Передмова до "Вступу в науку кабала" (Птіха)

1) Наведено в Зоар (глава Тазріа, стор. 40): "Іди й дивись, що все, що є в світі, все лише для людини, і все це для неї існує. Це те, що написано: "І створив Творець Всесильний людину", - повним іменем, як ми вчили, що є досконалістю всього і узагальнює все тощо, "І все, що вгорі і внизу…" – включено в цей образ".

Отже, пояснено, що всі світи, вищі й нижні, всі включені в людину, і все, що існує в тих світах – виключно для людини. І треба зрозуміти це, - чи мало людині цього світу й усього, що в ньому, щоб слугувало їй і приносило б користь, а потрібні їй також всі вищі світи і все, що в них? Адже створені лише для її потреб.

2) Отже, для того щоб пояснити це, потрібно було б мені викласти тут всю науку кабала, проте загалом, в мірі, достатній, щоб всі ті речі, які розкриються нам далі, стали зрозумілі.

А сама суть в тому, що намір Творця в творінні полягав в насолоді створінь, як відомо. І певно те, що відразу, як з'явилася в Нього ця думка - створити душі і насолодити їх усім благом, відразу ж з'явилися вони перед Творцем в своїй досконалості і величі, заповнені нескінченною насолодою, якою задумав Творець насолодити їх. Тому що у Нього сама думка завершує справу, і не має Він необхідності в будь-яких інструментах, як ми.

У зв'язку з цим маємо запитати: навіщо ж Він створив світи - скорочення за скороченням - до нашого брудного, нікчемного світу і помістив душі-створіння в брудні тіла цього світу?

3) Відповідь на це наводиться в книзі "Ец Хаїм" (Древо життя) Арі", розділ 1, що все створено Творцем таким чином, щоб проявити досконалість Своїх дій. І все-таки необхідно зрозуміти: як же це можливо, що від досконалого Творця виходять дії недосконалі? Настільки, що треба було б доповняти та виправляти роботою тих, хто в цьому світі.

Справа в тому, що необхідно розрізняти в душах дві частини: світло й клі. Бо суть створеної душі - це її клі, "посудина", а достаток, яким Творець задумав насолодити душі, - це світло, що в них.

Оскільки Творець задумав насолодити душі, то Він зобов'язаний був зробити їх у вигляді бажання отримати насолоду. Бо в міру величини бажання отримати насолоду зростає величина втіхи й насолоди. Так що бажання отримати насолоду є суттю самої душі, створеної з нічого, і визначається як клі. А насолода і достаток визначається як світло душі, що виходить, "суще із сущого", із самого Творця.

4) Пояснення речей. Творіння - це поява того, чого не було раніше, тобто поява чогось з нічого. Але як можна уявити, що є щось, чого немає в Творцеві? Адже Він – Всемогутній, і включає в Себе абсолютно все. І не існує когось хто дає те, чого немає в нього? Як сказано, все створіння, створене Творцем, - це не більше ніж келім душ, що є бажанням отримати. Тому цілком зрозуміло, що в Творця такого бажання немає, бо від кого отримає? І тому бажання отримати є абсолютно новим створінням, тим, про що й згадки не було раніше, і воно визначається як "суще з нічого".

5) І треба знати, що з'єднання і поділ, що мають місце в духовному, - вони або в тотожності, або в відмінності властивостей. Адже якщо два духовних об'єкта мають одну і ту ж властивість, то вони пов'язані один з одним і є одним цілим, а не двома. Адже якщо немає нічого, що відрізняло б їх один від одного. Поділ можливий, тільки якщо ми знайдемо відмінність властивостей між ними.

І в міру відмінності їх за властивостями визначається величина їх взаємного віддалення, настільки, що якщо всі властивості двох духовних об'єктів протилежні одна одній, то вони віддалені один від одного, як схід від заходу, тобто, у віддаленні абсолютному, яке тільки можна собі уявити в реальності.

6) Щодо Творця, - думка абсолютно не здатна осягнути Його. І не маємо ми щодо Нього ні думки, ні слова.. Але з боку "з дій Твоїх пізнали ми Тебе", ми можемо зрозуміти, що у Нього є тільки бажання віддавати. Адже Він створив все виключно для того, щоб насолодити Свої створіння, наповнити нас Своїм благом.

