62)

Порядок виникнення десяти сфірот іґулім. Кав називається «Адам Кадмон»

5) І цей іґуль, перший та найбільш злитий з Нескінченністю, називається «кетер Адама Кадмона». І потім ще поширюється цей кав, і протягується трохи й знову закруглюється, і утворюється другий іґуль у середині першого. Це називається «іґуль хохми Адама Кадмона». І ще трохи вниз поширюється й знову закруглюється, і виникає третій іґуль у середині другого, який називається «іґуль біни Адама Кадмона». І таким же чином продовжував, поширювався та закруглювався до десятого іґуля, який називається «іґуль малхут Адама Кадмона». Отже, ми з’ясували поняття десяти сфірот, які утворилися у вигляді десяти іґулім, - один у середині іншого.

Ор пнімі

80. І цей іґуль, перший та найбільш злитий з Нескінченністю, називається «кетер Адама Кадмона». Слід правильно розуміти ті відмінності, які є в іменах десяти сфірот. Оскільки іноді ми називаємо їх чотирма стадіями, а іноді ми називаємо їх єхіда, хая, нешама, руах, нефеш, а іноді називаємо їх кетер, хохма, біна, зеїр анпін (котрий сам містить шість сфірот) та малхут. І сенс у тому, що коли ми говоримо лише про келім, тобто тільки про матеріал створіння, ми позначаємо імена десяти сфірот, що в них, назвами чотирьох стадій, що в бажанні отримувати. А коли ми говоримо виключно зі сторони світла, що вдягається в ці келім, ми називаємо їх: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. Коли ж ми говоримо тільки про келім, але повинні підкреслити решимот світел, які є в них у той час, коли вони є вільними від світел, що відносяться до них, то називаємо їх іменами: кетер, хохма, біна, зеїр анпін, малхут.

І джерела цих десяти келім, які називаються кетер, хохма й т.д., визначаються відразу в світі скорочення, до появи кава, після відходу світла Нескінченності з десяти сфірот, коли ці келім залишилися порожніми від світла, - і вони називаються десятьма іґулім. І відомо, що не дивлячись на те, що світло видалилося з них, разом з цим, залишилося в кожному з іґулім решимо від світла, яке було в ньому. Тобто, - дуже маленьке світіння від загального колишнього світла, що залишалося в кожному клі. І це світіння викликає прагнення в цьому клі, щоби не заспокоювалося й не вщухало до тих пір, поки знову не залучить усе світло, котре було в ньому раніше, - у його кількості та якості. І це світіння називається «решимо» (досл. «запис»). І знай, що зміст імен десяти сфірот: кетер, хохма і т.д. в тому, що вони визначають, в основному, решимот тих світел, які залишилися в десяти келім.

І з цього зрозумій, що немає жодного бажання у світах, - ні навіть легкого пробудження бажання, ні у вищих, ані в нижніх, ні навіть в неживій, рослинній, тваринній або людській матеріальній природі, які не корінилися б у цих десяти сфірот іґулім. І одночасно з цим, ясно також, що є неможливим абсолютно, щоби збудилося б якесь бажання в реальності, якщо перед тим хоч раз не розкриється наповнення, котре є достатнім для цього бажання.

І справа в тому, як ми вже з’ясували детально в першій частині книги, що бажання отримувати не є першопричиною для світла чи для власного наповнення, як думають мешканці світу. А буквально навпаки, бо світло й наповнення є причиною для бажання, - таким чином, що бажання віддачі, яке невід’ємно входить до вищого світла, породжує своєю властивістю бажання отримувати в створінні. Оскільки те, що у вищого є бажанням, робиться силою й зобов’язанням для нижнього, - дивись там докладніше. Отже, вище світло стало причиною розкриття чотирьох стадій в бажанні у створіння, і вони є коренями всіх бажань, що розкриваються у світах. І тому як можна, щоб з’явилося якесь бажання без його причини, тобто без вищого світла, що породжує його. Це як наче ти сказав би, що є якась істота в світі без батька й матері, що породили її.

