Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим
 

Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим

Стаття 33, 1988 рік

(переклад з івриту)

Мудреці (трактат «Брахот», 24) сказали так: «Прийшов Хавакук і поставив усе на одну основу», як сказано: «а праведник вірою своєю житиме». А сенс того, що треба виконувати всю Тору та заповіді, - це аби прийти до цієї конкретності, що є вірою. Тобто те, що вимагають від людини, що має вона прийти до досконалості, - мається на увазі, що вона повинна прийти до віри в Творця. Тобто, після того, як прийде до віри, вона вже буде людиною досконалою.

І маємо зрозуміти цей предмет. Адже існує поняття, що людина має працювати над виправленням створіння. Через те, що людина створена з природою бажання отримувати для себе, що є протилежним властивості Творця, адже Творець, Він – даритель. А оскільки людина розбіжністю властивостей робиться відокремленою від Творця, то яка користь з того, що є в неї віра, якщо вона поки що відділена від Творця. То, як сказали: «Прийшов Хавакук і поставив все на одну основу – і праведник вірою своєю житиме». Що означає: якщо має людина віру, є в неї вже досконалість.

А відповідь така: треба знати, що існує тут важливий предмет, котрий є великим принципом, що потребує великої уваги, щоб змогли ми прийняти це, і він є входом, завдяки якому людина може удостоїтися повної віри. А інакше буде в неї лише часткова віра. Як написано в «Передмові до ТЕС», п.14: «Однак, це віра часткова... Так і людина: один виділяє собі, виходячи з величини своєї віри в Творця, лише одну годину в день для занять Торою та духовною роботою... третій не втрачає навіть однієї миті... лише в останнього віра є повною».

А для того, щоб удостоїлася людина повної віри, мусить вона спочатку вийти з себелюбства, інакше не зможе удостоїтися властивості повної віри. Адже інакше не дають їй згори можливості, щоб була в неї повна віра. Однак, це людині на добро. І це, як написано в коментарі «Сулам», такими словами: «Бо є законом те, що не зможе створіння прийняти зло від Нього, благословен Він, - відкрито, бо це є ураженням (боронь Боже) для честі Творця, коли створіння осягає Його як того, хто чинить зло, адже це не личить досконалому Діячеві. І тому, коли людина відчуває зло, тоді, тією ж мірою, володіє нею заперечення Його управління, і зникає для неї Діяч, благословен Він».

Тому, до того, поки не здатна буде людина прийняти від Творця добро й насолоду, не може вона прийти до властивості віри. А умова, котру слід виконати, щоб можна було дати їй добро й насолоду, це келім віддачі. А от щодо келім отримання було виправлення, щоб не користуватися ними, адже ними ми віддаляємося від Творця з причини розбіжності властивостей, котра існує між нами. Виходить, ще до віри людина має удостоїтися виправлення келім, що зветься «виправленням створіння».

І як написано там, в коментарі «Сулам»: «І знай, що це й є вся відмінність, яка існує між цим світом, до виправлення, - і кінцем виправлення. Бо перед кінцем виправлення малхут називається «древом добра і зла», і це означає, що малхут – це принцип управління Творця в цьому світі. І поки одержувачі ще не прийшли до довершеності, щоб могли отримувати досконалість Його блага, яке Він уготував для них в задумі створіння (тобто, поки не виправляться наші келім отримання, щоб бути ради віддачі, - Творець не зможе дати нам добро й насолоду, через те, що все піде у кліпот), вимушене вище управління здійснюватися методом добра і зла, винагороди та покарання. Бо клі отримання наші ще забруднені егоїстичним отриманням, міра якого дуже обмежена. А також відокремлює нас від Творця, і повного блага, велику міру якого Він задумав для нас, немає».

І в сказаному ми бачимо, що насправді основною є ця деталь, - віра. І це те, що ми запитували, як ми можемо сказати, що віра є досконалістю. Адже необхідно також виправлення створіння, що зветься «досягти келім віддачі». Інакше благо не може прийти до нижніх, через розбіжність властивостей. А відповідь та, що загалом мусимо виконувати Тору та заповіді, для того, щоб прийти до келім віддачі. І це те, що сказали мудреці: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу, оскільки світло, що в ній, повертає до добра».

Виходить, що перший стан в порядку духовної роботи, це прийти до того, щоб зло, зване «бажання отримувати собі», повернулося б до добра. Тобто, щоб була в людини сила користуватися всім заради віддачі. Однак, слід вирізнити в цьому, що потрібні Тора та заповіді, аби прийти до усвідомлення, що зле начало зветься «злом». А перш, ніж людина приходить до такого усвідомлення, що отримувач називається «зло», як можна повернути її до добра?

