Наука кабала та її сутність

(переклад з івриту)

Що таке наука кабала?

Загалом, наука кабала - це розкриття Творця усіма шляхами в усіх Його властивостях і проявах, що розкриваються в світах, і підлягають розкриттю в майбутньому, і всіма способами, які тільки можуть бути іноді розкриті в світах, до кінця всіх поколінь.

Мета творіння

Оскільки немає працівника, який працював би без будь-якої мети, безумовно, і у Творця була мета творіння, що розгорнулося перед нами. І позаяк з усього існуючого різноманіття цієї дійсності особливу важливість являє собою відчуття, властиве тваринному світу, коли кожна з тварин відчуває своє власне існування, і через те, що найважливіше з відчуттів - це розумне відчуття, дане виключно людині, завдяки якому вона відчуває все, що в її ближньому, його страждання і його втіхи, - то якщо так, зрозуміло, що якщо і є у Творця мета цього творіння, то об'єктом її є людина. І про неї сказано: "Все, що зробив Творець - заради Себе".

І все ще слід зрозуміти, для якої ж потреби Творець створив такі труднощі? Це для того, щоб підняти людину на більш значний і важливий рівень, щоб відчула Творця свого так само, як людське відчуття вже властиве їй. І так само, як знає і відчуває бажання свого товариша, так само могла б навчитися шляхам Творця, як сказано у Моше, проводиря нашого: "І говорив Творець з Моше лицем до лиця, так само говорить людина з ближнім своїм". І кожна людина може бути як Моше, як відомо. І без всякого сумніву, кожному, хто дивиться на розвиток в створінні, що перед нами, зрозуміє і стане ясним йому та величезна насолода працівника, діяльність якого розвивається до такої міри, що дається йому те чудове відчуття, коли він може займатися з Творцем і говорити з ним, так само, як людина говорить з товаришем своїм.

Згори вниз

Відомо, що завершення дії - в первісному задумі, оскільки людина, перш, ніж почати думати, як побудувати будинок, подумки змальовує квартиру в цьому будинку, яка і є її метою. І після цього вивчає план будівництва, щоб мета ця була успішно досягнута. Так і в нас, після того, як мета стала зрозумілою нам, разом з тим, робиться нам ясно, що весь порядок творіння у всіх своїх проявах налаштовано і опоряджено заздалегідь лиш тільки згідно з цією метою, відповідно до якої людство буде розвиватися і підніматися вгору в своїх властивостях доти, поки не стане здатним відчути Творця так само, як відчуває товариша.

І властивості ці - як сходинки. Вони численні і людина піднімається ними, долаючи одну за одною, поки не досягає своєї мети. І знай, що кількість і якість цих сходинок визначається двома дійсностями:

1. Дійсністю матерії

2. Дійсністю духовного розуму.

Мовою кабали вони називаються зверху вниз і знизу вгору. Тобто дійсність матерії - це порядок розкриття світла Творця зверху вниз, від первинного джерела, звідки відокремлюється міра і кількість світла, із суті Творця. Аж поки приходить до скорочень, одне за одним, поки не утвориться з нього матеріальний світ, і матеріальні створіння, в найбільшій його низькості.

Знизу вгору

Після цього починається порядок знизу вгору, що являє собою щаблі сходів, на котрих розвивається рід людський, сходячи й піднімаючись, поки не досягне мети творіння, як зазначено вгорі. І ці два види дійсності досліджуються в усіх своїх власних проявах і подробицях в науці кабала.

Обов’язок вивчати науку кабала

Може опонент сказати, що якщо так, то вся ця наука призначена для тих, хто вже удостоївся певної міри розкриття Творця. І який обов'язок і потреба може бути у більшості народу в знанні цієї піднесеної науки?

Однак в народі існує загальна думка, що головне в Торі та релігії полягає тільки, лише, в правильності дії, і все бажане залежить від виконання практичних заповідей, нічим більше не супроводжуваних, або повинен вийти з цього. І якщо б так було, то, звичайно, мали б рацію ті, хто говорить, що достатньо нам вивчення тільки відкритої частини Тори, того, що стосується дії.

Але насправді це не так. Бо вже сказано мудрецями: "Яка різниця Творцеві, - забивають худобину, ріжучи з горла, або ріжучи ззаду, з шиї? Адже заповіді дані ні для чого іншого, як тільки очистити ними створіння". Ось тобі ще одна мета після виконання заповідей. А дії - це лише просто підготовка до досягнення цієї мети. І якщо так, то само собою зрозуміло, що якщо дії не спрямовані на досягнення бажаної мети, це рівнозначно тому, що не зробив нічого. І тому сказано в Зоар: "Заповідь без наміру - як тіло без душі". І якщо так, то дія повинна супроводжувати намір.

І зрозуміло також, що намір має бути істинним, гідним дії, як було роз'яснено мудрецями сказане: "І відділю вас від інших народів, присвятивши Собі, щоб відділення це було в ім'я Мене. Щоб не сказала людина, що не хоче їсти свинину, а сказала би, що хоче, але що поробиш, коли Батько, що на небесах, повелів мені". Адже якщо уникатиме їсти свинину через гидоту її, або тілесну шкоду, то такий намір ніяк не допоможе вважатися тим, хто виконує заповідь, а лише якщо буде утримувати бажаний та особливий намір, що Тора заборонила. І так в кожній заповіді, і тільки тоді тіло його очищується виконанням заповідей, що є бажаною метою.

