Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Жінка коли зачне
 

Жінка коли зачне

Стаття 22, 1986 рік

(переклад з івриту)

Зоар (в главі «Тазріа») запитує: «Вивчали ми, що жінка, коли запліднює першою, народжує сина. Рабі Аха сказав: «Адже ми вивчали, що Творець вирішує про краплю сімені, чи буде це чоловік, чи жінка, а ти кажеш «жінка, коли запліднює першою, народжує сина». Якщо так, не потрібне рішення Творця». Сказав рабі Йосі: «Ясно, що Творець розрізняє між краплею «чоловік» і краплею «жінка», і оскільки вирізняє краплю, присуджує їй, чи буде чоловіком, чи жінкою».

І пояснює там, в коментарі «Сулам», так, - троє беруть участь в людині: Творець, батько і мати. Де батько дає біле, що в ній, і мати дає червоне, що в ній, а Творець дає душу. І якщо крапля сімені – «захар» (чоловіча суть), дає Творець душу чоловічу, а якщо «некева» (жіноча суть) – дає Творець душу жіночу. І це розрізнення, коли Творець визначає в краплі, - гідна вона душі чоловіка, чи жінки, - вважається присудом Творця. Бо якщо не вирізнив би цього і не послав би душу захара, не стала б крапля чоловіком. Тож виходить, що ці два вислови не суперечать один одному.

Сказав рабі Аха: «І народжує сина». То чи через те, що запліднює, народжує? Чи не від вагітності залежить все? Отже, цей вислів слід було б сказати так: «Жінка, коли завагітніє і народжує сина». Сказав рабі Йосі: «Жінка від дня, коли запліднила і зачала, до дня, коли народжує, немає в її устах іншого слова як тільки щоби дитина її була «захаром», кінець цитати.

І слід зрозуміти всю цю справу, - то що дає нам ця відомість: «жінка запліднює першою». І також те, що каже нам, що велич Творця в тому, що Він вміє розрізнити між краплею «захар» і краплею «некева». Чи це є тією величчю Творця, від якої людина отримає захоплення і завдяки цьому прийме на себе бути служителем Творця? І також слід зрозуміти те, що запитує рабі Аха: «Жінка, коли запліднить і завагітніє. «Захар» слід було б сказати. І пояснює рабі Йосі: «Жінка від дня, коли запліднила і зачала, до дня, коли народжує, немає в її устах іншого слова як тільки щоби дитина її була «захаром». Тобто вона турбується про те, щоб дитина її була б хлопчиком. То що нам дає знання того, що в її устах? І що буде, якщо знатимемо цю турботу жінки, те, що вона турбується, щоб дитина її була б «захар»?

І щоб зрозуміти все це, з’ясуємо те, що написано в статті «Вступ в науку кабала», п.57, де написано так:

«…бо те, що було бажаним при здійсненні скорочення, котре сталося в бхіні далет, - це виправити її, щоб не було в ній жодної відмінності властивостей при отриманні нею вищого світла, а також щоб створити ґуф людини з тієї бхіни далет, і вона своїми заняттями Торою та заповідями ради принесення задоволення Творцю перетворить силу отримання, що в бхіні далет, щоб була вона ради віддачі. І це зробить властивість отримання тотожною цілковитій віддачі, і тоді прийде ґмар тікун. Бо таким чином бхіна далет знову стане клі отримання для вищого світла, а також буде в повному злитті зі світлом, без жодної відмінності властивостей, абсолютно. А для цього повинна людина складатися також з більш високих категорій, які вище за бхіну далет, щоб існувала підготовка для того, щоб чинити добрі дії віддачі. Бо бхіна далет, яка повинна бути коренем тіла людини, вся була категорією вільного й порожнього простору, без світла, оскільки була зворотною за властивістю вищому світлу, і через це визначалася, як категорія роз’єднання та смерті. І якби людина була створена з неї, зовсім не була б здатна виправити свої діяння, бо не було в неї жодних іскор віддачі».

