1. O’ndan Başkası Yok
2. Şehina [Kutsallık] Sürgünde
3. Manevi Edinim Meselesi
4. Kişinin Çalışmada Kendisini Yaradan'ın Huzurunda İlga Ederken Hissettiği Ağırlığın Nedeni Nedir?
5. Lişma Yukarıdan Gelen Bir Uyanıştır ve Neden Aşağıdan Gelen Bir Uyanışa İhtiyacımız Var?
6. Çalışmada, Tora'dan Destek Nedir?
7. Çalışmada “Alışkanlık İkinci Doğa Haline Gelir” Nedir?
8. Keduşa'nın Gölgesi ile Sitra Ahra'nın Gölgesi Arasındaki Fark Nedir?
9. Manevi Çalışmada Kişinin Aklını Geliştiren Üç Şey Nedir?
10. Çalışmada "Acele Et Sevgilim" Nedir?
11. Titreten Bir Sevinç
12. Kişinin Çalışmasının Özü
13. Nar
14. Yaradan'ın Yüceliği Nedir?
15. Çalışmada Diğer Tanrılar Nedir?
16. Çalışmada Efendinin Günü ve Efendinin Gecesi Nedir?
17. Sitra Ahra'nın “Taçsız Malhut” Olarak Adlandırılması Ne Anlama Gelir ?
18. Ruhum Gizlice Ağlayacak - 1
19. Çalışmada “Yaradan Bedenlerden Nefret Eder” Ne Demektir?
20. Lişma (O'nun rızası için)
21. Kişi Kendini Yükseliş Halinde Hissettiğinde
22. Tora Lişma
23. Tanrı'yı Seven Sizler, Kötülükten Nefret Edin
24. Onları Kötülerin Elinden Kurtarır
25. Kalpten Gelen Şeyler
26. Kişinin Geleceği Geçmişe Duyduğu Minnettarlığa Bağlı ve Bağımlıdır
27. “Efendi Yüksektedir ve Alçakta Olan Görecektir” Nedir? - 1
28. Ölmeyeceğim, Yaşayacağım
29. Kişiye Düşünceler Geldiğinde
30. En Önemlisi Yalnız İhsan Etmeyi İstemek
31. Yaratılanların Ruhunu Mutlu Etmek
32. Yukarıdan Bir Kısmet Uyanması
33. Haman İle Kefaret Günlerinin Kuraları
34. Toprağın Kazancı
35. Maneviyatın (Kutsallığın) Yaşam Gücü
36. İnsandaki Üç Beden
37. Purim Üzerine Bir Makale
38. Yaradan Korkusu O’nun Hazinesidir
39. Ve Onlar İncir Yapraklarını Diktiler
40. Rav’a İnanmanın Ölçüsü Nedir?
41. İnancın Büyüklüğü ve Küçüklüğü Nedir?
42. Çalışmada Elul (Ben Sevdiğim İçin, Sevdiğim de Benim İçin) Kısaltması Nedir?
43. Gerçek ve İnanca Dair
44. Akıl ve Kalp
45. Tora'da ve Çalışmada İki Anlayış
46. İsrail'in Klipot Üzerindeki Hükmü
47. O'nun Yüceliğini Bulduğunuz Yerde
48. Asıl Temel
49. En Önemlisi Akıl ve Kalptir
50. İki Koşul
51. Eğer Bu Caniyle Karşılaşırsan
52. Bir Günah Bir Mitzvayı Ortadan Kaldırmaz
53. Kısıtlama Meselesi
54. Çalışmanın Amacı – 1
55. Tora'daki Haman, Nereden?
56. Tora'ya Gösterge Denir
57. Onu Kendi Arzusuna Yaklaştıracak
58. Sevinç İyi Eylemlerin Bir “Yansımasıdır”
59. Asa ve Yılan Hakkında
60. Günah Aracılığıyla Gelen Mitzva
61. Onun Etrafında Şiddetli Fırtınalar Olur
62. Düşer ve Kışkırtır, Yükselir ve Şikâyet Eder
63. Borçluydum ve Geri Ödedim
64. Lo Lişma’dan, Lişma’ya Geliriz
65. İfşa Olan ve Gizli Olana Dair
66. Tora'nın Verilmesine Dair - 1
67. Kötülükten Uzak Durun
68. İnsanın Sefirot ile bağlantısı
69. Önce Dünyanın Islahı Olacak
70. Kudretli Bir El ve Taşkın bir Gazapla
71. Ruhum Gizlice Ağlayacak – 2
72. Güven, Işığın Kıyafetidir
73. Tzimtzum'dan sonra
74. Dünya, Yıl, Ruh
75. Bir Gelecek Dünya Anlayışı Vardır, Bir de Bu Dünya Anlayışı Vardır
76. Bütün Sunularınızda Tuz Sunacaksınız
77. Kişi Kendi Ruhundan Öğrenir
78. Tora, Yaradan ve İsrail Birdir