І це, як ми говорили про подібне в попередніх статтях, що мудреці сказали: «Чому Тора називається «тушія» (букв. «кмітливість»), - тому що «матешет» (послаблює) сили людини». І запитали ми, - адже сказали: «Болить голова – хай займеться Торою, болить нутро, - хай займеться Торою. Як сказано «Й усю плоть його лікує».

І згідно з тим, що сказав мій пан, батько й учитель, - Тора зветься «сам» (зілля). Тобто, іноді вона є еліксиром життя, а іноді вона – зілля смерті. І сказав, що цілюще зілля є зціленням тому, хто хворіє. Але ж здорова людина, коли прийме це зілля, може захворіти. Тобто, Тора, коли приходить до того, в кого є недолік, він може вилікуватися Торою. Виходить згідно з цим, що існує відмінність, що перш за все людина повинна вивчати Тору для того, щоб побачити, що вона хвора.

Тому сказали, - Тора послаблює сили людини. Означає це, що завдяки Торі вона може зрештою побачити, що категорія «людина», що в ній, є слабкою, і не має ніякої сили подолання. І тоді людина бачить, що в аспекті духовного вона хвора. І завдяки Торі вона приходить до усвідомлення зла, як говорить Зоар про вислів: «Або повідомив йому гріх його»: це означає, що Тора дає знати людині, що та згрішила. І якби Тора не повідомила їй, людина не могла б знати й відчувати, що той, хто отримує для себе називається «зло» через розбіжність властивостей, що є між ним і Творцем. Бо ту відомість, що відмінність властивостей призводить до відокремлення, - це треба сповістити їй згори, з допомогою Тори. Тому слід сказати, що порядок такий:

1) Виконує Тору та заповіді для того, щоб прийти до усвідомлення зла.

2) Виконує Тору та заповіді тому, що «світло, що в ній повертає до добра». І тоді приходить час, коли людина отримує згори силу, що зветься «бажання віддавати», що є категорією тотожності властивостей.

3) Властивість віри. І це є поясненням «Прийшов Хавакук і поставив усе на одну основу, - «праведник вірою своєю житиме». Виходить, що займаються Торою та заповідями в загальному плані для того, щоби прийти до цієї деталі, якою є віра. І тоді людина може отримати повну віру, коли вся її робота – щоб тільки прийти до цього.

Однак, ще перед цими трьома зазначеними характеристиками, є річ, яка існує, загалом, в спільноті Ісраеля. І це буквально найперша річ: людину починають виховувати в Торі та заповідях. А це тому, що загалом усі мають знати, для якої потреби вони повинні дотримуватися Тори та заповідей. Це для того, щоб отримати винагороду. А якщо (боронь Боже) не виконуватимуть Тору та заповіді, вони дістануть покарання. І це є порядком, однаковим для всіх. І про це сказав Рамбам так: «Тому, коли навчають малих і жінок, і загал простолюду, навчають їх не інакше як працювати зі страху і для того, щоб отримати винагороду. Аж поки примножиться їхнє знання і порозумнішають більшою мудрістю, тоді розкривають їм цю таємницю потроху».

І зі сказаного виходить, що порядок роботи такий:

1) Загал Ісраеля. Навчають їх дотримуватися Тори та заповідей в усіх подробицях та деталях і намір при цьому – любов до себе. І не можна розкривати їм, що слід працювати лішма, тобто заради віддачі, а хай працюють і докладають зусиль, щоб усе було заради отримання, для власної користі.

І треба знати, що коли робота в ім’я любові до себе, тобто щоб заслужити виконанням Тори та заповідей прийдешній світ, - така людина, якщо має справжню наснагу працювати для власної користі, вона готова зробити все. Тобто, роботу, яка вище знання, - адже знанням людина не здатна осягнути це, - вона готова виконувати, якщо вона дійсно має енергію і бажає заслужити майбутній світ. Як написано: «Бережи себе, щоб не домагався б ти їхніх богів, говорячи, - як служать ці народи своїм божествам, так і я робитиму. Не роби так, бо і синів своїх, і дочок своїх спалювали вогнем для своїх богів». І наводить Раші пояснення мудреців: «Додаючи до цього також батьків їхніх і матерів їхніх. Сказав рабі Аківа: «Бачив я чужинця, який зв’язав батька свого перед собакою своїм і [той] з’їв його», і пояснює книга «Сіфтей хахамім»: «Має на увазі – ідолослужіння, «і з’їв його» - має на увазі, що спалив його у вогні».

Однак, - хоч людина й готова працювати для власної користі, тобто, якщо вона вірить в те, що гарантували їй майбутній світ, [і готова] виконувати найважчі роботи, навіть коли говорять спалити синів та дочок, і батьків, і є у таких енергійних сила для такої роботи, адже все це поки що в клі себелюбства, - слід знати, що це ще не називається «вище знання». Тобто, можемо зрозуміти це як природу, коли людина ради свого бажання отримувати для себе, готова зробити все.

