Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи"
 

Що означає в духовній роботі «Славте Творця всі народи»

Стаття 25, 1990 рік

(переклад з івриту)

Писання каже («Теилім», 117): «Славте Творця, всі народи, вихваляйте Його, всі племена, бо посилилася милість Його для нас і істина Творця – навіки. Алелуйя (славте Творця)». І слід зрозуміти, чому повинні всі народи славити Творця через те, що написано «бо посилилася милість Його для нас». На перший погляд навпаки, адже через те, що вчинив «хесед», милість Ісраелю, народи повинні сердитися на Творця. А тут каже писання: «вихваляйте Його, всі племена» тому що «посилилася милість Його для нас». Чи може таке бути?

І слід пояснити це за логікою духовної роботи. Тобто, йдеться про одну людину, оскільки кожна людина є маленьким світом, як написано в словах Зоар, тобто є в людині категорія «народи світу» і є в неї категорія «ісраель». І Ісраель, що в людині, вони у вигнанні, під владою народів світу.

Тобто, як відомо, Ісраель є категорією «яшар-ель» (прямо до Творця), бо він хоче, щоби всі його діяння були б прямо до Творця, інакше кажучи, щоб було все на благо Творцю. І зовсім інше - народи світу, усі думки яких тільки лиш собі на користь. Як відомо, в кожного з народів є його особиста пристрасть і вона панує над Ісраелем, що в їхньому середовищі, і не дають йому робити те, що Ісраель повинен робити. І кожного разу кожен народ запановує своєю пристрастю над людиною, щоб вона чинила за його бажанням. І це називається, що народ Ісраеля – у вигнанні. Однак, слід знати і вірити, що все, що людина здатна отримати в келім отримання, все це не більше ніж «тоненьке світло» порівняно зі світлом насолоди, зодягненим в духовне, що приймається в келім віддачі. І разом з цим висловили мудреці правило: «Людина помирає, не маючи і половини того, чого жадала».

Тобто, немає людини в світі, щоб могла сказати, що вона є людиною щасливою в цьому світі. Бо є правило: «Той, хто має сто, хоче двісті». Тому й немає людини в світі, яка б мала спокій без турбот і щоб її світ був сповненим безтурботності. А в кожного є свій хісарон, потреба, як написано: «Заздрість, пристрасті й шанолюбство виводять людину зі світу». Виходить, що кінець кінцем кожна людина страждає тому, що не має змоги задовольнити свої потреби. А от коли людина удостоюється й отримує келім віддачі від Творця, і в ці келім вона отримує благо й насолоду, які Творець приготував для створінь, тоді людина живе в світі, який весь – добро. Як сказали мудреці: «Рабі Меїр каже: «Кожен, хто займається Торою лішма, удостоюється багатьох речей, і мало того, - увесь цілий світ, вартий він для нього».

Тобто, він бачить, наскільки світ вартий йому. І це, як згадано вище, коли людина отримує все в келім віддачі, що є категорією тотожності властивостей, званою «злиттям», і це називається «лішма». Тоді дається людині благо й насолода, що існують в задумі творіння, званому «Його бажання дати благо Своїм створінням», - як на те здатен тільки Творець.

І це як пояснено в статті «Дарування Тори»: «І вказали нам кабалісти на те, що світ створено лиш тільки для виконання Тори і заповідей. Означає це, що задум Творця щодо створіння, з того часу, як було воно створено, був – повідомити Свою божественність комусь іншому. Бо це повідомлення божественності приходить до створіння мірою вищого відрадного світла, що примножується для створіння до бажаної міри. Бо цим підносяться ниці в істинному усвідомленні, щоб стати помешканням для Нього, хай благословиться, і злитися з Ним, - аж поки не приходять до кінцевої довершеності».

І зі сказаного випливає, що коли людина удостоюється того блага й насолоди, що були в задумі творіння, це називається: «Якщо забажає Творець шляхів чоловіка, то й вороги його примиряться з ним». І пояснює рабі Єгошуа бен Леві: «Це – змій». Бо поняття «змій» - це зле начало, яке є призначенцем у сімдесяти народів світу, де властивості «народи світу» існують в тілі людини і вони спричиняють, щоб не могла людина удостоїтися блага й насолоди.

Тому виходить, що коли людина отримує добро й насолоду, тоді також і келім отримання підсолоджуються тим, що людина користується ними, келім отримання, заради віддачі. І якщо так, вони теж отримують добро й насолоду. Це і зветься «якщо забажає Творець шляхів чоловіка», і відбувається це тоді, коли він діє лише на благо Творця, що зветься «діє лішма», - він удостоюється багатьох речей, як сказано в словах рабі Меїра.

Тому народи світу, що в тілі людини, також повинні вихваляти Творця, через те що вони також отримують при цьому благо й насолоду, тим, що людина удостоїлася келім віддачі, що звуться «келім хеседу». І це те, що написано: «Славте Творця, всі народи, вихваляйте Його, всі племена». А чому вони повинні вихваляти Творця? Через те, що «бо посилилася милість Його для нас».

Означає це, що келім милості, «хеседу» (тобто віддачі), посилилися проти келім отримання. А хто дав силу, щоби хесед посилився? Це тільки Творець дав, як сказали мудреці: «Зле начало людини посилюється проти неї щодня, і якщо Творець не допомагає, не може подужати його».

А отже, народи також повинні вихваляти Творця за те, що посилилася милість Його для нас, і ми удостоїлися хеседу Творця, і завдяки цьому ми бачимо нині також і істину Творця. Тобто що й насправді Творець управляє всім світом властивістю «добрий і добродійний», і це розкрито тепер усім народам.

І йдеться про ворогів людини, якими є зле начало, зване «ненависник», як написано: «Якщо голодний ненависник твій, нагодуй його хлібом». І мається на увазі зле начало, як сказали мудреці, що цар Шломо називав зле начало іменем «ненависник». То також і воно примириться з людиною, що називається «полюби Творця Всесильного свого всім серцем (букв. «серцями») своїм, - двома своїми основами», тобто добрим началом і злим началом. Бо в час, коли клі отримання людини дістали силу бути отримувачами заради віддачі, виходить, що тоді людина служить Творцю також і злим началом. Тобто, що і зле начало любить Творця, тому що воно також отримує благо й насолоду.

Тому написано «і істина Творця». Тобто, як пояснює в ТЕС про сьоме виправлення з тринадцяти виправлень «дікни», зване «і істина», що називається істиною тому, що виправлення це розкриває всім, що це – правда, що такою була мета творіння, - «дати благо Його створінням».

І зі сказаного випливає, що в плані духовної роботи слід пояснити те, що каже Зоар, що у всіх народів є в кожного правитель над ним, тоді як над народом Ісраеля тільки Творець володарює. Бо народ Ісраеля є уділом Творця. Оскільки народи світу, вони належать до категорії «отримують для себе», як сказано в Зоар про написане: «А милість народів – гріх», що все добро, що роблять, - все тільки для особистої користі».

І це зветься «сімдесят правителів», тобто «сімдесят володарів», бо в кожного народу є особлива пристрасть. І називається загалом «зле начало», тому що приводить до того, що людина робиться відокремленою від Творця. А це тому, що над народами світу панують їхні правителі. Тобто, вони не відчувають, що існує Творець і управляє всім світом.

Тоді як «Ісраель», що означає «яшар-ель» (прямо до Творця), вони відчувають, що перебувають на ділянці Творця. І це з тієї причини, що всі їхні діяння - заради Творця а не заради себе. Це зветься, що саме Творець узяв народ Ісраеля у Свою долю, а не жоден з правителів, які панують над ними. Тобто той, хто увійшов у категорію «ісраель», той каже, що тільки Творець панує ним і ніяка інша сила.

Інакше кажучи, як підйоми, так і падіння, - Творець діє в усіх цих явищах. І це так, як кажуть в молитві: «Всесильний, Господар над усіма діяннями». Тобто, всі діяння, які людина робить, - Творець діє в цьому. Як сказав мій пан, батько й учитель, що перед тим як діяти, людина має сказати, що все залежить від неї, як сказали мудреці: «Якщо не я собі – хто мені?» Виходить, що все робить людина. А після діяння людина повинна сказати, що все робить Творець, бо Він є Господарем над усіма діяннями.

І сказаним слід пояснити те, що написано («Теилім», 89): «І хвалитимуть небеса диво Твоє, Творцю, також і вірність Твою в зібранні святих. Бо хто на небесах порівняється з Творцем, уподібниться Творцю між синами сильних?» Отже, слід зрозуміти, як це стосується нас, - те, що небеса хвалитимуть діяння Творця. Адже головне, що ми повинні знати, це те, що нам слід робити. І маємо пояснити це в аспекті духовної роботи, що поняття «небеса» і «земля» слід пояснити щодо двох станів, в котрих перебуває людина:

1) В час підйому, а це зветься, що людина – на «небесах», тобто як і небеса, вона називається «той, хто віддає». І якщо людина в стані підйому, мається на увазі, що вона бажає при цьому віддавати Творцю, що зветься, - всі її діяння, вони заради небес.

2) Коли людина дістає падіння і падає на рівень «земля». «Землею» називається «отримання». Тобто, людина падає в стан, коли вона не здатна зробити нічого, якщо це не буде наповненням для її бажання отримувати, це і зветься «земля».

І зі сказаного: людина має вірити, що все робить Творець, тобто після того, як людина переборює своє бажання отримувати і діє виключно заради небес, тоді сказано: «І хвалитимуть небеса диво Твоє, Творцю». Тобто цю дію, яка є буквально дивом дивним, оскільки людина з боку природи не здатна зробити нічого, крім як хоч щось для особистої користі. А тепер от Творець підніс її на рівень небес.

І це те, що написано: «І хвалитимуть ті люди», які перебувають нині на рівні небес, вони хвалитимуть Творця. Оскільки це є дією виключно зі сторони Творця, а не людини. Бо людина не здатна вчинити нічого такого, що не пов’язано з її особистою користю, тому що її створено з такою природою.

