Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2

Стаття 29, 1989 р.

(переклад з івриту)

Кабалісти сказали, що сутність підготовки, котра була там, перед даруванням Тори, - що була справа «царства священиків» і заповідей обмеження, і відокремлення. І було це для всього загалу. Бо є люди, котрі виконують Тору та заповіді в загальній формі, тобто тільки в сфері практичних дій. Мається на увазі, що Творець заповідав нам виконувати Тору та заповіді, і за те, що ми дослухаємося до Його слів, Він дасть нам оплату за зусилля, за те, що ми поступаємося багатьма речами, котрих прагне тіло. І це коштує нам великих зусиль, - не слухати голоса тіла, того, чого воно вимагає. А намагаємось ми дослухатися до голоса Творця, тобто до того, чого вимагає Творець. Іншими словами, ми скасовуємо наше бажання перед бажанням Творця. Натомість Він заплатить нам платню в цьому світі й у світі прийдешньому, як сказано: «Щасливий ти в цьому світі, і добре тобі в світі прийдешньому», - це робота загалу.

І існує робота особистості. Тобто, ці хочуть виконувати Тору та заповіді особисто. Інакше кажучи, не цікавить їх те, що робить загал, а вони бажають знати, чому Творець заповідав нам виконувати Тору та заповіді. Чи ж Йому чогось бракує, щоби потребував, що хтось робитиме Йому добро та виконуватиме Його Тору та заповіді? Але ж напевно Тора та заповіді, котрі дав нам, це для нашого добра. Тоді вони починають думати та звертати увагу, яке добро зросте з цього для створінь, тим, що виконуватимуть Тору та заповіді. Іншими словами, що вони втрачають, коли не виконують, і що вони виграють тим, що таки виконують те, що заповідав нам Творець.

І це, як сказали кабалісти, такими словами: «І будь обережним в заповіді легкій, як і в суворій, бо не знаєш ти розмір оплати за заповіді, і підраховуй збиток заповіді порівняно з оплатою за неї, і оплату за прогріх, тобто (задоволення, коли ти насолоджуєшся в гріху), порівняно зі збитком через нього».

Тому, коли ті люди починають думати про користь від виконання Тори та заповідей, хто виграє з цього, тоді вони бачать те, що сказали кабалісти, такими словами: «Але будьте як служники, які служать господареві не за отримання винагороди, і хай буде страх небес на вас».

Витікає з цього: те, що повинні робити не заради отримання платні, виходить, що це тому, що виконання Тори та заповідей, воно не для Творця, що Він потребує, аби працювали для Нього. Бо якби було так, що була б Йому потрібна наша робота, звісно, що мав би заплатити. Таким чином, як ми працюємо в цьому світі у когось, і якщо йому треба праця робітника, звісно, що він платить, бо так ведеться в світі. А оскільки кабалісти сказали працювати не заради отримання платні, напевне це тому, що робота ця, вона – для нас, тобто нам на добро.

Коли так, то як можуть говорити, що той, хто працює на якійсь роботі, котра приносить йому користь, тобто, він потребує роботу, тільки хтось дав би нам план роботи, аби знала людина, як її виконувати, щоб вийшло з цього щось добре, щоб було б задоволення від цього, як сказано, - людина, котра дала йому план роботи, хай дасть йому також оплату за його роботу. Ми бачимо в нашому світі, навпаки, що людина має заплатити за план робіт, який вона дала нам, а не так, що той, хто дає план робіт, він дасть і оплату також за те, що людина піде працювати відповідно до плану, котрий отримала.

І це подібно, як коли хтось бажає збудувати собі дім, він іде до інженера, щоби розробив би йому план. Тоді хто повинен заплатити? Інженер людині, що дістала план робіт, або людина платить інженерові за те, що дав їй план робіт, і може вона завдяки цьому збудувати собі дім. Тобто, напевне що людина платить інженерові.