А для того, щоб виправити це, сталася дія сполучення властивості милосердя з судом, бо у властивості суду не міг би світ існувати, як написано: «І побачив, що світ не існуватиме, тобто у такий спосіб не було б ніякої можливості людині, яка мала бути створеною з цієї бхіни далет, щоб змогла узгодити себе з діями віддачі, завдяки чому світ існував би в стані бажаної виправленості. І завдяки цьому сполученню почала і бхіна далет, яка є категорією суду, складатися також з іскор віддачі, що в клі біни. І цим була зроблена підготовка, щоб і тіло людини, що походить з бхіни далет, складалося б також і з властивості віддачі, чим зможе робити добрі діяння заради надання задоволення Створювачу своєму. Так, що перетвориться вся властивість отримання, що в ньому і стане вся вона заради віддачі, завдяки чому існуватиме світ у бажаному виправленні від створення світу».

А поняття «сполучення властивостей милосердя і суду» коментар «Сулам» пояснює так: «Ти вже знав, що існує дві точки в малхут, одна – це точка малхут першого скорочення, що не підсолоджена біною, яка є властивістю милосердя, - і через це не здатна отримувати ніякого світла, бо сила екрану і скорочення володіє нею. А друга точка – це точка малхут, яка підсолоджена властивістю милосердя, що є біною. І всі світла, які малхут отримує, вони з другої точки. А тому перша точка, вона прихована в ній, і тільки друга точка, вона розкрита і панує в ній, і тому вона гідна отримати вищі світла. І з цієї причини малхут називається «древом пізнання добра і зла». Бо якщо людина удостоюється, то це є добро, і перша точка прихована і тільки друга точка володарює, і тоді є у малхут все благо і нижні отримують від неї. А якщо не удостоїлася, бо людина згрішила, тоді є сила у змія розкрити першу точку в малхут, що не сполучена з біною, і тоді це зло».

І сказаним слід пояснити слова Зоар: «Жінка, коли запліднить і народжує сина», де ми запитували, - чому це хоче нас навчити, що «жінка, коли запліднює першою, народжує сина»? Отже, згідно зі словами Зоар виходить, що є в людини дві сили:

а) «властивості суду», що є категорією «некева» і зветься малхут;

б) «властивості милосердя», що є категорією «захар», і це сила «захар», тобто категорія віддачі, як сказали мудреці: «Як Він милосердний, так і ти милосердний».

Ці дві сили панують в людині, однак іноді властивість суду прихована, а властивість милосердя володарює, а іноді властивість милосердя прихована, а властивість суду панує. І слід знати, що поняття «запліднить» (івр. «тазріа», букв. «посіє») це подібно до того, хто сіє, наприклад, пшеницю в землю, і зерна розкладаються, і тоді починає виростати добре збіжжя для харчування.

І цим зможемо пояснити слова мудреців «жінка, коли запліднить». Тобто, якщо людина бажає увійти на шлях духовної роботи аби прийти до злиття з Творцем, і хоче насолоджуватися від «людської їжі», а не від «корму для худоби», то порядок роботи її має бути таким, щоб посіяла свою властивість «жінка», що зветься категорією «бажання отримувати». Тобто, вона повинна кинути свої келім отримання в землю, і намагатися щоб егоїстичне отримання розклалося б у пороху земному. І що більше людина додає гною, тобто старається зрозуміти й відчути, що себелюбство бридке для неї як гній, і наскільки вона намагається бачити ницість себелюбства і бажає щоб себелюбство її розклалося, - це називається «жінка, коли запліднить». Тобто категорію «некева» в людині, що є келім отримання, - ховає вона в землі, хоче, щоб себелюбство її згнило, тоді – «і народить сина», тобто келім віддачі. І тим, що буде старатися, щоб келім отримання, тобто себелюбство, анулювалися у неї, тоді вона удостоюється келім віддачі.

