1. Рабаш, Лист 52 (переклад з івриту)
Ось, свято Шавуот наближається і приходить, і воно є часом дарування Тори нашої. Відомо, що Шавуот є категорією малхут у світах і серця в людині. Як пояснював мій батько і вчитель, про «освячує сьомий», що «сьомий» (івр. “швії”) походить від «що в мені він» (івр. “ше бі гу”).
І має він на увазі, що Творець, хай буде благословен, одягається в серце людини, і час, коли можемо пояснити це як таке, що Тора одягається в душу людини, тому називається «Шавуот», - і називається «Дарування Тори», тобто що Тора одягається тоді в серце кожного із загалу Ісраеля.
2. Рабаш, Лист 52 (переклад з івриту)
В час «лічення» від Песах до Шавуот – це категорія очищення келім, що є категорією чистоти «бе ліба ве моха» - в серці й у розумі. А коли келім закінчуються, удостоюємось тоді категорії Тори.
Тому перед Песахом була підготовка в очищенні келім в категорії віри, що називається категорією «заповідь», і завдяки виходу з Єгипта удостоїлись категорії віри, за принципом «Я Творець Всесильний твій, який вивів тебе з країни єгипетської». А після Песаху починається робота в категорії підготовки до отримання Тори. А в час, коли Тора одягається в душу людини, тоді називається Шавуот часом дарування Тори нашої.
3. «Маор ве-Шемеш», глава Емор
Дні відліку (омера) вказують на єдність, як сказано в святих книгах. У дні відліку омера людина повинна виправити цю міру єдності, і завдяки цьому удостоїться осягнення Тори у свято Шавуот, як сказано: "і рушили вони з Рефідім, і прийшли в пустелю Синай, і встали там Ісраель проти гори". Головне, від чого все залежить, - це любов і братерство серед синів Ісраель (як сказали мудреці, що від заповіді полюбити ближнього, як себе залежить вся Тора), коли є мир серед Ісраель, Шхіна присутня між ними
4. Маор ве-Шемеш. Приховані вказівки Шавуот
Під час дарування Тори, коли стали одним серцем у любові та братерстві, як пояснив Раші, бо удостоїлися отримання Тори та розкриття Його Шхіни перед ними.
І про це сказано: «І рушили вони з Рефідіму», де Рефідім – це букви відокремлені, – натякає на те, що рушили від байдужості та роз'єднаності, і з'єдналися разом у любові служити Творцеві, і тому Творець дав Тору.
5. Рабаш, Лист 59 (переклад з івриту)
Ми лічимо 49 днів до отримання Тори. Бо «омер», сніп, він з ячменю (івр. «сеурім»).
А це мається на увазі, - те, що він з «сеурім» (або «шеурім»), що цим оцінює (івр. «мешаер») в серці велич Творця, як пояснює Зоар про вираз «Відомий в воротах (івр. «ба-шеарім») чоловік її», говорить Зоар: «Кожний відповідно до того, як оцінює в серці», - в тій самій мірі перебуває на ньому світло Творця. І це називається категорією віри. А коли людина заслуговує віри в Творця, тоді називається категорією «худобина». І це зміст того, що «омер», сніп, був з ячменя, а це – пожива худоби, і означає, що поки не заслужив «думки Тори». Але в Шавуот, коли заслуговують отримання Тори, тоді дістають «думку Тори», тому приносять тоді (в Храмі) підношення пшеничне, бо це вже їжа людини, котра є категорією «медабер» - той, хто мовить.
6. Рабаш. Стаття 16 (1986) "Бо Яакова обрав Собі Творець"
Як сказано: "Розташувався там Ісраель станом навпроти гори". А мудреці пояснили: "як одна людина з єдиним серцем", тому що кожен з народу повністю відмовився від себелюбства і тим самим згуртувалися докупи всі індивідууми в народі, ставши як одне серце і як одна людина. І лише тоді стали придатними для отримання Тори».
Звідси ми бачимо: Творець зробив так, щоб народ Ісраеля досяг досконалості, давши їм сили всім перебувати в подобі властивостей – в прагненні зробити задоволення своєму Творцеві.