79. Atzilut ve BYA
80. Arka Arkaya ile ilgili olarak
81. MAN Yükseltmeye Dair
82. Kişinin Daima Etmesi Gereken Dua
83. Sağ Vav ve Sol Vav’a Dair
84. “Hayat Ağacından Almasın Diye Adamı Cennet Bahçesinden Kovdu” Nedir?
85. Çalışmada Narenciye Ağacının Meyvesi Nedir?
86. Ve Arei Miskenot'u İnşa Ettiler
87. Şabat Şekalim
88. Tüm Çalışma Sadece İki Yolun Olduğu Yerdedir - 1
89. Zohar'ın Sözlerini Anlamak İçin
90. Zohar’da, Bereşit
91. Değiştirilebilene Dair
92. Kader Kavramının Açıklanması
93. Yüzgeçler ve Pullar Hakkında
94. Ve Ruhlarınızı Koruyacaksınız
95. Sünnet Derisinin Kaldırılması Üzerine
96. Çalışmada Ahır ve Şaraphane Atıkları Nedir?
97. Ahır ve Şaraphane Atıkları
98. Asla Kaybolmayacak Olana Maneviyat Denir
99. O Günahkâr ya da Erdemli Demedi
100. Yazılı Tora ve Sözlü Tora -1
101. "Güllere Galip Gelenler İçin" Mezmuru Üzerine Bir Yorum
102. Ve Seni Güzel Ağaçların Meyvesine Götüreceksin
103. Kimin Kalbi Onu İstekli Yapar
104. Bozguncu Oturuyor
105. Piç Bir Bilge Öğrenci Halkın Başrahibinden Daha Önde Gelir
106. Şabat'ta On İki Halah Neyi İma Eder?
107. İki Melek Hakkında
108. Eğer Beni Bir Gün Terk Edersen, Ben Seni İki Gün Terk Ederim
109. İki Çeşit Et
110. Yaradan’ın Kutsadığı Bir Alan
111. Nefes, Ses ve Konuşma
112. Üç Melek
113. On sekizinci Dua
114. Dua
115. Cansız, Bitkisel, Canlı, Konuşan
116. Neden Sevaplar'ın Niyet Gerektirmediğini Söylemiştir
117. Çaba Sarf Ettin Ve Bulamadın, Buna İnanmayın
118. Baal’a Diz Çökme Konusunu Anlamak
119. Gizlilikte Öğrenen Öğrenci
120. Roş HaŞana’da Kabuklu Yemiş Yememenin Nedeni
121. O, Ticaret Gemileri Gibidir
122. Şulhan Aruh’ta Yazılanların Anlaşılması
123. Onun Boşanması ve Elini Vermesi Bir Gibi
124. Yaratılışın Şabat’ı Ve Altı Bin Yıl
125. Kim Şabat’ı Hoşnut Eder
126. Bir Bilge Şehre Gelir
127. Çekirdek, Öz ve Artan Bereket Arasındaki Fark
128. Çiy, Galgalta’dan Zer Anpin’e Damlar
129. Kutsallık Tozun İçinde
130. Bilgelerimizin Taberiye’si, İyi Senin Görüşündür
131. Kim Arınmaya Gelirse
132. Yüzün Ter İçinde Ekmek Yiyeceksin - 1
133. Şabat’ın Işıkları
134. Sarhoş Edici Şarap
135. Temiz ve Erdemli Olan Seni Katletmez
136. İlk Ve Son Harfler Arasındaki Fark
137. Zelophehad Was Gathering Wood
138. Kişi Bazen Kafasını Korkuyla Meşgul Ederken
139. Çalışmanın Altı Günü ve Şabat Arasındaki Fark
140. Senin Yasanı Nasıl Da Seviyorum
141. Pesah Bayramı
142. Savaşın Özü
143. İyilik İsrail İçin Olsun
144. Orada Belirli Bir Ulus Var
145. Arzu Bilgeye İlim Verir Ne Demek
146. Zohar’daki Bir Açıklama
147. Alma Ve İhsan Etme Çalışması
148. Acı Ve Tatlı, Doğru ve Yanlış’ın Dikkatle İncelenmesi
149. Neden Hohma’yı Genişletmemiz Gerekiyor
150. Kibir Yaptığı İçin Efendi’ni Buda
151. Ve İsrail Mısırlıları Gördü
152. Rüşvet Bilgenin Gözlerini Kör Eder
153. Düşünce Arzunun Sonucudur
154. Dünyada Boş Bir Alan Olamaz
155. Bedenin Temizliği
156. Hayat Ağacından Almasın Diye
157. Ben Uykudayım Ama Kalbim Uyanık
158. Pesah’da Birbirlerinin Evinde Yemek Yememenin Nedeni
159. Ve O Günlerde Gerçekleşti