І вже відомо тобі, що в світі Нескінченності вже визначені та існують вся реальність і всі створіння, гідні того, щоб з’явитися у світах, з усією різноманітністю й кінцевою пишністю й довершеністю, яким ще належить розкритися для них у світах (див. докладніше у «Внутрішньому спогляданні» ч.1, п.11, дивись там все). І ось, очевидно тобі, що ще в світі Нескінченності вже вийшли й розкрилися всі бажання, яким належить розкритися, і також наповнилися до досконалості й кінцевої повноти. Ці довершеність і наповнення, - тобто вище світло, - воно породило й розкрило ці бажання таким чином, що наповнення бажання передує та є причиною цього бажання, котре відноситься до даного наповнення, як пояснено.

Тепер добре зрозумій, що таке решимот, які залишилися в десяти сфірот іґулім після скорочення та відходу всієї досконалості й наповнення, що були в цих чотирьох стадіях, званих десятьма іґулім. І зміст цих решимот той, що «записані» і добре вкарбовані в них різноманітні бажання, якими були наповнені, коли перебували в Нескінченності, а тепер втрачені ними, і тому, безумовно, залишилися жадати й прагнути усіх тих наповнень і досконалості, які були в них. І це називається «решимот».

І це те, що ми казали вище, що не можна уявити жодного розкриття бажання будь-якої сутності, - як у вищих світах, так і у світі матеріальному, - яке б не мало кореня в тих десяти сфірот іґулім. Так, що є два види коренів, котрі передують існуванню всіх світів після скорочення:

- перший, - коли кожне бажання вже є досконалим, - в усій його пишноті й наповненні; і це та реальність, в якій воно існує у Нескінченності;

- другий, - коли всі бажання перебувають повністю порожніми, без наповнення, яке відносилося до них раніше в Нескінченності, і це називається світом скорочення.

І всі келім і матеріал створінь походять від світу скорочення. Тобто зрозуміло, що тільки порожні келім і бажання, які втратили своє наповнення. А всі наповнення для цих бажань виходять з Нескінченності. І запам’ятай гарно дві ці відомості, які є з числа найнеобхідніших, пам’ятай їх в процесі занять цією наукою.  

(Див. питання 72, 76, 120)

90. І потім ще поширюється цей кав, простягається трохи... Не помилися в розумінні, що поширюється в «місці» і «площині», бо кожна річ, що набуває більшого авіюту (грубості, сили бажання), називається цей процес поширенням згори вниз. Оскільки чистий визначається як такий, що він вище, а з більшим авіютом - той, що знаходиться нижче. І це оцінюється за близькістю властивості до бхіни далет, тому що той, хто ближче до бхіни далет, визначається, що має більший авіют, а той, хто далі від неї, вважається більш чистим. «Простягнувся трохи» - означає, що продовжив і набув трохи більшого авіюту. А слово «простягнувся» вказує на світло лінії.

І це поняття протяжності означає, що в кожній сфірі є десять сфірот, і це відноситься як до сфіри з числа десяти сфірот іґулім, так і до сфіри з числа десяти сфірот йошер. І коли розвернулися десять сфірот сфіри кетер, вийшов спочатку кав у вигляді трьох його перших сфірот, що називається рош сфіри кетер де-йошер. І це світіння поширилося в сфіру кетер де-іґулім, яка також містить десять сфірот, як сказано вище. І ці десять сфірот кетер де-іґулім оточують лише три перші сфіри з десяти сфірот кетер кава. І після цього, тобто після того, як повністю завершилися десять сфірот кетера де-іґулім, тоді «поширюється ще цей кав» і «простягається трохи», тобто вийшли його сім нижніх сфірот, щоби доповнити сфіру кетер десятьма сфірот де-йошер. Так, що ці сім нижніх сфірот сфіри кетера кава простяглися вниз, тобто їхній авіют став більшим, ніж у всіх десяти сфірот сфіри кетер де-іґулім, і тому жодні іґулім не оточують більше ці сім нижніх сфірот, оскільки іґулім вищі за них, - тобто є чистішими, ніж вони. І як відомо, вираз «вищий за іншого» означає, що він чистіший за того.

