Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вступ до коментаря «Сулам»

(переклад з івриту)

 

Десять сфірот

1) Перш за все, необхідно знати назви десяти сфірот. Ними є КАХАБ, ХАҐАТ, НЕГІМ, і це початкові букви назв кетер, хохма, біна, хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, малхут. І вони також є десятьма видами покриття на світло Творця і встановлені для того, щоб нижні могли отримати Його світло. Подібно до того, як неможливо дивитися на світло сонця інакше, ніж через затемнене скло, що зменшує його світло і приводить у відповідність до можливостей сприйняття нашими очима. Так само, – не ототожнюючи з матеріальним, –  нижні не змогли б осягнути світло Творця, якби воно не було покрите десятьма покриттями, званими «десять сфірот», бо, що нижче знаходиться одна сфіра за іншу, то більше вона приховує світло Творця.

2) Ці десять сфірот – сутність десяти святих імен, що в Торі.

Ім'я Ек’є – це сфіра кетер.

Ім'я, що пишеться буквами юд-гей (вимовляється «йа», читається іноді як "ко") – сфіра хохма.

Ім'я АВАЯ з оголосом Елокім – біна.

Ім'я Ель (читається "кель") – хесед. 

Ім'я Елокім – ґвура.

Ім'я АВАЯ з оголосом шва, холам, камац – це тіферет.

Ім'я Цваот – це нецах і год.

Ім'я Шадай – єсод.

Ім'я Адні – малхут (як описано в Зоар, гл. «Ваїкра», пп. 157-163, 166-177).

3) І хоча ми налічуємо десять сфірот, в них є всього лише п'ять бхінот (категорій), званих: кетер, хохма, біна, тіферет, малхут  (КАХАБ ТУМ). Зміст їх детально з'ясовано у «Вступі до науки кабала (Птіха)», з самого початку і до сьомого пункту, – вивчи уважно це пояснення, оскільки не треба тут повторювати з тією ж детальністю, хоч вони і є основами нашої науки.

А те, що ми налічуємо саме десять сфірот, це тому, що сфіра тіферет містить шість сфірот, званих: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод. І тому їх – десять. А сенс цього ти знайдеш в «Передмові до книги Зоар», в «Мар’от а-Сулам».

І ці п'ять бхінот КАХАБ ТУМ дано вирізнити в кожному утворенні і в кожному створінні. Як в загальній сукупності всіх світів – у п'яти світах, званих Адам Кадмон, Ацилут, Брія, Єцира, Асія, що відповідають цим п'яти бхінот КАХАБ ТУМ, – так і в найменшому елементі реальності. Ми розрізняємо в ньому, що його рош – це кетер, від рош до хазе – це хохма, від хазе до табура – біна, і від табура і нижче – тіферет і малхут. А зміст п'яти світів з'ясовано у «Вступі до науки кабала» (з п. 6 до п. 10).

Чому тіферет містить ХАҐАТ НЕГІ

4) Коли з’явилися п'ять бхінот КАХАБ ТУМ, їх взаємне включення одна в одну було таким, що кожна з них складалася з КАХАБ ТУМ. Однак в сфірі тіферет опустилися рівні сфірот в порівнянні з ҐАР (трьома першими), тому змінилися назви КАХАБ ТУМ, включених в неї, на ХАҐАТ, нецах, год – і єсод, який підсумовує їх. І тому, коли ми говоримо, що тіферет містить шість сфірот, це не через перевагу цієї сфіри над трьома першими, а навпаки, саме через нестачу в ній світла ҐАР отримали в ній п'ять бхінот КАХАБ ТУМ інші назви: ХАҐАТ, нецах, год.

Таким чином, хесед в ній – це кетер, ґвура – хохма, тіферет – біна, нецах – це тіферет, а год – малхут. До них додалася ще сфіра єсод, яка не є чимось додатковим по відношенню до цих п'яти, а лише узагальнення, що включає в себе всі п'ять сфірот ХАҐАТ, нецах, год. І всі вони завжди називаються ВАК, за початковими буквами слів «вав кцавот» (шість закінчень), які є цими шістьма сфірот, ХАҐАТ НЕГІ. І оскільки це зниження п'яти бхінот до рівня ХАҐАТ НЕГІ відбувається лише в зеїр анпіні, тому ми відносимо тільки до зеїр анпіна ці п'ять бхінот, що змінилися.

 

Світло та клі

5) У всіх світах неможливе існування світла без клі. Зміст духовного клі з'ясовується у «Вступі до науки кабала», пункти 3 і 4.

Спочатку в десяти сфірот було лише одне клі – малхут. А те, що ми говоримо, що існує п'ять бхінот, КАХАБ ТУМ, то всі вони є лише частинами малхут, яка зветься четвертою стадією. Іншими словами, вони оцінюються відповідно до наближення до завершення цього клі, тобто до малхут, що зветься четвертою стадією (як описано у «Вступі до науки кабала», п. 5).

Однак після першого скорочення встановився екран у клі малхут, що перешкоджає вищому світлу одягатися в неї. І тому, коли вище світло приходить до екрана, то екран б’є в нього і відштовхує його назад. І це ударяння називається "зівуґ де-акаа" (єднання ударом) вищого світла з екраном, що в клі малхут. Світло, відштовхнуте назад, називається десятьма сфірот відбитого світла, (івр. «ор хозер», букв. «світло, що повертається»), тому що світло, відштовхнуте назад, піднімається знизу вгору і облачається на десять сфірот, що у вищому світлі, так звані десять сфірот прямого світла (івр. «ор яшар»)». І з цього відбитого світла утворилися нові келім для облачення вищого світла, замість малхут, котра скоротилася, щоб не приймати світло. А зміст цих нових келім, званих «десять сфірот відбитого світла», пояснюється у «Вступі до науки кабала», в пп. 14-26, уважно вивчи це там.

 

Рош, тох, соф. Пе, табур, сіюм раглін

6) І внаслідок цих нових келім відбитого світла, визначаються в кожному парцуфі три частини, звані: рош, тох, соф. Адже з'ясувалося, що завдяки силі екрана, що перешкоджає проходженню світла в малхут, зробився зівуґ де-акаа зі світлом і утворилися десять сфірот відбитого світла, облачивши десять сфірот прямого світла, що у вищому світлі. І ці десять сфірот прямого світла і відбитого світла називаються десятьма сфірот рош. Однак ці десять сфірот відбитого світла, які піднімаються від екрана і вгору і облачають десять сфірот прямого світла, ще не є справжніми келім, оскільки ім'я «клі» вказує на наявну в ньому грубість бажання (івр. «авіют»), тобто силу «суду», обмеження (івр. "дін"), наявну в екрані, яка перешкоджає облаченню світла в малхут.

Існує правило, що сила суду діє, лише починаючи з місця існування цього суду і нижче, а не від місця існування суду і вище. І внаслідок того, що десять сфірот відбитого світла вийшли від екрана і вище, сила суду не розпізнається у відбитому світлі, і воно не гідне бути клі. Тому десять сфірот відбитого світла називаються рош (букв. «голова»), що означає – корінь келім, а не справжні келім. А малхут, в котрій встановився екран для зівуґа де-акаа, називається через це пе (букв. «рот»). Цим вказується, що подібно до того, як з матеріального роту звуки (букви) виходять шляхом ударної взаємодії п'яти мовних органів, так і в духовному пе відбувається ударна взаємодія для утворення десяти сфірот відбитого світла, котрі є п'ятьма бхінот КАХАБ ТУМ, як з'ясовано вище. Саме вони є келім для десяти сфірот прямого світла, а келім називаються «букви». Отже, з'ясувалися десять сфірот рош.

 

7) І тому були змушені десять сфірот прямого світла і десять сфірот відбитого світла поширитися вниз від екрана, і тоді стають десять сфірот відбитого світла категорією келім, які приймають і одягають десять сфірот прямого світла, оскільки тепер цей екран вже вище десяти сфірот відбитого світла, і тому авіют, що в ньому, панує над десятьма сфірот відбитого світла, і цим утворюються келім. І ці десять сфірот, які є справжніми келім, називаються іменами тох (букв. «нутро») і ґуф (тіло), тобто вони – і нутрощі, і зовнішнє, і тіло парцуфа. А малхут у тох називається табур (букв. «пуп»), від виразу «пуп землі», що означає центр і середину, і вказує на те, що малхут тох – це центральна малхут, із відбитого світла котрої утворилися справжні келім ґуфа. Можна сказати також, що слово «табур» – від поєднання букв «тов-ор» (світло хороше), показуючи, що до цього місця світло – «хороше», оскільки одягнене в келім, придатні для його отримання. Отже, з'ясувалися десять сфірот тох, до табуру.

 

8) І таким чином, ми виявляємо в малхут рош два стани:

– стан «завершальна малхут» – екран стримує вище світло, перешкоджаючи його облаченню в клі малхут;

– стан «малхут, що робить зівуґ», оскільки, якби не було зівуґу вищого світла з екраном у вигляді «зівуґ де-акаа», що піднімає відбите світло для облачення вищого світла, не було б келім отримання для вищого світла і не було б у реальності ніякого світла, тому що немає світла без клі.

І в малхут рош знаходяться ці два стани тільки як два кореня, де завершальна малхут є коренем малхут, яка закінчує цей ступінь. А малхут, що робить зівуґ, є коренем облачення світла в келім.

Ці дві дії проявилися і відбулися в ґуфі парцуфа, від пе до табура – де малхут, що робить зівуґ, проявляє свою силу тим, що вище світло облачається в келім.

А від табура і нижче – проявляє свою силу завершальна малхут і утворює десять сфірот «сіюму» (закінчення), де кожна сфіра утворюється тільки зі світінням відбитого світла, без вищого світла. А коли світло доходить до малхут цих завершальних десяти сфірот, закінчується весь парцуф, оскільки ця малхут є заключною малхут, яка нічого не отримує, і тому завершується на ній поширення цього парцуфа. Ми цю малхут називаємо малхут сіюм раґлін (закінчення ніг): вона відсікає світло і закінчує парцуф.

Ці десять сфірот закінчення, що поширюються від табура і нижче до сіюм раґлін, називаються десять сфірот соф (букв. «кінець»); всі вони є частинами цієї малхут закінчення й завершення. І коли ми говоримо, що в них є тільки відбите світло, це не означає, що немає в них нічого від прямого світла, а йдеться про те, що в них є також невелике світіння прямого світла, хоч і визначається воно як «ВАК без рош». Вивчи в пп. 50-53 у «Вступі до науки кабала».

 

Хазе

9) До цього місця ми говорили про парцуфи світу Адам Кадмон. Однак у парцуфів світу Ацилут додався новий сіюм в десяти сфірот тох, де малхут тох, звана табур, піднялася в біну десяти сфірот тох і утворила там закінчення десяти сфірот цього щабля, тох. Це закінчення називається хазе (груди), і там простяглася парса, тобто новий сіюм, який утворився внаслідок підйому малхут в біну, в місце хазе, що називається парса. Як сказано: «небосхил, що відокремлює верхні води...», тобто кетер і хохму, що залишилися на ступені тох, від біни, тіферет і малхут, які вийшли зі ступеня десяти сфірот тох і стали ступенем десяти сфірот соф.

Внаслідок цього розділилися десять сфірот тох на два ступеня.

Від пе до хазе – вважається бхіною десяти сфірот тох і Ацилут, а також бхіною ҐАР ґуфа.

Від хазе і нижче, до табура – вважається бхіною десяти сфірот соф і Брія, а також ВАК без рош, як і десять сфірот соф.

І питання підйому малхут в біну і нового сіюму, що утворився всередині кожного ступеня, вивчається далі, в пп. 15 і 16.

 

Зворотний порядок келім і світел

10) Завжди існує зворотний порядок світел і келім, оскільки в келім порядок такий, що спочатку вищі розвиваються в парцуфі. На початку з'являється кетер в парцуфі, потім хохма, потім біна, потім тіферет і потім малхут. Тому ми називаємо келім КАХАБ ТУМ, тобто зверху вниз, оскільки саме такий порядок їх появи в парцуфі.

А світла – навпаки, оскільки порядок світел такий, що спочатку нижні входять в парцуф, бо першим входить світло нефеш, потім світло руах, потім світло нешама, потім світло хайя, потім світло єхида.

Відбувається це таким чином: спочатку входить світло нефеш, яке є світлом малхут – найменше з усіх світел, а в кінці входить світло єхида – найбільше з усіх світел. Тому ми завжди називаємо світла ім'ям НАРАНХАЙ, тобто знизу вгору, оскільки порядок їхнього входу в парцуф саме такий.

11) І виходить, відповідно, коли в парцуфі є всього лиш одне клі, яке обов'язково є вищим клі, тобто кетер, котрий розвинувся спочатку, у парцуф не входить найбільше світло, що відноситься до кетер, – світло єхида, а входить найменше світло – нефеш, і одягається в клі кетер. А коли розвинулися два клі в парцуфі, які є найбільшими келім – кетер і хохма, у нього входить також світло руах. І опускається тоді світло нефеш із кетера у клі хохма, а світло руах одягається в кетер. І завдяки цьому, коли розвинулося третє клі в парцуфі – клі біна, входить у парцуф світло нешама, і тоді спускається світло нефеш з клі хохма в біну, світло руах виходить з клі кетер і входить в хохму, а світло нешама одягається в клі кетер. А коли розвинулося четверте клі в парцуфі – клі тіферет, входить в парцуф світло хайя, і тоді опускається світло нефеш з клі біна в клі тіферет, руах входить в клі біна, нешама – в клі хохма, а хайя – в клі кетер. А коли розвинулося п'яте клі в парцуфі – малхут, тоді всі світла входять до відповідних їм келім. Тоді залучається до парцуфа світло єхида, а світло нефеш опускається з клі тіферет у малхут, руах опускається з клі біна і входить в клі тіферет, нешама опускається з клі хохма і входить в біну, хайя опускається з клі кетер і входить в хохму, а ор єхида входить й одягається в кетер.