7. Рабаш. Стаття 16 (1986) "Бо Яакова обрав Собі Творець"
«Розташувався там Ісраель станом навпроти гори». А Раші пояснив: "як одна людина з єдиним серцем". Тому і сказано «розташувався» – в однині. Однак усі інші зупинки супроводжувалися невдоволенням і розбратом, і тому сказано про них «розташувалися» – у множині. Отже, під «єдиним» мається на увазі подібність властивостей.
Звідси слід пояснити, що хоча Творець зробив народ Ісраеля у вигляді багатьох, про що сказано: «як їхні обличчя не схожі одне на одного, так і судження їхні не схожі одне на одного», все одно Він зробив їх єдиним народом у світі. І це велике відкриття: хоча є народом, тобто багатьма, у них все ж таки є єдина форма - завдяки подобі властивостей.
8. Рабаш. Лист 42 (переклад з івриту)
Як написано: «І розташувався народ [проти гори] як одна людина з одним серцем», що означає, що у всіх була одна мета, і це – на користь Творця. Виходить…
І потрібно зрозуміти, як може бути як одна людина з одним серцем, адже відомо, що сказали мудреці: «Як обличчя їхні не схожі одне з іншим, так і думки їхні не подібні одна одній» - то як може бути як одна людина з одним серцем?
Відповідь: якщо ми говоримо, що кожен дбає про свою нужду, виходить, що неможливо бути як одна людина, адже вони не подібні одна одній. Однак якщо всі скасували свої власні володіння, і всі піклувалися тільки про користь Творця, то тоді вже немає у них приватних думок, бо все приватне скасувалося, і всі вони увійшли у володіння Єдиного.
9. "Зоар для всіх", глава “Кдошим”, стаття "Не можна дивитися на місце, огидне Творцеві", п. 80
З дня перебування Ісраеля в світі, вони не перебували перед Творцем в єдиному серці і в єдиному бажанні так, як в той день, коли стояли вони на горі Синай.
10. Рабаш. Лист 34 (переклад з івриту)
І утворять всі єдиний союз…», - тоді буде набагато легше «…виконувати Твоє бажання зі щирим серцем».
Бо в час, коли не існує єдиного союзу, тоді важко працювати зі щирим серцем, адже частина серця залишається для власної користі, а не на користь Творцю. Як наведено в Мідраші Танхума: «Ви стоїте цього дня…» - як день світить двічі і тьмариться двічі, так і ви, коли для вас темрява – в майбутньому світитиме вам вічне світло. Як сказано: «І буде тобі Творець світлом вічності». Коли? Тоді, коли будете всі єдиним союзом, як сказано: «живі ви всі сьогодні».
11. Рабаш. Лист 34 (переклад з івриту)
Як ведеться в світі, що коли бере людина зв’язку стебел, - чи зможе переламати їх враз? А якщо брати їх по одному, - навіть дитина ламає їх. І також бачимо, що Ісраель не звільнюються, аж поки не стануть всі єдиним союзом, як сказано: «У ті дні, й у той час, - слово Творця, - прийдуть сини Ісраеля, вони і сини Єгуди разом, і т.д. Коли вони з’єднані, - зустрічають Шхіну».
Навів я слова Мідраша, щоб ви не думали, що поняття «група», що є товариською любов’ю, - це поняття з хасидизму. Бо це твердження мудреців, котрі бачили, наскільки нагальним є єднання сердець, щоб стали єдиною групою для зустрічі Шхіни.
12. Рабаш. Стаття 18 (1987) Що таке підготовка до отримання Тори – 1 (переклад з івриту)
Про народ написано: «І стали при підніжжі гори».
І потрібно зрозуміти, що таке «гора». Так от, «гора» (ар), це від слова «сумніви» (ірурім), і це – розум людини, а те, що в розумі, називається «потенціальним», і може потім розповсюдитися в реальній дії. І згідно з цим можна пояснити «І спустився Творець на гору Синай, на верхів'я гори», що це – думка і розум людини, тобто, що Творець повідомив усьому народові, щоби знали, що начало, що в серці людини є злим з самої юності її, а після того, як Творець повідомив їм «потенціально», тобто на верхів’ї гори, потім те, що було в потенціалі, реалізується в дії.