І сенс сказаного, зрозумій відповідно до з’ясованого вище (див. п.п.20-30), що сфірот де-іґулім передують і є набагато більш важливими, ніж сфірот де-кав, оскільки в іґулім взагалі немає екрана. І ось, цей екран, що в сфірот кава, стоїть посеред сфіри, тобто, в останній бхіні, що в рош сфіри, іншими словами, в останній бхіні, що в трьох перших сфірот десяти сфірот де-йошер, які є в кожній зі сфірот де-йошер, що звуться також «рош» (букв. «голова») тієї сфіри. Так, що сказане нами, що екран уведений в сфірот кава, то це в семи нижніх сфірот кожної сфіри, які знаходяться нижче від екрана. У той час, як у трьох перших сфірот, які називаються рош, ще немає екрана, тому що вони знаходяться вище від екрана. І тому ці три перші сфіри є повністю подібними до усіх десяти сфірот де-іґулім, оскільки ані в тих, ані в других немає ще екрана й тому вони відповідають одній властивості. І йдеться про те, що десять сфірот кожної сфіри де-іґулім оточують три перші сфіри з кожної сфіри кава. Однак сім нижніх сфірот з кожної сфіри кава знаходяться вже нижче від екрана, і екран вже включений до них, і вони є набагато грубішими, ніж іґулім. І відомо, що той, хто є грубіший за іншого, вважається нижчим за того, - тому визначається, що вони знаходяться нижче, ніж всі десять сфірот де-іґулім. І жодна бхіна з іґулім не здатна перебувати на місці семи цих сфірот, тому що іґулім є вищими й важливішими від них, як сказано.

І ось ми розібрали докладно, що є порожнє місце між усіма сфірот де-іґулім, яке відповідає величині семи сфірот тієї сфіри де-йошер, які знаходяться там. Тому що всі десять сфірот де-іґулім сфіри кетер оточують тільки три перші сфіри кетера кава, а сім нижніх сфірот кетера кава простяглися нижче від усіх десяти сфірот сфіри кетер де-іґулім. І коли завершилися ці сім сфірот кетера кава, починають з’являтися три перших сфіри зі сфіри хохма кава, і їх оточують усі десять сфірот сфіри хохма де-іґулім. Так, що від останньої зі сфірот кетера де-іґулім до першої сфіри хохми де-іґулім є між ними порожнє місце, в якому знаходяться сім нижніх сфірот кетера кава, і сфірот де-іґулім не оточують їх. І таким же чином - між хохмою й біною, та між усіма іншими сфірот.

(Див. питання 25, 46, 112-115)

100. ... і знову закруглюється, і утворюється другий іґуль усередині першого... І слід тут дуже остерігатися, щоб не заплутатися в образних описах площин і місць щодо «йошер та іґуль», що спадають на думку через стислість мови. І пам’ятай надалі, що пряме світіння означає, що світло приходить в келім, в яких є екран на стадію далет. А світіння, яке набуває округлої форми, означає, що світло приходить в келім, в яких немає екрана на стадію далет.

Однак пам’ятай, що хоча в келім де-іґулім немає ніякого екрана на стадію далет, разом з цим ця стадія далет не здатна отримати жодного світіння після першого скорочення через те, що все світло, яке є в іґулім, змушені вони отримувати від світіння кава, що є прямим світінням (див. п.п.20-30). А світло кава не світить в стадії далет анітрохи, тому що походить від сили екрана, як пояснено. Так, що брак світла в стадії далет в іґулім існує не через келім, тому що немає в них ніякого екрана, а з причини першого скорочення, яке діє на них. А оскільки перше скорочення не визначається як хісарон (див. вище, ч.1, гл.3), тому всі чотири стадії в келім де-іґулім є рівними по висоті, без розрізнення взагалі між великим і малим (див. вище, ч.1, п.30). І причиною всієї темряви, що існує в стадії далет, є світло, яке отримується від кава і яке не світить там, як пояснено.