12) І ось ти бачиш, що поки у парцуфі не розвинулися всі п'ять келім КАХАБ ТУМ , світла перебувають у місцях, які їм не відповідають. Крім того, вони мають зворотне співвідношення, тобто, якщо в парцуфі бракуватиме клі малхут – найменшого клі, то бракуватиме також і світла єхида – найбільшого зі світел. А якщо буде бракувати двох нижніх келім – тіферет і малхут, то не буде й двох вищих світел – єхида і хайя. А якщо буде бракувати трьох нижніх келім – біни, тіферет і малхут, то також будуть відсутні три вищих світла – нешама, хайя, єхида тощо. Отже, поки не зросли всі п’ять келім КАХАБ ТУМ у парцуфі, існує зворотне співвідношення келім і світел: якщо не буде вистачати одного світла й одного клі – у світел бракуватиме найбільшого світла, єхида, а в келім, навпаки, не вистачатиме найменшого клі, малхут тощо.

13) Звідси зрозумієш, чому ми говоримо, що при підйомі малхут у біну закінчився ступінь під хохмою, внаслідок чого залишилося на ньому дві сфіри, кетер і хохма, а біна, тіферет і малхут цього ступеня видалилися, опустившись з нього (як це описано далі, в п. 17). Але тут говориться лише про келім , що ж стосується світел, то навпаки: світла нефеш і руах залишилися на цьому ступені, а світла нешама, хайя та єхида видалилися з нього.

14) І разом з цим зрозумій те, про що йдеться іноді в Зоар, що при підйомі малхут в біну розділилися п'ять букв імені «елокім» (алеф-ламед-гей-юд-мем) наступним чином: дві букви мем-юд залишилися на ступені, а три букви алеф-ламед-гей вийшли, видалившись з цього ступеня (як описано в «Передмові до книги Зоар», стор. 20). А іноді говорить Зоар навпаки, що при підйомі малхут в біну, залишилися дві букви алеф-ламед на ступені, а три букви гей-юд-мем видалилися, опустившись з цього ступеня (як описано в Зоар, «Берешит-1», п. 59).

Справа в тому, що п'ять букв слова «елокім» – суть п'яти сфірот КАХАБ ТУМ або п'яти світел НАРАНХАЙ, і при підйомі малхут в біну з боку келім на ступені залишилися кетер і хохма, котрі є двома буквами алеф-ламед, а три букви гей-юд-мем опустилися з цього ступеня. Однак з боку світел навпаки: дві нижні букви юд-мем, що позначають два нижніх світла, нефеш і руах, залишилися на ступені, а три вищі букви, алеф-ламед-гей, що позначають світла єхида, хайя, нешама, вийшли, залишивши цей ступінь.

Тому в «Передмові до книги Зоар» йдеться про п'ять світел НАРАНХАЙ, на які вказують п'ять букв «елокім», і тому пишеться, що юд-мем залишилися, а алеф-юд-гей вийшли зі ступеня. А в Зоар, у главі «Берешит-1», йдеться про п'ять келім КАХАБ ТУМ, на котрі вказують п'ять букв «елокім», і тому говориться навпаки, що алеф-ламед залишилися на ступені, а три букви гей-юд-мем вийшли з нього. І необхідно пам'ятати ці речі й вдивлятися в кожному місці: йдеться про світла чи про келім. І таким чином вирішиться багато надуманих суперечностей.

 

Підйом малхут у біну

15) І необхідно досконально зрозуміти справу «підсолодження малхут у біні», що є коренем всієї науки. Оскільки малхут є властивістю суду, у якому світ не може існувати, тому Творець підняв її у сфіру біна, яка є властивістю милосердя. І на це вказували мудреці у вислові: «Спочатку думав створити світ властивістю суду, тобто однією лиш малхут, яка і є властивістю суду. Побачив, що світ не може існувати, випередив властивістю милосердя та поєднав її з властивістю суду» («Берешит Раба»). Тобто завдяки підйому в біну малхут отримує форму біни – властивості милосердя, і тоді управляє світом цією властивістю.

І цей процес підйому малхут в біну відбувається на кожному ступені від початку світу Ацилут і до кінця світу Асія, оскільки немає в нас ступеня, у якому не було б десяти сфірот КАХАБ, ХАҐАТ, НЕГІМ і малхут, що на кожному ступені, піднялася в біну того ступеня й отримала там підсолодження (виправлення).

 

Розділення кожного ступеня надвоє

16) Відомо, що малхут закінчує кожну сфіру і кожен ступінь, і це означає, що вона перешкоджає світлу на цьому ступені поширитися в нього, що відбувається внаслідок скорочення, зробленого щодо неї, щоб не отримувала вище світло. Тому світло на кожному ступені поширюється тільки до малхут, а коли доходить до екрана, що знаходиться в малхут, воно закінчується. Тоді на екран, що в малхут, відбувається зівуґ де-акаа зі світлом (як описано у «Вступі до науки кабала», п. 14), оскільки малхут ступеня піднялася в біну, що на тому ж ступені. Таким чином малхут завершила світло в місці, у яке піднялася, тобто посередині біни. А половина біни, тіферет і малхут, що знаходяться нижче кінцевої малхут, вийшли з цього ступеня й утворили інший – під малхут. Так, що внаслідок підйому малхут в біну кожен ступінь розділився надвоє: кетер, хохма і половина біни, які знаходяться над малхут, залишилися на ступені, а половина біни, тіферет (що включає ХАҐАТ, НЕГІ) й малхут вийшли з нього й утворили ступінь під нею. Це закінчення, яке утворила малхут посередині біни, називається парса. І пам'ятай це.

17) На кожному ступені має бути п'ять світел: єхида, хайя, нешама, руах і нефеш, одягнених у п'ять келім: кетер, хохма, біна, тіферет (що включає ХАҐАТ НЕГІ) і малхут. І оскільки внаслідок підйому малхут в біну на ступені залишилося тільки два повних клі, кетер і хохма, а три клі, біна, тіферет і малхут, відсутні в ній, то й від світел залишилися тільки два – нефеш і руах, які одягаються в два клі – кетер і хохма, а три світла – нешама, хайя і єхида – відсутні в ній, оскільки немає для них келім, щоб одягатися в них. Отже, цьому ступеню бракує ҐАР перших сфірот, бо внаслідок підйому малхут в біну, він розбився на дві половини, коли одна половина залишилася на ступені, і це – келім кетер і хохма та світла нефеш і руах, а інша її половина вийшла з цього ступеня, і це – келім біна, тіферет і малхут та світла нешама, хайя, єхида. Тому позначається цей підйом малхут у біну у вигляді букви юд, яка увійшла в ор («світло», букви алеф-вав-рейш) цього ступеня, і «ор» перетворився на авір («повітря», букви алеф-вав-юд-рейш). Оскільки внаслідок підйому малхут у біну цей ступінь втратив світло трьох своїх перших свірот, то залишився на рівні руах і нефеш, званих «авір» (як написано в «Берешит-1», п. 32). І це поняття виражається також п'ятьма буквами імені «елокім», які поділилися надвоє: мем-юд і алеф-ламед-гей. Дві букви мем-юд вказують на два світла: руах і нефеш, які одягнені в два клі: кетер і хохма, що залишилися на ступені. А три букви алеф-ламед-гей вказують на три клі: біна, тіферет і малхут, які вийшли з рівня, як сказано вище.

Спуск малхут з біни вниз, на своє місце

18) Однак, завдяки підйому "мей нуквін" (МАН) за допомогою вивчення Тори та молитов нижніх, притягується вище світіння з хохми й біни світу Адам Кадмон (АК), що виводить на кожному ступені малхут з біни та опускає її на своє місце (як це описано у гл. «Ваякгель»). І тоді ці три клі – біна, тіферет і малхут, які до цього вийшли зі ступеня, через те, що юд, тобто малхут, увійшла в ор цього ступеня, завершивши цей ступінь під хохмою, і «ор» перетворився на «авір», – тепер, коли опустилася звідти малхут і юд вийшла з «авір», келім повертаються на свій ступінь, і знову на цьому ступені є п'ять келім. А оскільки є п'ять келім, знову одягаються в них всі п'ять світел: єхида, хайя, нешама, руах, нефеш, і знову авір стає ор, тому що ҐАР повернулися на цей ступінь, що зветься «ор».

 

Час катнуту й час ґадлуту

19) Таким чином, з'ясувалося, що через підйом малхут у біну зробилися два періоди на кожному ступені: час катнуту (малого стану) і час ґадлуту (великого стану). Адже з підйомом малхут в біну вона завершує там ступінь під хохмою, а біна, тіферет і малхут ступеня виходять з нього та стають на ступінь, який під нею. Тому залишилися на ступені лише кетер-хохма келім і руах-нефеш світел, і відсутня ҐАР. І це період катнуту (як розглянуто в п. 17). Але після того, як нижні піднімають МАН і притягують світіння від хохми й біни АК, що виводить малхут з біни, тоді три ці келім, біна і ТУМ, які впали на ступінь під нею, знову піднімаються звідти на свій ступінь, як і спочатку. І оскільки вже є п'ять келім КАХАБ ТУМ на ступені, знову одягаються в них п'ять світел: нефеш-руах-нешама-хайя-єхида (як розглянуто в п. 18). І це час ґадлуту ступеня. (Ми вже докладно пояснювали ці речі в «Передмові книги Зоар»). Таким чином, з'ясувалося, що внаслідок падіння біни й ТУМ цього ступеня на той, що під ним, знаходиться цей ступінь у катнуті й бракує йому ҐАР. А завдяки поверненню біни й ТУМ на ступінь, перебуває він у стані ґадлуту, тобто в наповненні ҐАР.

 

Як нижній піднімається до свого вищого

20) І цим, тобто підйомом малхут в біну, уготований зв'язок і можливість для кожного нижнього піднятися до свого вищого. Оскільки існує правило, що вищий, котрий опускається до нижнього, стає як і той. А також: нижній, що піднімається до вищого, також стає як і той. І тому в стані катнут ступеня, тобто в той час, коли підйом завершальної малхут у біну виводить біну й ТУМ з цього ступеня на ступінь, що знаходиться під нею, стають тоді ці біна й ТУМ одним ступенем з тим, що нижче за нього. Адже вищий, що опускається до нижнього, стає таким самим як і нижній. Тому в стані ґадлуту ступеня, тобто в момент, коли малхут знову виходить з біни, повертаючись на своє місце, а біна й ТУМ, що впали з біни, повертаються на свій ступінь, вони беруть разом з собою також і нижній ступінь, у якому перебували під час свого падіння. Адже оскільки вони вже стали одним ступенем разом з нижнім під час свого падіння та злилися з ним, як одне ціле, то беруть нижній ступінь разом з собою також і під час повернення на ступінь і піднімають його до вищого ступеня. А згідно з правилом, що нижній, який піднімається в місце вищого, стає як і той, робиться тепер і нижній ступінь таким, що одержує все світло й мохін («світла», множ.), що знаходяться на вищому щаблі. Таким чином з'ясувалося, як підйом малхут в біну приводить до такого зв'язку між ступенями, що кожен з них може піднятися на рівень, вищий за нього самого. Мало того, навіть найнижчий ступінь зможе піднятися до найвищого рівня завдяки тому зв'язку, який утворився внаслідок падіння біни й ТУМ кожного ступеня на ступінь під нею. (Як пояснюється в коментарі «Сулам» глави «Ваякгель»).

 

Катнут і ґадлут ІШСУТ і ЗОН

21) І після того, як в загальному плані з'ясувалася справа підйому малхут у біну, що має місце на всіх ступенях чотирьох світів АБЄА, з'ясуємо тепер ці ж речі докладно. Візьмемо, приміром, два ступені, звані ІШСУТ («Ісраель, саба у твуна») і ЗОН («зеїр анпін ве-нуква»), що у світі Ацилут. Через підйом малхут ІШСУТ у біну де-ІШСУТ («де-» – частка приналежності) в стані катнуту, вийшли три сфіри: біна і ТУМ з ІШСУТ – і впали на ступінь під ІШСУТ, тобто ЗОН. І ці біна й ТУМ злилися зі ступенем ЗОН під час свого падіння. Тому, коли прийшов час ґадлуту, коли малхут знову вийшла з біни де-ІШСУТ, повернувшись на своє місце, завдяки чому знову піднялися ці біна й ТУМ ІШСУТ зі свого падіння, зійшовши на ступінь ІШСУТ, піднялися разом з ними також і ЗОН, внаслідок того, що були злиті з ними під час катнуту в період їх падіння. Таким чином, також і ЗОН піднялися, і стали ступенем ІШСУТ, і теж отримують ті ж світіння й мохін, що гідні ступеня ІШСУТ.

 

Якби не підйом малхут в біну, ЗОН не стали б гідними мохін

22) І необхідно тут знати, що ЗОН самі по собі не гідні взагалі отримання мохін. Оскільки джерело ЗОН належить до властивостей, що нижче табура АК (див. вище, п. 17), де панує малхут властивості суду, коли сила скорочення тяжіє над нею, і вона не варта отримати вище світло, то тепер, коли біна й ТУМ де-ІШСУТ підняли ЗОН на ступінь ІШСУТ, стали ЗОН як ступінь ІШСУТ і можуть отримувати вище світло, як і вони.