160. Matzot’u Gizlemenin Nedeni
161. Tora'nın Verilişi Meselesi - 2
162. Tora'nın Bir Bölümünün Tamamlandıktan Sonra Söylediğimiz Hazak Hakkında
163. Zohar’ın Yazarları Ne Der
164. Maddesellik Ve Maneviyat Arasında Bir Fark Vardır
165. Elişa’nın Elijah’dan İsteğine Bir Açıklama
166. Edinimdeki Farkına Varış
167. Ona Şabat Teşuvah Denmesinin Nedeni
168. İsrail’in Gelenekleri
169. Erdemi Tam Olana İlişkin
170. Cebinde Büyük Bir Taş Olmamalı
171. Zohar, Amor - 1
172. Engeller ve Gecikmeler Konusu
173. Neden Lehaym Diyoruz
174. Gizlilik
175. Ve Eğer Bu Yol Senin İçin Çok Uzunsa
176. Havdala Sonrası Konyak İçerken
177. Kefaretler
178. Adamın İçindeki Üç Ortak
179. Üç Çizgi
180. Zohar’da, Amor - 2
181. Onur
182. Musa ve Süleyman
183. Mesih’i Fark Etmek
184. İnanç Ve Akıl Arasındaki Fark
185. Eğitimsiz, Şabat’ın Korkusu Onun Üzerindedir
186. Şabat’ını Hafta İçi Bir Gün Yap Ve İnsanlara İhtiyacın Olmasın
187. Çaba Göstermeyi Seçmek
188. Tüm Çalışma Sadece İki Yolun Olduğu Yerdedir - 2
189. Eylem Düşünceyi Etkiler
190. Her Hareket Bir İz Bırakır
191. Düşüş Zamanı
192. Nasipler
193. Tek Bir Duvar Her İkisine Hizmet Eder
194. Tamamlanmış Yedi
195. Ödüllendi – Hızlandıracağım
196. Dışsal Olanların Tutup Yakalaması
197. Kitap, Yazar ve Hikâye
198. Özgürlük
199. İsrail’in Her Adamı İçin
200. Masah’ın Arındırılması
201. Maneviyat ve Maddesellik
202. Ekmeğini Alnının Teri İle Yiyeceksin - 2
203. Adam’ın Gururu Onu Alçaltacak
204. Çalışmanın Amacı - 2
205. Bilgelik Sokaklarda Bağırdı
206. İnanç Ve Haz
207. İhsan Etmek İçin Almak
208. Çaba
209. Duada Üç Koşul
210. İçindeki Güzel Bir Kusur
211. Kralın Önünde Duruyormuş Gibi
212. Sağın Benimsenmesi, Solun Benimsenmesi
213. Arzuyu Tanıma
214. Kapılarda Bilinen
215. İnanç
216. Sağ Ve Sol
217. Ben Kendim İçin Değilsem, Kim Benim İçin?
218. Tora Ve Yaradan Birdir
219. Sadakat
220. Izdırap
221. Birçok Otorite
222. Sitra Ahra’ya Onu Keduşa’dan Ayırmak İçin Verilen Parça
223. Kıyafet, Çuval, Yalan, Badem
224. Yesod-de-Nukva Ve Yesod-de-Dehura
225. Kendini Yükseltme
226. Yazılı Tora Ve Sözlü Tora - 2
227. Mitzva İçin Ödül - Mitzva
228. Etten Önce Balık
229. Haman Taşim
230. Efendi Yüksektir ve Alçak Olan Görecek - 2
231. Alma Kaplarının Saflığı
232. Çabayı Tamamlamak
233. Af Bağışlama ve Kefaret
234. Tora’nın Sözlerden Vazgeçen ve Çene Çalmakla Meşgul Olan
235. Kitaplara Yeniden Bakış
236. Düşmanlarım Bütün Gün Benimle Alay Eder
237. Adam İçin Beni Görmek Ve Yaşamak Yoktur
238. Ne Mutlu Seni Unutmayan ve Oğlu Senin İçin Çabalayan Adama
239. Şavuot'un Mohin’i ile Şabat Minha'nınki Arasındaki Fark
240. Senin Yüzünü Sorduklarında Seni Soruşturanı Sor
241. Yakınken O’nu Çağır
242. Çalışmada, İyi Günde Fakirin Mutlu Edilmesi Meselesi Nedir?
243. Hoşana Raba Gecesinde Gölgenin İncelenmesi
244. Tüm Dünyalar
245. Yeni Doğanın Yaratılışından Önce
246. Şans Hakkında Bir Açıklama
247. Düşünce, Besin Olarak Addedilir
248. Let His Friend Begin
Kütüphanechevron_right
Baal HaSulam/Shamati
chevron_right
O Günahkâr ya da Erdemli Demedi
 