І при цьому зрозумій, що оскільки іґулім отримали світло за допомогою кава, у них, внаслідок цього, утворився поділ ступенів на малі та великі, - також і в десяти сфірот де-іґулім. Коли зеїр анпін є важливішим і більшим, ніж стадія далет, - малхут, тому що в малхут немає світла, а в зеїр анпіні світло є, адже він є третьою стадією. А в сфірі біна де-іґулім світло є ще більшим, ніж в зеїр анпіні, тому що вона віддалена від стадії далет ще більше, ніж він, оскільки біна є другою стадією, і т.п. Однак всі ці ступені, вони не через келім, а внаслідок світла кава, який вони отримують, і пам’ятай це.

200-300. Це називається «іґуль хохми Адама Кадмона». І ще трохи вниз поширюється й знову закруглюється, і виникає третій іґуль усередині другого, який називається «іґуль біни Адама Кадмона». Уже з’ясовано, що цими іменами називаються чотири стадії: корінь їхній, тобто бажання віддачі, включене до вищого світла, називається кетер. А початок поширення до створіння, тобто стадія алеф (перша), називається хохма. Стадія бет (друга) називається біна. Стадія ґімель (третя), називається зеїр анпін, або шість сфірот: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод. А стадія далет (четверта) називається малхут. Також з’ясувалося, що тільки, коли ми говоримо про первинний матеріал, що в них, тоді ми називаємо їх чотири стадії і їхній корінь. Однак, якщо чотири ці стадії вже містять свої решимот, як вони були в світі скорочення, тоді називаємо їх іменами: кетер, хохма, і т.д., як детально розглянуто вище.

Тепер розглянемо, - у чому сенс того, що їх називають цими іменами. 

Корінь називається «кетер» (досл. «корона») тому, що він не вдягнений усередину келім створіння, а оточує та вінчає ззовні його келім. І «кетер» - це також від поняття, що «обходить навколо».

Стадія алеф називається «хохма» (досл. «мудрість, наука»), оскільки з неї виходять мудрість Тори та різні науки, що є у світі, в їхньому кінцевому, завершеному вигляді. І мудреці вже точно визначили це ім’я, сказавши: «Хто є мудрим, - той, хто бачить те, що народжується» (трактат «Тамід,», 32). Сенс сказаного: відразу, коли дивиться на щось, бачить те, що народжується й походить від нього, тобто, бачить всі результати, які готові вийти з цієї речі, до самого остаточного результату.

Наприклад, коли ти кажеш, що цей лікар - великий мудрець, це означає, що в кожній хворобі, яку він розглядає, він передбачає щонайясніше всі наслідки, котрі можуть розвинутися й виникнути з цієї хвороби, до самого остаточного результату. І також, коли він розглядає якійсь метод лікування, він передбачає повністю всі наслідки, які цей метод лікування може викликати в тілі хворого, і т.п. І таким же чином вчений-натураліст, коли він розглядає, вивчає якийсь об’єкт в природі, він передбачає з повною ясністю всі ті результати, які викликає введення цього об’єкту в загальну реальність. І так само - в інших науках. Так, що всі визначення назви «мудрець» або «довершена мудрість» - позначають феномен «бачення того, що народжується» в кожній частковості й деталях реальності до самих остаточних результатів.

І з цього дізнайся також правильне визначення імені «біна», де вся сила «ітбоненут» (вдивляння, споглядання), аби побачити те, що народжується від кожної деталі в реальності, як в Торі, так і в зовнішніх науках, вона походить від сфіри біни, тому й зветься «біною» (досл.: розуміння). 

І зі сфіри малхут (досл.: царство) походить властивість абсолютного правління силою й примусом, на зразок страху перед царською владою, і тому називається «малхут». Інші сфірот роз’ясняться далі, у відповідних місцях.