23) І тепер зрозумій як слід те, що сказали мудреці: «Спочатку виникло в Його думці створити світ властивістю суду», – тобто за допомогою малхут першого скорочення, котра є властивістю суду. А поняття «світ» слід тлумачити як ЗОН де-Ацилут, звані «світ», а також слід тлумачити як «цей світ», який одержує від ЗОН де-Ацилут, бо все, що отримується в ЗОН де-Ацилут, може бути отриманим людьми, що в цьому світі, а все, що не отримується в ЗОН, не отримується мешканцями цього світу, бо зі ступеня, вищого ніж ЗОН, ми не можемо отримувати. І тому, оскільки корінь ЗОН знаходиться нижче табура АК, де панує малхут властивості суду, то не можуть вони, ЗОН, отримувати вище світло й існувати через скорочення, що в малхут, що тяжіє над ними. Тим більше «цей світ» не зможе існувати. І це те, що сказано: «Побачив, що світ не може існувати, випередив властивістю милосердя й сполучив її з властивістю суду» – тобто підняв малхут кожного ступеня, що є властивістю суду, до біни цього ступеня, що є властивістю милосердя. І виходить, що малхут де-ІШСУТ піднялася в біну де-ІШСУТ, внаслідок чого впали біна й ТУМ де-ІШСУТ на ступінь, що під ними, тобто на ступінь ЗОН, і злилися з ними. Тому під час ґадлуту де-ІШСУТ, коли малхут знову опустилася з біни ІШСУТ на своє місце, і троє келім, біна і ТУМ де-ІШСУТ, повернулися на своє місце в ІШСУТ, як і спочатку, тоді вони взяли з собою також і ЗОН, що злилися з ними, і підняли їх до ступеня ІШСУТ. І стали ЗОН як ступінь ІШСУТ, тобто стали гідними отримувати вище світло, як і ІШСУТ (як роз'яснено вище, п. 21). І тому отримують вище світло ІШСУТ, передаючи в «цей світ», і тепер може світ існувати. Але якби не сполучення властивості суду з властивістю милосердя, тобто якби не піднялася малхут ІШСУТ у біну ІШСУТ, то тоді не впали б біна й ТУМ де-ІШСУТ у ЗОН і не було б ніякої можливості, щоб ЗОН піднялися в ІШСУТ, і тоді б не змогли вони отримати вище світло для світу, і світ не міг би існувати. І ось з’ясувалася справа підйому малхут у біну.

 

Феномен встановлення ліній

24) Ось, у трьох перших парцуфах світу Адам Кадмон, званих Ґальґальта, АБ, САҐ, сфірот розташовувалися одна під одною, в одну лінію. У світі ж Некудім, що облачає світ АК від табура й нижче, сталося утворення ліній у трьох їхніх перших сфірот (ҐАР), але не в семи нижніх сфірот. А у світі Ацилут відбулося встановлення ліній також і в семи нижніх сфірот.

 

Дві особливості у встановленні ліній

25) Сенс сказаного в тому, що встановлення ліній, яке сталося в десяти сфірот, відбулося внаслідок підйому малхут у біну, яка стала нуквою для хохми. І в силу цього утворилися дві сторони в цих десяти сфірот, тому що малхут, яка домішалася в кожну сфіру, стала лівою стороною цієї сфіри. Суть самої сфіри визначається, як права лінія в цій сфірі, а ліва лінія вносила ваду в праву лінію. І тоді стався зівуґ вищого світла з екраном обмежень (судів) у цій малхут, і рівень хасадим, який утворився в результаті зівуґу де-акаа вищого світла з екраном цієї малхут, став середньою лінією, яка об'єднує і зрівнює дві лінії одну з іншою, оскільки якби не обмеження в малхут, не було б зівуґу де-акаа і не було б численних хасадим. Тому малхут – ліва лінія – стала так само важливою, як і суть сфіри – правої лінії. Відомо, що початок цього встановлення – підйому малхут в біну– відбувся у світі Некудім, який з’явився після парцуфа САҐ світу Адам Кадмон, тому й утворення трьох ліній також починається зі світу Некудім, адже одне залежить від іншого. Тоді як у трьох перших парцуфах – Ґальґальта, АБ і САҐ, що передували світу Некудім і в котрих ще не відбувся підйом малхут у біну, не було трьох ліній, а була тільки одна лінія.

26) Усе це може статися тільки в ҐАР світу Некудім, що являють собою ҐАР біни і в яких хасадим – це три перших сфіри ҐАР, оскільки вони є світлом хасадим за своєю власною суттю, адже вони ніколи не отримують світло хохма. І тому достатньо рівня хасадим, який вийшов на цей екран малхут, щоб з'єднати дві лінії, праву та ліву, одна з одною і повернути ҐАР цим сфірот. Тоді як в семи нижніх сфірот світу Некудім, які є властивістю зеїр анпін і основним у ньому є світіння хохма в хасадим, є потреба в хохмі. Але оскільки малхут примішана в усі сфірот, вони не можуть отримати хохму та перебувають у стані нестачі й вади весь той час, поки в них не світить хохма. І тому рівень хасадим, що вийшов на екран малхут, ніяк не допомагає їм зрівняти дві лінії, праву і ліву, одна з одною, адже суди, обмеження в лівій лінії, котрі є обмеженнями малхут, що піднялася в біну, шкодять правій лінії й віддаляють від неї світло ҐАР. Таким чином, встановлення ліній в ҐАР ніяк не допомагає утворити дві лінії, праву і ліву, що у ВАК, оскільки ВАК у всіх сфірот є наслідком включення туди зеїр анпіна, котрий перебуває в стані нестачі й вади весь той час, поки немає в нього світіння хохми.

 

Встановлення ліній у семи нижніх сфірот і в ІШСУТ

27) Тому перше виправлення, яке необхідно для семи нижніх сфірот, – для початку усунути обмеження, наявні в малхут, яка домішалася в сфірот, тобто просто продовжити світіння від хохми й біни світу Адам Кадмон, яке опускає малхут із біни та повертає її на своє місце. І тоді повертаються три клі, біна, тіферет і малхут, до повної кількості сфірот і стають лівої лінією, а кетер і хохма, які перебували там, як і раніше, стали правою лінією. І, оскільки ступінь доповнився до п'яти келім КАХАБ ТУМ, то до нього повертаються всі п'ять світел НАРАНХАЙ, і світло хохма повернулося на цей ступінь, і середня лінія тепер може з'єднати дві лінії одна з одною і довершити цей ступінь усіма його виправленнями.

28) А друге виправлення полягає в тому, щоб посилити парсу, яка є силою закінчення малхут, що піднялася в біну таким чином, щоб ця парса ніколи не анулювалася. І навіть у той час, коли малхут опускається з біни, залишається сила її завершення в місці біни. А біна, тіферет і малхут, що приєднуються до ступеня, мають піднятися над парсою і там приєднатися до ступеня. Але, перебуваючи внизу, під парсою, вони не можуть приєднатися до цього ступеня, незважаючи на те, що малхут вже опустилася звідти, оскільки її сила завершення залишилася також і після того, як вона звідти опустилася.

29) І коли біна, тіферет і малхут піднімаються над парсою й приєднуються до ступеня, вони не стають буквально одним ступенем з двома келім, кетером і хохмою, тому що залишається відмінність між двома келім, кетером і хохмою, які ніколи не зазнали пошкодження, тому що вони не виходили зі свого ступеня, і трьома келім – біною, тіферет і малхут, які вийшли з їхнього ступеня і були пошкоджені в час катнуту, а тепер повернулися.

І ця різниця робить їх двома лініями – правою та лівою, де кетер і хохма ступеня стають правою лінією, а біна, тіферет і малхут цього ступеня стають лівої лінією.

30) Ця різниця, ці «права» і «ліва», в жодному разі не говорить про «місце», оскільки духовне вище місця й вище часу, а відмінність означає, що вони не хочуть з'єднатися одне з одним. І «права» означає світло хасадим, а «ліва» означає світло хохма.

Річ у тому, що кетер і хохма цього ступеня, що залишаються на ньому в час катнуту зі світлом хасадим, задовольняються цим світлом хасадим також і в стані ґадлуту, тобто також і після того, як малхут опустилася з біни, тому що світло це не було пошкоджене. І не бажають отримувати світло хохма і ҐАР, які повернулися тепер на цей ступінь разом з поверненням біни, тіферет і малхут на ступінь (як наведено в п. 18). І тому визначаються кетер і хохма як права лінія, тобто світло хасадим, а біна, тіферет і малхут, котрі при своєму поверненні на ступінь принесли світло хохма й ҐАР на цей ступінь, не хочуть з'єднатися з кетером і хохмою, бо ті тримаються світла хасадим, котре було в них під час катнуту, а біні, тіферет і малхут важливіше світло хохма, яке прийшло зараз на ступінь. І тому вони визначаються як ліва лінія, бо тримаються світла хохма.

31) І ця різниця між правою та лівою лініями також визначається як конфлікт правого та лівого. Оскільки права лінія, яка дотримується хасадим, хоче анулювати світло хохма, наявне в лівій, і запровадити тільки владу світла хасадим.

А ліва лінія, яка дотримується світла хохма, хоче скасувати світло хасадим, наявне в правій лінії, і надати владу світлу хохма. І в силу цього конфлікту обидва вони не світять, бо світлу хасадим у правій лінії бракує світла хохма, і воно – «як тіло без голови». А світло хохма, що в лівій лінії, остаточно потьмяніло, оскільки не може світити світло хохма без хасадим.

32) Цей конфлікт неможливо усунути інакше, як за допомогою середньої лінії, котра створюється нижнім, що піднімається туди, як МАН, що й називається середньою лінією, коли відбувається зівуґ вищого світла на екран нижнього, званий масах хірик, і виходить на нього рівень хасадим, що є середньою лінією. Цей екран з одного боку зменшує ҐАР лівої лінії, а з іншого боку множить світло хасадим, і двома цими виправленнями він змушує ліву лінію з'єднатися з правою. Таким чином, наявне в лівій лінії ВАК світла хохма одягається в хасадим, що в правій лінії. І тепер воно може світити, і довершується ліва лінія. Також і світло хасадим у правій лінії з'єднується з хохмою в лівій лінії і тим самим досягає світла ҐАР, і довершується права лінія. Таким чином, ми бачимо, як середня лінія довершує дві лінії – праву та ліву. Отже, ми з'ясували встановлення, в загальному вигляді, трьох ліній, які впроваджено в семи нижніх сфірот.

 

Поява трьох ліній в ІШСУТ

33) А тепер ми з'ясуємо порядок появи трьох ліній на одному, окремо взятому, ступені, і по аналогії з цим ти зможеш розглядати всі ступені. Розглянемо, наприклад, ступінь ІШСУТ, що є категорією семи нижніх сфірот біни.

ҐАР біни Аріх Анпіна вже встановилися у вищих Абі ве-Імі, а ЗАТ («заїн тахтонот», сім нижніх сфірот) біни Аріх Анпіна встановлюються в ІШСУТ: спочатку з’явилася права лінія ІШСУТ – кетер і хохма де-ІШСУТ, і вона встановилася під час підйому малхут де-ІШСУТ у біну де-ІШСУТ і закінчила ступінь ІШСУТ під хохмою, а біна, тіферет і малхут де-ІШСУТ впали вниз, на ступінь зеїр анпіна. І двоє цих келім, кетер і хохма, що залишилися на ступені ІШСУТ, стали правою лінією, як було зазначено вище. І оскільки там є всього-на-всього двоє келім, кетер і хохма, є в них лише два світла, нефеш і руах, і бракує ҐАР.

34) А потім з’явилася ліва лінія, і це – троє келім, біна, тіферет і малхут де-ІШСУТ, після того, як вони знову піднялися зі стану падіння. Вона встановилася завдяки світінню хохми й біни де-АК, що вилучає кінцеву малхут з біни де-ІШСУТ і повертає її на своє місце (п. 21), і тоді біна, тіферет і малхут де-ІШСУТ знову піднімаються на свій ступінь. І оскільки довершилися п'ять келім в парцуфі, одяглися в них всі п'ять світел НАРАНХАЙ, і тоді вони стають лівою лінією де-ІШСУТ. І з появою цієї лівої лінії виникає суперечність між правою й лівою лініями, коли права бажає анулювати ліву й панувати сама, і точно так само ліва хоче анулювати праву й панувати сама. І внаслідок цього обидві вони не можуть світити, поки не встановиться середня лінія, що об'єднує їх.

35) А потім з’являється середня лінія. Вона встановлюється завдяки екрану ступеня нижчого за ІШСУТ, який піднявся, як МАН до ІШСУТ. Тобто зеїр анпін, що піднявся до ІШСУТ разом з трьома келім, біною, тіферет і малхут, у той час, коли вони знову піднялися на свій ступінь. І рівень світла, котрий виходить на цей екран, об'єднує праву й ліву лінії, що в ІШСУТ, в одну. Однак права буде світити зверху вниз, а ліва буде світити знизу вгору. Тоді одягається хохма в одяг хасадим і може світити, а хасадим включаються у світіння хохми й довершуються трьома першими сфірот, ҐАР.