А якщо так, то недостатньо нам вивчення виконання способів дії, бо ми повинні вивчати те, що приводять до бажаного наміру - виконувати все через віру в Тору і Того, Хто дав Тору, адже є суд і є суддя. І тільки дурень не зрозуміє, що віра в Тору, винагороду і покарання, що являють собою чудодійний засіб цієї великої справи, потребує серйозного вивчення відповідних книг. Таким чином, що ще до дії необхідне навчання, яке очистить тіло, аби набуло навичок віри в Творця, Його Тору і Його управління

І про це сказано: "Я створив зле начало, Я створив для нього Тору-приправу". Адже не сказано, що створив заповіді як приправу, оскільки "поручителю твоєму потрібен поручитель", і зле начало, яке бажає поводитись свавільно і скинути з себе ярмо (Тори), не дасть виконувати заповіді.

Тора-приправа

Тільки Тора є особливою "приправою" для скасування та підкорення злого начала, як сказано: "Світло її повертає до джерела".

Більшість сказаного в Торі – для глибокого вивчення

Цим пояснюється - чому настільки докладно викладені в Торі ті її частини, які не стосуються дії, а призначені тільки для глибокого вивчення, тобто розповідь про створення світу (івр. "маасе берешит"), і взагалі цілі книги Берешит, Шемот і більша частина книги Дварим, я вже не кажу про Аґадот і Мідрашим. Проте, світлом, що міститься в їхній сутності, очиститься тіло людини, буде переможене зле начало і прийде вона до віри в Тору, в винагороду і покарання, що є першою сходинкою у виконанні духовної роботи.

Заповідь – свічка, а Тора – світло

Як сказано: "Заповідь - свічка, а Тора - світло", - що схоже на того, в кого є свічки, але немає вогню запалити їх, а тому сидить в темряві. Так, як той, у якого є заповіді, але немає Тори , сидить у темряві, оскільки Тора - запалює вогонь, що висвітлює темряву тіла.

Не всі частини Тори однакові щодо міри світла в них

Розглядаючи Тору як "сґула" - чудодійний засіб, тобто, беручи до уваги світло, що міститься в ній, зрозуміло, потрібно розділити її на ступені, відповідно до міри світла, котре людина здатна отримати, вивчаючи Тору. І ясно, що коли людина думає і вивчає в Торі пов'язане з розкриттям Творця нашим праотцям тощо, то це несе тому, хто вчиться більше світло, ніж коли вона вивчає більш практичні теми. Хоча щодо практичних дій вони й важливіші. Але щодо світла, безумовно, розкриття Творця нашим праотцям ще більш важливе. І в цьому впевнилися всі щирі серцем, які намагалися шукати і отримати світло з Тори.

Обов’язок і спосіб розповсюдження науки

Оскільки вся наука кабала розповідає про таємниці розкриття Творця, само собою зрозуміло, що немає іншої, рівної їй науки, за важливістю і успіхом. І намір мудреців кабали полягав у тому, щоб створити систему осягнення, яка була б придатна для занять нею. І так сиділи й займалися нею до часу її приховання (з відомих причин було вирішено приховати її), однак це мало тривати лише певний час, а не назавжди, як сказано в Зоар: "Призначено цій науці відкритися в кінці днів, навіть молодим учням".

Зі сказаного нами виходить, що наука ця не обмежена мовою науки кабала, так як основне в ній - духовне світло, що виходить і розкривається з суті Творця за суттю сказаного: "Чи пошлеш ти блискавки, і підуть та скажуть тобі:" Ось ми". Тобто, двома згаданими вище шляхами: зверху вниз і знизу вгору.

І усі поняття і східці ці виражаються і поширюються мовою, що відповідає їм, і вони дійсно є суттю створінь і їх поведінки у цьому світі, котрі є їхнім галуззям. Оскільки "немає жодної травинки на землі, над якою не було б ангела вгорі, який б'є її і говорить їй : "рости!". Тобто, світи виходять і відбиваються один з іншого, подібно до печатки та відбитку, і все, що є в одному з них, існує і в іншому, і так до матеріального світу, який є їх останньою гілкою, але включає, проте, світ, вищий за нього, як відбиток від печатки.

Таким чином полегшується розуміння тим, що можна говорити про вищі світи лише відповідно до їх матеріальних, нижчих гілок, що виходять з них, або вивчати їх системи, описані мовою Танаха, або відповідно до зовнішніх наук, або відповідно до створінь, і це - мова кабалістів. Або ж відповідно до погоджених назв, як це прийнято в кабалі ґаонів з часів приховання книги Зоар.

І з'ясовується, що розкриття Творця - це не одноразова дія, а поступове розкриття усіх величезних східців упродовж достатнього для цього часу, зверху вниз і від низу до верху. І у кінці кожної з них розкривається Творець. Це подібно до знавця усіх країн і створінь цього світу, який не може сказати, що розкритий йому весь світ, поки не закінчив вивчення останньої країни і останнього створіння. І доки не досяг цього, все ще не осягнув весь світ. Так і осягнення Творця відбувається шляхами, визначеними заздалегідь, і кожен, хто розшукує їх, зобов'язаний осягнути ці шляхи, у вищих і в нижчих разом. І зрозуміло, що вищі світи є основними в цьому, але осягаються одночасно, оскільки немає в них іншої відмінності у властивостях, як тільки в матеріалі, так що матеріал більш високого світу є тоншим і чистішим. Проте форми відбиваються одна від іншої і те, що знаходиться у вищому світі, неодмінно є у всіх світах, що під ним, оскільки нижчий є його відбитком. І знай, що ці дійсності і їхня поведінка, які осягає той хто розшукує Творця, - називаються сходинками, позаяк розташовані вони в осягненні одна над іншою, як щаблі драбини.