99. Грішник чи праведник – не сказано

Почуто 21 іяра, Єрусалим

(переклад з івриту)

Те, що тлумачив рабі Ханіна бар Папа: «Той ангел, що призначений над вагітністю, ім’я його – Ніч. І бере краплю, і представляє її Творцеві, і питає: «Володаре світу, крапля ця, – що буде з неї: герой чи слабак, мудрець чи дурень, багач чи бідняк? А от грішник чи праведник – не сказано».

І слід пояснити це згідно з правилом, що неможливо щоб дурень був праведником, як сказали мудреці: «Не грішить людина інакше, як тільки коли ввійде в неї дух глупоти». А тим більше якщо був дурнем усе своє життя. Якщо так, то тому, хто народився дурним, немає ніякого вибору, оскільки присуджено йому бути дурнем. Коли так, те, що сказали: «Грішник чи праведник – не сказано», це тому, щоби був йому вибір. А яка користь, що не сказав «грішник чи праведник», адже якщо вирішено про нього, що буде дурним, то це само собою як наче присуджено йому бути грішником?

І також потрібно зрозуміти слова мудреців: «Сказав рабі Йоханан: «Побачив Творець, що праведники нечисленні, встав і розсадив їх по всіх поколіннях. Як сказано: «Бо Творцю належать устої землі і заснував на них населену землю». І пояснив Раші: «І заснував на них населену землю», – розсіяв в усіх поколіннях бути підвалинами, існуванням та основою, аби існувала земля людей».

«Що нечисленні вони» – означає, що все більше зменшуються. Тому що Він зробив, щоби примножились? Встав та розсадив їх по всіх поколіннях. І слід запитати: який зиск – тим, що розсадив їх в усіх поколіннях, ставало їх більше? І треба зрозуміти, яка різниця: коли всі праведники існують в одному поколінні, або коли розсіяв їх по всіх поколіннях, як пояснює Раші, – що оскільки існують в багатьох поколіннях, цим збільшиться кількість праведників?

І аби зрозуміти сказане вище, треба розширити і пояснити слова мудреців, що Творець присуджує краплі, щоб був з неї мудрець чи дурень. Тобто, той, хто народжується слабким, в кого немає сил подолати своє зле начало, і народився зі слабким бажанням, і не має великого хисту, але оскільки також і в період підготовки, тобто коли людина починає роботу Творця, вона мусить бути підготовленою для прийняття Тори та мудрості, як сказано «дає мудрість мудрим», то виникає питання: якщо вони вже мудрі, чому вони потребують ще мудрості? Отже, треба щоб було – «дає мудрість дурним»?

І пояснення таке, що мудрим називається той, хто прагне мудрості, хоча поки що не має її. Але, оскільки є в нього таке бажання, а бажання називається «клі», виходить, що той, хто має бажання та прагнення до мудрості, це й є клі, щоб світила там хохма (мудрість). Відповідно, виходить, той, хто є дурним, означає це, що не має прагнення до мудрості, а все прагнення його лише до власних потреб. А щодо віддачі, то дурень не здатний до віддачі анітрохи.