І не слід утруднятися сказаним, що коли так, то сфіра біна повинна була б передувати хохмі, адже прагнення й вдивляння, аби побачити те, що народжується, передують кінцевій досконалості й спричинюють її, - тобто бачення того, що народжується, яке називається хохма. Проте вже пояснював я тобі, що порядок створення світів є протилежним нашому розумінню, і наповнення бажання передує розкриттю бажання та спричинює його (див. вище п.80). А досконалість передує прояву недосконалого та спричинює його, тому що саме таким чином поширюються ступені та спускаються з Нескінченності, - скорочення за скороченням,- аж до цього світу, зіпсованого більш за всіх.

(Див. питання 7, 24, 29, 35, 39, 79)

400. І таким же чином продовжував, поширювався та закруглювався до десятого іґуля, який називається «іґуль малхут Адама Кадмона». Перший світ, який був створений після скорочення, називається «світ Адам Кадмон», і називається, також, світ «кетер». А чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія - одягаються на цей світ Адам Кадмон.

(Див. питання 1)

1. ...ми з’ясували поняття десяти сфірот... І не дивлячись на те, що є не більше ніж чотири ступені, тобто чотири відомі стадії, разом з цим є в них десять сфірот, і це тому, що стадія ґімель, яка називається зеїр анпін або тіферет, має шість сфірот, які називаються: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, а сенс цього ми з’ясуємо у відповідному місці.

І тут слід тобі знати те уточнення, що є в книзі «Єцира» (гл.1, мішна 4), де сказано: «десять, а не дев’ять», і повідомляє нам цим річ дуже важливу: адже з’ясувалось уже, що всі світіння сфірот – від вищого світла, і навіть в іґулім, які подібні й рівні, не висвітлюють бхіну далет, що зветься малхут. А ім’я «сфіра» вказує тільки на світло й клі разом, тобто на те, що вище світло вдягнене в клі, але клі без світла не називається цим ім’ям, тому що сфіра означає світіння і ясність.

Тому могла б з’явитися така думка, що малхут, нібито, не є сфірою, бо вище світло не світить у ній, як ми з’ясували. І тому уточнює автор книги «Єцира» та каже, що це десять сфірот, а не дев’ять, тому що малхут теж називається сфірою. Це тому, що весь зв’язок вищого світла з десятьма сфірот він, головним чином, завдяки відбитому світлу, який малхут піднімає за допомогою екрана, що стоїть у ній, знизу вгору (див. вище, п.20). І тому вона, навпаки, сфіра, найважливіша з десяти сфірот, оскільки без неї не було б зв’язку світла з дев’ятьма вищими сфірот, як пояснено там. І вважається тому, як ніби вся вона була б світлом. Зрозумій це, і буде це ще з’ясовано у відповідному місці.

(Див. питання 121)

2. …виникли у вигляді десяти іґулім, один усередині іншого… Дивись частину 1, главу 1, «Ор пнімі», п.100.

Кав з’єднує всі іґулім разом

6) І ось, бхіна, яка об’єднує всі іґулім разом, це та тонка лінія (кав), що сходить з Нескінченності й проходить, спускається й поширюється від одного іґуля до іншого, до повного закінчення всіх їх. І через цей кав сходить світло й вище благо, котрі є необхідними для кожного з них.

Ор пнімі

3. І ось, бхіна, яка об’єднує всі іґулім разом, це та тонка лінія, що сходить з Нескінченності... Пояснення. У десяти сфірот де-іґулім, як відомо, є переривання й порожнє місце від сфіри до сфіри, а саме: у мірі семи сфірот світіння йошер, котрі є в даній сфірі (дивись вище «Ор пнімі», п.90). Однак в десяти сфірот кава немає між ними переривань взагалі - вони починаються від світла Нескінченності й поширюються до центральної точки, тобто до стадії далет, яка називається малхут, нижче за яку немає ніякої сфіри. Тобто, в десяти перших сфірот, які поширилися від Нескінченності у вигляді прямої лінії, і називаються також десятьма сфірот Адама Кадмона, немає між ними жодних переривань взагалі.