Вирази в духовному

Духовне не має вигляду і тому немає літер, щоб над ними розмірковувати. І навіть якщо скажемо про нього загалом, що це просте світло, яке спускається і притягується до того, хто його шукає, поки не "одягається" на нього і не осягається ним в мірі, достатній для розкриття Творця, то це також запозичений вираз, адже все, що називається у духовному світі світлом, не схоже на світло сонця або свічки. Те, що ми називаємо світлом у духовному світі, називається за прикладом, що підказаний людським розумом - це подібно до достатку світла і насолод в усьому тілі людини, коли вирішуються усі її сумніви. Тому іноді ми говоримо: "світло розуму", хоча це і не є правдою. Бо світло що світить в частинах матерії тіла, яке не придатне для отримання вирішених питань, а тому воно, звичайно ж, нижче розуму. А тому ці нижчі і незначні органи можуть отримати і осягнути його.

І в той же час, щоб дати якусь назву розуму, ми називаємо його світлом розуму, і так само ми називаємо деталі дійсності вищих світів світлом, оскільки воно несе тим, що осягають, достаток світла і насолоди всьому тілу, з голови до ніг. І тому ми можемо дати тому, хто осягає, назву облачення, що облачає те світло.

І не слід утруднювати питання: а чи не краще було давати назви, зрозумілі розуму, такі як “вивчення”, “осягнення”, або вирази, що роблять більш опуклими явища теоретичного розуму? Річ у тому, що немає ніякої подібності до явищ розуму, оскільки розум - це часткове, особливе відгалуження, серед усіх частин дійсності, і тому є в нього особливі шляхи прояву. Тоді як те що знаходиться на духовних ступенях, бувши загальним і повним явищем, охоплює і включає всі деталі, що існують в світі. І у кожної частини шлях, відмінний від інших. У більшості випадків сприйняття того, що знаходиться на духовному ступені, подібне до сприйняття тваринного тіла. Тобто, осягаючи яку-небудь суть, осягаєш її цілком, від початку до кінця.

І якщо судити за законами теоретичного розуму, то ми можемо сказати, що якби й осягнув усе, що можна було осягнути в цій суті, так, що навіть якщо обмірковуватиме її тисячу років, не перевершить цього ні на волосину, проте, разом з цим, на початку подібний він буквально… тобто, бачить все, але не розуміє нічого в тому, що бачить. Але через те, що затримався на цьому необхідний час, аби осягти ще додаткові поняття, подібні до зародження (ібур), вигодовування (єніка), надбання розуму (мохін), і другого зародження (ібур бет), - тоді починає відчувати і використовувати своє досягнення як він хоче, і тоді дійсно більше нічого не додає до досягнення, якого набув спочатку. Тільки, лиш, з боку "достигання", бо тоді було воно ще недозрілим, а тому не міг його зрозуміти. А тепер дозрівання завершилося.

І тепер ти бачиш велику різницю, що існує між шляхами явищ розуму, і тому не вистачить нам визначень, якими ми звикли користуватися відносно шляхів явища розуму, і ми змушені користуватися тільки шляхами, прийнятими в матеріальному, бо на них вони принаймні схожі за формою, попри те, що за матеріалом є абсолютно далекими.

Чотири мови, використані в науці кабала

Чотири мови, використані в науці кабала, це:

1. Мова Танаха з усіма її назвами і іменами;

2. Мова галахот, котра дуже близька до мови Танаха;

3. Мова аґадот, котра кінцево далека від мови Танаха, оскільки абсолютно не зважає на дійсність. У цій мові використовуються дивні назви і імена, які не відповідають закону кореня і гілки;

4. Мова сфірот і парцуфім.

Первинним наміром мудреців кабали було приховати її від мас, на думку котрих наука кабала і "мусар" (мораль, етика) - це одно і те ж. І тому перші мудреці приховали її в письмі, записуючи лише як точку, лінію, дах, нога і так далі, з чого народилася і здобула форми абетка, в формах 22 літер, котрі ми маємо.

Мова Танаха

Мова Танаха – це основна і корінна мова, дуже придатна для своєї ролі, оскільки в більшості випадків в ній є відповідність гілки й кореня, і вона найбільш зручна для розуміння. Це мова найбільш древня, і вона є тією святою мовою, яку відносять до Адама Рішона.

У цієї мови є дві переваги і один недолік. Перевага перша полягає в тому, що вона проста для розуміння навіть для початківців в осягненні. Їм зрозуміло все, необхідне для них. Перевага друга полягає в тому, що з її допомогою речі прояснюються в ширину і вглиб більше, ніж за допомогою інших мов. А недолік цієї мови в тому, що її неможливо використовувати в окремих випадках, пояснити з її допомогою зв'язки причини і наслідки, оскільки щодо кожної речі треба роз'яснювати її зміст в повному обсязі, тому що з неї не зрозуміло про яку деталь зокрема йдеться, якщо не наведено все поняття в цілому. А тому, для того, щоб виділити щонайменшу деталь, потрібно представити для цього всю главу. І через це мова ця не годиться для малих деталей, або причинно-наслідкових зв’язків. Мова молитов і благословень також взята з мови Танаха.

Мова галахот

Мова галахот – це не мова дійсності, це мова існування дійсності. Вона цілком узята з мови Танаха, відповідно до коренів галахи, викладених там. І в порівнянні з Танахом є у неї одна перевага - вона все дуже розширює кожне поняття, і тим самим найточніше показує вищі коріння.

На противагу цьому, є у неї великий недолік, в порівнянні з мовою ТАНАХа - вона дуже важка для розуміння, це найскладніша мова, і її не збагнути, якщо не маєш повного осягнення, і це зветься "Входить і виходить без зайвого". Звичайно зрозуміло, що оскільки вона узята з Танаха, їй властиві й недоліки цієї мови.

Мова аґадот

Мова аґадот легка для розуміння, оскільки використовує притчі, дуже підходящі для бажаного розуміння, і з точки зору поверхневого розуміння вона ще більш зручна, ніж мова Танаха. Однак для повного розуміння ця мова дуже важка, тому що абсолютно не дотримується порядку гілки і кореня, а говорить образною мовою, з чудовою витонченістю. Проте, вона є дуже багатою в розв’язанні чужих і важких понять, пов'язаних із суттю самої ступені як такої, в її власному стані. Що неможливо пояснити за допомогою мови Танаха та галахот.