І зі сказаного зрозуміло: те, що Творець дав нам Тору та заповіді, щоб ми виправляли б себе, щоби був у нас «дім святості». Виходить, хто повинен дати оплату за план, - зрозуміло, що ми. Оскільки без Тори та заповідей, що є нашим планом «дому святості», не було б у нас жодної можливості збудувати дім святості. І це, як сказали кабалісти: «Якби не Мій союз вдень і вночі, законів неба та землі не встановив би Я». Це означає, що без Тори та заповідей закони неба та землі, які є будовою світу, не могли б існувати.

А саме, коли будують світ за Торою, тоді є існування для світу. Тому звідси нам зрозуміло, що ми, за тим, що немає в нас чим оплатити Творцю за те, що дав нам план Тори та заповідей, а можемо ми тільки дякувати і уславляти за це. А не те, щоб ми ще просили б за виконання Тори та заповідей оплату, аби Він заплатив би за це, що ми дотримуємось Тори й заповідей, інакше кажучи, користуємося Його планом, будуючи собі дім.

Ті люди, котрі розуміють це, вони називаються тими, «що йдуть в роботі Творця шляхом особистості». Що є в них інший погляд на справу виконання Тори та заповідей, на відміну від того, як загал розуміє виконання Тори та заповідей, що, мовляв, Творець повинен заплатити їм за те, що вони поводяться відповідно до закону Тори, котрий є планом Творця. І вони розуміють, що Творець бажає, аби вони йшли відповідно до плану, котрий Він дав їм, і що це на благо Творцеві. Тому Він має заплатити за цю роботу, коли йдуть за Його планом.

І це виходить так, як сказали кабалісти, такими словами: «Кажучи інакше, «навчений майстер», - Тора говорить: «Я була інструментом Творця. Цар із плоті й крові, коли будує палац, то будує його лиш тільки за думкою майстра. А майстер будує лиш тільки за своїми паперами та книжками, (це книжки, в котрих є різні малюнки будівель, і згідно з ними майстер видає план, як будувати палац). Так Творець дивився в Тору і творив світ».

І треба зрозуміти, чому це нас вчить в плані духовної роботи. Як відбувалося творення світу, коли Творець дивився в Тору, тобто, Тора була планом, відповідно до котрого створювався світ. Ось, відомо, що мета творіння була - щоб насолодити створіння, і саме це було причиною створіння світу. І з цієї причини створив Творець у створіннях бажання та прагнення отримувати насолоди. А без насолоди неможливо існувати.
І як ми бачимо, той, хто свідомо себе губить, це з причини, що він не бачить, що отримав би зараз звідкілясь насолоду, і це називається «теперішнє». Але також і в майбутньому не бачить, щоб була в нього можливість дістати насолоду. А бачить він, що світ потьмарився для нього, і не світить йому. Тоді немає йому іншої ради, як тільки погубити себе. Тобто він думає, що цим він втече від страждань. Тому те, що людина завжди бажає отримати насолоди, це Творець створив таку природу, що кожне створіння жадає лише отримання насолод. І маємо знати, що все те, що ми називаємо «зле начало», ніщо інше як саме ця властивість, котра зветься «бажання дістати насолоду аби задовольнити своє прагнення».

А сенс того, що бажання отримувати для себе зветься «злим началом», пояснюється з боку виправлення створіння, котре було зроблено. Іншими словами, оскільки в час, коли створіння отримує від Творця, є в цьому проблема розбіжності властивостей, тому від цього походить те, що людина буде соромитися, коли отримуватиме для себе від ближнього. Тому людина й соромиться їсти хліб, даний їй з милості. Виходить що коли б людина одержувала добро та насолоду в келім отримання, почувалась би неприємно в час отримання достатку. Тому зроблено було виправлення, що коли людина не скасовує свої келім бажання отримувати для себе, вона не здатна прийняти добро та насолоду. Виходить, згідно з цим, - те, що заважає отримувати добро та насолоду, це бажання отримувати для себе. Тому це бажання отримувати і є «злим началом».