І через це з’явилося в народі відчуття, фактично, і всі відчули зараз потребу в Торі, як сказано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». І сказали тоді, що через реальне відчуття, вони вимушені отримати Тору, тобто немає вибору, бо бачили що коли отримають Тору, буде їм добро та насолода, «а якщо ні – тут будуть ваші могили». Іншими словами, якщо ми залишимося в стані, в котрому ми перебуваємо, життя наше буде не життям, а буде воно нашою могилою.
13. Бааль Сулам. Шаматі. 53. "Обмеження" (переклад з івриту)
Як написано: «І постали під горою» (гора (івр. «гар») означає сумніви (івр. «гіргурім»), тобто Моше привів їх до краю думки і розуміння й розуму, і немає ступеня нижчого за це.
І тільки коли погодилися з цим станом, продовжувати йти в ньому без ніяких хитань та вагання, а залишатися в цьому стані ніби це для них найбільший ґадлут, і проявити при цьому радість, - це є смислом: «Працюйте на Творця в радості». Адже під час ґадлуту не можна сказати, що дана їм робота, і щоб була вона в радості, бо в великому стані радість з’являється сама собою. А саме для стану катнуту дана їм «робота радості». І тоді, в час катнуту, хай радіють, попри те, що відчувають свою малість. І це є великою роботою. Називається це «основним в утворенні ступеня», і є категорією катнуту. І стан цей має бути постійним. А ґадлут є лише доповненням. І прагнути необхідно основного, а не додаткового.
14. Бааль Сулам. Шаматі. 199. "У кожної людини з Ісраеля" (переклад з івриту)
У кожного з Ісраеля є внутрішня точка в серці, яка є категорією простої віри. І вона – зі спадщини праотців наших, що стояли на горі Синай. Лиш тільки покривають її багато кліпот, які є різноманітними облаченнями «ло лішма». І необхідно видалити всі кліпот. Тоді основою людини буде називатися те, що вона перебуває лиш тільки у вірі, без ніяких підтримок і допомоги зі сторони.
15. Бааль Сулам, “Порука”, п.17 (переклад з івриту)
І це є порукою, коли весь Ісраель стали поручителями один за одного, бо не була дана їм Тора до того, як було запитано в кожного з Ісраеля, чи згоден він прийняти на себе заповідь любові до ближнього в мірі написаного: «Полюби ближнього свого як самого себе», повністю (як пояснено в пунктах 2 і 3 статті «Дарування Тори»). Тобто кожний з Ісраеля прийме на себе [обов’язок] дбати про кожного в народі та працювати, аби вдовольнити його потреби, не менше, ніж вкарбовано в людині дбати про власні нужди.
16. Бааль Сулам, “Порука”, п.17 (переклад з івриту)
І оскільки весь народ згодився одностайно і сказали: «Зробимо і почуємо», то кожен з Ісраеля зробився поручителем, щоб не бракувало будь-чого жодній людині з народу, бо тільки в такому разі робляться гідні отримання Тори, і не інакше. Тому що в цій загальній поруці звільняється кожен індивідуум в народі від усіх турбот своїх про власне тіло, і може виконувати заповідь «Полюби ближнього свого як самого себе» в повній мірі, і дати все, що є в нього, кожному, хто потребує, адже більше не турбується за існування власного тіла, бо знає і впевнений він, що навколо нього шістсот тисяч вірних, які люблять його, стоять напоготові аби подбати про нього (як пояснено в пункті 16 «Дарування Тори»).
17. "Збірка законів". Хошен а-мішпат. Закони поруки.
Тору і заповіді можна виконувати тільки на основі поруки, коли кожен стає поручителем за свого товариша. Адже головне у виконанні Тори, тобто властивості бажання, досягається об'єднанням. І тому той, хто бажає прийняти на себе ярмо Тори і заповідей, [...] повинен включитися в спільноту Ісраеля у великій єдності. І тому під час здобуття Тори вони, без сумніву, одразу стали поручителями один за одного, адже коли хочуть здобути Тору, вони негайно ж мають взаємовиключитися разом як один, щоб включитися в бажання, і тоді, без сумніву, кожен є поручителем за іншого, адже всі вони важливі як один.
