600 тисяч душ

(переклад з івриту)

Сказано, що існує 600 000 душ, і кожна душа поділяється на деяку кількість іскор. І слід зрозуміти, як це можливо, щоби духовне розділялося, адже спочатку була створена лиш тільки одна душа, - душа Адама а-Рішона.

Тож, на мою думку, дійсно, немає в світі нічого більше, крім однієї душі, як написано («Берешіт», 2, 7): «І вдихнув у ніздрі його душу життя». І та душа існує в усьому народі Ісраеля, у кожному з них в її повноті, як і в Адамі Рішоні. Адже духовне не існує у вигляді поділеному й розрізаному, бо це притаманно саме властивостям матеріального. А те, що сказано, що є шістсот тисяч душ та іскор душ, це явно розділяється силою тіла (егоїзму) кожного. Тобто, на початку тіло відокремлює і відлучає сяйво душі від людини цілком і повністю. А силою Тори та заповідей очищається тіло і, наскільки очищається, - тією ж мірою світить йому загальна душа.

Тому утворилися щодо матеріального тіла два стани:

Стан 1. Коли відчуває свою душу особливим феноменом і не розуміє, що у всього Ісраеля спільна душа. І це насправді порок, тому й є чинником для сказаного вище.

Стан 2. Коли не світить людині по-справжньому світло душі Ісраеля загальною силою свого світіння, а тільки частиною цього, тобто, згідно з тими мірою та обсягом, наскільки людина очистила себе в плані повернення до всього загалу.

А ознакою того, чи виправилося тіло повністю, є те, коли людина відчуває, що душа її перебуває в усій спільноті Ісраеля, в кожному з них, тому також і не відчуває себе осібною, бо одне залежить від іншого. І тоді вона цільна, без будь-якої вади, і світить в ній душа дійсно на всю свою силу, як проявлялася вона в Адамі Рішоні, за суттю сказаного: «Той, хто вдихнув [душу], - із Себе вдихнув».

І це є поняттям трьох періодів у людини:

1. Іскра від душі, суть дії у формі іскріння, за принципом «дозволив і заборонив».

2. Окрема душа, одна з шестисот тисяч частин і довершується в плані постійності, але порок її залишається. Тобто, тіло людини не в змозі прийняти всю загальну душу і відчуває людина себе окремішньою, що тим часом спричинює їй багато страждань любові.

А потім наближається вона до досконалості в сенсі загальної душі, як сказано вище, бо вже очистилося тіло і повністю присвячене Творцю, і не утворює ніяких частин і відокремлень, і все включається в загал Ісраеля. … … … ..

«Вивчали ми, що навіть якщо одна людина наблизиться до Пана свого в повному поверненні, - відразу прийде цар Машіах».

І пояснення цьому те, що ось, сказали: «Дорівнює Моше шестистам тисячам». І слід зрозуміти: адже тоді, згідно з цим, існують двічі по шістсот тисяч душ, - душа Моше і душі Ісраеля.

А правда те, як сказано вище, що не існує більше, ніж одна душа, як це відомо, згідно з мірою кожної з душ, котра висвітлює себе і очищує себе від нечистоти своєї.

Тому, коли виправляться всі душі, дасться їм уся вища душа світу Ацилут, кожній з душ, бо духовне є неподільним і тоді (Захарія, 14, 9): «І буде Творець царем над усією землею». Тому, поки бракує однієї душі для довершення очищення, бракуватиме її святості в кожній з душ Ісраеля.

І також, коли очистить себе одна з душ Ісраеля від усієї скверни своєї, тоді притягнеться до неї вся душа світу Ацилут, і, завдяки їй, виправляться всі душї її покоління. І це суть того, що залежить одне від одного у великій мірі, як написано («Сангедрін», 11): «Достойний був, щоб перебувала на ньому Шхіна, однак покоління його не було гідним цього».

І зміст цих речей належить до чудес узгодженості, бо та душа, що удостоїлася очиститися, відразу вона докладає зусиль, аби зробити привабливішим своє покоління [в очах Творця] і просити про них, аж поки піднімає усе своє покоління до свого духовного рівня.

І це сенс сказаного: «Дорівнює Моше шестистам тисячам». Бо, оскільки був їхнім «вірним пастирем», тому мав той рівень святості, котрого заслуговувало все покоління, і зрозумій це.

І дійсно, в кожній деталі існує все загальне, тому що в кінці, врешті-решт, поєднаються всі душі в одну, в процесі їх повернення до свого духовного кореня. Тому, все те, з тих див та чудес і всіх змін станів, що відбулися з усім цілим світом за шість тисяч років, повинно відбутися з кожною окремою душею. І добра душа вбирає в себе з усіх властивостей святості, що до неї й після неї, а погана душа – навпаки.

А суть тих періодів, що змінюються для неї – і є поколіннями, хоч кожне з поколінь поводиться відповідно до свого судді, котрим є розум, що його судить згідно з тим, що одержує від святості в той час.

