Лист 58

(переклад з івриту)

Восьмий день місяця адар (7 березня) 1941 р, околиці Єрусалиму.

Шановному раву святому ... із Дворної, хай світить світло його вічно.

... Питання було таке: на що вказує «Аман з Тори – звідки?», - з написаного: «Чи не з (букви «гей-мем-нун», як і в «Аман») дерева, що наказував Я тобі не їсти від нього, їв ти?» І сказав, що питання було – де ми знаходимо в Торі, що Творець готує посланця, аби примусом повернути людину до добра, як це було з Аманом, як написано: «Я поставлю над вами царя, подібного до Амана і вимушено ви повернетеся до добра». І це те, чому вказали мудреці на вислів: «Чи не з дерева, що наказував...» Бо тоді створено було зле начало, яке є ангелом смерті, що примушує людину займатися Торою, як сказано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Бо якщо не займатиметься вона Торою, то зле начало умертвляє її. І виходить, що розкриття гріха древа пізнання, що вмертвляє, і це пояснено в написаному «чи не з дерева»... воно є посланцем, що змушує людину повернутися до добра вимушено. Подібно до «Я поставлю над вами царя, подібного до Амана, і вимушено ви повернетеся до добра».

І якби не потрапив [Адам] в тенета змія і почекав би до суботи, і упередив би куштування від древа життя куштуванню від древа пізнання, заслужив би виправлення, коли зле начало стало б приправою до Тори. І не потрібен був би посланець, що примушує, як Аман, за принципом «створив Я зле начало, створив Тору-приправу», а навпаки, щоб зле начало зробилося б приправою до Тори. А тепер, коли згрішив, необхідний йому посланець, який примушує. І слова уст мудрого – принада.

І до цього додав я, згідно з більш високим джерелом, що є в святості суботи, адже те, що зле начало стало приправою до Тори, є категорією трапези вечора суботи. І це таємниця, що має натяк в гімнах Арі: «Увійти у входи, що в яблуневому полі», за суттю написаного: «Це – брама до Творця». І, як пояснено впродовж усіх цих гімнів. І в день суботній, на трапезі Атіка Кадіша, тоді можна отримати з самого найвищого місця, адже Тора не потребує там ніякої приправи. Тобто, за суттю «Тора і Творець є одне». А отже, підйомом в світ Ацилут, про який сказано: «Не оселиться в Тебе зло», як відомо. І згідно з цим, виходить, що якби Адам а-Рішон почекав би з зівуґом до суботи, заслужив би дивний рівень «Тора і Творець є одне». Бо за часів Адама Рішона світи були дуже високими, як сказано в святих «Статтях Рашбі».

І насправді, також після гріха міг піднятися в Ацилут, за суттю духовного підйому в суботу, і не спускатися звідти. Що є сенсом написаного: «Може простягне руку і візьме також з древа життя, і їстиме, і житиме вічно». Адже він був там у властивості «Тора і Творець є одне». Але Творець вигнав його звідти, як написано: «І вигнав він Адама...» Тому маємо запитати: «Чому це хвилює Творця, якби з’їв той з древа життя і жив би вічно?»

А відповідь та, що вся чудова святість стану «Тора і Творець є одне», що була розкрита суботою, була дана лиш тільки в позику. Бо субота є принципом «пробудження згори», без жодного «пробудження знизу». Однак ясно, що Тора довершується лише завдяки пробудженню знизу, виконанням Тори та заповідей. І згідно з цим можна дивуватися, - як удостоївся в досконалості категорії «Творець», якщо категорія «Тора» ще не була в нього досконалою? І це те, що пояснили мудреці так, як сказав Творець: «Беріть у борг на Мене, і Я сплачу». Тобто, Я можу дати вам у позику досконалість Тори до самого завершення, так, що буде досить для категорії «Тора і Творець є одне». І це завдяки «Я сплачу», тобто, зовсім Я не побоююсь «дає у борг грішнику - і не віддасть», бо в Моїй змозі поставити над вами царя, як Аман, і примусом ви повертаєтеся до добра, і будете дотримуватися Тори з любові. «А все, що має бути стягнутим – як вже стягнуте». І тому я позичаю вам в день суботній, за принципом: «А праведник милує і дає». І тому не бажав Творець, щоб «простягнув руку свою і взяв би з древа життя...» Бо тоді Адам а-Рішон не повернув би борг і не розкрив би Тору в пробудженні знизу, і вона залишилася б як позика. І тоді була б спростована в своїй основі. Адже Тора, якщо не довершена, ніяк не годиться в категорію «Тора і Творець є одне», як це зрозуміло. Але Творець враховує позику, як уже повернуту, оскільки в Його змозі змусити його. «І все, що має бути стягненим, наче вже стягнуте», як зазначено вище. І тому примусив його насправді: «І вигнав Адама»... для того, щоби виплатив позику. А насправді і вигнання походить від куштування з древа пізнання. І це те, що сказали мудреці про написане: «Страшне звинувачення для людей». Сам гріх древа пізнання як звинувачення прийшов на нього... І зі сказаного вище зрозуміло, - для того, щоб примусити його сплатити те, що позичив.

І разом з цими речами з’ясовуються його святі слова в написаному, де вказав, що Аман – із Тори, бо справа древа пізнання є категорією «Я ставлю над вами царя, як Аман...» Бо як Аман хотів знищити й повбивати, і погубити всіх іудеїв, дітей і жінок, в один день, так древо пізнання, «в день, коли їстимете з нього, смертю помрете». І як завдяки страху смерті через вирок Амана примусив їх до повернення з любові, так розкриття гріха древа пізнання, що описане як «чи не з дерева, про яке заповідав Я...» - примусить людину до повернення з любові. За принципом «створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу». Бо якщо не займатиметься Торою, відразу помре через «пораду змія»... І Творець допоможе нам виплатити те, що взяли в позику, і удостоїмося повного визволення.

Єгуда Лейб