Мова кабалістів

Мова кабалістів – це мова в повному розумінні цього слова, вона дуже точна щодо гілки і кореня, причини і наслідку. Особливою перевагою її є те, що цією мовою можна говорити про деталі та подробиці деталей без обмеження. З її допомогою також можна звернутися прямо до деталі яка нас цікавить, без потреби пов’язувати її з тим, що передує їй або з наступним за нею.

Однак поряд з усіма цими чудовими достоїнствами, є в ній дуже великий недолік - ця мова дуже важка для розуміння. Майже неможливо осягнути її, крім як з вуст кабаліста і з вуст мудрого, який розуміє зі свого знання. Тобто, навіть якщо розуміє сам всю протяжність ступенів від низу до верху і зверху вниз, все ж нічого не зрозуміє в цій мові, поки не отримає її з вуст мудреця, який отримав цю мову від свого вчителя лицем до лиця.

Мова кабалістів включена в усі мови

Знай, що імена, назви і гематрії цілком належать науці кабала. А причина того, що вони зустрічаються і в інших мовах, в тому, що всі мови теж включені в науку кабала. Оскільки всі вони є особливими частковими варіантами, котрими решта мов мусять допомогти собі.

І не треба думати, що ці чотири мови, які використовуються для пояснення науки розкриття Творця, розвинулися одна за одною, з плином часу. Правда в тому, що ці чотири мови розкрилися разом в устах мудреців кабали. І кожна в своїй мірі, і кожна з них включає в себе всі, бо є мова кабали є і Танаху, як наприклад: "стояння на скелі", тринадцять категорій милосердя, зустрічаються в Торі і у Міхи, і в певній мірі відчуваються в кожному розділі, і "меркавот" у Ішайягу і Єхезкеля, і над усіма - Пісня над піснями, яка повністю написана мовою кабали. Точно так само і щодо галахот і аґадот, не кажучи вже про святі імена, що не стираються, наведені у всіх мовах в єдиному понятті.

Порядок розвитку мов

Все розвивається поступово. І мова, найбільш зручна для використання, - її розвиток за часом завершився раніше за інших. Відповідно до цього, першим плодом була мова Танаха, позаяк вона є найзручнішою серед мов і користування нею було дуже розповсюдженим. Після неї з'явилася мова галахот через те, що вона повністю містилася в мові Танаха, і, крім того, тому, що в той час виникла необхідність навчити народ законам і правилам. Третя мова - це мова аґадот, в якій також зустрічається чимало запозичень з мови Танаха. Але користуються цією мовою тільки як допоміжною, оскільки хоч гострота її і сприяє прискореному сприйняттю, все ж неможливо використовувати її як основну мову, оскільки немає в ній точної відповідності кореня і гілки. І тому користувалися нею не настільки широко, і вона не отримала подальшого розвитку. І попри те, що аґада широко використовувалася за часів танаїм та амораїм, але її використовували лише для підкріплення мови Танаха, зазвичай щоб дати початок сказаному мудрецями, наприклад: "Рав такий-то почав..." і т.д. (і також закінчення). А насправді широке використання цієї мови за часів мудреців, почалося з часу приховання мови кабали, тобто і за часів раби Йоханана бен Закая, і в попередні, близькі до нього часи, - тобто за 70 років до руйнування Храму, і достатньо тямущому.

Мова кабали розвинулася останньою через труднощі її розуміння, позаяк на додаток до осягнення, необхідно отримати також коментар слів. І тому навіть ті, хто розуміє, не могли нею користуватися, оскільки здебільшого вони були одиницями в поколінні, і ні з ким їм було розмовляти. Мову цю мудреці назвали "будовою системи" (маасе меркава), оскільки це особлива мова, якою можна говорити про подробиці формування ступенів, один в одному, і ні в якому разі ні про що інше.

Мова кабали схожа на будь-яку іншу мову, а її перевага - в ємності кожного її слова!

На поверхневий погляд мова кабали виглядає сумішшю трьох вищезгаданих мов. Однак той, хто розуміє, як користуватися нею, переконається, що це особлива мова сама по собі від початку і до кінця. І мова йде не про значимість слів, а про те, на що вони вказують. У цьому її корінна відмінність від трьох попередніх мов, в яких майже немає слів, що вказують лише на щось одне, тобто уможливити тому, хто вивчає, розуміння – на що вказує це слово. І лише в сполученні кількох слів, а іноді цілих абзаців, можна зрозуміти їхній зміст і на що вказують. А перевага мови кабали в тому, що кожне слово у ній розкриває тому, хто вивчає, зміст і вказівку з цілковитою точністю, не менше ніж в усіх мовах людських. І кожне слово має точне визначення, так що неможливо замінити його на інше.

Забуття науки

З часів приховання Зоар поступово забулася ця важлива мова, оскільки зменшилася кількість людей, що користуються нею, і вийшов розрив в одне покоління, коли мудрець, котрий отримав, не передав кабалісту, який розумів, і з того часу утворилася нестача, що не піддається оцінці.

І дивись, фактично, як кабаліст рав Моше де-Ліон був останнім кабалістом, який користувався цією мовою, і ним це було відкрито світові. І ось, ми переконуємося, що він не зрозумів жодного слова. Бо за тими книгами, у яких він наводить уривки з книги Зоар, видно, що він зовсім не зрозумів мови. Він коментував Зоар на основі мови Танаха і дуже заплутав розуміння, хоча сам мав надзвичайне духовне осягнення, як свідчить написане ним. І так тривало протягом поколінь, коли всі кабалісти присвячували всі свої дні осягненню мови Зоар, але не досягли успіху в цьому, оскільки сильно перевантажили його мовою Танаха, і через це книга ця була закрита для них, як і для самого рава Моше де-Ліона.

