Шістнадцятого швата (25 січня) 1959 року, Тель-Авів.
(переклад з івриту)
Вітання й усього найкращого другові моєму, любому мені, як душа моя …
Я пишу тобі те, що сказав учора, п’ятнадцятого швата.
Ось, про новий рік дерев каже Ґемара: «Який сенс того, що це - першого швата? Сказав рабі Ельазар: «Сказав рабі Ошайя: «Оскільки пройшли більшість дощів року». А в Раші: «Бо це час парування й піднімається смола в деревах, і вже з цього часу зав’язуються плоди». І написали «Тосафот», що згадане бачили, як причину також і школа Гілеля, які вважали, що п’ятнадцятого швата - це новий рік. А в Ґемарі сказали: «Це той, хто виходить у дні місяця нісана й бачить дерева, що розквітають, каже: «Благословен Той, хто нічого не убавив у Своєму світі і створив у ньому добрі створіння й добрі дерева, насолоджувати ними людей».
І маємо зрозуміти: а) що означає «не убавив у Своєму світі», коли він бачить, що дерева розцвітають, - який з цього доказ того, що «нічого не убавив у Своєму світі»? б) що означає «і створив у ньому добрі створіння» - який доказ є в тому, що створіння «добрі»? в) який зв’язок між людиною та деревом, що вони залежать одне від одного? г) чому, якщо пройшла більшість дощів, це є ознакою «нового року»?
І слід розтлумачити це за методикою духовної роботи: відомо, що «рош а-шана» (новий рік, букв. «голова року») є часом суду, коли судять світ - на добро, чи, боронь боже, на зло. Ось, рош (голова) означає корінь, а із кореня виростають гілки. І завжди гілки наслідують суть кореня, адже з кореня смоковниці не виростуть гілки фінікової пальми і тому подібне І згідно з тими «коренем» і «головою», які людина налаштовує собі на самому початку, вона так і продовжує процес свого життя. А поняття «суду», коли судять людину в «рош а-шана», мається на увазі, що людина сама є й суддею, і присяжним, і виконавцем вироку. Бо людина, вона й суддя, і позивач, і обізнаний у справі, і свідок, і це те, як сказали наші вчителі: «Існує суд унизу, - немає суду вгорі».
Ось, «дощами» звуться життєва сила й насолода, і цим дерево дає плоди, якими втішається людина. А головна робота людини, вона взимку, довгими ночами місяця тевета. А з місяця тішрея, коли святкується загальний Рош а-Шана, до місяця шват, вже проходять більшість дощових днів, тобто людина вже отримала життєву силу й насолоду від Тори та своєї духовної роботи (бо дощ приходить згори, і це вказує на те, що благо приходить з висот і проходить через дерево, і облачається в плоди). Тоді людина влаштовує собі суд, чи варто їй продовжувати весь рік в Торі та заповідях, чи (боже збав) навпаки, тобто більш варто присвятити всі думки матеріальним справам.
І цим слід пояснити наведені вище слова Раші: «Тому що пройшла більшість дощових днів, і піднімається «сараф» (смола) в деревах, і вже з цього часу зав’язуються плоди». Тобто, якщо пройшла більшість ночей в Торі та духовній роботі й піднімається смола в деревах, адже дерево, воно натякає на людину (як написано: «Бо людина – дерево польове»), і відчуває людина, що вогонь «сореф» (палить) в її серці, як написано: «Потоки іскор її – жар вогню, полум’я Творця», і тоді вона вирішує продовжувати так увесь рік. І це є поясненням слів: «…і вже з цього часу зав’язуються плоди», тобто віднині й надалі вона удостоїться благословенних плодів. Тому п’ятнадцятого швата – новий рік, оскільки тоді людина робить собі суд і судження – чи варто продовжувати в Торі та заповідях, чи ні.
А тепер зрозуміємо все сказане вище. Оскільки люди подібні деревам, як вже зазначено, тому: «Той, хто виходить в дні місяця нісана й бачить дерева, що розквітають», бо дерева вже почали демонструвати свої сили, що хочуть дати плоди на благо людини. І це й є сенс слів «добрі дерева», бо «добрим» зветься той, хто віддає, як написано: «Відчуло серце моє добру річ». І пояснює, що є добром, - Кажу я: «Дії мої – Цареві», тобто хоче всі свої діяння робити в ім’я Царя, і це зветься, що бажає тільки віддавати, а не задовольняти пристрасті свого серця.
Тому, коли бачить розквітлі дерева, тобто дерева, що дають плоди, тоді каже: «І створив у ньому добрі створіння», бо певно, що є у світі добрі люди, і вони займаються віддачею, інакше дерева не давали б своїх плодів. Як сказали наші вчителі: «Увесь цілий світ харчується завдяки Ханіні, сину Моєму». Тобто, завдяки праведнику. Бо коли є у світі люди, які займаються віддачею, завдяки цьому також і дерева приводять на світ свої плоди.
І це «Який не убавив у Своєму світі нічого», тобто попри те, що з боку природи є в нас ганебні властивості, але Творець підготував для нас, щоб ми займалися Торою та заповідями, і цим зможемо трудитися в ім’я небес, а завдяки цьому удостоїмося отримувати все благо та насолоду, що уготував для нас Творець.
Завершу свій лист словами благословення, Творець допоможе нам щоб удостоїлися ми всі повного визволення, якнайшвидше, в наші дні, амен.
Від друга твого, який бажає тобі всіх благ у матеріальному й у духовному.
Барух Шалом Алеві Ашлаґ