Однак, як можна скасувати його? Як написано: «Скасуй своє бажання перед Його бажанням». Це – Тора, як сказали кабалісти: «Сказав Творець, - створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Що означає, що Творець говорить, - це, що створив Я бажання отримувати насолоду, це є природою створіння, як сказано, що характер створіння називається «суще з нічого», що означає, що тут створено нову річ, і говориться про це бажання отримувати. І сказав Творець: «Створив Я Тору-припаву». Тобто, тим, що «Світло, що в ній, повертає до добра».

Згідно з цим виходить, що якби не було феномену Тори, не було б існування світові. Бо через приховання і потаємність, що сталися з причини виправлення світу, були б створіння вимушені залишатися в темряві, без світла. І, само собою, світ не існував би. І це й є поясненням, що «дивився Творець в Тору», тобто, що Тора була планом. Що означає, що відповідно з цим планом, тобто щоби світ будувався за Торою, буде існування світові, як сказано вище, це зветься «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу».

А про вивчення Тори сказали кабалісти (в трактаті Хаґіґа, 13): «Не передають слова Тори ідоловірцю, як сказано: «Не зробив так кожному народу, і законів Його не знають». І треба зрозуміти, що то за поняття «ідоловірець» в духовній роботі. Як вже сказано, в духовній роботі вчимо все в одному тілі, як написано в Зоар, що людина – це маленький світ. Якщо так, то що таке «ідоловірець» в сутності духовної роботи? І що таке категорія «Ісраель» в духовній роботі?

Вже ми говорили про це: «Ісраель» називається, коли хоче, щоб всі дії його були «заради небес», а не для власної користі, що це називається «яшар-кель». Тобто, щоби всі дії його – прямо до Творця. «Ідоловірець» називається те, що точно назворот, що всі дії його будуть заради власної користі, інакше кажучи, він бажає двох володінь. Тобто, він хоче забрати добро та насолоду з володіння Творця до свого володіння. Значить, він хоче, щоб залишалися два володіння в світі: володіння Творця і його власне. Це називається, що він займається «чужим служінням», тобто служінням, котре нам чуже. А значенням «Ісраель» буде, коли він працює на користь Творця. Виходить, що він називається «працівник Творця, всі дії якого «заради небес». Але ж коли людина працює для власної користі, а не для користі Творця, це називається, що робота її є «чужою роботою», а не працівник Творця вона.

Виходить, що вся різниця між ідоловірцем і «ісраелем» з точки зору роботи в тому, що «ісраелем» зветься, коли хоче працювати «заради небес», і хоч поки що він поневолений злим началом, і немає ще можливості в нього підкорити його, все ж таки, оскільки прямує шляхом, що веде до праці заради Творця, вже називається категорією «Ісраель», оскільки бажає досягнути цього рівня.

Проте в час, коли людина бажає працювати в категорії «Ісраель», а ми вже говорили, що йдеться про роботу особисту, тоді все зло, що є в людині, постає проти неї. Тобто, до того, як вирішила просуватися в категорії «Ісраель», робота її була в категорії роботи мас, бо дивилася людина на справи, котрі вона робить, і вірила, що за кожну дію і справу вона отримує винагороду, як оплатою цього світу, так і оплатою світу прийдешнього. Було їй завиграшки чинити добрі справи, оскільки це не було проти злого начала, званого «бажання отримувати для себе».

А тепер, коли людина бажає працювати щоб скасувати власне володіння, і щоб залишилося тільки одне володіння в світі, котрим є володіння Творця, тоді бажання отримувати заради себе опирається цьому. І тоді приходить до людини «питання грішника», котрий запитує: «Що це за робота у вас така?», - те, що ви хочете працювати не для власної користі, - що буде вам з цього? І на це немає жодної відповіді, а, як написано, - «притупи йому зуби». Виходить, що тоді людина потребує допомоги, щоб була в неї можливість вийти з-під влади злого начала. І тоді немає їй іншої ради, як тільки те, що сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Виходить, що зараз – це «час істини», коли людина потребує допомоги Тори, аби та помогла б їй вийти з-під влади злого начала.