Кабала АРІ

Поки не прийшов кабаліст Арі, єдиний, чиє осягнення не мало меж, і це він розкрив нам мову Зоар і дав нам путі в ньому. І якби він незабаром не помер, не було би меж світлу, яке було б почерпнуто із Зоар. Та й з того малого, чого ми удостоїлися, приготовлені нам шлях і вхід, і вірна надія на те, що протягом декількох поколінь розвинеться в нас розуміння аби осягнути його повністю.

І тепер ти можеш збагнути, чому всі великі люди світу, що прийшли після Арі, облишили всі книги, написані в цій науці і в коментарях до Зоар, і заборонили собі майже й дивитися на них, і кращі роки свого життя присвятили книгам Арі.

І знай, що це не тому, що не вірили в святість кабалістів, які передували Арі. Боронь б-же й думати так, оскільки кожен, хто осягнув цю науку, бачить, що немає межі осягненням цих великих кабалістів в науці істини, і тільки дурень може сумніватися в них. Просто все розмаїття науки було описано відповідно до трьох попередніх мов. Кожна з цих мов є істинною і відповідною для свого місця, але зовсім не підходить і навіть дуже помилкова в розумінні цих положень, - науки кабала, закладеної в Зоар, оскільки є мовою цілковито іншою, через те, що була забута, як зазначено вище. І тому ми не користуємося поясненнями і думкою самого рава Моше де-Ліона і тих, хто прийшли за ним, оскільки неправильні їхні коментарі Зоар. І немає у нас донині іншого коментатора, крім одного, і це Арі, і ніхто інший.

Відповідно до вищесказаного, пояснюється нам, що внутрішня частина науки кабала являє собою ніщо інше, як внутрішню частину Танаха, Талмуда і Аґади. І вся різниця між ними тільки у шляхах логіки, і це подібно до копіювання науки чотирма мовами. І так зрозуміло, що внаслідок зміни мови суть науки абсолютно не змінилася, і все, про що нам треба думати - це про те, яка копія найбільш зручна та прийнятна для передачі науки тому, хто вивчає.

Так і в нашому випадку, наука кабала, тобто наука розкриття Творця на Його шляхах до створінь, як і зовнішні науки, повинна передаватися з покоління в покоління. Кожне покоління додає свою ланку до попередніх, і так вона розвивається. Разом з тим вона стає все більш придатною для широкого поширення в масах. І тому кожен кабаліст зобов'язаний передати своїм учням і наступним поколінням все, що успадкував в цій науці від попередніх поколінь, додавши при цьому те, що удостоївся осягнути сам. І само собою зрозуміло, що незважаючи на те, що духовне управління, яким воно осягається тим, хто вивчає, неможливо передати це іншому, а тим більше написати книгу, позаяк духовні сутності ніколи і ні за яких обставин не передадуться через знаки уяви (хоч і написано - "подібно до сказаного пророками", не можна розуміти це буквально).

Порядок передачі науки

Але якщо так, то тоді чому говориться, що людина може передати осягнене нею своїм учням і поколінням? І знай, що для цього існує тільки один спосіб, і це шлях гілки і кореня, який говорить, що сходження від Творця всіх світів і їхніх наповнень у всіх деталях сталося, нібито, у думці одній, єдиній і особливій, і сама та думка здійснила це сходження і утворила всю цю безліч світів і створінь, і визначила їхню поведінку, як сказано в "Дереві життя" і "Виправленнях Зоар".

Відповідно до цього всі вони дійсно подібні один до одного, як відбиток подібний до печатки, коли перша печатка визначає всі наступні. Таким чином, світи, що є найбільш близькими до задуму творіння, називаються у нас корінням, а більш далекі - гілками, оскільки "закінчення дії - в початковому задумі".

І в цьому зрозумій іносказання, прийняте в Аґаді у кабалістів: "І дивиться на світ від краю і до краю", адже слід було б сказати - від початку світу і до його кінця. Справа в тому, що є два кінця: кінець згідно з віддаленням від мети, тобто останнє галуззя цього світу; і є кінець, званий метою всього, оскільки мета розкривається в кінці.

Але, як роз'яснено у нас, "закінчення дії - в початковому задумі", і тому ми знаходимо ціль на початку світів, яка називається у нас першим світом або першою печаткою, бо всі світи виходять і відбиваються з неї. І в цьому причина того, що всі створіння - неживого, рослинного, тваринного і людського рівнів у всіх своїх приватних проявах існують у всіх своїх характеристиках відразу ж у першому світі. А те, чого немає там, не може з'явитися у світі, оскільки не може той, хто дає, дати того, чого немає в ньому.

Корінь і гілка в світах

І з цього легко зрозуміти суть кореня і гілки, оскільки у всього різноманіття в неживому, рослинному, тваринному і людському рівнях цього світу відповідає, кожному, деталь у світі вищому по відношенню до нього, без якої б то не було різниці в формах, і вся різниця тільки, лише, в їхньому матеріалі. Тварина або камінь цього світу - це матеріальні речі, а відповідні їм тварина і камінь, що знаходяться у вищому світі, є духовним матеріалом, поза часом і простором, проте якість в них дійсно одна і та ж. І звичайно, тут потрібно додати відношення матеріалу до форми, що, зрозуміло, обумовлюється також якістю форми. І тим же чином все розмаїття неживого, рослинного, тваринного і людського рівнів, що знаходиться у вищому світі, присутнє і в світі, що знаходиться над ним і т.д. до першого світу, в якому всі деталі знаходяться в своєму завершеному стані, як сказано: "І побачив Творець все, що зробив, і ось, добре дуже".