І ось ти бачиш, що до приходу середньої лінії права та ліва лінії перебували в конфлікті одна з одною й хотіли анулювати одна одну. Права лінія, бувши коренем цього ступеня, не маючи вади, хоче скасувати владу лівої й підкорити її – як ставиться корінь до своєї гілки. А ліва лінія тримається світла хохма, яке більше від хасадим, що в правій лінії, тому в неї досить сили, щоб анулювати світло хасадим, що в правій лінії. Внаслідок цього обидві вони не могли світити, бо хохма не може світити без одягнення від хасадим, а хасадим без світіння хохма – це ВАК без рош.

36) А причина того, що хохма не може світити без світла хасадим,– у тому, що тут йдеться про ІШСУТ, що являє собою сім нижніх сфірот сфіри біна, ХАҐАТ НЕГІМ біни, і ці ХАҐАТ НЕГІМ біни не є категорією самої біни, а лише включенням зеїр анпіна в біну. Адже всі десять сфірот включені одна в одну, і в кожної сфіри є 10 сфірот.

Наприклад, сфіра біна складається з усіх десяти сфірот КАХАБ ТУМ, а біна, що в ній, є її власною властивістю, кетер і хохма в ній – від кетер і хохма, включених в неї, а тіферет і малхут, які є її ХАҐАТ НЕГІМ, – від включення в неї ЗОН.

Відомо, що сфіра зеїр анпін у своїй основі, у десяти сфірот прямого світла, є, головним чином, світлом хасадим, але в його хасадим світить світло хохма. Тому у всіх семи нижніх сфірот неможливе світіння хохми без хасадим, адже їм не вистачало б самої основи й носія світіння хохма, тобто хасадим, котрі є самою суттю зеїр анпіна десяти сфірот прямого світла, а він – корінь усіх семи нижніх сфірот, що включені в усі ступені. І звідси висновується правило, що тільки в світлі ҐАР сфірот може хохма світити без хасадим. Але сім нижніх сфірот, у якому б місці вони не були, є категорією зеїр анпін – у них неможливе світіння хохми без хасадим, оскільки хасадим є їхньою головною суттю. І тому, якщо хохмі бракує хасадим, вона є пітьмою, а не світлом.

37) Однак внаслідок високої значимості хохми, якої ліва лінія тримається, ліва лінія в жодному разі не поступається, щоб з'єднатися з хасадим, що в правій лінії. Більше того, вона ще протидіє їй і хоче анулювати її, як сказано. І не підпорядковується правій лінії інакше, як за допомогою двох сил, які піднімаються від середньої лінії, що впливають на неї і підкорюють її:

1. Це екран бхіни алеф, що в середній лінії, і це зеїр анпін. Цей екран зменшує рівень хохми в лівій лінії від стану ҐАР хохми до рівня ВАК хохми, тобто щоб хохма не поширювалася світити зверху вниз, а щоб світила за принципом знизу вгору. І таке світіння визначається тільки як ВАК хохми.

2. Це зівуґ вищого світла, що робиться на цей екран першої стадії, котрий притягує рівень світла хасадим. І тоді, оскільки з одного боку, опустився рівень хохма в лівій лінії до ВАК хохми, і це силою екрана, а з іншого боку, примножилися хасадим на ліву лінію з двох сторін, з боку правої лінії і з боку зівуґу вищого світла на екран у середній лінії, саме тоді підкорилася ліва лінія й об'єдналася з хасадим у правій лінії і в середній лінії. Однак весь той час, поки екран середньої лінії не применшує рівня ҐАР хохми, немає жодної сили у світі, здатної об'єднати її з правою лінією.

38) І необхідно знати, що дві сили діють у цьому екрані середньої лінії, щоб зменшити рівень ҐАР хохми, що в лівій лінії. Адже з'ясувалося вище, що ЗОН за своїми якостями не гідні отримати мохін, оскільки панує в них малхут властивості суду, а над нею тяжіє сила скорочення, щоб не отримувати світіння хохма. І цю малхут властивості суду ми називаємо ман’у’ла (замок). Але потім ця малхут взаємодіє з властивістю милосердя, тобто з біною. І з боку малхут, котра взаємодіє з біною, вони гідні отримати мохін, тобто світло хохма. Цю малхут, що взаємодіє з біною, ми називаємо міфтеха (ключ). Тому також в екрані зеїр анпіна, що є середньою лінію, є ці дві сили – сила ман’ули і сила міфтехи. Спочатку, коли зеїр анпін має зменшити ҐАР у лівій лінії, він робить це екраном ман’ули, тобто за допомогою малхут властивості суду: з кожного місця, де він розкривається, зникає вище світло. Однак унаслідок того, що він хоче залишити ВАК хохми, він приховує потім цей екран ман’ули й працює з екраном міфтехи – з малхут, котра взаємодіє з біною, завдяки якій все-таки залишилося світіння ВАК хохма.

Отже, ми з'ясували, як зеїр анпін піднімається разом з біною, тіферет і малхут де-ІШСУТ на рівень ІШСУТ, і за допомогою свого екрана об'єднує й довершує дві лінії, праву і ліву, що є в ІШСУТ, і стає там середньою лінією. І ці три лінії, що в ІШСУТ, називаються хохма, біна, даат де-ІШСУТ. Дві лінії, права та ліва, називаються хохма й біна, а зеїр анпін, котрий є середньою лінією, що здійснює відповідність між ними називається даат.

 

Холам, шурук і хірик

39) Ці три лінії називаються також трьома оголосками: холам, шурук і хірик. Права лінія – це оголоска холам. Ліва лінія – оголоска шурук, тобто мелафум – вав, всередині якого точка. І середня лінія – це оголоска хірик.

Пояснення: оголоски вказують на світіння хохма, тобто вони оживляють і надають рух буквам, які є келім. Тому права лінія, що встановилася під час підйому малхут у біну, у якій відсутня хохма, позначається оголоскою холам, місце котрого – над буквами. Це вказує, що ця оголоска, тобто хохма, не одягається в келім, тобто в букви, а міститься над келім. Ліва лінія утворена з біни, тіферет і малхут після їх повернення на свій ступінь, і вони тримаються за світло хохма, і тому позначається оголоскою шурук: буква вав, всередині котрої – точка. Це показує, що точка, тобто хохма, одягнена в келім, що звуться буквами.

А середня лінія, що утворена від ступеня, що під нею, піднялася на верхній ступінь, узгодила й примирила дві лінії цього ступеня. Без цієї середньої лінії хохма не могла б світити. І оскільки це виправлення приходить від нижнього ступеня, воно позначається оголоскою хірик, що стоїть під буквами, тобто під келім. І оскільки це нижчий ступінь, ми завжди називаємо екран середньої лінії екраном хірик.

 

Середня лінія вище двох ліній

40) Отже, є середня лінія, котра вище двох ліній, а саме, у трьох «рашім» (множ. до «рош») Атіка, коли непізнавана рош (арам. "рейша де ло ет'яда") узгоджує і об'єднує дві лінії, праву і ліву, тобто дві рош: "кітра" (кетер) і "хохма стімаа («закупорена»)" Аріх Анпіна, які розташовані нижче від неї. Хоч вони встановилися як корінь для трьох ліній, але в будь-яких трьох лініях, крім цих, середня лінія приходить знизу.

Таким чином, існують три види встановлення ліній:

а) встановлення ліній у трьох рош Атіка, коли середня лінія вище двох ліній.

б) встановлення ліній у ҐАР, коли навіть у лівій лінії немає розкриття хохми.

в) встановлення ліній у семи нижніх сфірот, коли в лівій лінії є розкриття хохми.

 

Три різновиди хохми в Ацилуті

41) У Ацилуті є три різновиди хохми:

Перший – це хохма, що в десяти сфірот прямого світла, а в парцуфах – це хохма стімаа Аріх Анпіна.

Другий – це ҐАР біни, а в парцуфах – це Аба ве-Іма, і називається хохмою правої лінії.

Третій – це ЗАТ біни, а в парцуфах – це ІШСУТ, і називається хохмою лівої лінії.

Два перші різновиди хохми "закупорені" і не світять нижнім. І тільки третій різновид – хохма лівої лінії – розкривається в місці малхут, і вона світить ЗОН і нижнім.

42) Ти вже знаєш, що Аріх Анпін – це хохма Ацилута, Аба ве-Іма – це ҐАР біни Ацилута, а ІШСУТ – це сім нижніх сфірот біни Ацилута. Як відомо, є всього лише дві сфіри в рош Аріх Анпіна – кетер і хохма, що звуться "кітра і хохма стімаа", а біна його вийшла з його рош і стала бхіною ґуф без рош. Тобто через те, що завершальна малхут піднялася й утворила закінчення в рош, під хохмою в ньому, тому біна, тіферет і малхут знаходяться вже під завершальною малхут, що в рош (п. 33). І тому біна стає бхіною ґуф. А ці біна, тіферет і малхут всі разом називаються на ім’я бхіни, вищої в них, – біни. І оскільки вона вийшла з рош у бхіну ґуф без рош, то вже не достойна отримання хохми, поки не повернеться до рош Аріх Анпіна.

43) Ця біна ділиться на два ступеня – ҐАР і ЗАТ. І це з тієї причини, що недолік відсутності хохми, що утворився в ній при виході з рош Аріх Анпіна, абсолютно не стосується ҐАР біни, оскільки вони перебувають завжди в стані «хафец хесед» ("бажає милості" – бути у віддачі), тобто біна бажала тільки світла хасадим, а не світла хохма. І навіть перебуваючи в рош Аріх Анпіна, її ҐАР не отримували світло хохма, а тільки лише хасадим. І це сходить до неї від біни прямого світла, вся суть котрої – хасадим без хохми.

І тому ҐАР біни не зазнають ніякої шкоди внаслідок їх виходу з рош, і розцінюються вони так, ніби як і раніше знаходяться в усій тій досконалості, як і в рош Аріх Анпіна. Тому ҐАР біни відокремилися як ступінь сам по собі, і з них утворилися вищі Аба ве-Іма, що облачають Аріх Анпін від пе й нижче, які завжди вважаються ҐАР, хоча й розташовані нижче за рош Аріх Анпіна.

Але сім нижніх сфірот біни не є суттю біни, а лише включенням ЗОН в біну. Адже основна суть зеїр анпіна – світіння хохми в хасадим, тому їм потрібно світіння хохми, щоб передати його в ЗОН. І оскільки під час їх виходу з рош Аріх Анпіна вони недостойні отримання хохми для ЗОН, то визначаються як пошкоджені. І тому відокремилися від досконалих ҐАР біни та стали відокремленим самим по собі ступенем, і від них утворився парцуф ІШСУТ Ацилута, що облачає Аріх Анпін від хазе й нижче. І вони є бхіною ВАК без рош, аж до повернення біни в рош Аріх Анпіна – тоді лише вони досягають ҐАР.

44) Отже, ти бачиш, що суть хохми – в рош Аріх Анпіна, і називається хохма стімаа, оскільки ця основна хохма закрита в рош Аріх Анпіна та не світить нижнім, тим, що нижче рош Аріх Анпіна. А Аба ве-Іма та ІШСУТ – це основна біна Ацилута, звана ступенем САҐ де-МА, суть яких – хасадим, а не хохма. І при виході біни з рош Аріх Анпіна були ушкоджені тільки ЗАТ біни, тобто ІШСУТ, які в результаті цього залишилися без ҐАР і не довершуються інакше, як при поверненні біни в рош Аріх Анпіна, яка тоді отримує хохму для ЗОН. І тоді вони вважаються хохмою лівої лінії. Це означає, що ця хохма розкривається не інакше, як за допомогою трьох ліній, що виходять в ІШСУТ, коли в лівій з цих трьох ліній розкривається хохма. Однак, хоч ҐАР і ЗАТ біни, тобто Аба ве-Іма й ІШСУТ, повернулися в рош Аріх Анпіна, проте ІШСУТ не отримують хохму безпосередньо від хохми стімаа, що в рош Аріх Анпіна, оскільки кожен ступінь отримує не інакше, як від найближчого до нього вищого ступеня. А Аба ве-Іма отримують хохму від хохми стімаа з рош Аріх Анпіна та передають її ІШСУТ.

45) Аба ве-Іма визначаються як хохма правої лінії, оскільки навіть перебуваючи під рош, вони цілісні, якими були і в рош. І вони завжди з'єднані з хохма стімаа, що в рош Аріх Анпіна, але не отримують від неї, тому що завжди перебувають у стані «хафец хесед».

І ми вже з'ясували, що основна суть хохми – в рош Аріх Анпіна. Але вона замкнена, тобто не світить взагалі нижче його рош. А світіння хохми стімаа, що включена в Абу ве-Іму, хоча вони не отримують її дієво, визначається як хохма правої лінії. І при їх поверненні в рош вони називаються вищою хохмою. А те, що вони вважаються хохмою, хоча й не отримують її, – це тому, що їх поєднаність з хохмою робить хасадим, що в Абі ве-Імі, завершеними ҐАР.

Хохма ж, яка світить в ІШСУТ, – це хохма лівої лінії, тому що світить у ній тільки в лівій лінії. Ця хохма лівої лінії називається «32 напрямки хохми», і саме вона є хохмою, що розкривається ЗОНу й нижнім.

Однак хохма правої лінії не світить взагалі, як хохма, а лише – як хасадим, адже Аба ве-Іма не отримують хохму. І тим більше хохма прямого світла, що в рош Аріх Анпіна, котра не світить нижче його рош, бо вона тому й називається хохма стімаа.

Адже не розкривається світіння хохми по-іншому, ніж у вигляді хохми лівої лінії. Проте, це не сама хохма, а лише біна, яка отримує хохму для ЗОН.

