Матерія і форма в науці кабала

(переклад з івриту)

Наука загалом поділяється на дві частини:

перша називається пізнанням матерії;

друга називається пізнанням форми.

Це означає, що немає жодної сутності в усій дійсності, що перед нами, щоб не можна було б розпізнати в ній матерію та форму. Наприклад, стіл: є в нього матерія, тобто дерево, і є в нього форма, котра є формою стола. При цьому матерія, дерево, є носієм цієї форми, стола. Так само і щодо поняття «брехун»: присутня в ньому матерія, і це – людина. І є в нього форма, і це – брехня. При цьому матерія, котрою є людина, несе на собі цю форму, брехню, тобто того, хто звичний говорити неправду. І так це в будь-чому.

А тому також і наука, що дискутує про деталі дійсності, поділяється слідом за ними також на дві частини:

а) пізнання матерії,

б) і пізнання форми.

При цьому та частина науки, в котрій відбувається дискусія про характер видів матерії дійсності, - як про види матерії окремо, без їхньої форми, так і про види матерії разом з їхніми формами, - визначається як «пізнання матерії». І це пізнання базується на експериментальній основі, тобто на доказах і зіставленнях, взятих з практичного досвіду, коли ці практичні експерименти приймаються нею як достеменна основа для правдивих висновків.

А друга частина науки, котра розглядає лише форми, абстраговані від матеріалу, без ніякого, щонайменшого контакту з самим матеріалом, тобто вони знімають форми правди і брехні з того матеріалу, котрим є люди, - носії цих форм. І всі їхні заняття в процесі пізнання – це збагнути значення більшої чи меншої важливості й тому подібного, цих форм правди і брехні як таких, які вони є в їхній неприкритості, так, наче ніколи й не були одягнуті в якийсь матеріал, - і це те, що зветься «пізнанням форми».

І це пізнання не базується на емпіричній практичній основі, бо такі абстрактні форми не проходять процес експериментів, оскільки вони взагалі не присутні в реальній дійсності. Адже така абстрактна форма є лише плодом фантазії. Тобто, тільки уява може змалювати її, попри те, що вона не існує в реальній дійсності. І тому кожне наукове пізнання такого роду неодмінно базується лише на теоретичній основі, тобто не взяте з досвіду користування, а виключно з дослідження шляхом теоретичного дискутування.

І вся висока філософія належить до цієї категорії. А тому велика частина сучасних вчених припинили займатися нею, бо незадоволені усім цим дискурсом, вибудуваним на теоретичному фундаменті, бо на їхню думку він є основою непевною, адже лише експериментальну основу вони вважають надійною, як відомо.

І ось, наука кабала також поділяється між цими двома частинами, котрими є пізнання матерії та пізнання форми. Проте, є тут додаткова перевага над світською наукою. Бо в ній навіть частина пізнання форми вся будується на критичному підході практичного пізнання, тобто на емпіричній практичній основі.