Тому душі за своїми властивостями абсолютно протилежні Творцю, бо Він - дає і в Ньому немає абсолютно ніякого бажання отримати будь-що. А душі занурені в бажання отримувати собі, і немає більшої протилежності властивостей, більшого віддалення один від одного. Виходить, що якби душі дійсно залишилися б фактично у властивості бажання отримувати, вони залишилися б навічно і повністю відокремлені від Творця.

7) І тепер зрозумієш сказане в першому розділі книги "Ец Хаїм", що причина створення всіх світів в тому, що Творець зобов'язаний бути досконалим у всіх Своїх діях і силах тощо. А якби Він не виявляв Свої сили і дії наявно і в діях, то не зміг би називатися "досконалим".

На перший погляд це дивно, як це можливо, щоб від досконалого Творця виходили спочатку недосконалі дії, причому настільки, що потребували б виправлення? А із поясненого зрозумій це, - оскільки основою створіння є виключно бажання отримати, то, з одного боку, створіння є недосконалим, тому що діаметрально протилежне Творцю, і, отже, нескінченно віддалене від Нього. А з іншого боку, саме це і є тим самим новим і "сущим із сущого", котре Він створив, - щоб отримати від Нього все те, чим Творець задумав потішити і наповнити його. Але ж, разом з цим, якби залишилися так, в відокремленні від Сотворителя, не називався б Він, неначебто, Досконалим. Бо врешті-решт, від досконалого Майстра мають виходити досконалі дії. І через це скоротив Своє світло, і створив світи, скорочення за скороченням, до цього світу, і одяг душу в тіло цього світу. І заняттям в Торі та заповідях досягає душа досконалості, котрої бракувало їй до творіння, що є тотожністю властивостей з Творцем. Так, що стане достойна отримати все благо й насолоду, включені в задум творіння, а також буде з Творцем в абсолютному злитті, що означає тотожність властивостей.

8) А сутність чудодійного засобу, що в Торі та заповідях, привести душу до злиття з Творцем, полягає в заняттях ними не для того, щоб отримати якусь винагороду, а лише щоб принести задоволення Творцю. Бо тоді поступово душа просувається вперед і набуває все нові і нові властивості подібності Творцю.

І є в цьому п'ять послідовних ступенів: нефеш, руах, нешама, хая і єхіда, - одержуваних від п'яти світів, котрі називаються АК, Ацилут, Брія, Єцира, Асія.

Кожен з цих п'яти ступенів, в свою чергу, має власні п'ять ступенів, які також називаються нефеш, руах, нешама, хая і єхіда і отримують світло від п'яти парцуфім, з яких складається кожен з цих п'яти світів. І є свої НАРАНХАЙ в щонайменших деталях, отримуваних від десяти сфірот, з яких складається кожен парцуф.

І заняттями Торою та заповідями аби принести цим задоволення Творцю, створіння поступово заслуговують і набувають келім категорії "бажання віддавати", котрі піднімаються цими сходами, щабель за щаблем, поки не досягають повної тотожності властивостей з Творцем.

Саме тоді в душах і здійснюється задум творіння: щоб отримали всю ту насолоду, благо й ніжність, котрі Творець для них задумав. І ще додається їм найбільший здобуток, - адже заслуговують також справжнього злиття силою того, що досягли бажання віддавати як їхній Сотворитель.

9) Тепер стає легше зрозуміти сказане у книзі "Зоар" про те, що всі світи, вищі і нижні, і все, що в них, створено тільки заради людини. Бо всі ці ступені і світи з’явилися тільки для того, щоб привести душі до того стану злиття з Творцем, який був відсутній у них з боку задуму творіння. І спочатку скоротилися і поширювались вниз ступінь за ступенем і світ за світом, до нашого матеріального світу для того, щоб помістити душу в матеріальне тіло нашого світу. Котре є цілком отримання і жодної віддачі, як худоба і звірина. Як написано: "Диким ослям народжуватиметься людина", що є остаточною формою бажання отримувати, в котрому анітрохи немає властивості віддачі. І тоді визначається людина як цілковита протилежність Творцеві. Бо немає віддалення більшого за це.