18. Бааль Сулам. “Дарування Тори” п.16 (переклад з івриту)
Коли шістсот тисяч чоловік відходять від усіх своїх занять заради власних потреб, і немає в них іншого заняття в житті як тільки постійно стояти на сторожі, щоби не бракувало нічого, що потрібно їхнім ближнім, і не тільки це, але що будуть займатися цим з величезною любов’ю всім серцем своїм і душею, в повному сенсі заповіді «полюби ближнього свого, як самого себе», тоді ясно, без жодного сумніву, що зникне всяка потреба в кожної людини в народі турбуватися про власне існування. І робиться він через це повністю вільним від того, щоб берегти своє існування, і може з легкістю виконувати заповідь любові до ближнього, як до самого себе.
Адже, як може здолати його тривога про власне існування в той час, коли шість сотень тисяч вірних, які люблять його, твердо стоять на сторожі з величезною пильністю, щоби не бракувало йому нічого з його потреб.
І тому, після того, як всі люди в народі згодились на це, відразу дана була їм Тора, бо тепер вони зробилися здатними дотримуватись її.
19. Бааль Сулам, “Порука”, п.1 (переклад з івриту)
Всі Ісраель є поручителями один за одного, як з боку виконання, так і з боку заперечення, бо з боку виконання, тобто, якщо дотримуються поруки, так, що кожний дбає і постачає все, чого бракує ближньому його, то виходить, що можуть виконувати Тору та заповіді досконало, тобто приносити задоволення Творцю (як згадано в пункті 13 «Дарування Тори»). І також з боку заперечення, тобто якщо частина народу не хочуть дотримуватись поруки, а хочуть бути зануреними в себелюбство, отже, вони призводять до того, що решта народу залишиться зануреною в нечистоті своїй і ницості, не знаходячи жодної можливості вибратися зі стану своєї нечистоти, як пояснено.
20. Бааль Сулам, “Порука”, п.18 (переклад з івриту)
Пояснив тана справу поруки на прикладі двох, які пливли в кораблі. І почав один свердлити під собою і робити отвір в кораблі, сказав йому товариш його: «Чому ти свердлиш?» Сказав йому той: «Яке тобі діло, чи не під собою я свердлю? Не під тобою ж». Сказав йому: «Дурню! Адже обидва ми пропадемо разом з кораблем».
21. Бааль Сулам, “Порука”, п.17 (переклад з івриту)
Після отримання Тори, якщо зрадить меншість в Ісраелі, і повернеться до нечистоти себелюбства, не зважаючи на ближніх своїх, отже, та міра необхідного, що була передана в руки тих нечисленних, обтяжує тепер кожного з Ісраеля, щоб турбувався про це сам, бо ті нечисленні не пожаліють його абсолютно, і, природно, неможливим стане для всього Ісраеля виконання заповіді любові до ближнього, як сказано вище. Так що ті порушники спричиняють тим, хто дотримується Тори, що залишаться вони в нечистоті і себелюбстві, бо не зможуть займатися заповіддю «Полюби ближнього свого як самого себе» і вдосконалюватися в любові до ближнього без їхньої допомоги, як сказано.
22. "Ноам Елімелех". Збірка Троянди.
Людина завжди повинна молитися за товариша, адже заради себе вона не може особливо нічого зробити, тому що не може в'язень визволити себе із в'язниці. Але для товариша вона швидко отримує відповідь. І кожен повинен молитися за товариша. І виходить, що кожен працює для іншого, поки всі вони не отримають відповіді. І про це сказано, що Ісраель поручителі один за одного, що означає пом'якшення (досл. - підсолодження), тому що пом'якшують один заради іншого в своїх молитвах, коли моляться кожен за товариша, і тому отримують відповідь. А головна молитва - в думці, оскільки в думці може бути з легкістю прийнята молитва.
