1. Рабаш. Лист 76
(переклад з івриту)
Ось, відомо, що «сповнена вся земля славою Його», і так має кожна людина вірити, як написано: «Небеса й землю Я наповнюю». Проте, Творець утворив приховання, щоби не могли бачити цього, з тієї причини, щоб була можливість вибору, і тоді є місце для віри, - вірити, що Творець «наповнює всі світи і спричинює всі світи». А коли людина займається Торою та заповідями, і виконує заповідь вибору, тоді розкриває Творець себе людині, і тоді бачить вона, що Творець панує над світом.
Виходить, що тоді людина утворює собі Царя, щоб володів нею, тобто людина відчуває Творця таким, що Він володарює над усім світом, і це називається, що людина робить Творця царем над собою. Бо весь час, коли людина не приходить до такого відчуття, стан такий, що царювання Творця приховане. І це те, що ми говоримо: «В той день буде Творець один і ім’я Його одне». Тобто, що розкриється слава царства Його над нами.
2. Рабаш. Стаття 32 (1989) "Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами"
…якби була відкритою для нас слава малхут, тоді не було б нам можливості зробити вибір, все увійшло б в келім отримання, і не було б жодної можливості вийти з-під влади бажання отримувати для себе. Але ж коли є приховання щодо малхут небес, і повинні прийняти тягар малхут небес вище знання, тоді вкорінюється в людині, що існує заборона отримання вищого блага в келім отримання. Тому людина починає працювати не задля отримання винагороди, а з причини слави Царя. Тому вона просить у Творця, щоб не приховував себе від нижніх, а щоби «розкрив славу царства (івр. «малхут») Твого над нами», для того, щоб мали ми сили анулювати себе, щоб змогли працювати тільки з причини слави Царя.
3. Рабаш. Стаття 34 (1985) "І благав я Творця про милість"
(переклад з івриту)
…при кожній заповіді слід додавати намір, що бажає людина цим підняти Шхіну з праху. Тобто при кожній дії в заповіді хай має намір, що завдяки цьому зросте слава Шхіни. І це як ми кажемо в молитві: «Батьку наш, Царю наш, розкрий славу царства Твого над нами», і означає це, що малхут (букв. «царство») небес не буде для нас подібна праху, а буде уславленою.
Виходить, що цей вид людей, котрі вимагають від Творця, щоб розкрив їм славу Свого царства, немає їм до Творця нічого, бо вони не вимагають від Нього нічого повертати. А бажають тільки служити Цареві й приносити Йому задоволення. І вони просять у Творця, щоби розкрив їм славу «малхут небес» (владу властивості віддачі).
4. Рабаш. Стаття 32 (1989) "Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами"
…нижнім слід прийняти на себе малхут небес, а це означає, що треба підняти малхут, яка лежить у праху. І сказати, що вона не є станом ницості і кинута в прах, а місце її – на небесах (властивість віддачі). І це зветься «малхут небес», і означає, що піднімають її з праху і повертають на її місце, що є вшанованим її місцем, тобто на небеса. І тоді малхут називається «уста». І це те, що сказано: «Дайте славу Творцю Всесильному вашому, бо «уста» – це слава, адже немає іншої шани у вищого Царя, крім як коли Ісраель виправляють цю «славу», малхут, і віддають її «Царю слави».
5. Рабаш. Стаття 32 (1989) "Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами"
…якби була відкритою слава небес, тоді тіло анулювалося б як свічка перед смолоскипом. І це те, що ми говоримо в молитві Мусаф: «І через гріхи наші вигнані ми з країни нашої і віддалені від землі нашої». Це означає, що через гріхи, звані «келім отримання», «віддалені ми від землі (івр. «адама») нашої». «Адама» - походить від «едаме ле-ельйон» (уподібнюся вищому), тобто подібний Вищому, коли й нижній бажає бути в стані бажання віддачі, як і вищий. І віддалилася від цього людина, тому що хоче бути виключно отримувачем для себе. І тому ми просимо Творця і кажемо: «Батьку наш, Царю наш, розкрий славу царства Твого над нами скоріше». Тобто тим, що Творець розкриє нам Свою славу, отже, коли підніме Шхіну з праху, і коли малхут буде уславленою, тоді буде нам можливість анулювати наше бажання отримувати завдяки правилу «малий анулює себе перед великим».
