Лист 21

(переклад з івриту)

День шістнадцятий місяця мар-хешвана (24 жовтня) 1926 р., Лондон.

Душевному другу ... світильник його хай світить вічно.

Лист твій від тринадцятого тішрея одержав. І щодо того, що ти пишеш мені: «Знаю я великою мірою, яку не можна навіть оцінити, наскільки я потребую зовнішніх виснажень, аби виправити свою зовнішню сторону», кінець твоїх слів, - говорю я, що не потрібні тобі виснаження, і не треба тобі виправляти свою зовнішню сторону. І хто навчив тебе цій новій Торі? Не інакше, як це тому, що не злитий ти зі мною як раніше, і тому «стережеш чужі виноградники».

Знай, що не маєш ти іншого вірного друга в усьому твоєму світі. А я пораджу тобі, щоб не виправляв ти взагалі своє зовнішнє, а лише внутрішнє своє. Бо лише внутрішнє твоє має дістати виправлення. А основне, чому внутрішнє псується через численність гріхів, - це нечистота, а ознака цьому - індивідуалізм і гординя. І ця нечистота не боїться ніяких виснажень у світі.

І навпаки, вона любить їх, через те, що індивідуалізм та гординя примножуються і посилюються завдяки виснаженням. Отже, якщо ти хочеш звільнити себе від гріхів, треба тобі займатися анулюванням індивідуалізму замість виснажень. Тобто, щоб ти відчув себе, що ти найбільш ниций і гірший від усіх мешканців світу. І потрібне навчання і велике пізнання, для того, щоб зрозуміти це. І щоразу людина має випробувати себе, чи не дурить і не обманює вона себе, і корисно також принижувати себе, на практиці, перед своїм ближнім.

Щоправда, треба стерегтися, щоб не зневажити себе інакше, як перед людьми підготовленими, і тому, якщо захочеш займатися цим практично, зможеш анулювати себе перед нашими товаришами, а не перед сторонніми, боронь Боже. Але мусить людина знати напевне, що вона найгірша і найнижча з усіх людей у світі, бо так воно й є насправді.

І це моя порада, чиста та легка вона, і навіть слабка людина зможе виконати її на повну силу. Бо вона не знесилює тіло, і вона є повним очищенням. І хоча й не говорив я про це з тобою, то це тому, що ти не так вже й потребував її. Адже оскільки ти злитий зі мною, і були ми в одному місці, то потроху, само собою, усвідомив би свою низькість, без будь-яких навчань та дій. Але зовсім інша справа нині, коли ти не разом зі мною в одному місці, то ти мусиш займатися скасуванням індивідуалізму способом, згаданим вище.

А головне примножувати молитву і зміцнювати впевненість, що вдасться Творцю удостоїти тебе повним поверненням. І знати, як приліпитися до Нього в єдиному зв’язку навіки. Бо це є основним, і цим відрізняється робітник Творця від того, хто не є Його робітником. І «не мовчи ти і не давай мовчати Йому». Настільки, що пробачить всі твої гріхи та злочини, і наблизить тебе до Себе назавжди і на віки вічні.

І треба, щоб ти приліпився до мене так, щоби простір не розділяв нас, адже сказали мудреці: «Приліпися до помазаного єлеєм і сам станеш помазаним». І це є великим принципом дій при навчанні, за Бааль Шем Товом, – входити в зівуґ з праведниками. І дай Бог, щоб ти помудрішав зрозуміти це. І повір мені, що з мого боку немає жодної перешкоди чи труднощів, і якби я знав, що в моїх можливостях зробити вам більше блага, перебуваючи з вами в Землі Ісраеля, зрозуміло, що не залишив би я вас. Бо насправді й те, що я поїхав від вас, було саме для вашої користі.

Єгуда Лейб, син вчителя і рава мого, Сімхи Ашлаґа