Пророцтво

(переклад з івриту)

(із записів)

«І було в роки війни, в дні жахливої різанини. І я молю і плачу плачем великим всю ніч. І було на світанку... І ось, люди всього світу, наче зібрані воєдино перед моєю уявою. І чоловік один ширяє між ними на чолі, меч його над головами їх, хльостає їм в голови, і голови їхні злітають увись, а трупи їхні падають в долину величезну і стають морем кісток.

І ось, голос до мене: «Я – Творець Всемогутній, який править усім цілим світом милосердям великим. Простягни руку свою і тримай меч, бо нині дав Я тоді силу та мужність». І облачив мене дух Творця, і оволодів я мечем. І відразу зник той чоловік, і вдивився я добре на місце його – і немає його. А меч – в моєму володінні, моє особисте надбання.

І промовив Творець до мене: «Руш ногами своїми, і йди собі з землі народження свого в землю жадану, землю святих праотців, і зроблю тебе там мудрецем великим і видатним, і благословляться тобою всі генії землі, бо тебе обрав я бути праведником і мудрецем в усьому цьому поколінні, щоби вилікував ти лихо людське істинним визволенням. І меч цей візьми в руку свою, і бережи його всією душею і суттю своєю, бо він є знаком між Мною і тобою, що всі ці добрі справи здійсняться тобою, бо до сього часу ще не було в Мене чоловіка такого відданого, як ти, аби передати йому цей меч. І тому зробили губителі те, що зробили, а віднині руйнівник, який побачить цей меч Мій в твоїй руці, відразу стане як ніщо й усунений буде з землі.

І сховав я обличчя своє, бо страшився глянути на Того, хто говорить до мене. А меч, якого я бачив у своїй уяві простим залізним мечем, у вигляді страшного нищителя, ось, обернувся в моєму володінні на виблискуючі літери святого імені «Творець Всемогутній», і блиск сяйва їхнього сповнював світлом і спокоєм, і тишею, і впевненістю весь цілісінький світ. І сказав я своєму серцю: «Хто б дав мені здобути для всіх поколінь світу від краплі чистоти цього меча, адже тоді знатимуть, що існує відрада Творця на землі».

І підніс я очі свої. І ось, Творець стоїть переді мною й говорить до мене: «Я – Творець, Всесильний праотців твоїх, піднеси-но очі свої з місця, де ти стоїш переді Мною, і побачиш всю дійсність, яку я утворив з нічого, вищих і нижніх разом, з зачину, з початку їхньої появи, аби проявитися в дійсності, і до всієї протяжності часу порядку їхнього розвитку, аж до приходу їхнього до кінця своєї дії, як годиться діянням рук Моїх прославлятися».

І побачив я і зрадів дуже прекрасному створінню й усьому його наповненню. І насолода, і благо, яким насолоджуються на землі всі її мешканці. І склав я подяку Творцеві.

Тоді сказав я Творцю: «Тобі служитимемо зі страхом та трепетом, і дякувати будемо імені Твоєму завжди бо від Тебе не вийде зло й добро, а лише низка приємності простелена перед нами з початку до кінця. І щасливі, хто ступають у світ Твій, який Ти уготував їм для приємності та насолоди, та всякого блага, немає ніякої спотворення та облуди в усіх діяннях Твоїх, вищих і нижніх разом».

І сповнився я мудрістю чудовою. І на всіх – мудрість Його особистого управління в її довершеності. Так я просувався та додавав мудрості щодня, багато днів, сто вісімдесят днів.

В ці дні задумав я скласти молитву до Творця, говорячи: «Ось, сповнився я мудрістю більше за всіх попередників, і немає в світі нічого, що було б незбагненим для мене. Однак слова пророків і мудреців Творця не розумію зовсім. Також більшість імен святих не зрозумів. І задумався я: «Ось, Творець обіцяв мені мудрість і знання, настільки, щоб бути прикладом між мудрецями і створіннями, а я досі ще слів їхніх не розумію».