І тому рав каже, що сфірот кава з’єднують також десять сфірот іґулім. Тому що сім нижніх сфірот з кожної сфіри де-йошер поєднують десять сфірот верхньої сфіри де-іґулім з десятьма сфірот нижньої сфіри де-іґулім. Тому що світіння в десяти сфірот хохми де-іґулім, які отримують від ҐАР (трьох перших) сфірот сфіри хохма де-йошер, то обов’язково це світло проходить через сім нижніх сфірот сфіри кетер де-йошер. Оскільки ҐАР хохми де-йошер зобов’язані отримати від семи сфірот кетера де-йошер та передати в десять сфірот хохми де-іґулім. І виходить, що сім нижніх сфірот кетера де-йошер з’єднують десять сфірот кетера де-іґулім із десятьма сфірот хохми де-іґулім. І те ж саме - між хохмою й біною, і те саме - далі.

(Див. питання 89)

4. ...і проходить... Пояснення. Кав, що являє собою світіння йошер, він немов пробиває верхівку іґулім та проходить крізь іґулім, спускається та простягається до «сіюму» (завершення), тобто до центральної точки. Але, безумовно, не говориться тут про місце або площу. І щоб зрозуміти це, слід знати, що немає жодного розкриття світла у світах, - ні у вищих, ані в нижчих, - яке не приходило б з Нескінченності, котра знаходиться вище від скорочення. І світло зобов’язане поширитися та пройти через всі ті ступені й світи, які знаходяться між тим світом, що отримує це розкриття світла в собі, та світом Нескінченності, що вище за скорочення.

І вже відомо тобі, що не існує зникнення в духовному, і тому неможливо сказати, що це розкриття, тобто додаткове світло, яке спускається по ступенях, зникає з першого ступеня в момент приходу на другий, і зникає з другого в момент приходу на третій, - як матеріальний об’єкт, що переходить з місця на місце, чого не буває в духовному взагалі, тому що не ведеться в ньому зникнення, і світло зобов’язане залишитися на кожному ступені, через який проходить. А його прихід на другий ступінь подібний до запалювання свічки від свічки, і перша при цьому не втрачає нічого. Тобто, при розкритті світла, що прийшло на певний ступінь в світі Асія, його удостоюються спочатку всі ступені в світах: від світу Нескінченності, що знаходиться над скороченням, і до одержувача, який знаходиться в світі Асія.

У зв’язку з цим виходить, що світіння прямого кава зобов’язане пройти через келім де-іґулім, оскільки келім де-іґулім передують каву, тому що келім де-іґулім народилися відразу при скороченні. А келім де-йошер з’явилися затим із кавом, і тому це світіння, що проходить між ними, не зникає звідти ніколи, бо немає зникнення в духовному.

І ще слід тобі знати, що при згаданому поширенні світла з місця на місце, є два способи залишитися в тому місці, через яке проходять. Один спосіб - це «залишитися постійно», що означає, що воно змішується та об’єднується зі світлом, що вже знаходиться там, і вони з’єднуються в одне ціле, - як ніби завжди були єдиними. І є другий спосіб - коли він «залишається тимчасово», тобто він не змішується й не поєднується зі світлом цього ступеня в одне ціле, а знаходиться там відокремлено, як окремішнє явище. І це те, що каже нам рав, що це світло кава, яке проходить через ступені іґулім, не в стані «постійне перебування» там, а лише «минуще перебування». Аби пояснити нам, що він не змішується зі світлом іґулім в одне ціле, а знаходиться там окремішнім за властивостями. І це те, що уточнює рав у словах «і проходить».

Сенс в тому, що світло в каві передує світлу в іґулім, тому що іґулім отримують своє світло тільки від світла кава. І тому світло кава є набагато важливішим, ніж світло іґулім, і тому воно не змішується зі світлом іґулім. І світло кава називається «світло руах», а світло іґулім називається «світло нефеш».

(Див. питання 15, 54, 66, 75)

5. ...спускається... Будь-яке поширення вищого світла до створінь називається спуском. Це означає, що в мірі поширення воно набуває додаткового авіюту. І як вже відомо, що найчистіший означає «верх», а той, хто з найбільшим авіютом, називається «низ». І оскільки світло при поширенні набуває додаткового авіюту, тому воно «спускається згори вниз».