Якщо так, то людина, що народилася з такими властивостями, як може вона досягти ступеня праведника? Виходить, що немає в неї вибору, а коли так, то яка користь, що праведник або грішник не сказано? Щоби був вибір. Адже якщо народилася людина дурною та слабкою, вже не зможе вибрати, оскільки не здатна на жодне подолання і прагнення до мудрості Творця.

І щоби зрозуміти це, тобто, що може бути вибір навіть у дурня, зробив Творець виправлення, що зветься в словах мудреців: «Побачив Творець, що праведники нечисленні, встав і розсадив їх по всіх поколіннях». І ми запитали: яка користь з цього?

Зараз зрозуміємо цю справу. Адже відомо, що не можна об’єднуватися з грішниками, навіть якщо сама людина не діє подібно до них, як написано: «І на сходинах глузіїв не сидів», і означає це, що головний гріх у тому, що сидить людина між глузіїв, хоча й сидить і вивчає Тору й виконує заповіді. Інакше заборона була б через нехтування Торою та заповідями. Проте, саме перебування як таке, заборонено. Тому що людина переймає думки і бажання людей, які їй подобаються.

А також і навпаки. Якщо сама людина не володіє силою бажання і прагнення до духовного, але перебуває серед людей, котрі мають прагнення та бажання до духовного, і ці люди є приємними для неї, вона також дістає їхню силу подолання і їхні бажання та тягу. Незважаючи на те, що за своїми властивостями вона не має таких бажань, прагнень і сили подолання. Але саме завдяки прихильності та повазі до цих людей, вона отримує нові сили.

І з цього зрозуміємо сказане вище: «Побачив Творець, що нечисленні праведники...» Це означає, що хоча не кожна людина здатна бути праведником, адже відсутні в ній необхідні властивості, бо, як зазначено вище, народилася вона дурною або слабкою, – є також і в неї вибір, і немає їй виправдання з боку своїх особистих властивостей. Тому що Творець розсадив праведників по всіх поколіннях.

Виходить, що «праведник чи грішник не сказано» означає, що є в людини вибір, тим, що може піти й приліпитися до праведників, щоб вони навчили її, як діяти, і отримати сили завдяки їм. І внаслідок цього такі люди можуть стати потім праведниками. Але ж якби всі праведники були б в одному поколінні, то не було б ніякої ради дурним та слабким, як наблизитися до Творця. Виходить, що вони не мали б вибору. Але ж оскільки розсіяв праведників по всіх поколіннях, тому вже є сила вибору в кожної людини, піти та наблизитися до праведників, котрі присутні в кожному поколінні. А інакше мусила б бути її Тора смертельною отрутою.

І зрозуміємо це на матеріальному прикладі. Коли двоє людей стоять один проти одного, тоді виходить, що права рука одного – навпроти лівої руки другого, а ліва рука його – навпроти правої руки другого. І оскільки існує два шляхи, один – правий, це шлях праведників, усі інтереси яких – лише віддавати. А лівий шлях, де всі інтереси – лише отримувати собі, і цим люди відділяються від Творця, який є, повністю, віддачею, і само собою, вони відокремлюються від «життя живих».

Тому грішники за свого життя називаються мертвими. Виходить, згідно з цим, що коли людина ще не удостоїлася злиття з Творцем, – їх двоє. І тоді, коли людина вивчає Тору, яка називається правою стороною, то це відповідає лівій стороні Творця. Тобто, вона вивчає Тору задля егоїстичного отримання, що відокремлює її від Творця. Виходить, що Тора її робиться для неї смертельною отрутою, бо вона залишається в розлуці з Творцем. Адже людина бажає, щоб її Тора облачилась б в її тіло, це означає, що бажає, щоб Тора збільшила б її матеріальність. І цим вона робиться для людини смертним зіллям.

Коли ж людина зливається з Творцем, то виходить, що тоді утворюється володіння Єдиного, бо вона приєднується до Його єдиності. Тоді, само собою, її права сторона є правою стороною Творця, і тоді робиться тіло облаченням для її душі.

А визначення, аби знати, чи йде людина істинним шляхом, те, що коли вона займається потребами свого тіла, то дивиться, щоб не працювати для потреб тіла більше, ніж їй необхідно для потреб своєї душі. А коли здається їй, що має вона більше, ніж необхідно щоби облачити потреби її душі, то сприймає це як одяг, який одягає людина на своє тіло. Тоді вона пильнує, щоби одяг не був занадто довгим, і не надто широким, а щоб точно облачав би її тіло. Також, коли займається потребами свого тіла, має пильнувати, щоб не було більше, ніж вона потребує для своєї душі, тобто щоб облачити свою душу.