І це подібно тому, що бере насіння і кладе його в землю, щоб воно розклалося. І завдяки цьому буде у людини потім пшениця для «людської їжі», де «їжа» означає те, від чого насолоджуються. Тобто там, де перш ніж увійшла в роботу шляхом істини, втішалася лише тим, що входить в келім себелюбства, - то (тепер) має насолоду, від усього, що входить в келім віддачі, і це зветься «людська їжа», а не «корм для худоби», що є тваринними насолодами. І це називається «удостоївся, - властивість суду приховується», тобто бажання отримувати ховається і не має влади, і тільки бажання віддачі, що зветься «властивістю милосердя», воно панує.

А поняття «удостоївся» (івр. «заха») означатиме, що хоче бути «чистим» (івр. «зах»), суть чого – віддавати. А «ав» (грубий, товстий) – так називається бажання отримувати. І через те, що людина хоче прийти до властивості милосердя, вона удостоюється, що келім отримання зникають, тобто вже не панують. А панує властивість милосердя, яка називається «віддачею» і «категорією захар». Це і зветься «і народить сина», коли дитина народилася завдяки «жіночому заплідненню», тобто похованням бажання отримувати в землі, і це означає, що бажає отримувати всі свої насолоди в келім віддачі.

Тоді як «чоловік, коли запліднить першим», то початок його роботи такий, що оскільки з кореня свого створення він складається з келім віддачі, то через сполучення властивості милосердя і суду він бажає поховати келім віддачі, що звуться «захар». Тоді – «і народить некеву», і означає це, що розкривається тоді властивість суду, що  в ньому, і вона й панує, а властивість милосердя, що зветься категорією «захар», зникає, і немає в нього сил зробити щось, діючи келім віддачі.

І тоді вся його їжа це корм тваринного рівня, що міститься тільки в себелюбстві, як у худоби. Тобто, якщо людина сіє в землю келім отримання, що звуться «некева», тоді зростає з цього «людська їжа», тобто сили віддачі. А якщо ховає в землі сили віддачі, тоді «народить некеву», бо тоді вся її їжа тільки в келім отримання, що називається «і народить некеву». І з цього зрозуміємо те, що рабі Йосі відповів на запитання рабі Ахи, що Творець розрізняє між краплею захара і краплею некеви, і оскільки визначає краплю, присуджує їй, буде вона захаром чи некевою». І запитали ми, чому це хоче нас навчити.

Ось, мудреці сказали: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають». І каже Зоар: «Святою душею». Виходить, відповідно, коли жінка запліднює першою, і це означає, що початок роботи людини – «посіяти», тобто «поховати в землі свою категорію «жінка», що є її бажанням отримувати для себе. І всі думки людини тоді лише про те, як звільнитися від себелюбства, і цього вона просить у Творця. Тоді Творець бачить в цій краплі, чи належить вона до «захар», тобто людина бажає, щоб Творець дав келім віддачі, і тоді Він дає їй «чоловічу душу», тобто дає їй згори силу, що зветься «свята душа». І завдяки цьому людина може бути тим, хто віддає, якщо Творець бачить, що намір її в роботі в Торі та заповідях в тому, щоб очистити себе, бо бажає вона вийти з нечистоти себелюбства, - тоді Творець дає їй душу «захара».

А якщо Творець бачить, що крапля належить до «некеви», тобто коли «чоловік запліднює першим», тоді початок роботи людини в тому, що хоче розширити свої келім отримання. І тим, що вона включає в себе свій корінь, який зветься «сполучення властивості милосердя з судом», своїми діями людина утворює намір такий, щоб лише отримати якнайбільшу винагороду. І як написано в Зоар: «Лементують як собаки і кажуть: «Дай нам багатство цього світу і дай нам багатство світу прийдешнього».

Виходить, що все спрямування людини було тільки аби розширити свої надбання, що належать до себелюбства. Отже, через «посів», тобто коли людина закопує те, що включено в неї з властивості милосердя, і спричинює, щоб властивість милосердя, що є «категорією сили віддачі» була утаєна, - що і називається «посівом», коли утаює і вводить насіння в землю, і насіння приховане всередині, в землі, - це вказує нам, що сила віддачі прихована, а сила отримання розкрита, що і зветься «і народжує некеву».

