Потреба у спасінні Творця - вибрані уривки з першоджерел

1. Рабаш. 380. "Кожен, хто освячує сьомий день - 2"

(переклад з івриту)

…коли людина освячує точку у своєму серці гідним для неї чином, вона починає входити в єгипетське вигнання, і тоді кожен раз починає бачити, наскільки далека від дії з віддачі. І тоді в неї утворюються келім, тобто хісарони, і ці хісарони Творець потім може наповнити, як сказано вище.

Виходить, що людина зобов'язана почати війну, для того, щоб у неї були келім і потреба в порятунку та допомозі з боку Творця, і це як сказали [мудреці], «якщо Творець не допомагав би їй, вона б не витримала». Виходить, що Він спеціально не дав людині здатність перемогти у війні, тому що, воюючи, людина отримує келім і хісарони віддачі.

Тому потрібно і те, і інше: щоб людина почала війну для отримання келім, а допомога, котра потрібна – це, щоб саме Творець допоміг їй.

2. Рабаш. Лист 21

(переклад з івриту)

…докладає людина зусиль щоразу знову йти вперед, але бачить, що йде назад, - через це зростає потреба в тому, щоб Творець визволив її. Така природа того, коли людина прагне, і щоразу здається їй, що вже йде царською дорогою, раптом дивиться назад, тобто на місце, звідки вже вийшла, - і залишає царську дорогу і знову приєднується до селюків і йде за ними. А коли бачить, що вже увійшла в село (івр. «кфар»), тобто в стан «кфіра» (відступництво), тоді починає знову прагнути до категорії віри. І тоді завдяки молитві збільшується і розширюється прагнення, аж поки приходить до такої міри, коли Творець каже, що келім її вже готові отримати визволення.

3. Рабаш. Стаття 29 (1988) "Яка відмінність між служителем Всесильного і тим, хто не є Його служителем"

(переклад з івриту)

І те, що вона пробуджується від падіння, це називається «воскресіння мертвих», коли вже починає відчувати, що бракує їй життя. Тоді як мертвий не відчуває, що йому не вистачає життя, щоб захотіти отримати його.

Однак, виникає питання: хто оживив людину? На це приходить відповідь: «Цар, який вмертвляє і оживляє…». А навіщо це потрібно? Відповідь така: «… і зрощує спасіння». Означає це, що завдяки тому, що Творець з одного боку дає людині падіння, що називається «вмертвляє», а з іншого боку дає їй підйом, який зветься «і оживляє», то саме цим зрощує спасіння, і це те, що написано, - «і зрощує спасіння».

4. Рабаш. Стаття 2 (1991) "Що таке невдача в духовній роботі"

І це як написано: «Повернення – як це?», - аж поки не засвідчить про людину Той, хто знає таємне, що не повернеться більше до свого глупства». Тобто, коли буде людина впевнена, що удостоїлася повного повернення. «Аж поки не засвідчить про неї Той, хто знає таємне». Тобто, коли удостоїться розкриття обличчя Творця. І тоді порятунок Творця свідчить про неї, що не повернеться до глупства свого більше».

5. Бааль Сулам. Шаматі. 191. "Час падіння".

(переклад з івриту)

І в час падіння людина відчуває, що немає жодної можливості, щоб був у неї зв’язок і належність до Творця, стан злиття. Бо відчуває служіння як річ незрозумілу всьому світові. І це дійсно так і є. Але «В місці Його величі, там ти знаходиш Його скромність». Тобто, це річ надприродна, те, що Творець дав цей подарунок створінню, - можливість їм бути в єднанні та злитті з Ним.

Тому, коли людина знову дістає зв’язок з Творцем, вона повинна постійно пам’ятати стан свого падіння, аби знати і усвідомлювати, і цінувати, і шанувати стан злиття. Щоби знала, що зараз дали їй порятунок вище правил самої природи.

6. Бааль Сулам. Шаматі. 13. "Суть граната"

(переклад з івриту)

І це те, що написано: «А Всесильний зробив, щоб тремтіли перед Ним». Тобто, що це приходить до людини, думки від порожнечі, для того, щоб була їй потреба прийняти на себе віру вище знання.

А для цього потребуємо допомоги Творця. Тобто людина мусить тоді просити у Творця, щоб дав їй силу, аби змогла вона вірити вище знання. Виходить, що саме тоді людина потребує Творця, щоб допоміг їй. І це тому, що зовнішній розум дає їй розуміти протилежне.

Тому немає тоді іншої ради людині, як тільки просити Творця, щоб допоміг їй. І про це сказали: «Зле начало людини посилюється проти неї щодня, і якби Творець не допоміг їй, не подолала б його».

Виходить, що лише тоді є стан, коли людина розуміє, що немає нікого, хто б їй допоміг, крім Творця. І це означає «Всесильний зробив» для того, «щоб тремтіли перед Ним». А трепет є властивістю віри, і лише тоді людина потребує визволення Творця.

7. Рабаш. Стаття 23 (1987) "Мир після суперечки важливіший ніж коли взагалі немає суперечки".