23. "Прі Ец Хаїм". Ворота каяття, частина 8
Потрібно говорити у множині: «Ми грішили і т.д.», а не я грішив. І сенс у тому, що весь Ісраель – це єдине ціле, і кожен із Ісраеля – це один окремий орган, адже це порука, коли людина відповідальна за товариша, якщо той згрішить. Тому незважаючи на те, що немає в ньому цього гріха, все-таки йому необхідно зізнатися в ньому, оскільки якщо його товариш скоїв злочин, це ніби він сам скоїв його. Тому йдеться у множині. І навіть якщо людина сповідається у своєму домі, – одна, що вона згрішила, вважається, ніби ми зробили це – я і він згрішили разом з боку поруки душ.
24. Рабаш. 942. "Щодо того, що мозок панує над серцем" (переклад з івриту)
Як сказали при даруванні Тори, «зробимо і почуємо».
Тобто спочатку зробимо без втручання розуму, а потім удостоїмося категорії «слух», коли зможемо почути те, що ми робимо, воно є добром для нас. Але ж, коли бажаємо спершу зрозуміти, що дійсно варто нам «робити», - приносити задоволення Творцеві, а потім вже діяти, - ніколи не прийдемо до цього.
25. Рабаш. Стаття 11 (1990) "Що означає в духовній роботі, що ханукальний свічник ставиться ліворуч від входу"
Нам дана робота в Торі і заповідях у властивості "зробимо і почуємо". Тобто завдяки тому, що ми зробимо і виконаємо Тору і заповіді щодо дії, ми удостоїмося також прийти до властивості "почуємо".
Іншими словами, людина повинна виконувати Тору і заповіді, нехай навіть з примусу. Не потрібно чекати, коли у неї з'явиться бажання дотримуватися Тори і заповідей, - тоді вона буде виконувати. Швидше, людина повинна подолати [себе] і дотримуватися тільки в дії, але діяння згодом принесе їй властивість слухання, тобто потім вона почує про важливість, що міститься в Торі та заповідях. Тобто вона удостоїться блага і насолоди, укладених у Торі та заповідях. І тому сказали Ісраель: "Зробимо і почуємо".
26. Бааль Сулам. "Порука", п. 19 (переклад з івриту)
І як сказали кабалісти, праотці виконували всю Тору ще до того, як була дана, це означає, бо через велич душ їхніх мали вони можливість осягнути і прийти всіма шляхами Творця до міри духовності Тори, котра витікає зі злиття з Творцем, без передування сходів практичних дій що в Торі, бо не мали вони ніякої можливості виконувати їх [...]
Тож безсумнівно, і чистота тілесна, а також і духовна високість святих праотців наших мали дуже сильний вплив на синів і синів цих синів, і чистота ця їхня допомогла тому поколінню, коли кожний з народу прийняв на себе цю піднесену роботу, і кожний сказав без вагань: «Зробимо і почуємо». І з цієї причини обрані були ми, через необхідність, з усіх народів, стати народом-засобом.
27. Рабаш. 294. "Зробимо й почуємо - 1" (переклад з івриту)
Коли людина приймає на себе категорію дії, виходить, що вже не переймається собою, бо приймає на себе те, що кажуть їй робити. І тоді не існує для неї хабара, котрий засліпив би її.
Тому може прийти до категорії «почуємо», тобто коли почує, що правда за Тим, хто заповідує. І це зветься «почуємо», тобто розуміє Його. Адже «слух» зветься категорією розуміння, розумом і відчуттям. Бо саме через те, що не звертає уваги на саму себе, тому вона може зрозуміти, що правда те, що Той, хто дає команди, наказує їй зробити.
Але ж перш ніж приймає на себе «зробимо», а отже, поки що отримує хабар, то й думає тоді так, що «Командир» не до ладу щось каже. І це – «зробимо», а потім – «почуємо».
28. Рабаш. 821. "Зробимо та почуємо - 2" (переклад з івриту)
Питання скасування означає «зробимо», а не «почуємо». Оскільки «почуємо» стосується розуміння, а «зробимо» - це тільки на рівні сили без розуму. І це означає «зробимо та почуємо». Тобто якщо у нього є сили зробити, то зможе почути, тому що його основою є віра, а не розум.
