Вступ до книги Зоар

1) Оскільки глибина тієї мудрості, що в книзі Зоар, закрита й зачинена тисячами ключів, і мова наша людська надзвичайно убога аби дати нам правильний і достатній вираз, щоб пояснити повний сенс бодай одного поняття в цій книзі, то пояснення, зроблені мною, є ніщо інше як сходи, аби допомогти тому, хто вивчає, піднятися на висоту тих понять. І вдивлятися, і читати слова самої цієї книги. Тому, знайшов я за необхідне підготувати того, хто вивчатиме й надати йому путь і підхід, у правдивих визначеннях, - як прочитувати й розуміти цю книгу.

2) По перше, треба щоб знав ти, що все, про що йдеться в книзі Зоар, і навіть те, що сказано в ньому словами аґади, - все це є різними значеннями десяти сфірот, що звуться КАХАБ ХАҐАТ НЕГІМ, і сполучення їхніх значень. Подібно до 22 літер що в нашій мові, сполучення котрих достатні нам дати вираз будь-якій речі та будь-якому знанню. Так і зміст і сполучення змісту що в усіх десяти сфірот достатні, щоб розкрити всю мудрість, що в "книзі небес".

Проте, є в цьому три обмеження, щодо яких треба дуже стерегтися, щоб не виходити за їхні межі в час вивчення змісту цієї книги. І для початку викладу їх коротко. А потім поясню їх докладно.

3)  Обмеження перше. Те, що є чотири категорії на шляхах пізнання, що звуться:

а) матеріал;

б) форма (властивість) матеріалу;

в) абстрактна форма;

г) сутність.

І так само воно в десяти сфірот, як поясню далі. І знай, що сутністю, а також абстрактною формою, що в десяти сфірот, Зоар не займається. А займається лише їхнім матеріалом. Або їхньою формою, коли вона "одягнута", тобто втілена, в матеріал.

4) Обмеження друге. В усій взагалі дійсності Творця, в її зв’язку зі створенням душ і способів їхнього існування визначається нами в трьох категоріях, таких:

а) Нескінченність,

б) світ Ацилут,

в) світи, що називаються Брія, Єцира, Асія, - знай, що Зоар займається лише трьома світами БЄА. А самими Нескінченністю та світом Ацилут, - в тій мірі, в котрій БЄА отримують від них. Але Нескінченністю та світом Ацилут як такими, Зоар не займається абсолютно.

5) Обмеження третє. Існують в кожному зі світів БЄА три категорії:

а) десять сфірот, - котрі є дійсністю Творця, - що світять в тому світі;

б) душі людей: нешамот, рухот і нефашот;

в) решта сутностей, що в ньому, котрі звуться ангели (івр. "мал’ахім"), облачення (івр. "левушім"), палаци (івр. "гейхалот"), деталі котрих не перелічити.

Засвой: незважаючи на те, що Зоар поширено пояснює всі деталі кожного зі світів, все ж треба знати, що головне в словах Зоар зосереджено завжди лише в категорії душ людей, котрі існують в тому світі. А те, що говорить про інші категорії та пояснює їх, це лише для того, щоб знати міру, в котрій душі отримують від них. А про те, що не належить до отримання душ, Зоар не говорить жодного слова. Тому треба зрозуміти в усьому, що наведено в книзі Зоар, лиш те, що належить до отримання душею.

І через те, що ці три обмеження є найсуворішими, якщо той, хто вивчає, не вмітиме уважно ставитися до них, і сприйматиме речі начебто за їхніми обмеженнями, відразу ж заплутається для нього вся тема. Тому знайшов я за потрібне постаратися і розширити розуміння цих трьох обмежень, наскільки дано мені торкнутися цього. Так, щоби були зрозумілі кожній душі.

6) Вже ти взнав, що ті десять сфірот, що звуться хохма, біна, тіферет і малхут, і їхній корінь, званий кетер (і їх десять, позаяк лише сфіра тіферет включає в себе шість сфірот, що звуться: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год та єсод. І пам’ятай в будь-якому місці, що "десять сфірот" ми зазвичай називаємо "ХУБ ТУМ").

І загалом вони включають всі чотири світи АБЄА. Бо:

а) світ Ацилут є сфірою хохма;

б) а світ Брія є сфірою біна;

в) а світ Єцира є сфірою тіферет;

г) а світ Асія є сфірою малхут.

А докладніше, не тільки кожен зі світів має в собі десять сфірот ХУБ ТУМ, а навіть маленька деталь в кожному світі має в собі також ці десять сфірот ХУБ ТУМ, як написано в Передмові до книги Зоар.

7) І уподібнив Зоар ці десять сфірот ХУБ ТУМ чотирьом кольорам, і вони:

а) білий – до сфіри хохма;

б) червоний – до сфіри біна;

в) зелений – до сфіри тіферет;

г) чорний – до сфіри малхут.

Означає, що це на зразок лампи, в котрій є чотири скла, фарбованих цими чотирма кольорами. І незважаючи на те, що світло в ній єдине, все ж, коли воно проходить через скельця, то підфарбовується і робиться чотирма світлами:

а) світло біле;

б) світло червоне;

в) світло зелене;

г) світло чорне.

Так і світло, що в усіх сфірот, є властивістю Творця і простою єдністю, з початку Ацилуту до кінця Асія. А те, що поділяється на десять сфірот ХУБ ТУМ, - це з причини келім, що звуться ХУБ ТУМ. Бо кожне клі - як чиста перетинка, через котру світло Творця проходить до отримувачів. І тому визначається, що кожне клі надає світлу іншого кольору. Так, клі хохма, що в світі Ацилут, проводить біле світло, тобто, без кольору. Бо клі Ацилута - як саме світло. І світло Творця не набуває від нього жодної зміни, коли проходить через нього. І це сутність сказаного в Зоар про світло Ацилут: "Бо Він, світло Його й дія Його – одне". І тому світло Ацилут вважається білим світлом. І зовсім інше це келім світів Брія, Єцира, і Асія. Світло вже набуває через них деяку зміну і затемненість, коли проходить через них до отримувачів. Тобто, наприклад, червоне світіння в біні, котра є світом Брія. І зелене світло, як світло сонця в тіферет, котра є світом Єцира. І світло чорне в сфірі малхут, і це – світ Асія.

8) Але крім сказаного, є в цьому прикладі про чотири кольори дуже важлива вказівка. Бо вищі світи звуться "книга" (івр. "сефер"), як написано в Книзі Єцира, (розділ 1, мішна 1): "І створив Свій світ трьома книгами: "Книга, автор і оповідь" (івр. "сефер, софер, сіпур"). І також сказано (Ішайягу, 34:4): "І згорнуться, як сувій книги, небеса". Отже, мудрість кожної книги розкривається не білим кольором, що в ній, а саме кольорами, тобто, чорнилом, яким утворені літери книги, сполученнями мудрості для читача. І зазвичай є в книзі ці три види чорнил:

а) червоний,

б) зелений,

в) чорний.

Так само, світу Ацилут, котрий є мудрістю (івр. "хохма"), і проявом Творця, відповідає білина в книзі. Тобто, ми його зовсім не сприймаємо. А все розкриття книги небес – в сфірот біна, тіферет і малхут. Котрими є три світи БЄА, і вони є чорнила, що в "книзі небес". Так, що літери та їх сполучення розкриваються в трьох згаданих видах чорнила. І лише ними розкривається світло Творця для створінь.