А потім, силою душі, що одягається в неї, починає займатися Торою та заповідями, і тоді починає поступово досягати властивості віддачі, як у Творця, потроху, сходинками знизу вгору, всіма тими ступенями, що спустилися в час їхнього сходження згори вниз. І вони є лише мірами властивості бажання віддавати, коли кожний вищий щабель означає більшу віддаленість від властивості бажання отримувати, і більшу близькість до повної віддачі. В результаті цього людина повністю зливається із Творцем, бо лише для цього і була створена. Отже всі світи і їхнє наповнення були створені заради людини.

10) А тепер, після того як ми удостоїлися зрозуміти і знати все це, можна вивчати кабалу без побоювань, що якимось чином матеріалізуємо духовне. Бо ті, хто вивчають кабалу, дуже плутаються, оскільки, з одного боку, йдеться про те, що всі 10 сфірот і парцуфім, починаючи з 10 сфірот світу Ацилут і аж до 10 сфірот світу Асія, - є єдиним і цілковитим проявом Творця.

А з іншого боку, сказано, що всі ці світи були створені в результаті скорочення. І як можна навіть подумати таке про властивість Творця? Крім того, як слід сприймати такі поняття, як числа, верх, низ, і подібні зміни, і підйоми й падіння, і зівуґи тощо? Але ж написано в писанні: "Я АВАЯ не змінював".

11) І з усього поясненого зрозуміло добре, що всі ці підйоми й падіння, і скорочення, і числа визначаються лиш тільки у властивостях келім тих, хто отримує, котрими є душі.

Проте треба розрізняти в них те, що є в потенціалі, і те, що відбувається в дії, подібно до того, як людина будує будинок - закінчення його дії вже закладено на початку задуму.

Образ будинку, саме поняття "будинок", що знаходиться у думках людини, зовсім не схоже на справжній будинок, бо поки будинок лише в думці, він є "духовним" в тому плані, що складається з "матеріалу" його думок. І тоді він лише в потенціалі. Після того, як починається будівництво будинку, задум набуває інших якостей, інших властивостей, він поступово матеріалізується, перетворюючись у будинок із дерева і каменю. Так само і в душах необхідно розрізняти дві частини: задум і дію. Категорія їхнього виходу з природи Творця в природу душ, "в дії", починається лише в світі Брія. А стан душ у світі Нескінченності, тобто коли вони ще не відокремлені від Творця, коли скорочення ще не відбулися, коли вони ще злиті із задумом творіння, називається "в задумі", "в потенціалі", без жодної можливості будь-якого визначення.

І в цьому плані говориться, що всі душі були включені в малхут Нескінченності, що зветься центральною точкою. Бо ця точка потенційно складається з усіх келім душ, що в майбутньому проявляться в дії від світу Брія і вниз.

Перше скорочення здійснено саме в цій центральній точці. І точно на ту її властивість та міру, котрі вважаються в ній потенціалом для майбутніх душ. А зовсім не на її сутність.

І знай, що всі келім сфірот і світів, аж до світу Брія, коли вони виходять з цієї точки і спускаються вниз, - через зівуґ де-акаа в ній, що зветься відбитим світлом, - вони також є потенціалом, а не сутністю душ. Але всі ці дії будуть в майбутньому впливати на душі, - коли їхні сутності почнуть виходити зі світу Брія і вниз. Бо до цього вони ще не вийшли з сутності Творця.

12) І наведу приклад з того, що відбувається в нашому світі. Наприклад, людина, яка прикривається і ховає себе різними покриттями і одежинами, щоб не побачив її ближній і не відчув би її. То чи спаде на думку, що сама вона якось змінюється від того, що приховала себе, від тих укриттів, котрими себе вкрила? Так наприклад, і десять сфірот, котрі ми називаємо кетер, хохма, біна, хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, малхут, - є лише десять покриттів, котрими Нескінченність прикривається і ховається в них. І душі, котрим призначено отримувати від неї, будуть зобов’язані отримувати тими порціями, котрі десять сфірот відміряють їм. І виходить, що саме отримувачі відчувають зміни від кількості впливу від десяти сфірот, а не світло Творця, котре є одним і єдиним, без змін. А отримувачі поділяються фактично на десять ступенів відповідно своїм властивостям.