І сенс цього збільшення авіюту, якого світло набуває через своє поширення, полягає в тому, що воно поширюється в послідовності чотирьох стадій, - починаючи зі стадії алеф, і до того, що приходить та вдаряє в екран, що знаходиться в стадії далет, - і тому він набуває більшого авіюту. Тому що стадія алеф найчистіша з усіх, за нею стадія бет, і т.д., - до стадії далет, що має більший за всіх авіют. (див. ч.1, гл.1, п.50).

(Див. питання 6, 33)

6. ...і поширюється... Світіння йошер виражається словом «поширюється», а світіння іґулім - словом «округлюється» (див. вище, п.п.90-100).

7. ...від одного іґуля до іншого, до повного закінчення всіх їх... Тобто, до стадії далет в іґулім, яка називається «центральна точка». І вона є тією матеріальною кулею, що в олам а-зе. А феномен творення, що в світі Адам Кадмон, спочатку поширювався до олам а-зе, а після того як сталося друге скорочення, зване світом Некудим, тоді піднялося закінчення творення світу Адам Кадмон в «точку майбутнього світу (олам а-ба)», місце якої - вище від світу Брія, як це буде розглянуто у відповідному місці.

(Див. питання 51)

Кожен світ і кожна сфіра складаються з десяти окремих сфірот і з підсфірот цих окремих, - до нескінченності. Сфірот де-іґулім оточують одна іншу подібно до луски в цибулині

7) У кожному світі є свої окремі десять сфірот, і кожна окрема сфіра, що в кожному світі, складається з десяти окремих підсфірот, і всі вони - немов луски цибулини, одна всередині іншої. Подібно до зображення небесних сфер.

Ор пнімі

8. У кожному світі є свої окремі десять сфірот, і кожна окрема сфіра, що в кожному світі, складається з десяти окремих підсфірот... Сенс взаємовключення сфірот можна зрозуміти відповідно до відомого закону, що немає зникнення в духовному, і кожне світло, яке переходить з місця на місце, здобуває своє місце навіки, з усіма тими властивостями, через які пройшло (див. вище «Ор пнімі» п. 4). І оскільки кожна нижня сфіра утворюється з вищої сфіри, способом причини і наслідку, то вважається нижня такою, що проходить через вищу.

І тому обов’язковим є те, що всі сфірот вміщуються одна в одну. Бо наприклад, коли з’являються дві перші сфіри кетер і кохма, то світло хохми зобов’язане вийти з Нескінченності, оскільки все виходить з неї. А потім світло хохми зобов’язане пройти через сфіру кетер, перш ніж прийде у сфіру хохма, тому що сфіра кетер викликала його появу. І внаслідок того, що сфіра хохма пройшла в ній, вона придбала там своє місце. І тепер в кетері є дві сфіри - кетер і хохма.

Таким же чином після того, як вийшли всі десять сфірот вищого світла згори вниз, - аж до малхут, - усі дев’ять сфірот, що нижче від кетера, повинні пройти через кетер, оскільки він є першопричиною появи їх усіх, і тому всі вони отримали там своє місце, - адже немає зникнення в духовному. І тому всі дев’ять нижніх сфірот обов’язково існують також і в самому кетері, бо вони пройшли там, як пояснено.

І за тим же принципом неодмінно є дев’ять сфірот в хохмі, оскільки вісім сфірот, що нижче від неї, змушені пройти через неї, як сказано вище про кетер. І так само - вісім сфірот у біні, з зазначеної причини. І також - сім сфірот в хеседі, і т.д., і одна - у малхут, оскільки вона найнижча.