І те, що каже рабі Йосі, що Творець розрізняє, чи крапля захар чи вона некева, навчає нас тому, що не слід людині казати: «Я так багато часу займаюся Торою та заповідями, і я дотримуюся всього «легкого як суворого», і не бачу я, щоб Творець дав мені допомогу згори, щоб була в мене можливість піднятися сходами святості». І запитує – де допомога згори, як сказали мудреці: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають»?

Щодо цього продовжує рабі Йосі й каже, що Творець розрізняє в краплі, - яка вона: якщо «захар», то чи бажаєш ти роботу віддачі, чи роботу «некеви», тобто щоби вся твоя діяльність була аби отримати винагороду, тобто ти звешся «той, хто віддає», але все це – заради отримання. Тому не може людина сказати, що Творець не чує її молитву. Бо Творець чує і знає про що вона молиться. Тобто взагалі людина не хоче закопувати в землю своє себелюбство. Якщо так, як Творець може дати те, чого вона не бажає.

І відомо, що «немає світла без клі». Бо словом «клі» називається хісарон, а «світлом» називається наповнення хісарону. І якщо немає в людини хісарону, щоб відчувала, що відсутнє в неї бажання віддачі, це й є основне в ницості людини. І через це вона віддалена від святості, і не здатна удостоїтися злиття з Творцем, і називається, що немає в неї клі для отримання наповнення. І через це каже рабі Йосі, що Творець розрізняє, яка вона, крапля, іншими словами, що саме людина бажає, щоби Творець дав їй, яку душу, - тобто світло, що облачається в клі віддачі, - чи дасть їй світло аби була в людини сила віддачі, чи щоб була сила отримання. Тому немає в неї ніяких претензій до Творця, бо Він дає людині те, чого вона бажає.

І це так, як сказали мудреці: «Чому подібне повернення до Творця? – аж поки не засвідчить про людину Той, хто знає таємне, що не повернеться вона до свого глупства більше». А це означає: те, що Творець дає людині душу захара, тобто світло, щоб мала вона силу віддачі, - у цьому видно свідоцтво Творця, - «свідчить, що не повернеться до глупства свого». Через те, що Творець дав людині душу, цим Він впевнений, що віднині й далі вона не працюватиме для себелюбства, а все заради віддачі.

І це, як сказано вище, в словах Зоар: тому, хто приходить очиститися, допомагають. І це те, що сказав рабі Йосі, - певно, що Творець розрізняє між краплею захара і краплею некеви. І оскільки вирізнив у ній, - присудив їй, чи буде захаром, чи некевою. І це називається, що Той, хто знає таємне, свідчить про людину, що не повернеться більше до глупства свого. Проте, як вона може прийти до того, що матиме бажання поховати своє себелюбство, яке ми називаємо «клі», і Творець дасть їй світло в це клі, тобто душу захара в клі, що з’явилося завдяки похованню бажання отримувати, яке зветься категорією «жінка, коли запліднить».

Адже це дуже важко людині, після того як вона створена, щоб була властивість суду відкритою, а властивість милосердя у прихованні. Бо початок створення людини, він в категорії «диким ослям людина народжуватиметься». А властивість милосердя, що в ній, вона у вигляді «чорної точки, яка не світить». Через це немає у людини ніякої потреби й хісарону щоб з’явилася в неї думка, що вона потребує келім віддачі. А весь її клопіт як забезпечити все те, чого себелюбство вимагає. І якщо Творець допоможе їй, щоб мала вона все наповнення для бажання отримувати, вона відчує себе людиною, найщасливішою в світі, - і чого ще їй бракує?