 

Три букви слова целем: мем, ламед і цаді

46) У мохін ґадлуту, тобто після того, як малхут опустилася назад із місця біни на своє власне місце, а біна й ТУМ повернулися на свій ступінь, і довершився ступінь п'ятьма келім КАХАБ ТУМ і п'ятьма світлами НАРАНХАЙ (як сказано в п. 18), що визначається як те, що (вже описувалося вище): малхут, котра є сутністю букви юд, увійшла в слово "світло" («ор», алеф-вав-рейш) і зробила його словом "повітря" («авір», алеф-вав-юд-рейш), а потім вийшла з повітря, і повітря знову стало світлом – у цих мохін слід розрізняти три ступеня, що уособлюються трьома буквами: мем, ламед і цаді, котрі складають слово "целем" (образ, подоба).

Перший ступінь: це ҐАР біни, що встановилися у вищих Абі ве-Імі, і вони, за суттю, є хафец хесед і ніколи не одержують світло хохма. А тому визначається, що в них буква юд не виходить з їхнього "авіру". Адже «авір», повітря, – це рівень руах, тобто хасадим, а в Абі ве-Імі ці хасадим вважаються повноцінними ҐАР, і в них немає причин виводити букву юд з «авіру». І вони називаються мем слова целем – ця буква натякає на те, що в них є чотири мохін – хохма, біна, права сторона даат і ліва сторона даат, де кожен моах (однина від «мохін»)  складається з десяти сфірот, і вони становлять 40 (ґематрія букви мем) сфірот. А також натякає на те, що мохін замкнуті, наче в кільці, що нагадує форму закритої мем (ם), щоб не отримувати хохму.

47) Другий ступінь: сім нижніх сфірот біни, що встановилися в ІШСУТ. Їм потрібна хохма, щоб віддавати ЗОН (як сказано в п. 43), і тому в стані ґадлуту буква юд виходить з їхнього «авіру», і світло хохма повертається до них, щоб віддавати для ЗОН. Однак і вони не отримують хохму для себе, бо походять від біни, а вся біна, як ҐАР, так і ЗАТ –  зі світла хасадим. Відмінність полягає лише в ЗАТ, котрі отримують хохму, щоб віддавати для ЗОН. Цей ступінь називається ламед де-целем. Буква ламед натякає на те, що в них є три мохін – хохма, біна і даат. У кожному моаху є десять сфірот, а всього – 30 (ґематрія букви ламед) сфірот. Права й ліва даат вважаються тут одним цілим, оскільки є середньою лінією, яка об'єднує хохму й біну.

48) Третій ступінь: це ЗОН, у яких розкрилася хохма від хазе й нижче, позаяк саме в них – місце розкриття хохми. І називається це – цаді слова целем, за іменами дев'яти сфірот ЗОН, кожна з яких складається з десяти, і разом вони складають 90 (ґематрія букви цаді). Отже, ми з'ясували значення трьох букв – мем, ламед і цаді – у трьох парцуфах Аба ве-Іма, ІШСУТ і ЗОН загальної структури світу Ацилут. Однак те ж саме відноситься й до кожної деталі, оскільки немає ступеня, що не визначався б цими трьома бхінот: «мем-ламед-цаді», і в кожному з них також є «мем-ламед-цаді».

49) Однак місце розкриття хохми – не в зеїр анпіні, а в малхут. А те, що ми говоримо, що хохма розкривається від хазе зеїр анпіна й униз, це тому, що частина зеїр анпіна від хазе та нижче визначається як категорія малхут. Так, що хохма розкривається не в дев'яти перших сфірот, а тільки в малхут. І тому називається малхут «хохма татаа», нижня хохма (як сказано в коментарі «Сулам», гл. «Берешит 1»).

 

Дві стадії підйому МАН

50) Є дві стадії підйому МАН зеїр анпіна.

Перша стадія: через те, що три перші сфірот біни, тобто вищі Аба ве-Іма, завжди звернуті своїми ахораїм (тильною стороною) до хохми, тобто хочуть отримувати не хохму, а хасадим, за принципом «хафец хесед», як сказано вище. А ІШСУТ можуть отримати хохму від Аріх Анпіна тільки через Абу ве-Іму (як сказано в п. 44). Тому ІШСУТ можуть отримати хохму через Абу ве-Іму, тільки якщо зеїр анпін піднімається, як МАН, до ІШСУТ. Тоді Аба ве-Іма видаляють з хохми свої ахораїм, і хохма проходить через Абу ве-Іму до ІШСУТ. Це пробудження походить від біни прямого світла, що притягує світіння хохми в хасадим для зеїр анпіна прямого світла (як сказано у «Вступі до науки кабала», п. 5). І тому кожен раз, коли зеїр анпін піднімається, як МАН, Аба ве-Іма пробуджуються, щоб передати йому хохму (див. нижче, п. 83).

51) Друга стадія підйому МАН зеїр анпіна – щоб об'єднати праву та ліву лінії в ІШСУТ (як сказано в п. 35). Адже коли в ІШСУТ виникає ліва лінія, починається розбіжність між правою та лівою лініями, і тому обидві вони не світять, поки зеїр анпін не об'єднає їх одну з одною середньою лінією. І тоді обидві вони світять.

 

Три виходять з одного, один існує в трьох

52) Отже, з'ясувалося, що друга стадія підйому МАН зеїр анпіна в ІШСУТ покликана об'єднати праву й ліву лінії в ІШСУТ, які можуть світити тільки за допомогою масаха хірик в зеїр анпіні (див. п. 39 в кінці), котрий довершує в них середню лінію, що примиряє дві лінії біни. Іншими словами, у біні виникають три лінії, що називаються хохма, біна й даат, за допомогою екрана зеїр анпіна. Існує правило: наскільки нижчий викличе світло у вищому, настільки удостоїться його сам. І тому, оскільки зеїр анпін за допомогою свого екрана привів до того, що в ІШСУТ виникли три лінії – хохма, біна й даат, зеїр анпін теж удостоюється трьох цих ліній – хохми, біни й даат. Про це розповідається в Зоар, гл. Берешит-1, п. 363: три виходять з одного, один існує в трьох.

 

Корінь нукви зеїр анпіна, тобто малхут

53) Під час катнуту світу Некудім у зеїр анпіні, який являв собою ХАҐАТ НЕГІ де-Некудім, було шість келім: ХАБАД ХАҐАТ, тому що з боку світел, у котрих малі починають зростати першими, називаються ХАҐАТ НЕГІ й позбавлені ҐАР, а з боку келім, де вищі починають зростати першими, називаються ХАБАД ХАҐАТ і бракує їм НЕГІ келім (як сказано у «Вступі до науки кабала», п. 24); і бракувало йому НЕГІ келім. Причиною цього був підйом малхут у місце біни зеїр анпіна, котрий є сфірою тіферет, тому що ХАҐАТ зеїр анпіна – це КАХАБ (як сказано в п. 9). Тобто верхня третина тіферет у місці хазе й дві третини біни й ТУМ, що називаються в зеїр анпіні двома третинами тіферет і НЕГІ, впали з його рівня на нижчий ступінь, у світи Брія, Єцира та Асія, котрі містяться під зеїр внпіном світу Ацилут. А тому в ньому залишилися тільки ХАБАД ХАҐАТ келім до точки хазе. Точка хазе – це малхут, яка закінчує ступінь у місці біни й опускає біну й ТУМ, що називаються ТАНГІ, на ступінь, що під нею (як сказано в п. 16). І це сенс того, що ЗОН у катнуті завжди називаються «ВАК і точка», тому що його шість келім ХАБАД ХАҐАТ називаються ВАК, тобто «шість закінчень». А точка хазе, тобто малхут, що завершує його ступінь, називається точкою (а з боку світел, де малі зростають спочатку, вони називаються ХАҐАТ НЕГІ, а завершальна малхут називається точкою під єсодом).

54) Як наслідок, усі келім у світах БЄА взяла у своє розпорядження малхут, котра є точкою хазе. Ця точка вивела келім ТАНГІ зеїр анпіна у світи БЄА, і вона також повернула ті келім на рівень Ацилуту, коли виник ґадлут світу Некудім, перш ніж вони розбилися. Адже під час стану ґадлут завершальна малхут знову опустилася з місця хазе на своє місце, під НЕГІ келім зеїр анпіна, і тоді келім біни й ТУМ, що впали у світи БЄА, тобто ТАНГІ, піднялися назад в Ацилут. Оскільки зеїр анпін придбав довершення ТАНГІ келім, у нього з'явилися ҐАР світел (як сказано в п.19). А оскільки в духовному не буває зникнення, визначається й тепер, що малхут залишається в місці хазе зеїр анпіна, як і раніше, і тільки її сила суду й закінчення опустилася в точку цього світу. Тому ті келім ТАНГІ зеїр анпіна, котрі були в її розпорядженні в час катнуту, а тепер знову приєдналися до зеїр анпіна, з'єднані також і з нею під час ґадлуту, після того, як вже приєдналися і довершили ТАНГІ зеїр анпіна. І вони стають для неї дев'ятьма нижніми сфірот. Адже точка хазе, яка є коренем малхут, наявна у неї з часу катнуту, стала кетером, а кожне з трьох келім НЕГІ зеїр анпіна – розділилося на три третини. А три третини нецаху зеїр анпіна перетворилися для малхут у сфірот хохма, хесед і нецах. А три третини году зеїр анпіна перетворилися для малхут на біну, ґвуру та год. А три третини єсоду зеїр анпіна перетворилися для малхут на даат, тіферет і єсод. Так, що ці ТАНГІ зеїр анпіна піднялися під час ґадлуту зі світів БЄА, приєдналися до його ступеня, і спричинили, що стало в нього ҐАР світел. І ці ж ТАНГІ  приєднуються також і до малхут, стаючи для неї дев'ятьма нижніми сфірот келім і дев'ятьма першими сфірот світел. 

55) Звідси ми бачимо, що корінь нукви зеїр анпіна – це точка хазе, якої він не позбавлений навіть під час катнуту. Вона називається «кетер а-малхут». А келім ТАНГІ зеїр анпіна, що впали у світи БЄА в час катнуту й повертаються в Ацилут під час ґадлуту, поділяються на два парцуфи: Зеїр Анпін і Малхут, оскільки служать ТАНГІ келім для зеїр анпіна і, як ХАБАД ХАҐАТ НЕГІ, келім для малхут.

 

Місце від хазе зеїр анпіна й нижче належить нукві

56) Звідси випливає правило: місце від хазе зеїр анпіна й нижче, тобто келім ТАНГІ зеїр анпіна – це категорія малхут, яка називається відокремленою нуквою зеїр анпіна. Справа в тому, що всі дев'ять нижніх сфірот малхут утворюються з цих ТАНГІ зеїр анпіна після того, як вони приєднуються до нього під час ґадлуту. Тепер добре зрозуміло, чому ми говоримо, що в катнуті зеїр анпін і малхут перебувають у категорії «ВАК і точка», тобто ХАБАД-ХАҐАТ келім і точка хазе. Зеїр анпін позбавлений ҐАР світел через відсутність НЕГІ келім, а малхут позбавлена​​ дев'яти перших світел через відсутність дев'яти нижніх келім. Звідси виявляється корінь нукви зеїр анпіна в катнуті й ґадлуті, що випливає з катнуту й ґадлуту світу Некудім. І хоча келім світу Некудім розбилися, разом з тим вони знову виправилися у світі Ацилут під час двох цих станів – катнуту й ґадлуту. Так що і зеїр анпін, і малхут світу Ацилут є «ВАК і точкою» в катнуті, подібно катнуту семи сфірот світу Некудім. І тоді ТАНГІ зеїр анпіна світу Ацилут впали в світи БЄА. І ця точка є коренем нукви. А під час ґадлуту вони повертаються на свій ступінь у зеїр анпін світу Ацилут і довершують НЕГІ келім зеїр анпіна й дев'ять нижніх сфірот келім його нукви, тобто малхут. Іншими словами, як уже говорилося про катнут і ґадлут світу Некудім, ці ТАНГІ зеїр анпіна від його хазе й нижче є коренями ґадлуту нукви.

 

12 парцуфів світу Ацилут

57) Кожний ступінь, у якому є тричі по десять сфірот, тобто десять сфірот рош, десять сфірот тох і десять сфірот соф (як сказано в п. 5 і 6), називається парцуфом. Він оцінюється за своєю вищою бхіною: якщо вища бхіна – кетер, то всі його 30 сфірот називаються парцуфом Кетер. А якщо вища бхіна – хохма, то всі називаються парцуфом Хохма, і т.п. за тим же принципом.

Вони складають п'ять парцуфів, рівень яких вимірюється по зівуґу де-акаа на п'ять рівнів екрана. Зівуґ де-акаа на екран четвертої бхіни притягує рівень кетера, екран третьої бхіни притягує рівень хохми, екран другої бхіни притягує рівень біни, екран першої бхіни притягує рівень зеїр анпіна, а екран бхіни шореш (букв. «корінь») притягує рівень малхут (як сказано у «Вступі до науки кабала», п. 21).

58) Однак у світі Ацилут є 12 парцуфів:

– чотири парцуфи кетера, що називаються Атік і Нуква, Аріх Анпін і Нуква;

– чотири парцуфи біни, що називаються вищі Аба ве-Іма й ІШСУТ;

– чотири парцуфи ЗОН, що називаються великі ЗОН і малі ЗОН.

Причина такого поділу в тому, що в кожному парцуфі світу Ацилут є два види келім:

а) келім, що виникли у світі Ацилут шляхом зівуґу де-акаа й називаються келім МА.