6. Рабаш. Стаття 4 (1991) "Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв"
(переклад з івриту)
Тоді, коли людина не потребує відчуття величі Творця, а працює в ім’я небес без жодних умов, тоді вона удостоюється величі Творця і шани Творця. І тоді реалізується «Той, хто тікає від шаноби та величі, шаноба женеться за ним і хоче приліпитися до нього», тому що вже є в людини тотожність властивостей, тобто вона хоче діяти заради віддачі.
7. Рабаш. 373. "І побачив він, що не долає його"
(переклад з івриту)
Коли людина виконує якусь дію, і не бачить, щоб з цього була якась користь для неї, а треба робити це заради віддачі, тоді вона відчуває себе в стані ницості, і не має ніякої життєвої сили від роботи, бо не бачить жодної користі для себе.
Тому й молимося до Творця: «Отже, дай шану народу Своєму», щоб був для нас стан віддачі не знехтуваним, а шанованим, що зветься вшануванням Шхіни, підняти Шхіну з праху.
І це означає: коли треба виконувати дії в ім’я Творця, ради віддачі, тоді є в цієї роботи смак праху.
8. Рабаш. Стаття 23 (1985) "На ложі своєму ночами"
(переклад з івриту)
…якби була "малхут небес" в стані "слави", тоді, напевно, славою була б для нас можливість служити Творцю хоч чимось, хай навіть то була б щонайменша служба, - великим надбанням вважалась би для нас. І для цієї слави варто нам поступитися всіма насолодами, які отримуємо завдяки себелюбству. І це те, що ми говоримо в молитві Мусаф в дні трьох свят підйому в Єрусалим: "Батьку наш, Царю наш, розкрий славу царства Твого над нами скоріше". Що означає: ми просимо у Творця, що оскільки малхут небес в ницості, і вона в стані "Шхіна в праху", тому ми бажаємо, щоб Творець розкрив нам важливість і славу малхут небес, і тоді великою заслугою буде нам, коли удостоїмося цим вийти з себелюбства і прийти до любові до Творця.
9. Рабаш. Стаття 11 (1985) "Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном"
(переклад з івриту)
…щоб удостоїтися «слави Творця», потрібно вірити в Творця, а потім треба молитися Творцеві, щоби наблизив людину до Себе, а після цього слід докласти зусилля, - упокорити зле начало, щоб захотіло скасувати себе на благо Творцю. А після трьох цих дій людина удостоюється слави Творця. І це є відповіддю, яку Творець дав Моше на те, що сказав Моше Творцю: «Покажи мені славу Твою».
10. Рабаш. Стаття 29 (1986) "Лішма і ло-лішма"
…тільки одна рада є цьому, і це – намагатися осягти велич Творця. Тобто постійно, коли ми займаємося Торою та заповідями, ми хочемо, щоб винагорода наша була б відчути велич Творця. І всі молитви, якими ми молимося, мають бути аби «підняти Шхіну з праху», оскільки Творець прихований від нас через скорочення, що сталося, і ми не в змозі оцінити Його важливість і велич.
Тому ми молимося Творцеві, щоб усунув би з нас Своє приховання і підніс би славу Тори. І як ми кажемо в молитві «Шмоне Есре» на Рош а-Шана: «А отже, дай славу народу Твоєму», і це означає, щоби дав славу Творця народу Своєму, щоб вони відчули славу Царя.
11. Рабаш. Стаття 13 (1986) "Ходімо до фараона - 2"
(переклад з івриту)
…маємо знати, що те, для чого дана нам товариська любов, - щоб вчитися з цього, як не зашкодити славі Царя. Означає це, що коли немає в людини іншого бажання, крім як приносити задоволення Цареві, певно вона завдасть шкоди славі Царя, і це зветься, що передасть святість зовнішнім силам. І через це не можна нехтувати величчю й важливістю роботи над товариською любов’ю, бо в ній людина навчиться, як вийти з себелюбства і стати на шлях любові до ближнього. А коли закінчить роботу в товариській любові, тоді вона зможе заслужити любов Творця.
12. Рабаш. 189. "Про вивчення науки кабала"
(переклад з івриту)
«Слава Всесильного – приховуй справу, а слава царська – досліджуй справу» (Мішлей, 25:2)
І пояснив, що коли людина бажає вивчати науку кабала, аби знати скільки світів існує і скільки сфірот, тобто «славу Всесильного», аби знати велич слави Його, - «приховай справу».
Але якщо бажає вивчати науку аби знати, як коронувати Творця на царство, і як служити йому з наміром, і освятити РАМАХ (248) своїх органів і зробити їх носіями святості, - це зветься «славою царською», - як коронувати Його на царство і служити Йому. Тоді – «досліджуй справу».