29. Рабаш. 940. "Точка в серці" (переклад з івриту)
це - феномен «зробимо і почуємо», бо діянням нашим заслужимо категорії «слух», як написано: «І весь народ бачить голоси», тобто чули голос Творця.
А «бачення» зветься категорією чуттєвого бачення, котре є відчуттям в серці, коли кожний при горі Синай, відчув у серці своєму, що голос Творця говорить до нього, і не було в них жодних сумнівів щодо цього. Це і зветься «бачення». Подібно до того, як коли людина бачить якусь річ, вона не має сумніву, але ж коли вона чує, може бути що почула не дуже добре. Тому не покладаються при свідченні на почуте, а тільки на бачене.
Тому при даруванні Тори, коли не було в них жодного сумніву, що це – голос Творця, називається це – «бачення».
30. Рабаш. Лист 18 (переклад з івриту)
В час, коли чують голос Творця, що говорить до серця, як «Хто приходить очиститися, допомагають йому». І пояснює святий Зоар, що допомагають йому святою душею, тобто, серце чує голос Творця, тоді одержує владу над усіма бажаннями саме голос святості, тобто бажання віддачі. І, само собою, не повернеться вже до свого глупства, тобто, не згрішить знову, оскільки всі бажання отримувати підкорилися бажанню віддачі.
І тоді розкривається серцю вся приємність блага, і тоді вже є місце в серці, щоб перебувала там Шхіна. І розкоші, і солодкість, і приємність, і дружність розповсюджуються і сповнюють усі органи людини. І це саме тоді, коли чують голос Творця, - тоді тіло підкоряється і підневолює себе святості.
31. Рабаш. Стаття 29 (1989) "Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2" (переклад з івриту)
Для того, щоб отримати Тору, людина має підготувати себе, щоб була в неї потреба, котра називається «клі», щоб Тора наповнила б це клі. І таке ведеться саме в час, коли людина бажає працювати «заради небес», бо тоді є в неї опір з боку тіла, котре кричить: «Що це за робота у вас така?» І людина вірить вірою мудреців, які сказали, що тільки Тора може вивести людину з-під влади злого начала. І це можна сказати тільки про тих, хто хоче бути категорією «Ісраель», як сказано вище, що це – «яшар-кель», - «прямо до Творця». І вони бачать що зле начало не дає їм вийти з-під його влади, тоді є в них потреба в отриманні Тори, аби світло Тори повернуло б їх до добра.
32. Рабаш. Стаття 21 (1988) "Що означає, що Тора була дана з темряви, у духовній роботі" (переклад з івриту)
Тора дана саме тому, в кого є відчуття нестачі, хісарон. І хісарон цей зветься «темрявою». І це те, що написано: «Тора дана із темряви». Тобто що той, хто відчуває темряву в житті своєму через те, що не має келім віддачі, той є придатним для отримання Тори, щоб завдяки Торі, «світло, що в ній, повертає до добра», він здобуде келім віддачі, і ними буде підготовлений до отримання добра та насолоди.
33. Рабаш. Стаття 21 (1988) "Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви" (переклад з івриту)
Виходить, що Тора дана саме тим, хто перебуває в стані, коли відчуває, що бажання отримувати панує над ними. І вони волають із темряви, що потрібна їм Тора, щоб витягла б їх з пітьми, котрою є влада келім отримання, на які було скорочення та приховання, щоби не сяяло в цьому місці жодне світло, і це місце є чинником і потребою отримання Тори.
31. Рабаш. Стаття 21 (1988) "Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви" (переклад з івриту)
Сказали кабалісти: «Тора існує лиш тільки в тому, хто вмертвляє себе над нею». І треба зрозуміти слово «існує», що нам воно повідомляє. Треба пояснити це в такий спосіб, як сказали кабалісти: «Сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Тобто що Тора буде категорією «приправи». В кому це існуватиме? Бо ж «немає світла без клі, немає наповнення без хісарону».
Тому сказали, - ті люди, які хочуть умертвити свою сутність, тобто хочуть умертвити бажання отримувати заради себе, а бажають все робити «заради небес», і вони бачать, що не можуть зробити це своїми власними силами, - їм сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу».