Прийти до злиття з Творцем, – «не кожен, хто хоче мати добре ім’я, прийде та й візьме його». Адже це проти природи людини, створеної в бажанні отримувати, що є властивістю себелюбства, тому нам необхідні праведники покоління.

Буває, що людина приліплюється до справжнього рава, всі бажання якого – чинити добрі діяння, але сама вона відчуває, що не здатна чинити добрі діяння, тобто, щоби наміром було принесення задоволення Творцю. І тоді, тим, що людина приліплюється до справжнього рава і хоче заслужити його прихильність, тобто робить те, що рав любить, і ненавидить те, що ненавидить рав, тоді вона може бути в злитті зі своїм равом і отримувати від нього такі сили, яких немає в її природі від народження. І це є причиною того, що розсадив праведників по всіх поколіннях.

Але з цього незрозуміло, навіщо було Творцю розсіювати праведників по всіх поколіннях, – ми говорили, що це задля дурних та слабких. Але чи не було Йому іншої ради, тобто – не створювати дурних? Хто змушує Творця, проголошувати, що крапля ця стане дурнем або слабким, – міг би всіх створити мудрими.

А відповідь та, що також і дурні необхідні, адже вони є носіями бажання отримувати. І бачимо, що вони, як такі, не мають жодної ради аби змогли б наблизитися до Творця, і тому вони, як написано: «І вийдуть, і побачать трупи людей цих, яких вогонь не згасне і черва не помре, і будуть вони ганьбою для усякої плоті». І стануть вони «прахом під стопами ніг праведників», і це буде знаком праведникам, яке добро зробив їм Творець, що створив їх мудрими та сильними, і таким чином наблизив їх до Себе. І зможуть тоді складати хвалу та подяку Творцеві за це, адже побачать, як воно – перебувати в стані ницості. І це вважається прахом під ногами праведників, що означає, що праведники завдяки цьому йдуть і підносять хвалу Творцю.

Однак, потрібно знати, що низькі рівні також необхідні, і низькість ступеню не можна назвати зайвим, сказавши, що й маленьким ступеням краще б відразу народжуватися великими.

Адже це є подібним матеріальному тілу, в якому, зрозуміло, є більш важливі органи, такі, як розум та очі, та подібне. І є в нього органи не такі вже й «поважні», як шлунок і кишечник, і пальці рук та ніг. Але не можна сказати, що якийсь орган, який виконує не таку вже й важливу роль, є зайвим. Бо все важливе. Так само і в духовному, де також і дурні та слабкі нам потрібні.

І з цього зрозуміємо написане, що Творець говорить: «Поверніться до Мене і повернуся до вас». Це означає, що Творець говорить: «Поверніться!», а Ісраель говорять навпаки: «Поверни нас до Себе, Творцю» а потім «І повернемося».

А означає це, що під час падіння з рівня духовної роботи, – спочатку Творець говорить: «Поверніться». І завдяки цьому приходить до людини підйом в роботі Творця. Тоді людина починає кричати: «Поверни нас!» Тоді як під час падіння людина не кричить «поверни нас», а навпаки, тікає від роботи. Тому людина повинна знати, що коли вона кричить: «Поверни нас!» – це спричинено збудженням згори, що спочатку Творець упередив, сказавши: «Поверніться» І від цього людина дістає підйом і може тепер сказати «Поверни нас».

І це є поясненням слів: «І було, коли рушав у путь ковчег, говорив Моше: «Повстань, Творцю, і розсіються вороги Твої». Бо рухом, ходінням називається час, коли йдуть в роботі Творця, що є підйомом. Тоді Моше говорив «повстань». Коли ж зупинявся, говорив: «Повернися, Творцю». Під час зупинки в роботі Творця, треба, щоби Творець сказав «поверніться», що означає «поверніться до Мене». Тобто, Творець дає збудження. Тому потрібно знати, коли говорити «повстань», а коли «повернися».

І в цьому сенс сказаного в главі «Екев»: «І пам’ятатимеш весь той шлях... знати, що є в серці твоєму, – чи берегтимеш ти заповіді Його, чи ні». «Чи берегтимеш заповіді Його» – це категорія «повернися». «Чи ні» – це категорія «повстань». І потрібні обидві. І це рав знає, коли «повстань», і коли «повернися». Тому що ці 42 переходи є підйомами та падіннями, які присутні в роботі Творця.