І перш ніж закликав я, і ось, Творець перебуває наді мною, і говорить: «Отже, дивись: мудрість та осягнення твої набагато вищі ніж у всіх мудреців, які були на землі донині. І що просив ти від Мене, чого Я не дав тобі? То чому засмучувати тобі дух свій розумінням слів пророцтва, коли ти не маєш сумніву, що слова їхні сказані з осягнення, меншого за твоє, то чи захочеш, щоб Я опустив тебе з твого рівня, і тоді зможеш зрозуміти все, сказане ними так, як розуміють вони?»

І замовк я, і зрадів, запишавшись дуже, і не відповів нічого. Після цього спитав я Творця: «Адже досі не чув я нічого про існування свого тіла, і всі блага та призначення прийшли мені лише з духовного, і до нього все спрямовано. А якщо так, що буде, якщо через якусь хворобу або пошкодження тіла заплутається розум мій і згрішу перед Тобою? Чи відкинеш мене з-поперед Себе, і пропаде все це благо, або ж покараєш мене?»

І присягнувся мені Творець іменем Своїм великим і страшним, і престолом Своїм вічним, що не ослабне милість Його до мене повік. Чи якщо згрішу я, чи якщо не згрішу, милість Його і святість Його не відійдуть від мене ніколи. І почув я і зрадів дуже. (Ось, вже став ти до свого призначення, і всі злочинства твої пробачив Я і благодіяння це).

І в повноті всіх цих днів дослухався я дуже пильно до всіх призначень і обітниць, що визначені були мені з боку Творця, і не знайшов у них достатності та мови, як говорити до людей світу і привести їх до бажання Творця, яке Він мені повідомив. І не міг я стримуватись, гуляти між людьми, цілком порожніми, що лихословлять про Творця та Його створіння. А я, насичений, підношу хвалу, йду та радію, і неначе насміхаюся над цими нещасними. І торкнулося мені все це до серця. Тоді й вирішено було в серці моєму: «Хай буде, що буде, і навіть спущуся зі свого піднесеного рівня, ось, я мушу вилити молитву гарячу Творцеві, щоби дав мені осягнення і знання в словах пророцтва, мудрості та мови, аби допомогти мешканцям світу нещасним, підняти їх на рівень мудрості й насолоди, подібно мені. І при тому, що знав я давно, що не можна мені засмучувати дух свій, разом з цим не стримався я і вилив звернення та молитву дуже гарячу.

І було вранці, і підніс я очі свої, і побачив, - Той, хто сидить на небесах, сміється наді мною і над словами моїми, і говорить мені: «Що ти бачиш?» І говорю я: «Бачу, - два чоловіки борються разом. Один мудрий та вдосконалений всією могутністю, а другий – малий та нерозумний, як дитина новонароджена. І другий, нерозумний, малий та слабкий, повергає могутнього та досконалого».

І сказав мені Творець: «Цей малий великим буде».

І відкрив малий вуста, і сказав мені якісь вислови не повністю зрозумілі мені. Проте, відчув я в них всі скарби мудрості та пророцтва, прийнятні серед всіх істинних пророків, так, що зрозумів я, що відповів мені Творець і дав мені путі серед усіх пророків і мудреців Творця.

І сказав мені Творець: «Зведись на ноги свої і глянь в східну сторону, на Схід». І підніс я очі свої, і побачив, як той малий в одну мить звівся і зрівняв себе й висоту свою з рівнем великого, але поки що бракувало йому смислу та розуму, як і раніше, і зачудувався я дуже.

Після цього було слово Творця до мене, показавшись мені, говорив: «Ляж на правий бік свій». І ліг я на землю. І сказав мені: «Що ти бачиш?»

І сказав: «Бачу я народи та нації дуже численні, що підносяться й пропадають, і вид їхній як ушкодженої людини». І сказав мені Творець: «Якщо зможеш надати форму всім цим народам і вдихнути в них дух життя, тоді приведу Я тебе в землю, про яку поклявся Я праотцям твоїм віддати тобі, і все, Мною призначене, здійсниться тобою».