35. Рабаш. Лист 42 (переклад з івриту)
«Думка обивателів протилежна думці Тори». Адже думка Тори - це скасування [осібного] права, як сказали мудреці: «Людина, якщо помре в наметі…» - Тора існує лише в тому, хто умертвляє себе заради неї», тобто, вмертвляє себе, що означає власну користь, і все що робить - все тільки заради небес.
І це називається підготовкою до отримання Тори.
36. Рабаш. 943. "Три аспекти Тори" (переклад з івриту)
Існують три аспекти Тори:
а) коли зветься «тушія», бо послаблює (матешет) силу людини;
б) коли зветься «Тора-приправа»;
в) світло Тори.
Два перших аспекти є категоріями підготовки до отримання Тори. І тільки третій зветься категорією Тори, бо він є сутністю, тобто в плані «насолодити Його створіння». А два перших є категорією виправлення створіння.
37. Бааль Сулам. Шаматі. 66. "Поняття дарування Тори - 1" (переклад з івриту)
Поняття дарування Тори, що було при горі Синай. Це не означає, що тоді дарована була Тора один раз, а потім припинилося дарування, бо немає зникнення в духовному, адже духовне є вічним, таким, що не припиняється. Лиш тому, що ми не підготовлені отримати Тору від Того, Хто дарує, ми говоримо, що припинення - з боку Вищого.
Проте тоді, при горі Синай, була спільнота Ісраелю готова до отримання Тори, як написано: "І отаборився народ під горою, як одна людина з одним серцем". І була тоді підготовка з боку загалу, адже був у них лише один намір, і це – єдина думка про отримання Тори. Але з боку Того, Хто дає немає змін, і Він дає завжди, як написано від імені Бааль Шем Това, що людина повинна щодня слухати десять заповідей на горі Синай.
38. Бааль Сулам. Шаматі. 66. "Поняття дарування Тори - 1" (переклад з івриту)
Якщо людина поки що не заслужила отримання Тори, то вона сподівається, що удостоїться наступного року. Але після того, як людина заслужила довершеності в лішма, тоді вже немає їй що робити в цьому світі, позаяк виправила все, щоб стосувалося досконалості лішма.
І тому кожного року є час прийняття Тори, через те, що час цей придатний до пробудження знизу. Тоді пробуджується той час, коли було розкрито нижнім світло дарування Тори. Тому є пробудження згори, що дає силу нижнім, аби змогли робити дії підготовки до отримання Тори, як і тоді були готові до отримання Тори.
39. Рабаш. 468. " У цей день Творець твій заповідає тобі" (переклад з івриту)
«У цей день Творець твій, Господь, заповів виконувати всі ці статути й закони, пильнувати та робити їх всім серцем своїм і всією душею своєю».
І пояснив Раші: кожен день нехай буде в очах твоїх новим, немов у цей день вони були заповідані тобі.
Слід зрозуміти, як людина може зробити так, щоб кожен день був новим, ніби в цей день було заповідано їй? Адже вона вже поклялася біля гори Синай. Щоб зрозуміти це, спершу потрібно зрозуміти правило про те, що будь-яка річ оцінюється за величиною заповіді. Тобто який ступінь важливості того, Хто дає Тору, така й важливість Тори.
Тому кожен день, коли людина приймає на себе тягар царства небес, згідно з вірою в Творця, так само зростає й важливість Тори. Тому наскільки людина осягає велич Творця, настільки й Тора оновлюється для неї. Таким чином, кожен раз у неї нова Тора, тобто кожен раз у неї інший Дарувальник.
І, саме собою, Тора, яка походить від Творця, виявляється новою.
40. Рабаш. 895. "Ханука" (переклад з івриту)
Ось, в «Даруванні Тори» (п.20) наводить там: «І будете мені сґулою з усіх народів, бо Моя вся земля». І запитує, як стосується сґула до «бо Моя вся земля». І пояснює там, що “ви будете мені сґулою, і завдяки вам пройдуть іскри освітлення й очищення тіла до всіх народів”, бо під сґулою мається на увазі бажання віддавати.