А також ми знаходимо, що в час руйнування Храму, як написано: «Милосердні жінки варили дітей своїх, були їм їжею». І пояснює Альшейх: «були їм їжею», що тільки вони самі їли плоть дітей своїх. І те, що сказано: «їм», - тільки матері самі їли, і не давали з цього дітям, що залишилися, хоч ті були також голодними».

Це показує нам, - коли немає святості, а є лише руйнування святості, тоді панує виключно бажання отримувати для себе, - і що людина здатна робити на благо себелюбства: «милосердні жінки варили дітей своїх». І маємо ми два приклади:

1) Для свого бажання отримувати: за спалення дітей та батьків, - майбутній світ, або щоб отримати цей світ, - для цього «милосердні жінки варили дітей своїх». Виходить, аби задовольнити своє бажання отримувати, в природі котрого людина народилася, вона здатна зробити все.

Але ж якщо починають іти шляхом особистої духовної роботи, тобто удостоїтися злиття з Творцем, коли треба вийти з себелюбства, людина не здатна виконати навіть невелику роботу. Іншими словами, якщо скажуть людині, - зроби те ж саме, що ти робиш, але додай до цього намір віддавати Творцю без жодної оплати, - це дуже важко зробити. Оскільки таке - проти природи, котра зветься «бажання отримувати собі».

Тобто, та ж сама дія, а отже те ж саме практичне зусилля, яке людина докладає, працюючи, - і не треба додавати жодного руху, лиш тільки спрямувати намір на те, що вона робить це на користь Творцю, - і вже не стає їй сили. І вже здається їй, наче величезна гора стоїть просто неї, і не в змозі вона зсунути ту гору ані на дещицю, і почувається наче весь її світ розтрощився. А все тому, що це проти її природи.

І в такому стані, коли бажає людина прийти до істини, до особистої роботи, повідомляють їй згори, наскільки вона перебуває в стані ницості. Адже бачить, що не здатна вона вчинити хоч щось на користь Творця. І цей стан називається «усвідомлення зла». І це зветься «першим станом в особистій духовній роботі», – усвідомлення зла.

А потім починається другий стан, коли людина має виконувати Тору та заповіді для того, щоби «світло, що в ній», повернуло б її до добра, бо завдяки світлу отримає вона келім віддачі. Це означає, що матиме вона тягу до віддачі Творцю, і цим вона буде втішатися.

А потім людина приходить до третього стану, що є станом повної віри, як згадано вище: «Прийшов Хавакук і поставив усе на одну основу: праведник вірою своєю житиме». І це є тією «деталлю», до котрої людина має прийти. А коли матиме віру, тоді вона удостоїться добра й насолоди, які є в Його вищому управлінні у властивості «добрий і добродійний».

А про те, що написано в коментарі «Сулам»: «Бо такий закон, що не зможе створіння прийняти явне зло від Нього, благословен Він, адже це (боронь Боже) є ураженням для честі Творця, щоб створіння осягали б Його як такого, що чинить зло. І тому в час, коли людина відчуває зло, то зникає для неї Діяч, благословен Він». І не слід питати, чому це так хвилює Творця, коли людина відчує Його як такого, що чинить зло. Чи шукає Творець пошани від створінь, щоб шанували Його, Йому на благо? Адже Він не потребує тих речей, котрі належать до «плоті та крові».

Однак це – на благо людини. Тому що пошкодження, про яке говоримо в духовному, наприклад, коли завдає ураження святості, - тоді в корені душі людини вже перебуває сітра ахра, яка спричинила цю шкоду вгорі. Отже, нам необхідно вірити, що ім’я Творця – це «Добрий і добродійний».

Виходить, в час, коли людина відчуває, що стан, в котрому вона перебуває, є злом, як вона може виправдати вище управління, і сказати, що Творець поводиться з нею властивістю «добрий і добродійний»? Виходить, що людина дістає ушкодження тим, що завдала шкоди святому Імені, яким є ім’я «Добрий і добродійний». А коли вона отримує благо згори, тоді вона радіє і може сказати відкрито: «Благословен Той, хто сказав, - і постав світ».

У той час, як коли людина почувається зле, вона не може сказати: «Благословен Той, хто сказав, - і постав світ». А говорить вона, як сказав Йов: «І відповів Йов, і сказав: «Хай згине день, коли народився я, і ніч, коли сказано: «Зачато чоловіка». День той хай стане пітьмою». Тому це є виправленням, - те, що людина не вірить тоді, що Творець спричинив їй все зло, бо, само собою, не говорить вона зле про Творця.