А отже, - хто той, хто може сказати, що бракує йому хісарону, що зветься бажанням віддавати? І людина чує як щось нове, коли кажуть їй, що бракує їй хісарону. Тобто, що «клі», - хісароном, - буде тепер те, чого їй не вистачає, тобто бракує їй саме хісарону, а наповненням буде те, коли в неї нарешті буде цей хісарон. Виходить, згідно з цим, що і словом «клі» і словом «світло» називатиметься хісарон.

І для того, щоб зрозуміти це, упередимо тим, що сказали мудреці, що «молитвою називається робота в серці». І чому називається молитва «роботою в серці», адже молитва, вона лише устами. І слід пояснити, що «молитвою» називається хісарон, коли людина хоче, щоб задовольнили її потребу, тобто щоб відчувала вона хісарон в тому, що немає в неї потреби щоб хотіти віддавати, а все її бажання, воно в себелюбстві. Але як людина може вимагати того, в чому не відчуває вона жодної необхідності, хоча й чує вона, як кажуть їй, що тільки цього їй не вистачає, але якщо вона не відчуває, - що їй робити, щоб відчути, що їй цього бракує?

Для цього дали нам мудреці пораду, і зветься це «молитвою», яка є «роботою в серці». Означає це: людина говорить устами, що бракує їй бажання віддачі, а серце її каже, що не вистачає їй тільки лиш задовольнити те, чого вимагає її любов до себе, і хай думає не про потреби, а про наповнення. І через це має людина велику роботу зі своїм серцем, щоб воно захотіло просити такого хісарону, який був би як усе бажання отримувати, - а воно є усією сутністю створіння. І часом серце бере гору, а часом уста перемагають. І стан такий, що тоді уста і серце її не рівні між собою, бо слід знати, що кінець кінцем саме тільки серце володарює в людині, а не уста.  

Тому сказали, що повинна людина працювати зі своїм серцем, щоб воно згодилося просити хісарон, тобто щоб Творець наповнив би її хісароном. Інакше кажучи, тут наповнення називається «хісарон». І це означає «Творець наповнить його хісарон», і сенс цього, що саме хісарон називається наповненням.

І зі сказаного зрозуміємо, що єдиною радою досягти хісарону, відчуття того, що бракує нам бажання віддавати, є тільки молитва, яка є «посередньою ланкою» між людиною і хісароном. Тобто, людина молиться Творцеві, щоби дав їй те, чого їй не бракує, - щоб цього їй бракувало. Отже, клі, що зветься «хісарон», є хісароном в плані відчуття, тобто людина не відчуває цього хісарону. А молитва - щоб Творець дав людині світло, що є наповненням для хісарону. І якщо так, бачимо тут, що наповненням є хісарон. Виходить, що не має людина ніякої іншої ради, як молитися Творцеві, щоби дав їй хісарон. І це те, що зв’язує клі зі світлом.

І про це сказав мій батько й учитель від імені адмора з Пурсова про вислів, сказаний рабі Шимоном: «Найбільше має писання поквапити людину там, де є нестача в кишені». Де «кишеня» означає клі, куди кладуть гроші. Тобто «кишеня» зветься хісароном, а «гроші» звуться наповненням хісарону. І коли немає в людини кишені, тобто хісарону, це ще гірше, ніж коли немає в неї наповнення, бо такий стан називається, що вона «втратила свідомість». Випливає з цього, що там, де не має людина відчуття хісарону в тому, що позбавлена вона клі бажання віддачі, вона має найбільше поквапити себе. І чим? – молитвою, яка є посереднім між клі та світлом, тобто між відчуттям, що бракує хісарону - і наповненням, коли є вже цей хісарон, і вона відчуває, що не може діяти заради віддачі.