І як писали кабалісти, світ знаходиться в центрі всього, щоб вказати на те, що завершення дії - це Перший світ, тобто мета, а віддалення від мети називається спуском світів від Творця їх до нашого матеріального світу, найбільш віддаленого від мети. Але кінцеве призначення всього матеріального - поступово розвинутися і досягти мети, яку визначив їм Творець, тобто перший світ. По відношенню до цього світу, в якому ми знаходимося, перший світ - це останній світ, який досягається нами, тобто є завершенням всього. А тому здається, що світ, який ми повинні досягти відповідно до мети, - це останній світ, а ми, люди цього світу знаходимося посередині між ними.

Суть науки істини

І разом з цим зрозуміло, що так само, як розкриття тваринного світу в цьому світі і порядок його існування, - це дивовижна наука, так і розкриття світла Творця в світі, як існування ступенів, так і способів його впливу, разом складають чудову науку, диво дивне, науку, нескінченно більш цінну, ніж фізика. Тому що фізика - це лише один з окремих видів знання, що знаходиться в певному, частковому світі, і вона стосується лише до власної області, і немає ніякої іншої науки, яка була б в неї включена.

Але не так в науці істини. Через те, що вона є загальним знанням сукупності рівнів: неживого, рослинного, тваринного та людського, що існують в усіх світах, - і всіх їхніх окремих проявах, які включені в задум Творця. Тобто, все, відповідно до мети. І тому всі науки в світі, від малих до великих, включені в неї дивним чином так, що вона зрівнює всі види наук, що відрізняються і далекі одна від одної, як схід від заходу, зрівнює їх у загальному для всіх порядку, так що кожна наука повинна відповідати їй. Наприклад, фізика точно відповідає порядку світів і сфірот, і астрономія відповідає тому ж порядку, і музика і т.д. і т.ін. Так що ми знаходимо, що всі науки впорядковані і проявляються до однієї згідно з єдиним зв'язком і єдиним співвідношенням, і всі схожі на неї, як син на того, хто породив його. І тому вони взаємозалежні, тобто наука істини обумовлена всіма науками, котрі, в свою чергу, залежать від неї. А тепер ми не можемо знайти жодного справжнього кабаліста, у якого не було б вичерпних знань у всіх науках світу, як відомо, внаслідок того, що здобувають їх безпосередньо з науки істини, оскільки всі науки включені в неї.

Таємниця єднання

І головне диво цієї науки - це взаємне включення всього, що в ній, тобто, всі частинки величезної дійсності, керовані її законами, включаються одна в одну, сполучаються і з'єднуються, поки не складуть єдине ціле - все включене один в одного і з'єднане разом.

Адже з самого початку знаходимо в ній, що всі науки Всесвіту видно в ній і впорядковані буквально відповідно до її налаштувань. І після цього ми знаходимо, що всі світи і системи, що в самій науці істини, кількість яких незчисленна, об'єднані тільки в десять реальностей, які називаються - десять сфірот. А після цього, десять сфірот утворюють порядок відповідно до чотирьох речей, котрими є літери чотирибуквеного імені Творця. І після цього ці чотири літери впорядковуються і включаються в кінчик літери юд (івр. "куцо шель юд"), натякає на світ Нескінченності таким чином, що початківець вивчення кабали, зобов'язаний почати з кінчика літери юд, а звідти - до десяти сфірот, що в першому світі, званому світ Адам Кадмон. Звідти він бачить і знаходить яким чином незліченні деталі, що існують в світі Адам Кадмон виходять та продовжуються, обов'язково підкоряючись порядку причини і наслідку, за тими законами, котрі ми знаходимо в астрономії та фізиці. Тобто, закони постійні, кожний зобов’язує існування іншого безперечно і абсолютно, котрі розвиваються один від одного: від кінчика літери юд - до всієї безлічі, що в світі Адам Кадмон. І звідти відбиваються один від іншого як печатка й відбиток і поширюються чотири світи, поки ми не приходимо до численності деталей, що в цьому світі. А після цього повертаються, включаючись один в одного, поки всі не досягають світу Адам Кадмон, після цього - десяти сфірот, потім - чотирибуквене ім'я Творця, і кінчика літери юд.

І не треба питати, що якщо матеріал невідомий, як можна займатися ним шляхом логіки? Однак подібне ти знайдеш в будь-якій науці, наприклад, коли займаємося анатомією, окремими органами і їх взаємодіями одного з іншим, адже немає у цих органів жодної подоби до загального суб'єкта, що це жива і ціла людина, але з плином часу, коли до тонкощів осягаємо цю науку, з окремого вже можна вивести загальне правило, яке обумовлює поведінку організму в цілому.

Так і в цьому випадку, загальною темою є розкриття Творця створінням, як кінцева мета, - як сказано: "І сповнена земля знанням Творця".

Однак початківець вивчення, у якого, звичайно ж, немає ніяких знань в цій загальній області, обумовленій спільністю всіх, і зобов'язаний тому осягнути все зокрема і деталі, і порядок їх взаємодії один з одним, і чинники причини та наслідку, поки не збагне всю мудрість. І коли буде знати все до тонкощів, володіючи очищеною душею, врешті-решт, звичайно ж, удостоїться загального знання.

І навіть якщо не удостоїться, то, врешті-решт, це велика заслуга - придбати хоч якесь розуміння цієї величезної мудрості. Тоді побачить її перевагу над іншими науками, в змістовному плані, і відповідно до того, наскільки цінують гідність Творця в порівнянні зі створеним Ним, так і наука, предметом вивчення якої є Творець, вища і важливіша від науки, предметом вивчення якої є створене Ним.