І з цього походить, в матеріальному, що ми бачимо іноді чоловіка, син якого працює, отримуючи платню, котрої недостатньо щоб прохарчуватися. Тим більше, що коли пішов на ту роботу, був ще парубком, тоді цей заробіток був добрий. Але ж тепер він не може прогодувати себе на цю зарплату. І батько говорить йому: «Ти ж бачиш, що господар не додає тобі, так іди й пошукай собі місце роботи, де дають більшу платню». А син відповідає йому: «Тут я вже звичний і до господаря, і до робітників, тому не можу я залишити це місце». Що робить батько – іде до господаря й розповідає йому про стан свого сина. Говорить йому господар: «Я не можу дати йому більше, але я пошлю його в місце, де таки дадуть йому більше». Тоді батько просить у нього: «Скажи моєму синові, що немає в тебе роботи для нього, тоді він піде на інше місце. Бо я вже розмовляв з ним кілька разів, щоб покинув місце роботи, де не дають доброї платні, і йшов би туди, де таки дають кращу зарплату. І кажу я тобі по-правді, що він сказав мені, - що він любить тебе і робітників твоїх, тому він не бажає йти з цього місця. Тому якщо ти звільниш його, не буде йому виходу і буде змушений іти в інше місце. Але я прошу, зроби мені ласку, не кажи йому, що я був у тебе і просив тебе щоб ти не давав йому працювати в тебе. Інакше він скаже, - як це батько такий жорстокосердий до сина... Тобто, він не може зрозуміти те, що я клопочусь аби звільнили його з роботи, що це йому на благо. Адже коли він почує від свого господаря, що це я просив щоб звільнили його, - що він скаже? Хай Творець благословить мого таточка, який тільки про благо моє клопочеться? Ясно, що він гніватиметься на мене».

Так це і в духовному, коли Творець посилає людині стан падіння. Тобто зі стану, де вона отримувала забезпечення, хоч Батько й розумів, що «заробіток» цей недостатній, і здатна вона заробити більше, однак «син» не розуміє цього. Через це Творець посилає людині падіння, - це зветься що «викидають її з роботи». І вона тоді сердиться, чому Творець робить їй зле. Адже вона знає, що перед цим був у неї стан духовного підйому, а Творець викинув її. Ясно, що буде злою на Творця. І це зветься: «Хто сумнівається в Шхіні, покарання йому дуже велике». Тому, коли дається таке виправлення, що не знаходить того, хто вчинив зло, - то само собою немає на кого й ремствувати. Виходить, коли людина втрачає «хто той, хто усе це робить?», - це їй на благо.

І так пише там: «Однак той, хто дійсно старається щоб не відлучитися від віри в Творця, попри те, що відчуває смак зла в Його управлінні, той має винагороду. А якщо не вийде в нього докласти зусиль, належить йому покарання, бо відокремився від віри в Творця. І виходить, що незважаючи на те, що Він єдиний діяв, діє й діятиме в усіх справах, все одно залишається це прихованим від тих, хто відчувають добро і зло».

Бачимо ми, що той, хто може докласти зусиль і сказати, що Творець посилає йому зло, а йому це на добро, той залишається у вірі, настільки, що може сказати, що стан, в котрому він перебуває, послав Творець йому на благо. Коли так, то це не називається «чинить зло». І само собою, він залишається у вірі. Тоді як коли він не може сказати, що Творець послав це йому на добро, а воно зле йому, тоді стан цей зветься, що Творець «чинить зло». Тому для людини вимушено пропадає Діяч. І зветься це, що зникає в неї властивість віри, і це вважається покаранням.

І зі сказаного виходить, що якби не підйоми й падіння, нездатна людина була б відчути, що має вона хісарон, тобто не відчувала б, що вона потребує милосердя небес, адже це не в змозі людини, тобто не в її силах, вийти з себелюбства, і щоб усе її бажання було б - приносити задоволення Створювачу своєму. А всі дії її можуть бути лише задля власної користі. А у власної користі є сила робити таке, що людина навіть не може оцінити. Чи то як в часи руйнування Храму, коли «милосердні жінки варили своїх дітей», або як ті, які служили своїм божествам, спалювали своїх синів та дочок.

Але працювати ради небес, тобто, щоб не бажати жодної винагороди за своє служіння, навіть просто мати намір при своїх діях отримання, людина не здатна на це. Мається на увазі, що коли людина хоче їсти заради небес, а не для власної користі, то хоч сама дія є отриманням задоволення, але те, що треба мати намір, - це не в її силах, - лише сам Творець може допомогти в цьому. І це є відмінністю між загальною роботою, що належить до загалу, і роботою особистості.