А тепер з’ясуємо те, що ми запитували про тлумачення рабі Йосі щодо проблеми рабі Ахи: «Чому написано: «Жінка, коли запліднить, народить сина», - але чи не від вагітності залежить справа? - тож слід було б сказати: «Жінка, коли запліднить і завагітніє «захаром». А рабі Йосі відповів, що «Жінка, від дня, коли запліднила і зачала, до дня, коли народжує, немає в її устах іншого слова як тільки щоби дитина її була «захаром». І запитали ми, - чому це хоче нас навчити, те, що жінка говорить. І зі сказаного, згідно з тим, як ми з’ясували порядок духовної роботи, маємо пояснити вислів «жінка, коли запліднить» так, що мовиться про людину, яка поховала своє себелюбство в землю задля того, щоб виросла з цього категорія «захар», тобто щоби удостоїлася вона бажання віддачі. Отже виходить, що відразу, коли починає людина діяти, щоб досягти бажання віддачі, що і зветься «жінка, коли запліднить», відразу з самого початку роботи в цьому напрямку починає вже говорити «дай бог, щоб я народила захара».

Тобто, хоч і повинен пройти процес, коли гидиться себелюбством і відчуває міру зла, що є в любові до себе, тобто не досить того, що вирішує не йти тим курсом, до якого звична, і хоче змінити його і вийти зі звичайності, - але має також бути розкрита людині міра тієї шкоди, яку себелюбство спричинює їй. Бо лише коли вона бачить, що саме вона втрачає, тоді може бути впевненою, що не зневіриться посередині.

І це подібно тому закону, який діє, коли «ґер» приходить «легітґаєр» (долучитися до спільноти Ісраеля), і сказано так: «Навчали наші вчителі, - чужинець, який прийшов приєднатися до Ісраеля, тоді кажуть йому: «Що ти такого побачив, що прийшов долучитися до нас? Чи не знаєш ти, що Ісраель нині страждає, ми зневажені, розсіяні й розтерзані, і страждання спіткали нас (і пояснив Раші: «розсіяні, ниці та пригнічені, як перекинута посудина…»). Якщо каже: «Знаю я і не вартий я (такої долі), - відразу приймають його». А у «Великій книзі заповідей» написано: «Смисл цього – щоб не сказав потім, що якби знав я, не долучався б до Ісраеля».

Бо той, хто хоче вийти з себелюбства і почати роботу у віддачі, подібний до того, хто покинув усі стани, в яких жив, а зараз він полишає і покидає все і входить в область, в якій ніколи не був раніше. І через це він повинен пройти «зародження і місяці вагітності», аж поки буде здатен придбати нові властивості, чужі тому духу, якого набув з дня свого народження й донині. І все, що отримав від оточення, з яким він ріс і вони виховували його своїми поглядами та думками, все було на основі себелюбства. І завжди він думав дістати владу над іншими, і там, де здавалося йому, що от тут він знайде місце своєї влади, розумів, що варто докласти зусиль, оскільки це принесе задоволення його бажанню отримувати. І загал людський допомагав йому, і це зветься, що він дістав силу своїм прагненням від сили загалу. Тобто бачив, що всі йдуть цим шляхом, то само собою тіло знало, що варто докласти зусиль аби здобути місце влади або славу, або ж гроші, - все було спрямовано однією лінією, званою бажанням наповнити своє клі, що зветься себелюбством.

Тоді як тепер, коли прийшов «долучитися до Ісраеля», тобто вийти з себелюбства, виходить, що там, де думав, як командувати іншими, кажуть йому, що необхідно зараз вдаватися до всіх засобів, які в його розпорядженні, аби панувати над собою, а іншими володарювати заборонено. І замість того, що кожен день робив аналіз того, скільки заробив сьогодні, поклавши все у кошик себелюбства, кажуть йому, що тепер він має робити щодня розрахунок, скільки він має прибутку, щоб міг покласти його в кошик любові до ближнього.

І відповідно до цього слід нам пояснити те, що кажуть чужинцю, який прийшов долучитися до Ісраеля, бо вказується тут на те, що людина була донині як чужинець, так, як написано: «І змішаються з народами і вчитимуться від їхніх діянь». Тобто, як відомо те, що каже Зоар: «Бо кожна людина є маленьким окремішнім світом». Це означає, що кожна людина складається з сімдесяти народів, які відповідають «семи властивостям», і кожна з них складається з десяти, тому вони звуться «сімдесят народів». А властивість «Ісраель, що в людині», вона у вигнанні під владою народів.