І зі сказаного виходить, - що людина має підготувати собі для отримання Тори? Треба сказати, що це – потреба в Торі. Де потреба називається «клі». І не може бути наповнення без потреби. І це подібно тому, як коли людина запитає товариша, коли той запросив її щоби прийшла ввечері на трапезу, котру він приготував для неї, - «Як мені підготувати себе, щоб зміг би я їсти в тебе?», то напевне той скаже, що стережись тільки, щоб не їсти вдома перед тим, як ти прийдеш до мене, бо інакше ти не зможеш їсти в мене.

Так само, для того, щоб отримати Тору, людина має підготувати себе, щоб була в неї потреба, котра називається «клі», щоб Тора наповнила б це клі. І таке ведеться саме в час, коли людина бажає працювати «заради небес», бо тоді є в неї опір з боку тіла, котре кричить: «Що це за робота у вас така?» І людина вірить вірою мудреців, які сказали, що тільки Тора може вивести людину з-під влади злого начала. І це можна сказати тільки про тих, хто хоче бути категорією «Ісраель», як сказано вище, що це – «яшар-кель», - «прямо до Творця». І вони бачать що зле начало не дає їм вийти з-під його влади, тоді є в них потреба в отриманні Тори, аби світло Тори повернуло б їх до добра.

І зі сказаного зрозуміємо те, що сказали кабалісти: «Не передають слова Тори ідоловірцю, як сказано: «Не зробив так всім народам, і законів Його не знають». Через те, що немає в них потреби в Торі. Оскільки той, хто виконує роботу, яка чужа нам, тобто для власної користі, він може жити без Тори, бо не потребує він допомоги Тори. Адже тільки Ісраель, ті, хто бажають працювати на користь Творця, вони потребують світла Тори, бо «світло, що в ній, повертає до джерела». Іншими словами, неможливо перемогти зле начало, що в ньому, без Тори, як зазначено вище.

І цим можна пояснити те, що сказали кабалісти: «Тора існує лиш тільки в тому, хто вмертвляє себе над нею». І треба зрозуміти слово «існує», що нам воно повідомляє. Треба пояснити це в такий спосіб, як сказали кабалісти: «Сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Тобто що Тора буде категорією «приправи». В кому це існуватиме? Бо ж «немає світла без клі, немає наповнення без хісарону».

Тому сказали, - ті люди, які хочуть умертвити свою сутність, тобто хочуть умертвити бажання отримувати заради себе, а бажають все робити «заради небес», і вони бачать, що не можуть зробити це своїми власними силами, - їм сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу».
А в тих людях, які не хочуть скасувати себе, а бажають, щоб було два володіння, як зазначено вище, тобто, володіння людини залишиться, а Творець дасть їм, і візьме добро та насолоду, котрі є в Його владі, і дасть їх отримувачам, - в них Тора не існує. Тобто Тора не робиться для них «приправою», оскільки вони не хочуть, щоб була в них «приправа». А якщо немає бажання та потреби, котрі є клі, немає й світла.

І зі сказаного зрозуміло, чому заборонено навчати Торі ідоловірця з точки зору духовної роботи. Мається на увазі, що той, хто виконує роботу, котра чужа нам, тобто, він працює для власної користі, бо ж Тора – вона для злого начала, бо той, хто хоче усунути його і не може, про нього написано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». А той, хто хоче працювати для власної користі, - а це є категорією ідоловірства, - немає в нього потреби в Торі. Якщо так, хоч вчитиме Тору, вона не існуватиме в ньому в тому змісті, саме який Тора й повинна дати. Виходить: що таке підготовка до отримання Тори? – потреба в допомозі Тори. І це завдяки тому, що хоче спрямовувати все на «заради небес». Тоді потребують, щоб Тора дала допомогу».