б) келім, що розбилися у світі Некудім і називаються келім БОН. Вони виправляються, піднімаються зі світів БЄА й приєднуються до рівнів, що утворилися за допомогою зівуґу де-акаа у світі Ацилут, який називається МА.

Келім МА є властивістю «захар», а келім БОН – властивістю «нуква». Таким чином, у кожному парцуфі є захар і нуква (чоловіча й жіноча частини).

59) А крім того, кожен парцуф ділиться на три перші сфірот (ҐАР) і сім нижніх сфірот (ЗАТ). Виходить, що є захар і нуква в ҐАР парцуфа, і є захар і нуква в ЗАТ парцуфа. І тому виникли в кожному парцуфі чотири парцуфи. Два парцуфи ҐАР кетера називаються Атік і Нуква, причому Атік – це МА, а нуква – БОН. Два парцуфи ЗАТ кетера називаються Аріх Анпін і Нуква, причому Аріх Анпін – це МА, а нуква – БОН. Два парцуфи ҐАР біни називаються вищими Абою ве-Імою. Два парцуфи ЗАТ біни називаються ІШСУТ. А два парцуфи ҐАР де-ЗОН називаються великими ЗОН. Два парцуфи ЗАТ де-ЗОН називаються малими ЗОН.

60) А те, що ми не враховуємо чотири парцуфи в хохмі, це тому, що Аріх Анпін є рівнем хохми де-МА, проте його хохма заблокована в його кетері за принципом «одне всередині іншого» (як сказано в «Ідра Зута», п. 37), і хохма абсолютно не світить у світі Ацилут. А вся хохма, яка світить у світі Ацилут, походить від біни, що повернулася в рош Аріх Анпіна й стала хохмою (як сказано в п. 44). Ця біна вбралася в Абу ве-Іму й ІШСУТ, і Аба ве-Іма вважаються хохмою правої лінії, а ІШСУТ вважаються хохмою лівої лінії (як сказано в п. 41). Тому ми враховуємо чотири парцуфи не в хохмі, а в біні, яка також є категорією хохми, котра світить в зеїр анпіні та малхут усіх світів.

 

Велике правило часу та місця

61) Знай, що всі вислови в науці кабала, які відносяться до часу й місця, не говорять про уявні час і місце, властиві матеріальному, тому що тут все вище за час і вище за місце. Усі «до і після» означають причину та наслідок. Причину ми називаємо «до», а наслідок – «після», оскільки будь-яка причина передує своєму наслідку. А поняття «верх» і «низ», «підйом» і «падіння» – це міри авіюту й закуту (чистоти). Підйом означає очищення, а падіння означає потовщення, огрублення. Коли ми говоримо, що нижчий ступінь піднявся вгору, це означає, що нижчий ступінь очистився й став таким чистим, як і вищий ступінь. Тоді вважається, що нижчий злився з вищим, оскільки тотожність властивостей зливає духовні об'єкти один з одним. Коли ми говоримо, що нижчий облачає вищого, це означає, що в ньому виникла тотожність властивостей із зовнішньою частиною вищого – а злиття із зовнішньою частиною вищого ми називаємо облаченням вищого. А також усі інші речі, які уявляються в категоріях часу й місця, розумій за тим же принципом, тобто як духовні поняття, відповідно до теми.

 

Дві відмінності парцуфів ҐАР від парцуфів ВАК

62) Кожний парцуф утворюється й народжується від екрана ґуфа вищого парцуфа відповідно до причинно-наслідкового порядку. Це властиво всім парцуфам: від парцуфа рівня кетер світу АК, що виник після першого скорочення, до кінця парцуфів світу Асія. Вони облачаються один одного, іншими словами, кожен нижчий облачає ґуф вищого. Про значення поняття парцуф див. вище (п. 57).

63) Парцуфи поділяються на такі, що належать до ҐАР, – парцуф Кетер, парцуф Хохма і парцуф Біна, і на такі, що належать до ВАК, – парцуф ЗАТ біни, що зветься ІШСУТ, парцуф Зеїр Анпін і парцуф Малхут. Ці три парцуфи завжди визначаються як ВАК, і навіть отримуючи ҐАР, вони не виходять з категорії ВАК, тому що з самого свого початку позбавлені КАХАБ. Як написано в книзі Зоар, гл. «Мішпатім», п. 520, «рош царя хеседом і ґвурою виправляються».

Між парцуфами ҐАР і парцуфами ВАК існує відмінність, як у плані виникнення й народження, так і в облаченні на ґуф вищого. Парцуфи ҐАР виходять із пе де-рош найближчого до них вищого. Це починається з парцуфа кетера АК (Ґальґальта), бо після того, як виник парцуф кетера АК, включаючи рош і ґуф (як сказано в п. 5 і 6), відбувається взаємне зіткнення, «бітуш», навколишнього та внутрішнього світел у десяти сфірот ґуф. Те світло, якому авіют екрана перешкоджав увійти в ґуф парцуфа, називається «світлом, що оточує» (івр. "макіф"), навколишнім. Він ударяє в авіют екрана, і внутрішнє світло облачається в його відбите світло. Внаслідок цього удару навколишнього світла в авіют екрана, став тоншим екран ґуфа, і його властивості зрівнялися з екраном, що робить зівуґ в рош парцуфа. Це означає, що екран ґуф піднявся та включився в екран, що в пе де-рош, у зівуґ, що відбувається там, оскільки тотожність властивостей визначається як злиття. Таким чином, його включенням в зівуґ рош оновилися всі стадії авіюту екрана, крім останньої. Тоді стався з ним зівуґ де-акаа від вищого світла рош на величину авіюту, що залишився в екрані, тобто авіюту третьої стадії, і утворився на нього парцуф рівня хохма. Тоді далося взнаки, що екран відноситься до іншої бхіни, тому що вищий являє собою парцуф рівня кетер, а оновлений рівень екрана – це рівень хохми. Остання стадія була загублена, і це усвідомлення вважається народженням: він зійшов із рівня кетера та став окремим парцуфом, у якого є тільки рівень хохми. Отже, джерелом народженого парцуфа хохми є екран ґуфа на рівні кетера, що очистився від свого авіюту й піднявся в пе де-рош. Місце виникнення та народження – пе де-рош парцуфа кетера (все це сказано у «Вступі до науки кабала», п. 35). Після того, як парцуф хохми народився та вийшов із пе де-рош парцуфа кетера, вважається, що він облачає тільки ґуф парцуфа кетера, тобто три перші сфірот, ҐАР ґуфа, що являють собою ХАҐАТ. Адже екран ґуфа – це його корінь, звідти він народився. І він облачає лише зовнішню частину ґуфа парцуфа кетера, оскільки рівень третьої стадії є зовнішнім для парцуфа кетера, рівень якого – від відбитого світла четвертої стадії. А тому це вважається облаченням і вказує на зовнішнє з’єднання, як сказано вище.ЄЄ

64) І, як з’ясовано було щодо народження парцуфа хохми АК від пе де-рош парцуфа кетера АК, точно у той же спосіб виник парцуф біни від пе де-рош парцуфа хохми. Адже після того, як сформувався парцуф хохми, включаючи рош і ґуф, знову відбувся бітуш навколишнього та внутрішнього світла, що зменшило авіют екрана й зрівняло його властивості з екраном малхут рош. І оскільки він включився в зівуґ рош, оновилася в ньому стадія авіюту, крім останньої втраченої стадії, а на величину авіюту, що залишилася в ньому, тобто авіют другої стадії, утворилися десять сфірот рівня біни. І оскільки проявилося, що це рівень нижчий за парцуф хохми, визначається, що він відокремився від нього й народився як окремий і самостійний, але облачає ґуф вищого, звідки, як сказано, походить його корінь та одягає також ҐАР ґуфа, що в місці ХАҐАТ.

65) Точно так само виникли три парцуфи ВАК: ІШСУТ, Зеїр Анпін і Малхут. Але в них є дві відмінності:

1. У них нижчий виходить не з пе де-рош найближчого до нього вищого, а з пе де-рош вищого над вищим. Наприклад, парцуф Зеїр Анпін не виходить із пе де-рош парцуфа ІШСУТ, поки ІШСУТ не стане єдиним парцуфом з Абою ве-Імою, тобто з парцуфом, вищим за його вищого. Нуква (Малхут) не виходить із пе де-рош Зеїр Анпіна, поки той не підніметься до Аби ве-Іми. Так само й парцуф Атік світу Ацилут виходить не з першої рош Некудім, а з рош САҐ де-АК. Причина в тому, що ці рош, які з самого початку є бхіною ВАК їхніх коренів, не гідні зівуґу з вищим світлом, щоб створити нижчий парцуф.

2. Друга відмінність – в облаченні. Парцуфи ВАК одягають не ҐАР ґуфа свого вищого, тобто ХАҐАТ, а ВАК ґуфа вищого, тобто НЕГІ від хазе й нижче. Бувши з самого початку властивістю ВАК, вони не можуть триматися за ҐАР ґуфа вищого.

Отже, ми розібрали дві відмінності парцуфів ҐАР від парцуфів ВАК. Перше стосується їх виникнення: тільки парцуфи ҐАР виходять з пе найближчого до них вищого, тоді як парцуфи ВАК виходять із вищого над вищим. А друга відмінність стосується облачення: тільки парцуфи ҐАР можуть триматися за ХАҐАТ вищого, тобто за ҐАР де-ґуф, тоді як парцуфи ВАК тримаються тільки за місце від хазе і нижче, тобто тільки за ВАК ґуфа.

 

Три параметри для утворення нижчого парцуфа

66) Щодо зівуґу, три речі є параметрами зівуґу для народження нижчого парцуфа.

Перший параметр: екран, що поєднується з вищим світлом зівуґом де-акаа, що піднімає відбите світло й облачає вище світло. Яке «облачення» відбитого світла, такий і рівень нижнього (як сказано у «Вступі до науки кабала», п. 21). За тим же принципом після того, як екран утворив усі парцуфи й ступені світу Некудім, які не втрималися, а розбилися й анулювалися, екран очистився, утративши всі п'ять ступенів авіюту, і повернувся в рош САҐ (як сказано в «Ученні про десять сфірот», ч. 8, пп. 2 і 4). Усі ступені, що виникли у світі Некудім, залишили свої решімот в екрані, і тому, коли екран включився в зівуґ, що в рош САҐ, у ньому оновилися колишні решімот. Спочатку вивів екран свою вищу стадію – решімо парцуфа Кетер, що називається Атік Ацилуту, у котрого авіют бхіни далет. А інші решімот, що залишилися в екрані, вийшли з народженням Атіка в місце Атіка. Коли довершився Атік, у ньому стався зівуґ де-акаа на верхню категорію решти його екрана, що є в ньому, тобто на третій ступінь, і він вивів рівень Аріх Анпін. А решта решімот екрана, на які ще не було зроблено зівуґ де-акаа, опустилися з народженням Аріх Анпіна в місце Аріх Анпіна. Коли довершився Аріх Анпін, у ньому відбувся зівуґ на верхню категорію решти екрана, тобто на другий ступінь, і він вивів рівень Аби ве-Іми. І далі – за тим же принципом. Таким чином, усі парцуфи виходять за допомогою зівуґу де-акаа вищого світла з екраном.

67) Другий параметр: кетер і хохма кожного нижнього злиті з біною і ТУМ їх вищого. Тому, коли вищий довершується та піднімає свою біну й ТУМ, кетер і хохма нижчого також піднімаються разом із ними в місце вищого (все це докладно розглянуто в п. 20) і включаються в зівуґ вищого. Тим самим кожен нижній отримує свій рівень від зівуґу рош вищого.

68) Третій параметр: зеїр анпін піднімається в ІШСУТ, об'єднуючи й заповнюючи світлá правої і лівої ліній ІШСУТ. Якби не підйом МАН зеїр анпіном, права й ліва лінії ІШСУТ не змогли б світити. Таким чином, підйом зеїр анпіна в ІШСУТ привів до виникнення трьох ліній – правої, лівої і середньої, які являють собою ХАБАД ІШСУТ. І існує правило, згідно з яким нижчий удостоюється кожної міри світла, яку він пробудив у вищому. Відповідно, зеїр анпін отримує ті ж світлá мохін ХАБАД від ІШСУТ. Про це сказано «три виходять з одного, один існує в трьох». І ось з’ясувалися три види даних щодо зівуґу для народження нижчого ступеня.

69) Основа зівуґу для утворення нижчого – це зівуґ де-акаа вищого світла на екран, про що було сказано раніше. Як відомо, це відміряє висоту рівня нижчого. Однак потрібно пробудження МАН нижнього, а пробудження це роблять кетер і хохма нижнього, котрі злиті з біною й ТУМ вищого. Таким чином, обидва вони потребують утворення нижчого парцуфа. А в парцуфа Зеїр Анпін є додаткова особливість: його екран не притягує келім ҐАР, оскільки він є екраном бхіни алеф, а тому вищий не може дати йому мохін від зівуґу екрана з вищим світлом. Як наслідок, потрібен третій з вищезазначених параметрів, щоб він отримав мохін тим, що спричиняє мохін своєму вищому, за принципом «три виходять з одного, один існує в трьох».

 

Три етапи виникнення десяти сфірот

70) Перший етап – у перших парцуфах світу Адам Кадмон, де водночас виникли всі десять сфірот, де зівуґом де-акаа на екран четвертої стадії виникли десять сфірот рівня кетер. А зівуґом де-акаа на екран третьої стадії виникли десять сфірот рівня хохма. А зівуґом де-акаа на екран другої стадії виникли десять сфірот рівня біна.

71) Другий етап – це світ Некудім, який утворився на екран першої стадії, з'єднаний з малхут. У ньому десять сфірот вийшли за два рази. Спочатку малхут піднялася в біну парцуфа САҐ де-АК, а потім, коли очистився екран парцуфа САҐ до першої стадії, яка називається «ніквей ейнаїм» (букв. – очниці), малхут піднялася, з'єдналася з першою стадією й завершила ступінь під хохмою, яка називається «ейнаїм» (очі). І виходить, що на ступені залишилися тільки два клі, кетер і хохма, з двома світлами руах і нефеш, а три клі, біна і ТУМ, впали з рівня. Це називається «катнутом світу Некудім». А під час ґадлуту три клі, біна і ТУМ, були повернуті на ступінь, і довершились на ступені п'ять келім КАХАБ ТУМ з п'ятьма світлами НАРАНХАЙ (як роз'яснено в п. 19). Звідси ясно, що у світі Некудім десять сфірот виникли не одночасно, як у ҐАР парцуфів світу Адам Кадмон, а в два етапи: катнут і ґадлут. У період катнуту виникли тільки дві сфіри, а в період ґадлуту виникли інші три сфірот.

72) Третій етап – це світ Ацилут, у якому десять сфірот виникли за три періоди, що називаються ібýр (зародження), єнікá (вигодовування) і мохін (світло). Адже тут до світу Ацилут додалося очищення екрана на останньому рівні, бо екран очистився з бхіни алеф, яка називається «ніквей ейнаїм», до авіюту шореш (як роз'яснено у «Вступі до науки кабала», п. 21). Його відбите світло облачає лише рівень світла малхут у клі кетер, що називається мецах (лоб). Це світло називається «МА, що виходить з мецах», бо КАХАБ ТУМ де-рош називаються ґальґальта, ейнаїм і АХАП («óзен-хóтем-пе» – вухо-ніс-рот), а мецах – це ґальґальта. Таким чином, тут потрібні два спуски малхут:

а) щоб опуститися з мецаха в ніквей ейнаїм, що називається єніка.

б) щоб опуститися з ніквей ейнаїм у своє місце в пе, що називається мохін.

Таким чином, що:

– перший рівень, що виникає на екран авіюту шореш, називається ібур;

– другий рівень, що виникає на екран після спуску малхут на рівень бхіни алеф, називається єніка;

– третій рівень, що виникає на екран після спуску малхут на своє місце, називається мохін.

І ось з’ясувалося, що у світі Ацилут десять сфірот виникають за три періоди, які називаються: ібур, єніка й мохін. А зміст цих речей розкриється далі.

 

Ібур, єніка й мохін де-ахор та ібур, єніка й мохін де-панім

73) Ми вже з'ясували, що рівень, який виникає на екран, котрий має лише авіют де-шореш, називається ібур. Це рівень світла нефеш у клі де-кетер. Щодо своїх трьох ліній він називається рівнем НЕГІ. Однак у ньому є також рівень руах, який зветься рівнем ХАҐАТ, тільки без келім. Як наслідок, ХАҐАТ повинні облачитися в келім НЕГІ. І тому рівень ібур називається «три в трьох», тобто ХАҐАТ всередині НЕГІ.

74) Сенс у тому, що хоча потоншення екрана й призводить до втрати останньої стадії, внаслідок чого п'ять рівнів знаходяться один під одним (як добре описано у «Вступі до науки кабала», п. 40 і 41), разом з тим, остання стадія не втрачається в повному обсязі, а залишається в екрані від неї решімо ітлабшут (букв. «облачення») (як сказано там же в п. 42). Наприклад, коли екран парцуфа Кетер де-АК очистивився, піднявся в пе де-рош і включився в зівуґ, який там, і оновилися його решімот, ось, в плані авіюту, що в екрані, на який було зроблено зівуґ де-акаа, залишилося в екрані тільки решімо авіюту бхіни ґімель, тому що остання бхіна, бхіна далет, зникла. Але частина ітлабшут бхіни далет ще залишилася в екрані. І виходить, що є в екрані дві вищі категорії, придатні для зівуґу:

а) це авіют бхіни ґімель, що затримує вище світло, і він є тим, що отримує зівуґ де-акаа, на який виникає рівень хохма;

б) це ітлабшут бхіни далет, яка, хоч і не годиться для зівуґу де-акаа, оскільки немає в ній авіюту, що затримує поширення світла, разом з тим, коли вона включається та співпрацює з авіютом бхіни ґімель, на неї теж робиться зівуґ де-акаа, і на нього утворюється рівень «кетер у наближенні».

Ці два рівні називаються захар і некева, тому що рівень, який виник на бхіну далет де-ітлабшут у спільності з бхіною ґімель авіюту, називається захар. А рівень, який виник лише на бхіну ґімель авіюту, називається некева (все це описано там же, в п. 42).

За тим же принципом, коли пото́ншився екран де-ґуф парцуфа Хохма АК і піднявся в пе де-рош його, у ньому теж залишилися два решімо: захар та некева, – так само як і у вищеописаного парцуфа Кетер, бо решімо бхіни ґімель де-ітлабшут разом із бхіною бет авіюту виводить рівень хохма в наближенні – і це категорія захар. А решімо де-бхіна бет авіюту, яка в основному й отримує зівуґ де-акаа, утворює рівень біни – і це бхіна некева. Так само є захар та некева в потоншенні екрана ґуфа парцуфа Біни, коли захар є рівнем біни в наближенні, а некева є рівнем зеїр анпіна, що є зівуґом для парцуфа Некудім. І таким же чином є захар і некева при потоншенні екрана ґуфа парцуфа Некудім, де захар, тобто решімо бхіни алеф де-ітлабшут, що залишився в екрані, що діє разом із категорією авіюту де-шореш, знаходяться на рівні бхіни алеф в наближенні, тобто на рівні зеїр анпін, що являє собою рівень руах, тобто рівень ХАҐАТ. А некева, котра є авіютом бхіни шореш і отримує зівуґ де-акаа, – стоїть на рівні світла нефеш, тобто на рівні малхут, котра відносно трьох ліній називається НЕГІ.

75) Таким чином, ми розрізняємо щодо стану ібуру, що є там два рівні: рівень ХАҐАТ та рівень НЕГІ, бо на решімо бхіни алеф де-ітлабшут разом з авіютом де-шореш виникає рівень ХАҐАТ, тобто властивість захар. А на решімо одного лише авіюту де-шореш вийшов рівень НЕГІ, тобто некева. І оскільки решімо де-ітлабшут придатне отримувати зівуґ де-акаа не інакше, як тільки разом з авіютом де-шореш, тому рівень ХАҐАТ не є самостійним, а змушений облачитися в НЕГІ. Таким чином, рівень ібур розглядається як ХАҐАТ та НЕГІ разом, "три в трьох", тобто ХАҐАТ всередині НЕГІ.

76) І ось після того, як виникають два вищевказаних рівні: ХАҐАТ всередині НЕГІ – при включенні зівуґу рош вищого, і вирізняється, що вони є новими рівнями, відмінними від вищого. Це вирізнення вважається народженням. Іншими словами, видно, що народився новий парцуф, котрий відрізняється від вищого. Далі вони опускаються та одягають ґуф вищого. Якщо це парцуфи ҐАР, то вони одягають ҐАР ґуфа, тобто ХАҐАТ; а якщо це парцуфи ВАК, то вони одягають ВАК ґуфа, тобто ТАНГІМ від хазе й нижче. Вони живляться світлом від вищого парцуфа, і це вигодовування, єніка, призводить до спуску малхут із мецах у ніквей ейнаїм. Тоді знову отримує авіют бхіни алеф у поєднанні з малхут, як це було в парцуфах світу Некудім, і тоді здобуває також рівень ХАҐАТ категорії келім, і не потребують більше келім НЕГІ. А тому визначається, що за допомогою єніка ХАҐАТ поширюються та виходять з НЕГІ. Тоді в нього є повний рівень руах. Візьмемо, наприклад, парцуф Атік світу Ацилут: спочатку піднявся масах Некудім, через те що потоншився, у рош парцуфа САҐ де-АК, а коли була втрачена його остання стадія авіюту, екран залишився з авіютом де-шореш, що називається мецах, і з решімо де-ітлабшут бхіни алеф. Тоді вийшли на нього два рівні: ХАҐАТ та НЕГІ – "три в трьох", оскільки в ХАҐАТ немає келім, як сказано вище. Після того, як з’ясувалося, що вони є новим рівнем, визначається, що вони виникли та народилися й прийшли у своє місце, тобто облачити (місце) від табура й нижче світу Адам Кадмон.

Адже бувши парцуфом ВАК, він одягає лише ВАК де-ґуф, як сказано вище. Саме він і називається парцуфом Атік. А потім, завдяки процесу єніки, коли живиться від парцуфа САҐ де-АК, він опускає екран з мецаха в ніквей ейнаїм. Тоді виникають келім і в його ХАҐАТ, і вони поширюються з НЕГІ. Отже, ми розглянули дві категорії, що називаються ібур і єніка.

77) А тепер розглянемо парцуф мохін. Адже після того, як парцуф отримав дві категорії, ібур і єніка, він піднімається, як МАН, до вищого й повертає хохму й біну вищого в стан «панім бе-панім». Тоді вони дають нижньому світіння, що спускає малхут із ніквей ейнаїм на її власне місце, тобто в пе, і тоді ці троє келім, біна і ТУМ, що впали через підйом малхут у біну, знову піднімаються на свій ступінь, і парцуф довершується п'ятьма келім КАХАБ ТУМ і п'ятьма світлами НАРАНХАЙ. Це і є те, що зветься парцуфом мохін. Адже три перших світла: нешама, хайя і єхида – називаються мохін. Наприклад, після того, як Атік отримав дві категорії повністю – ібур і єніка, котрі є рівнями нефеш і руах, він знову піднімається, як МАН, до рош парцуфа САҐ і повертає хохму й біну, що там, у стан «панім бе-панім». А позаяк у парцуфі Хохма де-АК біна не змішана з малхут, то коли Атік отримує своє світіння, він теж опускає малхут зі своєї біни й піднімає на їхній рівень троє своїх келім, біну й ТУМ, котрі впали через змішання малхут із біною. Тепер у нього є келім КАХАБ ТУМ, і в нього можуть одягтися світла НАРАНХАЙ.

78) Коли ці мохін з'являються вперше, виникає суперечність між правою та лівою лініями (як докладно розглянуто в п.п. 29 і 30), бо ліва лінія, яка є носієм світіння хохма, хоче анулювати праву лінію, котра є носієм світла хасадим. Через розбіжності й бітуш правої та лівої ліній, що відбувається в цих мохін, вони називаються мохін де-ахор (тильної сторони). Отже, ми розглянули три категорії – ібур, єніка та мохін де-ахор.

79) Цей бітуш лівої та правої ліній є причиною того, щоб парцуф знову підняв МАН до вищого. Адже світіння лівої лінії, тобто світіння хохма, вдаряє й очищує весь авіют у парцуфі, поки екран знову не стає чистим, яким він був при першому підйомі в рош вищого. Іншими словами, у ньому залишається лише авіют де-шореш і решімо де-ітлабшут де-бхіна алеф. За допомогою цього уподібнення він зливається з рош вищого і, після того, як включився в зівуґ в рош вищого, знову отримав зівуґ де-акаа від вищого світла на авіют де-бхінат шореш і бхіну алеф де-ітлабшут, котрі поновилися в екрані. І знову виникає на нього рівень «три в трьох», тобто рівень ХАҐАТ, одягнений у рівень НЕГІ, що називається рівнем ібур (як сказано в п. 75). Отже, з'ясувалося, що бітуш лівої та правої ліній, що стався в мохін де-ахор, викликав повернення парцуфа до вищого й повторне отримання від вищого категорії ібур.

80) Отримавши заново категорію ібур, він знову вийшов із рош вищого, одягнув ґуф вищого й за допомогою цього зодягання знову живився світлами від вищого. Ці світла єніка опустили авіют де-шореш на рівень авіют першої стадії, тобто опустили малхут із мецаха в місце ніквей ейнаїм. Тоді виник на екран повний рівень першої стадії, що вважається поширенням ХАҐАТ із НЕГІ (як сказано в п. 76). Таким чином, він досяг нової категорії єніка, що являє собою рівень руах.

81) Досягнувши нових ібуру і єніки, він знову піднімається, як МАН, до вищого, і цей підйом відбувається самостійно. Адже залишивши свій корінь злитим з біною й ТУМ вищого (як сказано в п. 67), він може повернутися туди в будь-який момент, коли потрібно, і об'єднати хохму з біною, що там, «панім бе-панім» (як сказано далі, в п. 83). Вони дають йому світіння, що опускає малхут із ніквей ейнаїм на її місце. Тоді біна й ТУМ піднімаються та з'єднуються в ньому, як і раніше, і він дістає келім КАХАБ ТУМ і світла НАРАНХАЙ. А щоб не пробудився знову конфлікт між правою та лівою лініями, середня лінія піднімається знизу й об'єднує праву й ліву, щоб вони світили разом. При цьому хохма, що в лівій лінії, одягнеться в хасадим, що в правій, а хасадим, що в правій, включаться в хохму, що в лівій (як сказано в п. 37). Тоді мохін світять в усій своїй довершеності й називаються тоді мохін де-панім. І ось з’ясувалося, як через бітуш лівої та правої ліній, що в мохін де-ахор, знову виникли три стадії – ібур, єніка й мохін де-панім.

82) І тому ніякий парцуф не довершується, поки не отримує ібур, єніка та мохін де-ахор, а також ібур, єніка та мохін де-панім, бо через очищення доданого екрана у світі Ацилут до авіюту шореш, парцуфи світу Ацилут могли отримати свої десять сфірот тільки трьома послідовними отриманнями, одне за одним, котрі називаються ібур, єніка та мохін (як сказано в п. 72). А оскільки при першому виникненні мохін стався бітуш правої та лівої ліній, поки ліва не очистила весь авіют екрана, через це всі світла ібур, єніка й мохін, які було отримано, видаляються. Адже при анулюванні авіюту екрана, анулюється зівуґ, світла видаляються, і парцуф повертається в рош вищого, у стан ібуру, і заново отримує «три в трьох». А потім він народжується й заново отримує вигодовування – єніка, котре опускає малхут із мецах в ейнаїм. Тоді ХАҐАТ виходять із НЕГІ, і він отримує новий рівень руах. Потім він піднімає МАН і заново отримує світла нешама, хайя і єхида, де вже є середня лінія, що об'єднує між собою праву та ліву, котрі називаються мохін де-панім. Тоді вони світять і існують. А поки не досягають мохін вдруге, вони не можуть існувати.

 

«Панім і ахор» та «панім бе-панім»

83) Навіть коли парцуф уже отримав мохін де-панім, хохма й біна, які там, знаходяться в стані «панім і ахор», це означає, що тільки хохма отримує мохін де-панім, а біна, яка завжди є хафец хесед, тобто бажає світла хасадим, а не світла хохма, вважається внаслідок цього поверненою своїми ахораїм до хохми та не хоче отримати від неї мохін панім. І хохма та біна перебувають у цьому стані, «панім і ахор», поки зеїр анпін не піднімає до них МАН. І через те, що існує зв'язок між біною прямого світла, котра дає світіння хохми зеїр анпіну прямого світла (як пояснюється у «Вступі до науки кабала», п. 5). Тому, коли зеїр анпін піднімає МАН до біни, вона відразу ж знову звертає панім до хохми, щоб отримати від неї мохін де-панім, тобто мохін світіння хохма, для зеїр анпіна. Так само, як вона робить у п'яти стадіях прямого світла. Тоді вважається, що хохма вже знаходиться з біною в стані «панім бе-панім».

 

Хто вимірює рівень у світі Ацилут

84) І слід запитати: якщо екран світу Ацилут має тільки авіют шореш, що називається мецах, і тільки світло нефеш, хто тоді викликав утворення п'яти парцуфів у світі Ацилут: Атік, Аріх Анпін, Аба ве-Іма та ЗОН? Атік – це рівень єхида, Аріх Анпін – рівень хайя, Аба ве-Іма – рівень нешама, а ЗОН – рівень руах. Те ж питання відноситься й до світу Некудім: якщо в екрані залишився тільки авіют бхіни алеф, який має назву «ніквей ейнаїм», – як у світі Некудім могли утворитися п'ять парцуфів?

85) Справа в тому, що бхіна далет також приєдналася до екрана світу Некудім і до екрана світу Ацилут силою малхут, яка піднялася в Некудот САҐ де-АК. Якби четверта стадія не брала участі в їхньому екрані, на нього не міг би виникнути жоден парцуф. Адже навіть авіют бхіни алеф у світі Некудім вважається тонким спогляданням, з якого зівуґ де-акаа не виведе жодного парцуфа. І вже тим більше, авіют мецах у світі Ацилут, що непридатний для зівуґу де-акаа для утворення парцуфа. Лише оскільки бхіна далет приєдналася до цих екранів, вони стали придатні для зівуґу де-акаа. Тоді відпадає питання про те, чи міг утворитися на екран рівень кетер, оскільки бхіна далет злита з екраном.

86) Відповіддю є те, що бхіна далет утворює рівень кетер тільки тоді, коли стоїть у місці малхут. При цьому відбите світло піднімається від зівуґу де-акаа, і цим підйомом п'ять келім КАХАБ ТУМ одягають п'ять світел НАРАНХАЙ. Однак якщо четверта стадія стоїть у місці зеїр анпіна, де є тільки четверо келім: кетер, хохма, біна й тіферет, тоді відбите світло притягує тільки чотири світла: нефеш, руах, нешама, хайя – у чотири келім: кетер, хохма, біна і тіферет. А якщо четверта стадія стоїть у місці біни, де є тільки три клі: кетер, хохма і біна, тоді відбите світло притягує тільки три світла: нефеш, руах і нешама. І якщо четверта стадія стоїть у місці клі хохма, де є тільки два клі: кетер і хохма, тоді її відбите світло притягує тільки два світла: нефеш і руах. Так було у світі Некудім, де стався зівуґ у ніквей ейнаїм, що є клі хохма, а тому в катнуті утворився тільки рівень нефеш-руах. Якщо ж четверта стадія стоїть у місці кетер, де є тільки одне клі, тоді її відбите світло притягує тільки одне світло – нефеш. Так було у світі Ацилут, коли при ібурі утворився тільки рівень нефеш, оскільки зівуґ стався в місці мецах, тобто в клі кетер. Однак після того, як світіння єніка відштовхнуло четверту стадію в місце першої стадії, що називається «ніквей ейнаїм», виник рівень руах. Потім світіння ХУБ (хохми й біни) панім бе-панім вищого опустило четверту стадію на її місце в малхут, котра піднімає біну й ТУМ, що впали на свій ступінь, і там знову є п'ять келім КАХАБ ТУМ. Тоді четверта стадія виводить рівень кетер зі світлом єхида, і це рівень Атіка світу Ацилут.

87) Тепер потрібно розглянути, як з'являються інші парцуфи, котрі нижче Атіка. Справа в тому, що спочатку, після розбиття келім, екран світу Некудім піднявся в рош САҐ, тобто очистився від усіх п’яти категорій авіюту, які виникли в ньому в п’яти парцуфах, поки не зрівнявся з екраном рош САҐ. І все ж у ньому залишилися решімот від авіюту п'яти парцуфів, які в ньому виникли, крім останньої стадії, втраченої, як це написано про всі парцуфи. І тому, коли він включився в зівуґ екрана в рош САҐ, в екрані світу Некудім оновився авіют усіх п'яти парцуфів, і тоді стався зівуґ де-акаа на авіют екрана. Однак в зівуґ де-акаа включилися не всі категорії авіюту, а тільки вища з них – авіют мецах, з'єднаний з четвертою стадією. Так, що за допомогою трьох бхінот: ібур, єніка й мохін – його десять сфірот довершилися на рівні кетер. Інші решімот від інших парцуфів світу Некудім, які були в екрані, не отримали нічого від цього зівуґу в рош САҐ, оскільки були нижче рівня кетер. Вони непридатні, порівняно з ним, і тому, під час виходу Атіка з рош САҐ, з ним опустилися всі решімот від інших парцуфів, які не включені в його зівуґ. Після того, як Атік довершився стадіями ібур, єніка й мохін де-панім, вище світло освітило вищий рівень решімот, що в ньому залишилися, тобто авіют бхіни ґімель. За допомогою трьох стадій: ібур, єніка і мохін – виникли десять сфірот на рівні хохма: парцуф Аріх Анпін. І тут також всі решімот авіюту, які нижче авіюту третьої стадії, непридатні для зівуґу на рівні третьої стадії, який виник у рош Атіка, і тому, коли народився Аріх Анпін і вийшов із рош Атіка на своє місце, разом з ним на його місце притягнулися всі ці решімот. А після того, як Аріх Анпін повністю досяг всіх трьох стадій: ібур, єніка й мохін, вище світло освітило вищу стадію, що залишилася в цих решімот, – авіют бхіни бет. Тоді за допомогою трьох стадій: ібур, єніка і мохін – на неї виникли десять сфірот на рівні біни, а також парцуф Аба ве-Іма. Таким же чином виникли й інші парцуфи. Отже, ми розглянули, як виникли парцуфи світу Ацилут один від одного.

 

Два стани, що в малхут

88) Малхут – це нуква зеїр анпіна. Її корінь починається з малхут другого скорочення, яка завершила сім сфірот катнуту зеїр анпіна світу Некудім. Вона є окремим від зеїр анпіна ступенем, позаяк зеїр анпін включає ХАҐАТ НЕГІ світу Некудім, а ступінь під ним – це малхут, яка закінчує світ Некудім. Тому ця малхут вважається нуквою, відокремленою від зеїр анпіна, і ступенем, нижчим за зеїр анпін.

А також є категорія нукви в ґуфі зеїр анпіна, оскільки ліва частина зеїр анпіна визначається як його нуква. Однак ця нуква вважається самим ґуфом зеїр анпіна. Адже зеїр анпін – це середня лінія, яка отримує від правої та лівої ліній біни. Його права сторона отримує від правої лінії біни, і це – світло хасадим, і вважається стороною захара в ньому. А його ліва сторона отримує від лівої лінії біни, а це – світло хохма, і вважається стороною нукви в ньому. Однак обидві вони є одним ступенем і включені одна в одну.

Відомо, що спочатку сонце й місяць, тобто відокремлена нуква й зеїр анпін, були категорією «два великих світила». Нуква була одного рівня з  зеїр анпіном і така ж велика, як і він. Тоді оскаржив місяць те, що він є відокремленою нуквою зеїр анпіна, і сказав: «Не можуть два царя користуватися однією короною». І було йому сказано: «Іди й зменши себе». І став він малим світилом. Тут ми бачимо два стани нукви. Перший стан – коли вона була з зеїр анпіном, як «два великих світила», і була рівна йому. Другий стан – після того, як нуква зменшилася і стала малим світилом.

Роз'яснення. На початку виправлення відокремленої нукви зеїр анпіна поєднав її Створювач з нуквою, що в ґуфі зеїр анпіна, яка є його лівою стороною. І стали обидві вони єдиною нуквою зеїр анпіна. А коли притягнулися до них мохін правої та лівої ліній з біни, тоді зеїр анпін, тобто його права сторона, взяв світла правої лінії біни. А відокремлена нуква взяла світла лівої лінії біни, подібно нукві ґуфа зеїр анпіна, оскільки з'єдналася з нею в одну нукву. Як ми вже знаємо, світла правої лінії біни – це хасадим, а світла лівої лінії біни – це хохма. Таким чином, зеїр анпін отримав хасадим правої лінії біни без хохми, а відокремлена нуква отримала хохму лівої лінії біни без хасадим. А відомо, що хохма не може світити без хасадим, і тому застигла в ній хохма, і стала темрявою, а не світлом. І це означає, що місяць оскаржив цей стан і сказав, що не можна двом царям користуватися однією короною. Адже оскільки в них є одна корона, тобто біна, котра вважається їх короною, зеїр анпін стає хасадим без хохми, а нуква стає хохмою без хасадим, тобто темрявою, і не може витримати цього стану.

І тут немає місця питанню про те, що перед тим, як відокремлена нуква з'єдналася з нуквою його ґуфа, його права лінія, тобто сторона захар, отримувала хасадим, а його ліва лінія, тобто нуква ґуфа, отримувала світло хохма; і разом з тим нуква його ґуфа могла витримати його і не була темрявою. Справа в тому, що нуква його ґуфа – це сутність зеїр анпіна, і тому її хохма не відділена від хасадим зеїр анпіна. Але ж відокремлена нуква – це ступінь, який дійсно відрізняється від зеїр анпіна, однак, внаслідок з'єднання з нуквою ґуфа отримує, так само, як вона, хохму лівої лінії біни. У результаті, після того, як вона отримала в себе світло хохма, відокремилося світло хохма від хасадим, тому що немає в нього зв'язку з хасадим зеїр анпіна. Отже, ми розглянули перший стан відокремленої нукви.

А для того, щоб могла вона світити нижнім, було сказано: «Іди і зменши себе». Це означає зменшити себе, залишивши той великий ступінь, де вона була нарівні з висотою зеїр анпіна й отримувала від біни, опуститися вниз, під єсод зеїр анпіна, оскільки вона була у своєму корені, тобто під весь ступінь зеїр анпіна, і отримувати всі свої світла від нього. Тепер, оскільки вона отримує свої світла від зеїр анпіна, що є середньою лінією, остільки хохма, яку він їй дає, включена в хасадим і вона може світити. Це другий стан відокремленої нукви. Те, що вона отримувала в першому стані, визначається як нефеш, руах і нешама де-ахор, тобто ті, що не світять. А те, що вона отримує в другому стані, визначається як нефеш, руах і нешама де-панім, тобто ті, що світять повною мірою. І щоб зрозуміти це в повноті, потрібно вивчити в Зоар, у главі «Берешит-1», статтю «Два великих світила», від п. 111 до 116, а також в «Ідра раба», статтю «Відділення нукви» (а-несіра), від п. 323 до п. 325.

Є переваги у першого стану: адже тоді її вищий ступінь – біна. Вона може отримувати від неї хохму й не повинна отримувати від зеїр анпіна, проте не може світити нижнім через брак хасадим. І тому вважається, що вона в стані ахораїм. Але в другому стані, зменшившись, під екраном єсоду зеїр анпіна, вона вже не придатна для отримання хохми, тому що екран єсоду зеїр анпіна перешкоджає їй, і вона змушена отримувати хохму в келім ахораїм, що залишилися в ній від першого стану. І є переваги у другого стану порівняно з першим: адже тоді вона може світити нижнім і світлом хохма, і світлом хасадим, тоді як у першому стані вона не могла світити нижнім.