…слід пояснити написане «багато лиха у праведника», тобто після того, як праведник страждав від багатьох бід, бо «праведником» називається за рахунок майбутнього стану. Тобто, той, хто хоче бути праведником, інакше кажучи, бажає діяти на благо небес, він страждає від багатьох бід, аж поки накопичиться багато їх. І це те, що написано: «і від усіх», тобто коли є в нього вже багато лиха, - тоді врятує його Творець. Через те, що тоді має він істинну потребу, щоби Творець допоміг йому. І вже знає, як цінувати допомогу Творця. А це тому, що немає світла без клі, як вже сказано.

8. Рабаш. Стаття 6 (1991) «Що означає в духовній роботі “пастухи худоби Аврама” і “пастухи худоби Лота”».

(переклад з івриту)

…як написано, «Творець закінчить за мене», тобто, що це не в змозі людини досягти бажання віддавати. А діють тут дві речі:

1) Те, що людина повинна сказати: «Якщо не я собі – хто мені?» Тому хай не переймається людина тим, що не удостоїлася ще досягти бажання віддавати, хоч і вклала в це, на свою думку, багато роботи, все ж вона повинна вірити, що Творець чекає на неї, поки людина розкриє те, що треба їй зробити.

2) А потім: «Творець закінчить за нього». Тобто, тоді людина отримає за один раз все, що бажає. Як написано: «Порятунок від Творця – як оком змигнути».

9. Бааль Сулам. "А це про Єгуду"

(переклад з івриту)

І каже писання: «людину і тварин рятуєш Ти, Господи» [Псалми, 36: 7]. І як викликає у тварини всі її бажання, обов'язкові для її існування і для завершення її справ - так само викликає у людини всі її бажання, обов'язкові для її існування і для завершення її справи.

І слід разом з тим зрозуміти: в чому перевага форми людини над твариною з боку їх власної підготовки? Однак це розглядається за їх побажанням. Бо побажання людини, зрозуміло, відрізняються від побажань тварини. І саме в такому розмірі відділяється також порятунок Творцем для людини від порятунку Творцем для тварини.

І ось, після всіх пошуків і перевірок ми не знаходимо особливої необхідності, закладеної в людському поклику, якої б не було в усьому тваринному виді, крім пробудження до Божественного злиття. Адже тільки людський вид готовий до нього, і ніхто крім нього. І виходить, що все питання існування людського виду оцінюється лише за тією самою закладеною в ньому підготовчою основою до того, щоб прагнути до роботи Творця.

10. Рабаш. Стаття 15 (1990) "Що означає в духовній роботі “що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент”"

…неможливо дати половину речі, а спочатку треба розкрити все зло, а потім приходить допомога зверху, вже для повної міри. Тому після того, як Моше сказав «Чому зробив Ти гірше цьому народові... а врятувати – не врятував», зло розкрилося на повну свою силу, - виходить, що зараз саме час, щоб прийшло визволення згори. Тому сказав Творець: «нині», тобто зараз побачиш, що Я дам їм необхідну допомогу. Як написано: «Бо рукою сильною відішлю їх, і рукою сильною виведу їх з його країни». Бо лише нині, тобто тепер прийшов час, адже все зло розкрито в них.

11. Бааль Сулам. Лист 13

(переклад з івриту)

…відчую я вас всіх разом, і що змінився у вас день сьогоднішній на завтрашній, і замість: "Зараз", скажете ви: "Потім". І немає від цього ліків. Крім як постаратися зрозуміти цю помилку і це збочення, - адже рятований Творцем, буде врятований тільки, якщо він потребує порятунку сьогодні, а той, хто може чекати до завтра, - порозумнішає через роки, не дай Бог.

І це сталося з вами через нехтування до мого прохання зміцнитися в любові до товаришів, яку пояснював я вам усіма 70-ма мовами, бо досить цього засобу для поповнення всіх ваших недоліків.

12. Рабаш. Стаття 30 (1987) "Що таке в духовній роботі «війна за дозволом» - 1"

…саме тепер, коли прийшла до усвідомлення, що не в її силах перемогти в цій війні, то хай не тікає з поля бою, бо саме тепер час, коли людина може піднести молитву з глибини серця, адже вона бачить, що зі свого боку не здатна нічого вдіяти.

Виходить, що людина здобула завдяки цій роботі, яку докладала донині, потребу в порятунку з боку Творця.

13. Рабаш. Стаття 32 (1991) «Що таке “прапори” в духовній роботі»

(переклад з івриту)

«Сказав Ісраель Творцю: «Адже ми радіємо спасінню Твоєму, котре утворив Ти іменем Своїм». Тобто ми радіємо визволенню, бо дарував Ти нам бажання віддачі, що зветься іменем Творця - «Даритель», дав нам це ім’я, тобто і ми можемо тепер чинити дії віддачі.

І це те, що написано: «І з іменем Всесильного нашого як з прапором, бо встановив Творець ім’я Своє в імені нашому і розподілив нас по прапорам». Тобто, ми тепер підіймаємо як прапор ім’я Творця, а ім’я Його – бажання віддачі. І це й є нашим спасінням, що встановив Творець ім’я Своє, котрим є бажання віддачі, в нашому імені.