І не через те, що це незбагненно, не вивчають це в світі, адже і у астронома немає ніякого поняття про зірки і планети, але він вивчає процеси, що відбуваються з ними, прекрасну науку, заздалегідь створену і виправлену з надзвичайною ретельністю. Так і знання науки істини - вони приховані не більше цього. Ці процеси добре з’ясовуються навіть початківцями, а вся перешкода була тому, що кабалісти приховали її від світу з великою мудрістю.

Надання дозволу

Я радий, що створено мене в такому поколінні, коли вже дозволено оприлюднювати науку істини. І якщо запитаєте мене, звідки я знаю, що дозволено? Я відповім вам, - оскільки дано мені дозвіл розкрити. Бо до теперішнього часу не були розкриті жодному мудрецеві ті шляхи, котрими можна було б займатися публічно перед всім народом, і пояснити характер кожного слова. Бо також і я поклявся моєму раву, що не розкрию, як всі учні, що передують мені. Але клятва ця, і ця заборона поширюються тільки на те, що передається з уст в уста, від покоління до покоління, до пророків і вище. Тому що шляхи ці, якби були розкриті масам народу, призвели б до великої втрати з причин, що приховані в нас.

Однак той спосіб, яким я займаюсь в моїй книзі, це дозволений спосіб, і щодо нього, навпаки, я отримав вказівку від свого рава розширювати, наскільки це можливо для мене. Цей шлях називається у нас - шлях облачення речей. І вивчи статтю Рашбі, який називає цей шлях наданням дозволу. І це те, що подарував мені Творець в повній мірі. Як прийнято у нас, це залежить не від геніальності самого мудреця, а від стану покоління, як сказано мудрецями: "Гідний був молодий Шмуель… але покоління його не заслужило цього", - і тому я сказав, що вся моя заслуга в розкритті мудрості визначена моїм поколінням.

Абстрактні назви

Велика помилка думати, що мова кабали використовує абстрактні назви, навпаки, вона не стосується нічого іншого, а тільки конкретного. І дійсно, існують в світі реальні речі, незважаючи на те, що ми не можемо осягнути їх, наприклад, магнетизм, електрика і подібне їм. І разом з тим тільки невіглас скаже, що назви ці є абстрактними. Адже ми добре знайомі з їхніми діями, і яке нам діло до того, що нам невідомо що являє собою їхню суть, врешті-решт, ми даємо цьому назву як певному носієві дій, що йому належать, і це є конкретною назвою. І навіть немовля, котре тільки почало говорити, може назвати його, як тільки трохи, хоч у чомусь відчуло їхні дії. І це наш закон, все, що не збагнули, не називаємо ім'ям.

Сутність не сприймається в матеріальному

Крім того, навіть речі, котрі ми добре уявляємо, і осягаємо такими, якими вони є, такі, наприклад, камінь і дерево, - навіть після сумлінного дослідження, ми все одно залишаємося з нульовим розумінням їхньої суті, оскільки ми осягаємо тільки їхні дії , котрі відбуваються при контакті з нашими органами чуття.

Душа

Наприклад, коли кабала говорить, що є три сили:

а) тіло;

б) тваринна душа;

в) свята душа,

то при цьому не мається на увазі суть душі, тому що суть душі - це флюїди. І це те, що психологи називають "Я", а матеріалізм - "електрика". І говорити про суть її - це марна трата часу, оскільки вона не підпорядкована діям при контакті з нашими органами відчуття, так само, як і матеріальні об’єкти. Але оскільки ми бачимо три види дій суті флюїдів в духовних світах, ми добре їх розрізняємо відповідно до їхніх окремих назв і практичних дій у вищих світах. Якщо так, то немає тут абстрактних назв, вони абсолютно конкретні в повному розумінні слова.

Перевага мого коментаря, в порівнянні з попередніми

Для тлумачення науки кабала можна скористатися допомогою зовнішніх наук, оскільки наука кабала є коренем усього, і все укладено в ній. Є такі, котрі вдалися до допомоги анатомії, намагаючись способом написаного: "З плоті моєї побачу Всесильного мого". Є такі, що використовували філософію, і останні - ті, які найбільш широко користувалися психологією. Але всі їхні спроби не можуть розглядатися як справжнє тлумачення, позаяк не дають ніякого пояснення науки кабала як такої, а тільки демонструють нам, як інші науки включені в неї. І тому ті хто вивчають не можуть зв'язати одне з іншим, ... ...незважаючи на те, що наука роботи на Творця - це наука найбільш близька до науки кабала з усіх зовнішніх наук. І немає необхідності говорити, що ніяк неможливо отримати допомогу від роз'яснень відповідно до анатомії або філософії, і тому я сказав, що я - перший, хто роз’яснює відповідно до кореня і гілки, причини і наслідку. І тому, якщо людина зрозуміє з мого коментаря будь-яку тему, то може бути впевнена, що якщо вона знайде те ж питання в будь-якому місці в Зоар або в Виправленнях Зоар, зможе скористатися так само, як користується тлумаченнями відкритої частини Тори, де можна скористатися одним положенням щодо всіх інших місць.

А тлумачення відповідно до зовнішніх наук - це трата часу, оскільки воно дає не більше, ніж свідчення істинності одного щодо іншого. Але зовнішня наука не потребує свідчень, оскільки вище управління приготувало для свідоцтва п'ять органів відчуттів, а стосовно кабали - (все-таки) потрібно було б зрозуміти доводи того, хто розбирається в ній, перш ніж приводити свідків щодо твердження.