Тому, коли людина приходить прийняти на себе (тягар) малхут небес і вийти з вигнання [з-проміж тих], кому вона підкорялася і до цього дня вона дослухалася до того, що вони кажуть, тобто чого вони вимагають від неї – повинна була вона задовольняти їхні бажання і думала, що так воно й має бути. Але збудилася в людини точка в серці і прийшла вона тепер діяти заради Творця. Кажуть їй, - досі чужі народи не принижували властивість Ісраель, що в тобі, а отже, ще не відчувалася протидія з боку твого тіла. Але тепер, - коли ти хочеш бути «ісраель», то в цей період, тобто коли ще не прийшла до того, щоби вийти з-під їхньої влади, - вони ганьбитимуть «ісраель», що в тобі. Бо тіло не дасть тобі працювати заради віддачі, тому важливим є спершу [з’ясувати], чи бажаєш ти прийняти на себе велику роботу.

Але потім також і «народи світу», тобто тіло, підкоряються. Однак, перед завершенням роботи людина мусить пройти місяці вагітності. І через це не повідомляють їй істинний смисл скасування себелюбства, а мусить вона дістати ці відомості потроху, що і зветься «місяцями вагітності». Тобто хоч і говорять: «Жінка, коли запліднить і народить сина», але насправді воно йде, як сказав рабі Аха, а не як люди думають, що відразу, як «запліднюють», тобто негайно ж, як вирішив поховати бажання отримувати, то прямо зараз же «і народить сина-захара». Бо від вагітності залежить справа, що означає, що хоч людина й згодилася поховати бажання отримувати, але ще не знає навіть справжнього сенсу скасування себелюбства.

Отже, істинний характер бажання отримувати людина не може відчути за раз. Адже саме поняття бажання отримувати слід налагодити й підготувати, щоб була в людини сила поступитися істинною насолодою, яка є насолодою вічною. Але ще не пройшла людина таких вправ, коли привчала б себе щоразу до ще більшого себелюбства. Тобто, коли починає вона входити в роботу віддачі, тоді з небес дають їй кожного разу все більшу насолоду, навіть в речах матеріальних, щоби призвичаїла себе до відмови від насолод, щоб не отримувати їх інакше, як заради віддачі.

І зі сказаного нам зрозуміло те, що сказали мудреці, що «грішники – здається їм зле начало як волосина, а праведникам – як висока гора». І запитували ми: хіба існує така несхожість реальності? Проте, як сказано вище, оскільки хочуть підготувати людину, щоб мала вона змогу отримувати вічні насолоди заради віддачі, тому дають їй щоразу більшу насолоду в кожній речі. Щоб це було вправами, як навчитися діяти так, щоб і користуватися своїми келім отримання, званими «бажанням отримувати», і все одно щоб була можливість отримувати насолоду заради віддачі, а інакше людина відмовляється від цієї великої насолоди.

Виходить, відповідно, що людина мусить пройти дев’ять місяців вагітності, і цим вона все більше здобуває силу, що зветься «бажанням віддавати». Так, що коли вона бачить, що є щось, що заважає бажанню віддачі, має вона силу відштовхнути цю річ, і тоді називається «і народила сина». Тобто це вже після того, як пройшов для неї процес «місяців вагітності», а не посеред роботи, коли відразу ж як увійшла в духовну роботу, негайно людина хоче побачити силу віддачі, яку досягла. А інакше вона сердиться і твердить: «Адже я вже почала роботу посіву, і де ті плоди, які я маю отримати?». Про це дає пояснення рабі Йосі, що жінка, відразу ж як зачала, до дня пологів, немає в устах її іншого слова, як тільки щоб дитина її була б «захар». І пояснення цьому таке, що хоча й не народила, але немає в неї терпіння чекати, а негайно ж хоче народити.