Відомо, що малхут піднімає десять сфірот відбитого світла від себе нагору, які вдягаються на десять сфірот вищого світла, звані десятьма сфірот прямого світла. І це відбите світло називається світлом малхут, бо немає в неї ніякого іншого світла. Це відбите світло називають всюди десятьма сфірот, які піднімаються знизу нагору (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, гл.6, п.66). І з’ясовується там, що малхут називається кетером для цих десяти сфірот, бо вона є причиною їхньої появи. Сфіра, що є найближчою до неї, називається хохма, третій від неї ступінь називається біна й т.п. І виходить так, що кожен чистіший – він менший, - аж поки істинний кетер не отримує від цього відбитого світла тільки бхіну малхут.

І згідно з цим зрозумій, що всі ці десять сфірот, що знизу вгору, усі знаходяться в малхут, тому що всі проходять через малхут, бо малхут - це їхній корінь, тому всі вони придбали собі місця в малхут. Отже виходить, що й малхут складається з десяти сфірот.

А через єсод проходять дев’ять сфірот відбитого світла, а, отже, в єсоді десять сфірот: одна сфіра вищого світла, що йде згори вниз, та дев’ять сфірот відбитого світла, - знизу вгору, які повинні пройти через нього. І в той же спосіб десять сфірот в годі: дві сфіри згори вниз, - тобто світло году та світло єсоду, що проходять через нього, і вісім сфірот знизу вгору. Так само - десять сфірот в нецаху: три сфіри згори вниз та сім сфірот знизу вгору. І далі - таким же чином. Так, що після появи десяти сфірот вищого світла й десяти сфірот відбитого світла, кожна сфіра містить точно по десять повних сфірот. І так само в окремих сфірот та в підсфірот, до безкінченності, - усі вони перебувають обов’язково в такому ж взаємовключенні. І тут нема чого більше додати. Дивись «Внутрішнє споглядання», там все це розглядається дуже докладно.

9. ...і всі вони - немов луски цибулини... Тобто, кожен вищий оточує того, хто нижчий за нього, з усіх сторін рівномірно, незалежно від ступенів (див. вище «Ор пнімі», п.50).

Кожен іґуль, що знаходиться ближче до Нескінченності, ніж інший, вважається вищим й важливішим за того. Настільки, що олам а-зе, який міститься в центральній точці, віддаленій від Нескінченності більше за всіх; він є абсолютно матеріальним

8) Кожен з іґулім в усіх світах, що в порожньому просторі, - кожен, що знаходиться ближче за іншого до світла Нескінченності, він є набагато вищим і кращим за іншого. Так, що виходить, що олам а-зе, земний і матеріальний, він є центральною серединною точкою, всередині всіх абсолютно іґулім, всередині всього місця простору й порожнього повітря. Він також віддалений від Нескінченності, граничною відстанню, більш ніж всі інші світи. І тому він настільки грубий і абсолютною матеріальний, оскільки є центральною точкою всередині всіх іґулім. І зрозумій це добре.

(Див питання 14)

Ор пнімі

10. Кожен з іґулім у всіх світах, що в порожньому просторі, - кожен, що знаходиться ближче... Вже відоме тобі поняття «близький», що немає тут значення «місця», у жодному разі, а означає близькість властивостей. Відомо також, що від Нескінченності до центральної точки є чотири стадії відмінності властивостей, і вони ж - десять сфірот іґулім. А центральна точка - це четверта стадія, з найбільшим за всіх авіютом. І перший іґуль, який називається кетер, є місцем перебування кореня цих чотирьох стадій. І ясна річ, що іґуль кетер, який є чистішим за всі іґулім, - його природа більше за всіх інших є близькою до Нескінченності. А стадія алеф, яка має трохи більшй авіют, ніж він, - віддалена від Нескінченності далі, ніж кетер. Стадія бет, зі ще більшим авіютом, віддалена від Нескінченності більше, ніж стадія алеф. Так, що центральна точка, - найгрубіша з усіх, визначається як така, що є віддаленою від Нескінченності більш за всіх інших.

І не варто утруднятися тим, як сказано вище (ч.1, гл.1, п.100), що немає поняття верх і низ в іґулім. Бо тут мовиться, що після того, як іґулім отримали всередину себе світіння кава, з’явилися в них категорії верх, низ та всі інші властивості, що притаманні каву. 

(Див. питання 18)