І не тільки це, але й ті покриття, про котрі мовлено, - вони лише від світу Брія й униз, бо лише там вже існують душі, що отримують від тих десяти сфірот. Але ж в світах АК і Ацилут немає категорії "існування" навіть у душ, тому що там все лише в потенціалі. Тому згадані десять покриттів панують лише в трьох нижніх світах, що звуться Брія, Єцира, Асія. Однак і в світах БЄА вважаються десять сфірот властивостями Творця до кінця світу Асія. Буквально так само як і в АК і АБЄА, і як перед скороченням. Різниця лиш тільки в келім десяти сфірот, бо в АК і в світі Ацилут ще не розкривається їхній вплив, оскільки там вони "в потенціалі". І лише в світах БЄА починають келім десяти сфірот розкривати свою силу приховання і покриття. Проте у світла, що в десяти сфірот, немає жодних змін через ці приховання, як в прикладі, і це сутність сказаного "Я АВАЯ не змінював".

13) І не варто утруднювати питання, що оскільки в АК і Ацилут немає там ще розкриття сутності душ, що отримують, то для чого слугують там келім, що звуться десять сфірот? І від кого вони приховують і прикривають кожна в своїй мірі? І є цьому дві відповіді:

а) такий шлях спуску світів і парцуфів;

б) душі також будуть отримувати від тих десяти сфірот, що в АК і Ацилуті. Тобто при підйомі трьох світів БЄА до них. І тому треба розрізняти також і в АК і Ацилуті ці зміни у десяти сфірот, згідно з тим, що вони світитимуть душам в час, коли вони піднімуться туди разом зі світами БЄА. І тоді отримають відповідно до рівня тих десяти сфірот.

14) Ось, добре з’ясовано, що поняття світів і виникнення нових сутностей, і зміни, і кількість ступенів тощо, - все це говориться лише про феномен келім, що впливають на душі, і приховують і відміряють їм, щоб змогли отримати від світла Нескінченності, поетапно. І вони ніяк не впливають на саме світло нескінченності. Бо покриття впливає не на те, що приховується, а лише на того, хто бажає відчути його і отримати від нього.

15) І загалом треба визначити в сфірот і парцуфах, де б вони не були, такі три категорії: сутність Творця, келім і світла. Саму сутність Творця думка абсолютно не здатна осягнути. Щодо келім існують завжди два стани, зворотні один одному: приховання і розкриття. Бо саме клі спочатку приховує сутність Творця, так, що ці десять келім, що в десяти сфірот, є десятьма рівнями у світах. Проте, після того, як душі отримують в ці келім з усіма умовами, що в них, тоді робляться ці приховання категорією розкриття для осягнень душ. Отже, келім включають в себе дві протилежні характеристики, котрі є одне, адже міра розкриття в клі відповідна буквально мірі приховання в клі. І що грубіше клі, тобто, що більше воно приховує сутність Творця, то більший рівень воно розкриває, отже, ці дві протилежності є одне. А поняття світел в сфірот означає ту міру, котра гідна проявитися для осягнення її душами. Бо оскільки все походить від сутності Творця, і разом з цим, немає іншого осягнення крім у властивостях самих келім, тому неодмінно існують десять світел в цих десяти келім. Тобто десять ступенів розкриття для отримувачів, за властивостями тих келім. Так, що не можна відрізнити світло Творця від сутності Творця інакше, як тим, що сутність Творця думка абсолютно не здатна осягнути крім того, що приходить до нас від Нього через одягнення в келім десяти сфірот. І в цьому плані все, що ми осягаємо, називаємо іменем "світла".

Hauptvideo	MP4
Grundlegendes Audio	MP3

Kabbalah Media

Kabbalah Media

My LibrarySign in to like, save and subscribe to videos

Tora. Die Geheimnisse des ewigen Buches

Tora. Die Geheimnisse des ewigen Buches

Tora. Die Geheimnisse des ewigen Buches

Kabbalah MediaCopyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten

My Library
Sign in to like, save and subscribe to videos

Kabbalah Media
Copyright © 2003-2026 Bnei Baruch - Kabbala La Am Association, Alle Rechte vorbehalten