Стиль тлумачень відповідно до зовнішніх наук

І в цьому причина помилки рава Шем Това, який тлумачив "Вчителя розгублених" відповідно до науки кабала, але він не знав, чи удавав з себе такого, що не знає, що за допомогою науки кабала можна тлумачити і медицину, і будь-яку іншу науку не гірше, ніж філософію, тому що всі науки включені в кабалу і її печаткою підписані. Однак зрозуміло, що "Вчитель розгублених" не мав на увазі те, що тлумачив Шем Тов, і він не бачив як ... ... в "Книзі Єцира" тлумачив кабалу з точки зору філософії. І вже я довів, що такі тлумачення - не що інше, як марна трата часу, позаяк зовнішні науки не потребують доказів, а в науці кабала, до того, як розтлумачено сказане в ній, немає ніякого сенсу наводити свідоцтва доказів правдивості сказаного в ній. Це подібно позивачеві, який не встиг ще роз'яснити власні претензії, а вже приводить свідків, щоб підтвердити правдивість своїх тверджень. (Крім книг, що займаються вивченням роботи на Творця, оскільки наука роботи на Творця дійсно потребує свідків її правдивості і успіху, і необхідно скористатися допомогою науки істини). Однак, всі книги в цьому стилі написані не даремно, так як після того, як ми гарненько зрозуміємо роз'яснення науки як такої, це дуже допоможе нам в роз'ясненні твердження, - яким чином всі науки включені в неї, а також способів, як їх дослідити і т.ін.

Таємниця осягнення мудрості

Є три складових в науці кабала:

1. Автентичність цієї науки, - вона не потребує ніякої людської допомоги, позаяк вся вона є даруванням Творця, і в сферу її ніхто не може втрутитися.

2. Розуміння її першоджерел, що отримані від Вищого. Це подібно до того, як світ і все що в ньому, лежать перед людиною, але разом з тим, вона повинна докласти багато ретельності, щоб зрозуміти цей світ, незважаючи на те, що все бачить своїми очима. Є дурні і є мудреці. Це розуміння називається істинною мудрістю. Адам Рішон був першим, хто прийняв порядок знань, достатніх для розуміння і досягнення успіху, і повного використання всього, що бачив і збагнув своїми очима. І знання ці не можуть бути передані інакше, ніж з уст в уста. І їм притаманний такий порядок розвитку, коли кожен може доповнити іншого або, боронь б-же, відступити назад (тоді як за першої складової всі отримують однаково, без будь-якого додавання або зменшення, це подібно до того, як людина сприймає реальність, що в цьому світі. Щодо бачення її – всі рівні, але розуміють її по різному, є такі, що розвиваються від покоління до покоління, і є такі, що деградують). І порядок передачі її, іноді званий передачею "Шем а-Мефураш" (поясненого імені), - передається вона при дотриманні багатьох умов, але тільки усно, а не письмово.

3. Порядок написаного, що являє собою нове явище. Адже крім того, що надає набагато більш розширені можливості для подальшого розвитку науки, коли кожен передає з її допомогою всю широту своїх осягнень для наступних поколінь, міститься в ній ще одна найчудовіша властивість, коли кожен, хто займається нею, не дивлячись на те, що не розуміє ще написаного в ній, очищається нею, і вищі світла наближаються до нього. Для вираження цієї складової існують чотири мови, як сказано вище, і мова кабали перевершує всі інші.

Порядок передачі науки

Найбільш ефективний шлях для того, хто прагне вивчати цю науку - знайти справжнього мудреця-кабаліста, підпорядковуватись в усьому, що той покладе на нього, поки не удостоїться зрозуміти науку з його допомогою, тобто, і це буде першою складовою, після чого удостоїться передачі з уст в уста, що є другою складовою. І після цього – до розуміння написаного, що є третьою складовою. Отже, тоді він легко успадкує від свого вчителя всю мудрість і її способи, і залишиться йому весь час лише розширювати і розвивати.

Проте в дійсності існує другий шлях, коли внаслідок свого величезного устремління, розкриється йому лик небес, і тоді сам осягне першоджерела, що є першою складовою, а й після цього він зобов'язаний багато працювати і докласти величезних зусиль, поки не знайде мудрого вчителя, щоб міг схилитися перед ним, і дослухатись до нього і отримати мудрість шляхом передачі лицем до лиця, що є другою складовою, і після цього – до третьої складової. Але через те, що не приєднався на початку до мудреця-кабаліста, осягнення його досягаються великими зусиллями і накопичуються багато часу, і залишиться зовсім небагато у нього часу, щоб розвинутися в науці. Або іноді трапляється, що розумнішає з запізненням, як сказано: "І помруть – і без мудрості" і таких 99%, яких називаємо ми "входять і не виходять". І подібні до дурнів і невігласів у цьому світі, які бачать світ, що лежить перед ними, але абсолютно не розуміють його, крім хліба що в роті.

Проте й серед тих, хто йде першим шляхом не всі досягають успіху, позаяк більшість, після того, як удостоїлися осягнення, робляться зарозумілими, і не здатні схилитися до слухняності своєму вчителеві, як належить, тому що не придатні вони для передачі їм мудрості, і у цьому випадку змушений мудрець приховати від них суть науки. "І помруть – і без мудрості" і "входять і не виходять", - і все це тому, що для передачі мудрості існують величні та суворі умови, що випливають з крайньої необхідності. І тому дуже мало тих, кому вдається знайти милість в очах вчителів своїх, так, що вважатимуть їх придатними до цього. І щасливий той, хто удостоївся.

Kabbalah Media

Kabbalah Media

My LibrarySign in to like, save and subscribe to videos

Tägliche Lektion25 נוב׳ 2016Part 4 Vorbereitung zum Unterricht

Part 4 Vorbereitung zum Unterricht

Vorbereitung zum Unterricht

Kabbalah MediaCopyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten

My Library
Sign in to like, save and subscribe to videos

Tägliche Lektion25 נוב׳ 2016
Part 4 Vorbereitung zum Unterricht

Kabbalah Media
Copyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten