Передмова до листів Бааль Сулама

(переклад з івриту)

Дякуйте Творцеві, бо добрий Він, бо навіки милість Його. Хай бачать очі наші й радіє серце наше розкриттю світла речей таємних, листів пана мого, батька й учителя, які були приховані й утаєні в писаннях рук його святих, і явлені були у прес друкарський, освітити очі тих, хто сподівається й уповає, і спраглі вони до милості Твоєї, жадають втамувати й наситити спрагу свою з ріки, що виходить з Едена, просякнути світлом Його й увібрати в себе принадність Творця. І коли удостоїлися, тоді «заспівав Ісраель пісню цю над колодязем». Над колодязем з потоку, повідомити Ісраелю дива Творця, коли розкриваються милість і благо Його над тими, хто тріпоче перед Ним.

І щасливі вони, коли удостоюються злитися з Творцем, і про них сказано: «І розкривають йому таємниці Тори і робиться як джерело, що посилюється і як ріка невпинна». І це є справою духовного осягнення, що наводиться в цій книзі і в інших його трудах.

І для того щоб зрозуміти хоч в малій мірі сенс духовного осягнення, наведу тут речі, які чув я з його святих уст.

***

Ми розрізняємо багато рівнів і багато категорій у духовних світах. І слід знати, що все, що йдеться про рівні та категорії, усе це мовиться про осягнення душ у мірі того, як вони отримують від світів, - відповідно до правила: те, чого не осягнемо, не знатимемо його на ім’я.

І це тому, що слово ім’я вказує на осягнення, як людина, яка дає ім’я якійсь речі після того, як збагнула в ній щось, і – в мірі свого розуміння.

І тому дійсність загалом поділяється в плані духовного осягнення на три категорії:

а: Ацмуто, сутність Творця;

б: Нескінченність;

в: душі.

1) Про Ацмуто ми взагалі не говоримо. Тому що корінь і місце створінь з’являються, починаючи від задуму творіння, і в нього вони включені за принципом «кінець дії в початковому задумі».

2) Нескінченність.  Зміст її – задум творіння, за суттю – Його бажання дати благо Своїм створінням у вигляді Нескінченності, званої «Нескінченний, благословен Він». І це є зв’язком між Ацмуто і душами. Цей зв’язок зрозумілий нам як бажання дати благо створінням.

Нескінченність є початком усієї справи. І називається вона світлом без клі, і в ній - корінь створінь, тобто зв’язок, який є між Творцем і створіннями, що зветься Його бажанням дати благо Своїм створінням. Бажання це починається зі світу Нескінченності, і продовжується до світу Асія.

3) Душі. Вони є отримувачами того добра, що існує в Його бажанні дати благо.

***
Нескінченність називається так тому, що є зв’язком, який існує між Ацмуто і душами, що розуміється нами як Його бажання дати благо Своїм створінням. І крім цього зв’язку бажання дати благо ми ні про що не говоримо. І там початок усього процесу. І вона називається світлом без клі, але в ній починається корінь створінь, тобто зв’язок, що є між Творцем і створіннями, який називається Його бажанням дати благо Своїм створінням. І це бажання починається зі світу Нескінченності й продовжується до світу Асія.

І всі світи як такі визначаються як світло без клі, про яке немає що сказати. Вони визначаються як Ацмуто, і ніякого осягнення щодо них не існує.

І не дивуйся тому, що ми розрізняємо там багато властивостей, і це тому, що всі ці властивості – у потенціалі. А потім, коли з’являться душі, тоді проявляться ці властивості в душах, які отримують вищі світла згідно з тим, як усе це встановлено і впорядковано, так, що буде можливість у душ отримати, кожна відповідно до сили і підготовленості своєї. І тоді розкриваються ці всі характеристики на ділі. Але в час, коли душі не осягають вище світло, тоді все це як таке вважається Ацмуто.

А стосовно душ, що отримують від світів, вважаються світи Нескінченністю. І це тому, що зв’язок цей, що є між світами і душами, тобто те, що світи дають душам, це походить від задуму творіння, і є спільним між Ацмуто і душами. І цей зв’язок називається Нескінченністю, як зазначено вище. І коли ми молимося і просимо у Творця, щоб допоміг нам, і дав би нам те, чого ми бажаємо, намір спрямований на Нескінченність, бо там – корінь створінь, який бажає дати їм благо й насолоду, що зветься Його бажанням насолодити Свої створіння. І молитва, вона до Творця, який створив нас, і ім’ям Його є Його бажання дати благо Своїм створінням, і Він називається Нескінченністю. Тому що йдеться про стан до скорочення. І навіть після скорочення не сталося в Ньому ніякої зміни. Бо немає змін у світлі. І залишається завжди з цим іменем.

Бо вся численність імен стосується тільки отримувачів. Тому перше ім’я, що розкрилося як корінь створінь, називається ім’ям Нескінченність. І розкриття цього імені залишається без жодних змін. І всі скорочення і численні зміни, вони відбуваються тільки по відношенню до отримувачів. А Він світить постійно першим іменем, званим «Його бажання дати благо Своїм створінням», без кінця. І тому ми молимося Творцеві, що зветься Нескінченністю, який світить без скорочень і кінця. А те, що потім утворився кінець, - це виправлення задля отримувачів, щоб змогли дістати Його світло.

***
Вище світло складається з двох категорій: той, хто осягає і те, що осягається. І все, що ми говоримо щодо вищого світла, це лише про те, що той, хто осягає, переймається тим, що осягається. Але кожен сам по собі, - тобто той, хто осягає, і те, що осягається, - не називається іменем Нескінченність. Бо те, що осягається, називається Ацмуто, а той, хто осягає, називається душами, що є новим явищем, частиною загального. А новий він тим, що вживлено в ньому бажання отримувати, і ця категорія називається створінням, на ім’я «суще з нічого».