«І вірність Твою в зібранні святих», - [по-перше]. Тобто, властивість віри, що існує в зібранні, де відчувають нині, що вони святі, тобто, як написано: «Святими будьте, бо святий Я». Тобто, як бажання Творця – віддавати, так само й людина, - має бути в неї бажання тільки лиш віддавати. Це те, що написано «також і віра Твоя, що вони – в зібранні святих» - [по-друге]. Але і це також приходить від див Творця, те, що удостоїлися вони віри, і через це вони і є «зібранням святих», І це [перше і друге] – повтор слів.

І це те, що написано «бо хто на небесах», тобто той, хто на високому рівні і удостоївся бути «на небі», як сказано, тобто удостоївся бажання віддавати, що і зветься «небесами», «порівняється з Тобою». І на перший погляд важко зрозуміти, чи слід писанню в простому сенсі сказати «бо хто на небесах порівняється з Творцем». Чи є хтось, хто може помилитися і сказати, що існує дехто, хто може зрівнятися з Творцем і бути подібним Йому?

І в аспекті духовної роботи слід пояснити сказане, що писання каже нам, що хай не ввійде в серце людини, що зміцненням, тим, що вона доклала роботу і старання, - цим вона зробилася категорією «небеса», категорією «той, хто віддає». Бо немає в людини ніякої належності до цього, щоб сказати що й вона також допомогла Творцю, щоб Той мав можливість витягти людину з себелюбства у категорію бажання віддавати на благо Творцю.

І на це з’являються потім слова, що кажуть: «уподібниться Творцю між синами сильних». Тобто ті люди, сильні й сміливі, хай не думають, що та сила, що була в них - подолати своє зло, - була з їхніх власних сил. А все приходить від сили Творця. І це те, що написано «хто уподібниться Творцю?», щоб мати можливість перебороти своє зло без допомоги Творця.

А з того, що написано: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають», виходить, що таки робота людини допомогла Творцю, щоб була можливість дати допомогу. То як кажуть, що все – з боку Творця? І це слід пояснити: сказали мудреці «тому, хто приходить очиститися», тобто якщо ми бачимо, що таки людина приходить очиститися зі своєї ініціативи, що є «збудженням знизу», на це дається відповідь, - «допомагають йому».

Тобто те, що людина приходить очиститися, це походить від допомоги згори. Інакше не прийшла б людина очищатися. А отже - також і те, що людина приходить очиститися, - і це зі сторони Творця, а не з боку створіння. І хоч це й проти людського розуму: з одного боку кажуть «той, хто приходить очиститися» - мається на увазі, що таки є вибір з боку людини, діяти, а з іншої сторони кажуть: усе робить Творець, і якщо так, то це суперечить одне одному.

І пише Рамбам в його коментарі на мішну «Все передбачено, все відкрито і відомо з самого початку перед Творцем. Але «право вибору дано» - тобто незважаючи на все, право в руках людини, обрати добро чи зло. Іншими словами, є в людини вільний вибір. І знання Творця, Якому відомо все заздалегідь, не змушує людину ні до чого. І попри те, що це належить до неможливого, - згідно з нашим осягненням і знанням, - але знання Творця, воно не як наше знання. І немає жодної подібності між ними. Бо Він і Його знання є чимось єдиним. І так само як ми не осягаємо нашим обмеженим розумом реальність Творця, так ми не можемо осягнути Його знання».

Отже, ми бачимо в словах Рамбама, що це не відповідає нашому осягненню, - зрозуміти дві ці речі, що суперечать одна одній. А мій батько й учитель казав, що хоч вони й протирічать одна одній, - це до того, як людина удостоїться особистого управління. Однак після того, як вона заслужить особисте управління, тоді вона зможе збагнути, що це не є несумісним. Але зовнішнім розумом немає жодної можливості зрозуміти це.

Тобто, існує протиріччя між винагородою й покаранням – і особистим управлінням, і щодо всього цього ми повинні йти вище рівня знання і підтримувати існування обох. Як ми бачимо в словах Зоар (гл. «Тазріа», в «Суламі» п.6): «І далека від перлин «міхра» (її продаж)». І запитує: «Міхра»? «мікха» (її покупка) треба було б сказати. Тобто, купити її важче ніж коштовні перлини. То чому каже «міхра»? І відповідає: отже, ті, хто не зливаються з нею в досконалості, і не в злагоді з нею, вона продає їх, і «зачиняє» їх в руках інших народів. Як сказано: «І покинули сини Ісраеля Творця» - і продав їх в руки Сісри. І тоді всі вони далекі від тих вищих святих перлин, які є таємницями і внутрішньою суттю Тори, так, що не буде в них долі в цьому».

Виходить, що тут він говорить про винагороду й покарання. Тобто, за порядком духовної роботи слід пояснити, що в час, коли людина отримує деяке збудження згори і не знає, як зберегти цей стан підйому, бо не цінить цього, як належало б цінувати те, що Цар кличе її увійти трохи у святість, тоді святість продає людину в руки інших народів. Тобто, думки й бажання інших народів панують над нею. Отже, з одного боку людина повинна сказати, що «все під вищим управлінням», а з іншого боку це є категорією «винагороди й покарання». Однак все це – як у словах Рамбама.