І разом з цим маємо визначити: як біле, що в книзі, є головним носієм книги. А всі літери – це те, що білий колір книги несе на собі. І якби не біле, не було б можливості існувати літерам і всьому розкриттю мудрості, що в них. Так світ Ацилут, котрий є сфірою хохма, є головним носієм розкриття мудрості, що розкривається через світи БЄА. І це є суттю написаного: "Все мудрістю створив Ти".

9) І це те, про що ми сказали вгорі, про третю категорію, - що Зоар не говорить про світ Ацилут як такий. І це тому, що він є властивістю "біле", що в книзі. І це згідно з його світінням в світах БЄА. І це тому, що вони є категорією "чорнила", літер та їх сполучень в книзі. І це в двох видах:

а) або три світи БЄА отримують світіння світу Ацилут на своєму місці, і тоді світло дуже зменшується в них, коли проходить через парсу, що під світом Ацилут, так, що визначається лише як світіння келім Ацилута;

б) або при підйомі світів БЄА вище парси, в місце сфірот біна, тіферет і малхут, зодягаються на світ Ацилут, що означає, - отримують світло в місці його світіння, як написано у Вступі до науки кабала (Птіха, п.155 і далі).

10) Однак, "мораль не повністю подібна до притчі". Бо мудра книга в нашому світі, - і в білині, й у чорнилах літер, - немає в них духу життя. І мудрість, що проявляється як наслідок їх – не в їхній сутності, а зовні, тобто, в мозку того, хто читає їх.

Але ж чотири світи АБЄА, котрі є книгою небес, - всі "мохін" (світло), що в духовній та матеріальній дійсності, містяться в них і походять від них. А тому зрозумій, що біле, що в ньому, котре є носієм в книзі, воно саме є тим, що осягається в цій книзі. А три кольори чорнил прояснюють те, що осягається.

11) І треба тут зрозуміти ці чотири категорії того, що осягається, котрі наведені вище, в першому обмеженні, і ось вони:

а) матеріал,

б) форма (властивість) матеріалу,

в) абстрактна форма,

д) сутність.

Проте, поясню їх спочатку речами відчутними, що в цьому світі. Наприклад, коли ти говориш: "чоловік мужній, або правдивий, або брехун" тощо, то перед тобою:

а) його матеріал, тобто тіло;

б) форма (властивість), одягнена в його тіло, тобто мужній, правдивий або брехливий;

в) абстрактна форма. Тобто, якби можна було абстрагувати властивість мужності, правдивості й брехливості, "зняти" їх з матеріалу "людина”, і збагнути ці три форми як такі, не втілені в жодний матеріал чи тіло, тобто зрозуміти властивості мужність, правда і брехня, і розрізнити в них достоїнство чи ганебність, коли вони абстраговані від матеріалу.

12) І знай, що четверту категорію, - сутність людини як такої, без матеріалу – ми ніяк не сприймаємо. Бо п’ять відчуттів і наше уявлення не пропонують нам більше, ніж прояв дій сутності, а не саму її. Бо наприклад:

Зорові відчуття дають нам лише тіні сутності того, що бачимо, в мірі їх утворення від світла.

Слухові відчуття є лише силою ударів якоїсь сутності в повітря. І повітря відштовхується від цього, б’є в перетинку в вухах, і ми чуємо, що існує якась сутність поблизу.

Нюхові відчуття є лише повітрям, що виходить із сутності, б’є в наші нервові датчики запаху, і ми відчуваємо запах.

Смакові відчуття є лише породженням дотику якоїсь сутності до наших нервових датчиків смаку.

Отже, всі ці чотири види відчуттів дають нам не більше ніж прояв дій, спричинених якоюсь сутністю, і нічого від неї самої. І навіть дотикові відчуття, найсильніші з відчуттів, що розрізняють між теплим та холодним, між твердим та м’яким, - все це є не більш ніж вплив сутності і є лише різними її проявами. Бо тепле можна остудити, а холодне можна підігріти, і тверде можна хімічно перетворити на рідину, а рідину на повітря, тобто гази, яких вже не можна визначити відчуттями, і разом з цим сутність продовжує існувати. Бо (адже) ти можеш знову перетворити газоподібне на рідке, а рідке на тверде.

Отже, бачимо фактично, що п’ять відчуттів не розкриють нам ніякої сутності, а лише прояви і впливи сутності. І відомо, що те, що не відчувається нами, не може бути нами уявлено і ніколи не може спасти на думку. І не маємо ми способу збагнути його. Бо думка абсолютно не осягає сутність. І не тільки це, але навіть своя власна сутність невідома нам, - що вона собою являє. Адже я відчуваю, що я займаю місце в світі, і я твердий, і я теплий, і я мислю тощо, - через прояв дій моєї сутності. Але якщо запитаєш мене, що є моєю сутністю, від котрої походять всі ці прояви, - я не знаю, що тобі відповісти. Адже вище управління позбавило нас осягнення будь-якої сутності, і ми осягаємо лише прояви і образи дій, що походять від сутностей.

13) А перша категорія, котрою є матеріал, тобто ті прояви дій, що розкриваються від кожної сутності, - маємо ми щодо цього повне сприйняття. Бо вони пояснюють нам в повній мірі сутність, що перебуває в матеріалі. Так, що ми не страждаємо від того, що не осягаємо сутність як таку, і її нам не бракує, як не бракувало б нам шостого пальця на руці. А осягнення матеріалу, тобто прояву дій сутності, досить і достатньо нам для всіх наших потреб і пізнань. Як для осягнення нашого єства, так і для осягнення будь-якого єства зовні.

14) Категорія друга, котрою є форма (властивість) матеріалу. Вона також осягається ясним і повністю достатнім чином. Бо ми пізнаємо її з практичного і фактичного досвіду, котрий ми набуваємо з поведінки кожного матеріалу. І в цьому плані, дані нам всі наші високі пізнання, так, що можна впевнено спиратися на них.

15) Третя категорія, котра є абстрактною формою. Тобто після того, як форма, властивість, розкрилася нам одного разу, як така, що втілена в певний матеріал, сила нашої уяви може цілком абстрагувати її від матеріалу. Як гідності та чесноти, що наведені в книгах вчення "мусар". Коли ми говоримо про такі властивості, як правда й брехня, гнів та мужність тощо, коли вони абстраговані від будь-якого матеріалу. І ми приписуємо їм достоїнства або ганебність, навіть коли вони абстраговані. І знай, що ця третя категорія не приймається уважними вченими, тому що неможливо опертися на неї на сто відсотків. Бо коли судять про них у відриві від матеріалу, можна помилитися щодо них. Наприклад, прихильник ідеї, якщо він не релігійний, через те, що багато займається достоїнствами правди, коли вона абстрагована від матеріалу, то навіть аби врятувати якихось людей від смерті за допомогою брехні, котру їм скаже, може вирішити для себе, що навіть хай весь світ пропаде, він сам, свідомо, не вимовить слово неправди своїми вустами. А це не є думкою Тори, адже "Нічого не повинно заважати необхідності врятувати життя" (трактат Йома, 82:1)

Отже, якби пізнав властивості правди й брехні, коли вони втілені в матеріалі, тоді вони оцінювались би за користю або шкодою для матеріалу. Тобто, після багатьох нещасть, котрих зазнають люди, побачивши велику кількість руйнувань і збитків, котрі неправдиві люди спричинили своєю брехнею, і велику користь, котру приносять правдиві люди, коли стережуться говорити лише правду, прийшли до згоди, що немає чесноти більшої, ніж правда, і немає ганебнішої властивості ніж брехня. І якби ідеаліст зрозумів би це, тоді напевно згодився б з думкою Тори, і розкрив би, що слово брехні, аби врятувати навіть одну людину від смерті, є неоціненно важливішим від усієї величі і пишноти категорії абстрактної правди.

Отже, немає ніякої певності в тих пізнаннях щодо третьої категорії, тобто абстрактних форм. І годі й казати про абстрактні форми, котрі ще ніколи не втілювалися в будь-який матеріал, бо пізнавати щось на кшталт цього є лише марнуванням часу.

16) А після того, як з’ясовані добре ці чотири категорії: матеріал, форма (властивість) матеріалу, абстрактна форма і сутність, в речах відчутних, виявилось, що:

• четверта категорія, сутність, - не осягається нами зовсім,

• а третя категорія є поняттям, котре може ввести в оману,

• і лише перша категорія, тобто матеріал, і друга категорія, тобто форма, втілена в матеріалі, - лише вони дані нам для ясного і повного осягнення з боку вищого управління.

Отже, зможеш тепер дійти розуміння, завдяки їм, також і щодо духовних об’єктів. Тобто в духовних світах АБЄА. Бо немає в них найменшої деталі, котра не поділялась би за цими чотирма категоріями.

Бо якщо візьмеш, наприклад, якусь деталь в світі Брія, адже є там келім, котрі є червоним кольором, завдяки якому світло світу Брія проходить до тих, хто в світі Брія. І ось, клі, що в світі Брія, котре є червоним кольором, воно є категорією матеріалу, або об’єкта, тобто першою категорією. І незважаючи на те, що це лише колір, котрий є проявом і розкриттям дії в об’єкті, все ж ми говорили вже, що ми не осягаємо сутності, а лише прояв дії сутності. І це розкриття дії ми називаємо іменем "об’єкт", або "матеріал", або "тіло", або "клі", як зазначено вище, в пункті 13. І світло Творця, котре одягається і проходить через червоний колір, є формою, втіленою в об’єкт, тобто другою категорією. Бо через те й виглядає саме світло як червоне, що вказує на своє "зодягання" і світіння через об’єкт, що є тілом і матеріалом, - тобто, червоним кольором.

А якщо все ж таки захочеш абстрагувати світло Творця від об’єкта, котрим є червоний колір, і судити про нього як такого, що не втілений в об’єкт, - це вже належить до третьої категорії, тобто, форми (властивості), абстрагованої від матеріалу, в котрій можна припуститися помилок. І тому це є суворою забороною при вивченні вищих світів. І жодний справжній кабаліст не займатиметься цим, тим більше автори Зоар. І тим більше, "сутністю" деталі створіння, адже ми абсолютно не сприймаємо її, навіть сутність матеріальних об’єктів, тим паче об’єктів духовних.

Отже, є перед тобою чотири категорії:

а) клі світу Брія, котре є червоним світлом, що визначається як об’єкт, або матеріал світу Брія;

б) облачення світла Творця в клі світу Брія, що є формою в об’єкті;

в) світло Творця, як таке, абстраговане від об’єкта;

г) сутність певної деталі.

І ось, добре з’ясувалося перше обмеження: що про дві категорії, третю й четверту, немає жодного слова про них в Зоар, а є лише про першу та другу.

17) І разом з цим проясняється друге обмеження. Тож знай, що як пояснили ми чотири категорії в одній деталі створіння, лише в світі Брія, те ж саме, зазвичай, загалом в чотирьох світах АБЄА, при чому:

- три кольори, червоний зелений чорний, що в трьох світах БЄА є категорією матеріалу, або ж об’єкту;

- білий колір, що в світі Ацилут, є формою, що облачається в матеріал, тобто в три кольори, що звуться БЄА;

- Нескінченність, як така, є сутністю.

І це те, що ми говорили про перше обмеження, - щодо сутності не маємо ми осягнення, і вона – четверта категорія, прихована в усіх об’єктах і навіть в об’єктах цього світу.

А біле світло, як таке, не "зодягнене" в три кольори, що в БЄА, тобто світло хохма, коли воно не облачається в біну, тіферет і малхут, є абстрактною формою в матеріалі, якою ми не займаємося, і Зоар не говорить про цю категорію нічого, а лише про першу категорію, котрою є три кольори БЄА, що вважаються матеріалом, і вони – три сфіри, біна тіферет і малхут, а також про другу категорію, що є світінням Ацилута, одягненим в три кольори БЄА, тобто світло хохма, одягнене в біну, тіферет і малхут, котрі є категорією форми, коли вона одягнена в матеріал. Цими двома займається книга Зоар в усіх місцях тексту.

І тому, якщо той, хто вчиться, не остережеться обмежити думку і розуміння, і вивчати слова Зоар в усьому тексті лише в межах двох згаданих категорій, відразу ж заплутається йому вся тема, бо відділяє слова від їхнього значення.

18) І тим же чином, як це в пояснених чотирьох категоріях в АБЄА взагалі, так само воно і в кожному зі світів. І навіть в малій частинці в котромусь зі світів, як в рош світу Ацилут, так і в соф світу Асія. Бо є й там ХУБ ТУМ, як зазначено вище.

І виходить:

а) сфіра хохма є категорією форми;

б) біна і ТУМ є категорією матеріалу, в котрий облачається форма. І, зрозуміло, категорії перша і друга, котрими займається Зоар. Але сфірою хохма, коли вона абстрагована від біни і ТУМ, і є формою без матеріалу, Зоар не займається. А тим більше сутністю, котра є категорією Нескінченності в тій частинці.

Отже, біною і тіферет і малхут, що в усіх деталях, і навіть в Ацилуті, ми займаємося. А кетером і хохмою всіх частин, і навіть в малхут соф світу Асія, ми не займаємося ними як такими, тобто коли вони абстраговані, а лише в мірі їхнього облачення в біну і ТУМ.

Таким чином, з’ясовані добре два перших види обмежень: все, чим займалися автори Зоар – це матеріалом або формою (властивостями) матеріалу. Що є першим обмеженням. А також займалися світами БЄА, або світінням Ацилут, що в БЄА, що є другим обмеженням.

19)  А тепер прояснимо третє обмеження: незважаючи на те, що Зоар займається кожним зі світів в плані сфірот, котрі є проявом Творця, що сяє в кожному світі, а також в усіх створіннях неживого, рослинного, тваринного і людського рівнів в певному світі, все ж головним чином Зоар спрямований лише на категорію "людина" в тому світі.

І наведу приклад з того, що існує в цьому світі. Отже, з’ясувалося вище, що чотири види: неживе, рослинне, тваринне і людське кожного зі світів, і навіть цього світу є чотири частини бажання отримувати. І в кожному з них існують, на його рівні, ці чотири види: неживе, рослинне, тваринне, людське. І видно, що людина в цьому світі повинна живитися, зростаючи, від усіх цих чотирьох видів, що в цьому світі. Бо і в харчуванні людини є ці чотири види, що походять від чотирьох видів, що в тілі людини, таких:

а) бажає отримувати в мірі, необхідній для життя, щоб існувати;

б) бажає додатку, більше, ніж міра необхідного існування, і прагне надлишків, але задовольняється тваринним рівнем бажань;

в) тягнеться до людських жадань, таких, як почесті та влада;

г) прагне знань.

І вони притягуються в людині чотирма частинами її бажання отримувати:

а) бажає простого необхідного існування, - це неживий вид бажання отримувати;

б) бажає насолод тваринного рівня, - це рослинний вид бажання отримувати, бо з’являються аби збільшити й насолодити клі людини, котрим є плоть тіла;

в) бажає людських насолод, - це тваринний рівень бажання отримувати, бо вони ростять дух людини;

г) бажає знань, - це людський рівень бажання отримувати.

20) І виходить, що при першому виді живлення – мірі необхідного для існування, і в другому виді - мірі насолод тваринного рівня, додаткових до міри простого існування, людина отримує і живиться від того, що нижче за неї, тобто від неживого, рослинного і тваринного. Але в третьому виді, котрим є бажання людські, як влада та почесті, вона отримує і живиться від таких же як вона за рівнем. А при четвертому виді живлення, котрим є знання, людина отримує і живиться від рівня, вищого за людський, тобто від сутності мудрості та розуму, котрі є духовними.

21) І на зразок цього, зрозумій рівні вищих духовних світів. Бо світи є відбитками одне від одного, згори вниз. І всі види неживого, рослинного, тваринного і людського, що в світі Брія, відбиваються в світі Єцира. А неживе, рослинне, тваринне й людське світу Єцира відбиваються в неживому, рослинному, тваринному й людському світу Асія. А неживе, рослинне, тваринне й людське світу Асія відбиваються в неживому, рослинному, тваринному й людському, що в цьому світі.

І пояснено в "Передмові до книги Зоар", п.42, що:

а) неживий рівень в духовних світах зветься палаци;

б) рослинний називається одежами,

в) тваринний зветься  ангелами,

г) людський, - це категорія душ людей, що в тому світі,

д) а десять сфірот, що в кожному зі світів, - це прояв Творця.

І душі людей є центром кожного зі світів. І вони живляться від усієї духовної дійсності, що в тому світі, на зразок людини матеріальної, що живиться від всієї матеріальної дійсності, що в цьому світі. Так, що перший вид, що є бажанням отримувати необхідне для існування, людина отримує від світіння "палаців" і "одіянь", які існують там, а другий вид, що є надлишками тваринного рівня, що збільшують його тіло, отримує від категорії "ангелів", які існують там", котрі є духовними світлами, надмірними щодо необхідного для існування людини, щоб збільшити духовні келім, в котрі одягається її душа.

Отже, перший та другий види отримує людина від категорій, нижчих за неї, котрими є палаци, одіяння і ангели, котрі є там, і вони нижчі за душі людей. А третій вид, що є прагнення людського рівня, що збільшують дух людини, отримує в цьому світі від свого, людського рівня. Виходить, що отримує там також від свого рівня, тобто від усіх душ, що є в тому світі, і ними зростає світіння духу душі людини. Четвертий вид бажання, тобто знання, людина отримує там від сфірот того світу, від яких дістає категорію ХАБАД своєї душі.

Отже, душа людини, що існує в кожному зі світів, повинна зростати і довершуватися від усіх рівнів, що існують в тому світі. І це є третім обмеженням, про яке ми говорили, що треба знати, що всі слова Зоар про кожну з деталей вищих світів, котрими займається, - як сфірот, так і душами, і ангелами, і одіяннями, і палацами, - незважаючи на те, що говориться про них, як таких, все ж таки, повинен той, хто вивчає, зрозуміти, що говориться головним чином про міру, котрою душа людини цього світу, отримує від них і живиться від них. Так, що всі теми зосереджені на потребах душі. І якщо вчитимеш все за цією логікою, тоді збагнеш все і вдалим зробиш свій шлях.

22) А після всього цього залишилося нам з’ясувати всі ці матеріальні назви, що пояснюються в книзі Зоар в десяти сфірот, такі як: верх і низ, підйом і спуск, зменшення та поширення, малий стан і великий стан, розділення та злиття, а також числа тощо, - все, що нижні, своїми добрими або злими діями спричинюють в десяти сфірот. Що на перший погляд є дивним: чи може бути, щоб дійсність Творця зазнала впливу і змінювалася на кшталт цього через нижніх? І навіть коли захочеш сказати, що це сказано не про саму дійсність Творця, що облачається та світить в цих десяти сфірот, а лиш про келім цих сфірот, котрі не є проявом Творця, а з’явилися разом зі створенням душ, аби приховувати або проявляти міри осягнення, в мірі та кількості належних  душам, щоби привести їх до бажаного кінцевого виправлення.

Як сказано вище, в пункті 7, в прикладі про лампу, котра має чотири скельця чотирьох кольорів: біле, червоне, зелене та чорне. А також про білий колір в книзі і матеріал літер, що в книзі. Адже все це може бути в трьох світах БЄА, де містяться келім сфірот, котрі є створеними, а не дійсністю Творця. Що не буде правильним, якщо розуміти так в світі Ацилут, де також і келім десяти сфірот є повністю проявом Творця, єдиної властивості зі світлом Творця, що в них, як сказано в "Тікуней Зоар": "Він, Його життя і Його дії є одне", тобто:

а) Він – означає сутність сфірот, що є Нескінченністю;

б) Його життя – це світло, що світить в сфірот, що зветься "світло хайя", бо весь світ Ацилут є категорією хохми, а світло хохма називається "світло хайя (жива)", тому і говорить "Його життя";

в) "і Його дії" – означає келім сфірот.

Отже, все є цілковитою властивістю Творця і єдністю. А тому, як можна зрозуміти там, що ці зміни спричинюють нижні? І разом з цим треба зрозуміти: якщо все є властивістю Творця, в тому світі, і немає там анічогісінько від властивостей створених нових сутностей, то як можна розрізнити там три вказані категорії: Він, Його життя, Його дії, чи не є все простою й абсолютною єдністю?

23) І щоб зрозуміти це, треба згадати пояснене вгорі, в пункті 17, де з’ясувалося: що те, що зобов’язано існувати, - це сутність. І не здатні ми осягнути її, навіть сутність матеріальних об’єктів, і навіть сутність самих себе, і тим більше Того, хто зобов’язаний існувати.

А світ Ацилут є формою.

І три світи БЄА є матеріалом.

А світіння Ацилута в БЄА це форма, одягнена в матеріал.

І звідси зрозумій, що назва "Нескінченність", котру ми згадуємо, зовсім не є назвою сутності Того, хто зобов’язаний існувати. Адже "все, що не осягнемо, - як зможемо визначити його іменем або словом". І оскільки уява і п’ять відчуттів не показують нам нічого від сутності, навіть в матеріальному, як може існувати думка і слово про нього, і як вже сказано, про Того, хто зобов’язаний існувати?

А треба зрозуміти ім’я Нескінченність, як визначено в третьому обмеженні: що з усього сказаного в книзі Зоар, вона зосереджена точно на тому, що має відношення до душ. Так, що ім’я Нескінченність абсолютно не належить Тому, хто зобов’язаний існувати, Йому "особисто", а говориться лише в тому плані, що всі світи й усі душі включені в Нього, - як задум творіння, в сенсі "Кінець дії – в початковому задумі". Що є зв’язком, котрим все створіння загалом, до кінцевого виправлення, зв’язане в Ньому ім’ям Нескінченність.

І це те, що ми називаємо, в "Передмові до книги Зоар", п.13, першим станом душ. Оскільки у всіх душ є існування в Ньому, коли вони сповнені там всією насолодою та ніжністю в кінцевій мірі, котру отримають фактично в ґмар тікуні (кінцевому виправленні). І не варто повторювати сказане там.

24) І наведу тобі приклад з того, що існує в цьому світі. Наприклад, людина, яка хоче збудувати гарний будинок:

- ось, в первинному задумі вона бачить перед собою ошатний будинок з усіма кімнатами і деталями, яким він буде в кінці побудови;

- після цього, людина обдумує план фактичної реалізації всіх деталей, - те, що вона пояснить докладно робітникам, кожну річ в свій час і термін, з деревини, каменів, металу та ін.;

- після цього, людина починає будівництво дому, фактично, до кінця, як це було налаштовано все в первинному задумі.

І знай, що категорія Нескінченності – це як первинний задум, було вже "змальовано" в ній все створіння в його кінцевій досконалості.

Але "притча не подібна повністю моралі", бо в Нього майбутнє і теперішнє дорівнюють одне одному, і Його думка довершує все в Ньому, і не потребує Він "інструмента для роботи", як ми. І тому це в Ньому є істинною дійсністю.

А феномен світу Ацилут, - це як мислений план, в усіх його подробицях, що потім має розкритися, коли фактично почнеться будівництво.

І зрозумій, що в цих обох речах, - і в першому задумі, котрим є Нескінченність, і в плануванні в думці всіх деталей поетапної реалізації, - там ще немає, анітрохи, феномену створінь. Бо все це поки що в потенціалі, а не фактично в дії.

Як у людини, незважаючи на те, що обдумала в усіх деталях все, з деревини, каменів та металу, все, що знадобиться зробити під час виконання робіт, - немає в цьому поки що нічого крім власного "матеріалу думки". Немає нічого в цьому від справжніх деревини й каменів. А вся відмінність в тому, що в людини мислений план не вважається істинною реальністю. Але в задумі Творця це є істинним та реальним, незмірно більше, ніж реальність створінь, що вважаються реальними.

І ось, з’ясувався феномен Нескінченності та феномен світу Ацилут. Що все, що сказано про них, - все в зв’язку зі створенням створінь, коли вони поки що в потенціалі, і ще не розкрилася їхня сутність анітрохи. На зразок того, що в прикладі про людину, що обдумує план реалізації, в котрому немає ні деревини, ні каменів, ні металу.

25) А три світи БЄА і цей світ є категорією реалізації потенціалу. Як людина, яка будує свій дім, фактично, і забезпечує деревину, камені і робітників до самого закінчення будівництва.

І тому дійсність Творця, що світить нам в БЄА, тобто в мірі, в котрій душі повинні отримати, щоб дійти до повного іх утворення, - вона облачається в келім КАХАБ ХАҐАТ НЕГІМ, котрі є справжніми келім щодо дійсності Творця. Тобто, вони не є дійсністю Творця, а є створеними для душ.

26) І обдумай наведений вище приклад, і побачиш, як три стани того, хто думає збудувати дім, зв’язані один з одним як причина й наслідок. Адже корінь всього – це первинний задум, бо кожна деталь в його мисленому плані з’явиться лише згідно з кінцем дії, котрий проявився в первинному задумі. Так само будь-що реальне під час будівництва вийде відповідно до подробиць, що з’явилися, опоряджені, в мисленому плані.

І з цього можеш вчити те, що в світах. Що немає нічого щонайменшого, нового в світах, що не походило б від Нескінченності. Тобто від першого стану душ, котрі існують там в повній довершеності кінцевого виправлення, за законом "Кінець дії – в початковому задумі". І виходить, включено туди все, що розкриється до кінцевого виправлення.

І спочатку продовжується все від Нескінченності у світ Ацилут, як у прикладі, де мислений план походить від первинного задуму. А зі світу Ацилут продовжується кожна з частинок у світи БЄА. Подібно до прикладу, де з мисленого плану з’являються всі деталі під час їхньої реалізації при будуванні дому.

Так, що немає жодної маленької деталі, що з’являється в цьому світі, котра не походила б від Нескінченності як перший стан душ. А від Нескінченності продовжується у світ Ацилут, тобто до конкретності, що стосується тієї речі, що з’явиться в цьому світі реально.

А зі світу Ацилут продовжується це нове у світи БЄА, де розкриється це нове, буквально в дії. І вийде там зі стану "дійсність Творця" в стан створіння.

І до світів Єцира і Асія, аж поки не продовжується до нижнього, що існує в цьому світі.

І зрозумій це добре, і дорівнюй кожну річ до того, як ведеться під час будування дому у людини в матеріальному. І тоді добре зрозумієш. Отже, з’ясувалося, що не існує нічого нового в світі, що не було б притягнуто від його загального кореня, що в Нескінченності, і від особистого кореня, що в світі Ацилут. А потім проходить через БЄА і набуває форми створіння. А потім вже існує в цьому світі. І збагни це добре.

27) І разом з цим зрозумій, що всі ці зміни, що описуються в світі Ацилут, - не говориться про них як про дійсність Творця, як такого, а говориться лише щодо душ, в мірі, в котрій отримують від світу Ацилут через три світи БЄА. А те, що існує в тому світі, - це відносно мисленого плану, первинного задуму, котрим є Нескінченність.

Але в обох, - і в Нескінченності, і в світі Ацилут, ще не існує там зовсім категорії "душі". Як і в мисленому плані людини, котра складає його, - не існує ще в її мозку нічого від справжніх деревини, каменів та металу.

А існування душ починає розкриватися в світі Брія. І через це також келім десяти сфірот, котрі відміряють міру та кількість душ фактично, насправді, вони ніяким чином не є дійсністю Творця, а є лише зараз створеними. Бо в дійсності Творця не можуть існувати зміни і кількість.

І тому ми відносимо до келім десяти сфірот в БЄА три кольори: червоний, зелений, чорний. Так, що не можна навіть подумати, щоб вони були категорією "дійсність Творця". Бо немає, - хай нас омине! – ніякого поновлення в Ньому. Але світло, що одягається в десять келім в БЄА, є світлом Творця і простою єдністю, без жодної зміни ні в чому. І навіть світло, одягнене в найнижче клі світу Асія, є простим світлом Творця, без жодних змін. Бо світло – одне як таке. А всі зміни, що утворюються в Його світінні, робляться келім сфірот, котрі не є дійсністю Творця і в котрих є зазвичай три згаданих кольори. А в деталях, - зробилися з тих трьох кольорів тисячі тисяч змін, незлічима кількість.

28) Проте напевне, келім десяти сфірот БЄА, отримують від світу Ацилут, всі деталі та подробиці деталей всіх змін, адже там - це категорія мисленого плану, всіх частин і деталей, котрі з’являться за своїм порядком побудування дому фактично, - в БЄА. І згідно з цим визначається, що келім десяти сфірот, ХУБ ТУМ, що в БЄА, отримують від відповідної системи, ХУБ ТУМ, що в Ацилуті, тобто від категорії мисленого плану, що існує там, оскільки кожна деталь, що реалізувалася, спричинена відповідною деталлю в мисленому плані.

І тому, через це ми називаємо келім світу Ацилут білим кольором, що взагалі не є кольором. І все ж таки він є джерелом всіх кольорів. І подібний білому кольору, що в книзі мудрості. Так, що незважаючи на те, що ми не сприймаємо біле тло в книзі, і білий колір в книзі не говорить нам нічого, все ж він є носієм всієї книги мудрості. Бо він світить навколо кожної літери і всередині кожної літери, і дає кожній літері притаманну їй форму, і кожному сполученню особливе місце.

Так, що можна сказати навпаки, - щодо кольору літер, червоних або зелених, або чорних, не маємо ми сприйняття. А все сприйняття і розуміння, котре ми осягаємо в матеріалі літер книги, - все це лише завдяки білому кольору, що в ній. Бо через його світіння навколо літери та всередині кожної літери він утворює їхні форми. І ці форми розкривають нам всю мудрість книги.

І це є висновком для десяти сфірот світу Ацилут: попри те, що вони прирівнюються до білого кольору, не можна в них визнати нічого, ні кількість, ні жодної зміни й таке інше в їхньому вигляді, все ж своїм білим світінням в світи БЄА, котрі є трьома кольорами матеріалу літер, виходить, що всі зміни походять, безсумнівно, від десяти келім сфірот світу Ацилут, незважаючи на те, що в ньому, як такому, келім немає, бо весь він – білий. Як у прикладі про білий колір книги відносно літер і їх сполучень. Бо його світіння в БЄА утворює там келім.

29) І з поясненого зрозумій те, що Тікуней Зоар поділяє світ Ацилут на три категорії, такі:

а) Він;

б) Його життя;

в) Його дії.

Незважаючи на те, що там – проста єдність, і немає там від властивостей створінь нічого, бо:

- Він – означає дійсність Творця, як такого, а цього ми не осягаємо, і це не дано осягнути, як з’ясовується в усьому що існує, навіть в матеріальному, як пояснюється в пункті 12.

- Його дії – це означає – десять келім, ХУБ ТУМ, що в тому місці, котрі ми доповнили білим кольором книги мудрості. І навіть про кількість не можна сказати щодо білого, бо немає нічого, що утворило б там кількість, бо все біле. І все ж, ми не тільки говоримо про їхнє число, а різноманітні десятки тисяч відмін, що розкриваються в БЄА, і вони є категорією матеріалу літер, ми знаходимо ще перед цим, в келім ХУБ ТУМ в самому світі Ацилут. Проте, лише через біле, котре дає всі форми літер, що в книзі, а в ньому самому немає ніякої форми. І виходить, біле поділяється на десятки тисяч форм, попри те, що в ньому самому немає жодної форми. Так десять келім, що в Ацилуті, поділяються на десятки тисяч змін, відповідно до їхнього світіння в БЄА, на зразок мисленого плану, котрий реалізується в справжній роботі при будівництві дому. Так, що всі ці зміни, що реалізуються в БЄА, - вони лише від світіння келім десяти сфірот ХУБ ТУМ світу Ацилут. А по відношенню того, що отримує в БЄА, ми знаходимо в білому десятки тисяч змін. А стосовно самого Ацилута, - він, як такий, - білий, і не одягнений в чорнила літер, і не знайдеться в ньому ні кількості, ні взагалі нічого. Отже, з’ясувалося добре поняття "Його дії", - що це келім, котрі, як такі, є простою єдністю, як і "Він".

30) А Його життя означає світло, одягнене в біле, котре є келім. І світло це зрозуміле нам також лише стосовно душ, що отримують від світу Ацилут, а не дійсність Творца, як така. Бо це – "Він", як пояснено вище. Тобто, коли три світи БЄА піднімаються в Ацилут з душами людей, - тоді світло, котре отримують там, визначається як світло хохма, що зветься "світлом хайя".

І в цьому плані ми називаємо там світло іменем "Його життя". І це те, що написано в Тікуней Зоар: "Він, Його життя і Його дії є одне". Бо всі ці три згаданих категорії – стосовно тих, що отримують. Тобто, категорія "Його дії" є світлом келім в місці БЄА, що під парсою Ацилута. Бо світло Ацилута не пройде ніколи вниз під парсу світу Ацилут, а є лише світінням келім.

А категорія "Його життя" – це світіння самого світла Ацилут, тобто, коли БЄА піднімаються в Ацилут.

А "Він" – це сутність дійсності Творця, що взагалі не осягається. І говорить Тікуней Зоар, що незважаючи на те, що нам, отримувачам, треба розрізнити ці три категорії в Ацилуті, все ж це все лише відносно отримувачів. Проте, з боку світу Ацилут, як такого, навіть "Його дії" є категорією "Він", тобто сутність дійсності Творця. І через це немає взагалі осягнення в світі Ацилут як такому, і він - як білий колір, і немає осягнення в ньому, як такому. І все там є цілковито простою єдністю.

31) А Зоар описує келім, ХУБ ТУМ в Ацилуті, що вони збільшуються або зменшуються через дії людей, - і таке ми знайшли в Зоар (глава Бо, 3): "Ісраель… дають активність і силу Творцеві", де мається на увазі дійсності Творця, як такій, і розуміти це – хай нас омине! – не в простому сенсі, бо в дійсності Творця не може статися жодної зміни, як написано: "Я – АВАЯ, не змінювався".

А оскільки задум творіння був – дати благо створінням, як ми вчимо, є в Нього бажання віддавати. А з того, що ми знаходимо в цьому світі, задоволення того, хто віддає, зростає коли збільшуються ті, хто отримує від нього, і він жадає збільшення кількості отримувачів, то в цьому плані ми говоримо, що мохін, світло – збільшується в Ацилуті, коли нижні заслуговують отримати вплив від Ацилута, або живлять його. І також навпаки: коли нижні не гідні отримати його достаток, стан у мохін такий що вони зменшуються. Тобто, немає кому отримувати від них.

32) І порівняй це зі свічкою: чи коли засвітиш від неї тисячі тисяч десятків тисяч свічок, або не засвітиш від неї нічого, не станеться через це жодної зміни, щонайменшої, в самій свічці.

Або, як Адам Рішон: чи пішло від нього десятки тисяч десятків тисяч нащадків, як ми сьогодні, або якщо б не породжував би зовсім, це не завдало б самому Адам Рішону жодної, щонайменшої, зміни.

Так і світ Ацилут, як такий, - немає йому ніякої найменшої зміни, ані коли нижні отримують від нього світло в великому достатку, ані коли не отримують нічого від нього. І вся згадана велич стосується лише нижніх.

33) Однак, згідно з цим, навіщо було їм, авторам Зоар, описувати всі ці зміни в самому світі Ацилут? Треба було б їм сказати ясно лише щодо тих, хто отримує в БЄА, а не примножувати настільки слова щодо Ацилута, щоб було нам потрібно давати цьому пояснення?

Проте, дійсно, є в цьому дуже й дуже велика таємниця. І це "Таємниця, і сказаному пророками уподібнюсь Я" (Гошеа, 12). Бо насправді, є в цьому бажання Творця, що ці явища, що проявляються лише в душах тих, хто отримує, будуть здаватися душам, неначе Творець сам співпрацює з ними, - щоб якнайбільше посилити осягнення душ.

Подібно батькові, що применшує себе, щоб показатися своєму малому улюбленому синові з обличчям сумним і з обличчям втішним, незважаючи на те, що йому самому немає абсолютно ні суму, ні втіхи, а робить це лише щоб дати синові улюбленому діяти, і розширити його розуміння, щоби втішатися з ним. І лиш коли виросте, порозумнішає і знатиме, що все, що робив його батько – зовсім не було це справжнім, а лише щоб втішатися з ним.

Так це і в тій справі, що перед нами: попри те, що всі ці явища і зміни починаються лише з дією самих душ, і в них же все закінчується, все ж таки, бажанням Творця, здається їм, неначе вони знаходяться в Ньому самому. А робить Він це, щоб поширити і збільшити осягнення душ в мірі найбільш міцній, бо це включено в задум творіння, щоб дати благо створінням.

34) І не дивуйся цьому, бо подібне до цього знайдеш також в нашому осягненні матеріального світу. Скажімо, наприклад, наше зорове відчуття дає нам побачити величезний світ і всю пишноту, що його наповнює. Але ж насправді ми бачимо все це лиш тільки в собі, всередині. Тобто, в задній частині нашого мозку є щось на кшталт фотографічного механізму, котрий змальовує для нас все, що ми бачимо, - і аж ніяк не зовні.

І для всього цього зробив нам Творець там, у мозку щось на зразок шліфованого дзеркала, що обертає кожну річ, що уявляється там, так, що бачимо її поза нашим мозком, перед нами. І незважаючи на те, що те, що ми бачимо зовні, не є справжнім, все ж наскільки ми маємо бути вдячними Його управлінню, що зробив нам в мозку це шліфоване дзеркало, дати нам можливість бачити й осягати кожну річ із зовні. Бо тим дав нам силу вивчати кожну річ в знанні та ясному осягненні, виміряти кожну річ зсередини та із зовні, і т.ін. Бо якби не це, бракувало б нам більшості нашої освіченості.

Те ж саме і щодо бажання Творця, в обізнаності в дійсності Творця. Попри те, що всі ці зміни робляться всередині душ, що отримують, все ж вони бачать все в Тому, хто їм дає. Бо лише в такий спосіб вони удостоюються отримати всі знання і всю приємність, що в задумі творіння.

А також підсумуй з цього прикладу: попри те, що фактично ми бачимо все перед собою, все ж кожна розумна людина ясно знає, що все, що бачиться нами, існує лиш тільки всередині нашого мозку.

Так і душі, незважаючи на те, що всі уявлення вони бачать в Тому, хто дає їм, все ж не мають вони сумніву анітрохи, що все це лише в них всередині, і зовсім не в Тому, хто дає. І вивчи ці речі ретельно, бо несила поширювати більше пояснення.

35) І через те, що ці речі є тим, що міститься в секретах світу, я дуже побоююсь, щоб той, хто вивчає, не помилився в їх сприйнятті, і варто мені потрудитися і навести ще висловлення золотою мовою самого Зоар про ці речі, і пояснити їх скільки маю для цього сил:

І так говорить Зоар своїм чистим стилем (глава Бо, п.215): "І якщо запитає людина, - адже написано: "Бо не бачили ви жодного образа" – то як ми тлумачимо щодо Творця про всілякі імена та сфірот?"

Він пояснить йому, що "картина, котру бачив" – це так, як написано: "І образ Творця побачить", що означає сфіру малхут, в котрій кореняться всі світи та душі, оскільки вона є коренем всіх келім. А щодо тих, хто отримує від неї, котрі зобов’язані дістати від неї келім, - вона визначається для них як картина, образ, і про неї сказано: "І образ Творця побачить". Як і пояснює далі. І навіть ця картина, котру ми називаємо сфірою малхут, не йдеться про неї, як таку, на її місці, а лише про світло малхут, що спускається і поширюється на створіння, тоді показується їм, кожному, згідно з видом і баченням і уявленням їхнім. Тобто, лише з боку отримувачів, а зовсім не як сфіра малхут як така. І це те, що написано: "Сказаному пророками уподібнюсь Я" – І навіть та картина, котру ми називаємо сфірою малхут, це не є місцем її, як такої, а лише коли світло малхут спускається і поширюється на створіння, тоді показується їм, кожному, згідно з видом, баченням і уявленням їхнім. Тобто, лише з боку тих, хто отримує, а зовсім не як малхут як така. І це те, що він пише: "Сказаному пророками уподібнюсь Я". І через це сказав їм Творець: "Незважаючи на те, що я уявляюсь їм в їхніх властивостях, тобто в баченні та уяві, разом з цим – кому уподібните Мене, щоб Я йому дорівнявся?"

Адже, перед тим, як створив Творець картину в світі, і перед тим як утворив форму, був Творець єдиний в світі, без форми та уявлення.

І той, хто осягає Творця до ступеня Брія, що є біною, де Він поза всякою картиною, не можна уявляти щодо Нього там форму і образ в світі, ні в літері "гей", ні в літері "юд", і навіть називати Його іменем святим АВАЯ, або якоюсь літерою і точкою.

І це те, що говорить писання: "Бо не бачили ви жодного образу". Тобто, написане "Бо не бачили ви жодного образу" стосується тих, хто удостоївся осягнути Його вище ступеня Брія, котрий є біною. Бо дві сфіри, кетер та хохма не мають зовсім категорії форми та уявлення, що означає: келім та обмежень. А початки келім починаються зі сфіри біна і нижче. І тому всі натяки, що в літерах, або в точках, або святих іменах, - лише від біни й нижче. І також не на місці самих сфірот, а лише щодо тих, хто сприймає, як сказано про сфіру малхут.

36) (І на перший погляд є в їхніх словах щось подібне до протиріччя. Адже раніше сказали, що лише від сфіри малхут походять форми отримувачів, бо говорить: "Лише коли спускається від малхут і зовні…", що є змістом "І сказаному пророками уподібнюсь Я". А тут говорить, що від Брія і нижче, тобто від біни й нижче, протягуються форми до тих, хто отримує.

А справа в тому, що насправді форма і образ походять лише від бхіни далет, котрою є малхут. І від неї походять келім в місці отримувачів. І зовсім не від 9 перших сфірот, котрими є кетер, хохма, біна, тіферет, як пояснюється у "Вступі в науку кабала", п.58.

Проте, в світі виправлення зробилося поєднання властивостей милосердя та суду, що означає, що підняв сфіру малхут, що визначається як властивість суду, і ввів її в сфіру біна, що визначається як властивість милосердя. І через це, відтак і далі вкорінилися келім малхут в сфіру біна, як говорить тут.

Так, що Зоар почав говорити про справжній корінь образів, тобто про келім. І говорить, що вони – в малхут. А потім говорить, що вони в Брія, тобто силою поєднання, що зробилося для виправлення світу. І так сказали кабалісти: "Спочатку створив Творець світ властивістю суду, побачив, що світ не може існувати, і поєднав з нею властивість милосердя".

І знай, що десять сфірот КАХАБ ТУМ мають багато назв у книзі Зоар. Тобто, згідно з їхніми численними значеннями. І коли вони називаються іменем "Кетер", "Ацилут", "Брія", "Єцира", "Асія", - означають, що треба розділити між келім де-панім (лицьової сторони), звані "Кетер" і "Ацилут", тобто "кетер" і "хохма", і між келім де-ахораїм (тильної сторони), званими "Брія", "Єцира" і "Асія", тобто "біна", "тіферет" і "малхут".

І це розрізнення вийшло в них через поєднання властивості суду з властивістю милосердя. І через те, що Зоар бажає натякнути на феномен поєднання малхут і біни, тому називає Зоар сфіру біну іменем Брія. Бо до того, як зробилося це поєднання, не було образа і форми в біні, і навіть щодо отримувачів, а було лише в малхут.

37) І продовжує там: Але після того, як утворив ту форму будови вищого Адама, спустився і облачився там, і називався АВАЯ. Тому що осягли Його в Його властивостях, в кожній з них. І коли спустився туди, назвався там формою чотирьох літер АВАЯ, тобто десяти сфірот КАХАБ ТУМ. Бо кінчик літери юд є кетером, юд – це хохма, гей – це біна, вав – це тіферет, остання гей – це малхут. Для того, щоб осягали Його через Його властивості, тобто сфірот, в кожній властивості, що в Ньому.

38) Пояснення теми: бо від світу Брія й далі, тобто від біни, після того, як поєдналася з властивістю суду, котрою є малхут, поширюються образи та форми до отримувачів. І говорить, що утворив тоді форму будови вищого Адама, і спустився, і одягся в цього Адама.

Тобто, вся форма тіла Адама, в його 613 келім, походять від келім душі. Бо у душі 613 келім, що звуться 248 духовних органів і 365 духовних жил, що поділяються на п’ять частин згідно з чотирма літерами АВАЯ і кінчиком літери юд:

а) рош цієї форми – це кетер;

б) від пе до хазе – це хохма;

в) від хазе до табура – це біна;

г) від табура до сіюма раґлін – це дві сфіри, тіферет і малхут.

Також і Тора, взагалі, визначається як парцуф Адама, що означає – 248 наказових заповідей відповідно до 248 органів, і 365 заборонних заповідей відповідно до 365 жил. І є в неї п’ять поділень, що означає п’ять книг П’ятикнижжя. І це те, що зветься образ будови вищого Адама, тобто Адама світу Брія, що є біною, з якої починаються ці келім поширюватися в місце душ.

І зветься "вищий Адам", бо є три категорії "Адам" в сфірот, такі:

а) Адам світу Брія;

б) Адам світу Єцира;

в) Адам світу Асія.

Проте, в кетері та хохмі немає абсолютно ніякого образу, щоб можна було назвати його якоюсь літерою або точкою, або чотирма літерами АВАЯ. А оскільки говорить тут про світ Брія, тому вточнює, говорячи вищий Адам. Однак, пам’ятай завжди слова Зоар, що немає цих образів у місці сфірот, біни й тіферет і малхут, а лише в місці тих, хто отримує. Але, через те, що ці сфірот дають ті келім та левушім, як сказано: Пізнають Його за Його властивостями, щоб нешамот осягли Його завдяки світлу, що поширюється до них, в мірі та обмеженні, згідно з 613 їхніми частинами, тому ми називаємо також тих, хто дає світло, іменем "Адам". Проте, там вони лише як біле світло, як сказано в п.8. Літери АВАЯ і кінчик літери юд, - їх п’ять.

39) І хай не утруднює тебе те, що четверо келім, як згадано вище, звуться завжди "отійот" (літери). І вони є сутністю п’яти сфірот, КАХАБ ТУМ. Адже пояснено, що існують келім також і в кетері та хохмі, на котрі натякають кінчик літери юд і юд АВАЯ.

А справа в тому, що треба сказати, що образи та міри, котрими є келім, починаються зі світу Брія і вниз, тобто лише в трьох сфірот: біна, тіферет і малхут, а не в кетері та хохмі, тобто сутності сфірот. Проте відомо, що сфірот складаються одна з одної, і є десять сфірот КАХАБ ТУМ в кетері. І також КАХАБ ТУМ в хохмі. І також КАХАБ ТУМ в біні. І також в тіферет і в малхут. І згідно з цим виходить, що в кожній з п’яти сфірот, КАХАБ ТУМ, містяться три сфіри, біна, тіферет і малхут, від яких походять келім.

І з цього зрозумій:

- що кінчик літери юд, що є келім кетер, вказує на біну і ТУМ, включені в кетер,

- а юд АВАЯ, котра є клі хохми, вказує на біну і ТУМ, включені в хохму.

Так, що кетер і хохма, що включені навіть у біну та ЗОН, - немає в них келім. А біна і ТУМ, що включені навіть в кетер і хохму, - є в них келім.

І в цьому плані, є насправді 5 категорій Адам, бо біна і ТУМ, котрі в кожній з 5-ти сфірот, здійснюють вплив так, як будова Адама. І тому:

а) існує Адам рівня кетер, і зветься Адам Кадмон;

б) існує Адам рівня хохми, і зветься Адам світу Ацилут;

в) і Адам рівня біна, і зветься Адам світу Брія;

г) і Адам рівня тіферет, і зветься Адам світу Єцира;

д) і Адам рівня малхут, і зветься Адам світу Асія.

40) І називає Себе іменами: "Ель", "Елокім", "Шадай", "Цваот", "Ек’є". Щоб пізнали Його в кожній Його властивості. Бо десять імен в Торі, котрі не можна стирати – це десять сфірот, як написано в Зоар (глава Ваікра, 168):

1) Сфіра кетер зветься Ек’є

2) Сфіра хохма зветься Юд-гей (йа)

3) Сфіра біна зветься АВАЯ з оголосками Елокім

4) Сфіра хесед зветься Ель

5) Сфіра ґвура зветься Елокім

6) Сфіра тіферет зветься АВАЯ

7) Дві сфіри, - нецах і год, звуться Цваот

8) Сфіра єсод зветься Ель Хай

9) Сфіра малхут зветься АДНІ

41) І якщо не поширилось би Його світло на всі створіння, через одягання, неначебто, в ці святі сфірот, як створіння пізнали б Його, і як здійснилося б написане: "Сповнена земля слави Його"?

Означає це, що тим пояснює бажання Творця показати душам, як це неначе в Ньому самому були всі ці зміни, що в сфірот. Це для того, щоб дати душам можливість достатнього пізнання та осягнення Його. Бо тоді здійсниться написане "Сповнена земля слави Його", як ми сказали вище, в п.33.

42) І разом з цим, горе тому, хто прирівняє Творця з будь-якою мірою. Тобто, скаже, що міра існує в Ньому, як такому. І навіть в тих духовних мірах, в котрих Він проявляється душам, і тим більше в матеріальних мірах з природи людей, основа яких – прах, і вони тлінні та минущі.

Тобто, як сказали ми вгорі: "Бо незважаючи на те, що бажання Творця таке, що душі, котрі отримують, побачили б, що зміни, що в них, неначебто – в Тому, хто дає. Разом з цим, має бути ясно душам, що немає в Ньому – хай нас омине! – жодних змін і жодної міри, а це лише бажання Творця, щоб здавалося їм так, як сказано: "І сказаному пророками уподібнюсь Я". Але якщо помиляться в цьому, тоді горе їм, бо втратять відразу ж світло Творця. Не говорячи вже про дурнів, що уявлять у Нього щось, що існує у створінь з плоті та крові, тлінних та минущих".

І добре було б, якби той, хто вивчає, зрозумів би все продовження в цьому тексті Зоар, що пояснює десять сфірот і т.д. і три світи БЄА. А тут не треба вже поширювати пояснення.