А щодо самих себе всі світи визначаються як проста єдність і немає змін в реальності Творця, що є принципом «Я своє АВАЯ не змінював». І реальності Творця не притаманні сфірот і властивості. І навіть найчистішими назвами не називається світло як таке, бо воно є категорією Ацмуто, щодо якого немає  жодного осягнення. А всі сфірот і властивості, про які йдеться, то це лише про те, що людина осягає в ньому. Бо Творець побажав, щоб ми осягли і зрозуміли вище благо як Його бажання дати задоволення Своїм створінням.

І для того, щоб змогли ми осягти те, що Він бажав, щоб ми осягли і зрозуміли як Його бажання дати задоволення Своїм створінням, - створив і дав нам ці чуття, і ці чуття осягають те, що сприймають від вищого світла.

І в цій мірі утворилися в нас численні властивості. Бо загальне чуття називається бажанням отримувати, і воно поділяється на багато частин, згідно з мірою, якою отримувачі гідні прийняти. В цьому плані утворюється багато поділів і окремих частин (процесу осягнення), які називаються підйомами й падіннями, поширенням, видаленням тощо.

І оскільки бажання отримувати називається «створінням» і «новоявленою категорією», тому саме відтоді, як бажання отримувати починає реагувати на вплив, - звідти й починається його історія. А його історія це визначення частин і деталей його реакцій. Бо тут вже є взаємність між вищим світлом і бажанням отримувати.

І це називається світлом і клі. Але про світло без клі говорити неможливо, бо світло, що не осягається отримувачем, визначається як Ацмуто, про яке заборонено говорити, тому що не дано осягнути. А те, чого не досягаємо, як можна дати йому ім’я?

І з цього зрозумій, що молитва, якою ми молимося Творцю, щоби послав нам спасіння, зцілення і таке інше, слід вирізнити в цьому дві речі.

1) Творець.

2) Те, що походить від Нього.

Перша категорія, що визначається як Ацмуто, - про це заборонено говорити, як сказано вище. Друга категорія, те, що походить від Нього, визначається як світло, що поширюється в наші келім, тобто, всередину нашого бажання отримувати. Це ми називаємо Нескінченністю, і воно є тим зв’язком, що існує у Творця зі створіннями, проявом того, що Його бажанням є насолодити Свої створіння. А бажання отримувати визначається як світло, що поширюється і в кінці приходить у бажання отримувати.

А в час, коли бажання отримувати дістає світло, що розповсюджується, тоді називається це світло, що поширюється, назвою «Нескінченність». І воно приходить до отримувачів за допомогою багатьох покриттів, для того, щоб нижній зміг би сприйняти їх.

***

Виходить, відповідно, що всі властивості й відмінності утворюються саме в отримувачі в мірі і згідно з тим, як він переймається ними. Проте, слід розрізняти в тому, що сказано: коли говоримо про різні категорії в світах, - йдеться про потенціальні відмінності, а коли отримувач осягає ці відмінності, тоді вони називаються «на ділі».

А духовне осягнення, воно тоді, коли той, хто осягає і осягаєме зливаються разом. Бо без того, хто осягає, немає ніякої форми у того, що осягається, оскільки немає кому сприйняти форму осягаємого. Тому визначимо цю категорію іменем «Ацмуто», і немає там місця словам. Адже як можна сказати, що осягаєме набуде якоїсь форми стосовно самого себе.

І говорити нам слід тільки про те, коли наші чуття відчувають світло, що розповсюджується, - що є Його бажанням дати благо Своїм створінням, і приходить до отримувачів на ділі.

І це подібно до того, як коли ми дивимося на стіл. Тоді своїм чуттям дотику ми відчуваємо, що це річ тверда, також бачимо міру довжини і ширини, і все згідно з оцінкою своїми відчуттями. Але зовсім не обов’язково, щоб стіл виглядав так для того, хто має інші чуття, наприклад в очах ангела, - коли він подивиться на стіл, побачить його відповідно до своїх відчуттів. Тому не слід нам стверджувати нічого щодо жодної форми в оцінці ангела бо ми не знаємо його чуттів.

І звідси (випливає), що так само, як не маємо ми осягнення щодо Творця, само собою, не можемо ми сказати, яку форму мають світи в Його оцінці, а осягаємо ми світи за оцінкою наших чуттів та відчуттів. І таким було бажання Творця, щоб ми осягали Його.

І це означає «немає змін у світлі». А всі зміни, вони в келім, тобто в наших відчуттях, бо все виміряється згідно з нашими уявленнями. І з цього зрозумій: якщо будуть дивитися багато людей на один духовний об’єкт, то кожен осягатиме його згідно з його уявленнями і чуттями. І тому кожен бачить іншу форму (властивості). І також в самій людині змінюються властивості відповідно до станів її підйомів та падінь. Як сказано вище, світло є простим, і всі відмінності вони тільки в отримувачах.

І хай буде Його бажання, щоб удостоїлися ми отримати Його світло, і йти шляхами Творця, і служити Йому не заради отримання винагороди, а щоб надавати Йому задоволення, і підняти Шхіну з пороху, і удостоїтися злиття з Творцем, і розкриття Його всесильності Його створінням.

Барух Шалом, син мого пана, батька й учителя,

Єгуди Лейба Алеві Ашлаґа благословенної пам’яті.