Тому, кожна душа готова увібрати в себе душі Моше, Аарона, Шмуеля, Давида і Шломо як ті періоди, котрі вона проходить. При виході з Єгипту і отриманні Тори душа Моше, вірного проводиря, розкривається в ній, а в сім років, коли завойовували землю, - душа Єгошуа бін Нуна. А при будівництві Храму – душа царя Шломо, і зрозумій це.

І не маються на увазі окремі душі, а все згідно з правилом, про яке казали ми, що духовне є неподільним. І відразу, коли заслуговує людина душі, то удостоюється душі всієї спільноти Ісраеля, але згідно з місцем і мірою свого очищення. І тому в ті періоди, коли розкривають їй згадані вище дива, людина отримує в себе світло душі цього розкриття, тому й ім’я Того, хто розкриває їй це - воно на ній, буквально.

І сказали (трактат «Шабат», 67): «Увесь Ісраель є царськими синами». І ще (Єрусалимський Талмуд): «Коли помирає цар, всі в Ісраелі гідні зайняти місце царя». І це є великим таїнством, адже в усіх попередніх поколіннях, котрі є лише підготовкою для царювання, мали потребу в особливих келім, аби залучити своїх суддів, таких як душі Моше, Шмуеля та інших. Однак, досягнення кінцевої мети залежить від усього народу Ісраеля. Адже, поки не вистачає крихітної частинки від якоїсь маленької іскри, не зможе розкритися кінець, і тому кожен з Ісраеля гідний царювання, бо всі рівні щодо цієї істинної якості. І тому немає жодного особистого клі для отримання цієї досконалості, а кожен, хто очищує і освітлює свою душу, аби бути достойним увести розкриття малхут (букв. «царство») у світ, називатиметься царем Давидом, буквально. І це сенс слів: «Давид, цар Ісраеля, - живий і існує», бо зовсім він не вмер і його клі перебуває в кожній з душ Ісраеля. Тоді як душа Моше – лиш тільки в мудрецях покоління, а також в пророках і коенах тощо.

І це є смислом сказаного: «Коли помирає цар, всі в Ісраелі гідні зайняти місце царя», і зрозумій це. І це сенс слів: «Виконує обов’язок за багатьох», і зрозумій це добре.

І це є поняттям (трактат «Сота», 49): «Близько до днів Машіаха нахабство примножиться», (Ішайягу, 3, 5): «Кожен з іншим поводитиметься зухвало: юнак зі старим і нікчемний з поважним». Означає це, що і юнак, і зневажений осміліють душею залучати царювання Творця у світ так, наче були б вони з мудріших і шанованих в поколінні.

Бо також і нікчемний, тобто той, хто має душу насправді низьку й ницу за своїм коренем, якщо спрямує серце своє і очистить діяння свої, щоб були бажаними [Творцю], удостоїться притягнути своєю душею всю загальну душу святого народу з усіма дивами, що відчув святий народ до цього дня. Адже всі вони були лише підготовкою до цієї досконалості, тому мусить також і та окрема душа спробувати все і придбати світ свій відразу. І завдяки чудодійній силі цього покоління притягне кетер царства Творця, що включає в себе все, - (трактат «Брахот», 64): «І всім потрібен господар «пшениці», і кожен окремо потребує його», і зрозумій це.

І це те, що сказали: «І навіть один чоловік, якщо удостоїться повного повернення до Творця, - відразу ж прийде цар Машіах». Тобто, хто б то не був, навіть якщо одна людина в поколінні заслужить одна досягти тієї душі, зможе удостоїти цього все своє покоління. Адже кожен, хто повинен це зробити, виконує обов’язок усього загалу і зможе примножити молитву і вистояти, прийнявши на себе весь удар [егоїзму], аж поки не заслужить звільнення для всього свого покоління.

Тоді, як усі інші види звільнення, котрі були лише підготовкою, не відносилися до кожної окремої душі. Наприклад, дарування Тори належало саме до покоління пустелі й до Моше, вчителя їхнього, а будь-яке інше покоління, навіть хай були б найчистішими, не дістали б цього стану, як і будь-яка інша людина, крім Моше, адже одне залежить від іншого.

Але категорія Машіаха готова для кожного покоління, і через це готова також для кожного окремо, щоб дати йому притягнути категорію Машіаха за принципом «кожен, хто зобов’язаний це зробити», як сказано вище.

І сенс в тому, що функцією Машіаха є виправлення келім, а формою своєю всі келім рівні, бо вся відмінність між ними лише в їхньому ХАБАД (хохма, біна, даат) щодо їхніх властивостей. І тому всі, від вельможі, який споглядає обличчя царя до того, хто сидить за жорнами, - всі є щодо цього рівними між собою служителями, повернути цим колишню велич, і в цьому не існує жодних відмінностей в рівнях між ними.

Kabbalah Media

Kabbalah Media

My LibrarySign in to like, save and subscribe to videos

New Life 1181 – Fine Tuning My Frequency

New Life 1181 – Fine Tuning My Frequency

New Life 1181 – Fine Tuning My Frequency

Kabbalah MediaCopyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten

My Library
Sign in to like, save and subscribe to videos

Kabbalah Media
Copyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten