Троянда

1) Першим мовив рабі Хізкія: «Написано: «Мов троянда серед колючок». Що таке «троянда»? Це Кнесет Ісраель», - Малхут. «Але ж, є троянда, і є - троянда. Як у троянді серед колючок є червоне й біле, так само й у Кнесет Ісраель - є суд (дін) та милосердя (рахамім). Як у троянди є тринадцять пелюсток, так само й у Кнесет Ісраель є тринадцять властивостей милосердя, що охоплюють її з усіх боків. І так само Всесильний (Елокім) в уривку «Спочатку створив Всесильний (Елокім)», - з того моменту як Він згаданий, - вивів тринадцять слів, аби охопити Кнесет Ісраель та оберігати її». І це слова: «Небо і землю. А земля була пустинною та хаотичною, й пітьма над безоднею, і дух (ет га-шамаїм ве-ет га-арец ве-га-арец аіта тоу ва-воу ве-хошех аль пней теом ве-руах)». До слів «Всесильний витав над водою».

Пояснення мовленого. Існує десять сфірот: Кетер Хохма, Біна, Хесед, Ґвура, Тіферет, Нецах, Год, Єсод та Малхут. Але лише п'ять з них є основними: Кетер-Хохма-Біна-Тіферет-Малхут, бо сфіра Тіферет включає в себе шість сфірот: Хесед-Ґвура-Тіферет (ХАҐАТ) Нецах-Год-Єсод (НЕГІ). І вони стали п'ятьма парцуфами: Аріх Анпін, Аба ве-Іма, Зеїр Анпін та Нуква (ЗОН). Кетер має ім'я Аріх Анпін. Хохма і Біна звуться Аба ве-Іма. Тіферет і Малхут - «Зеїр Анпін та Нуква (ЗОН)».

«Сім днів творіння» - це два парцуфи - Зеїр Анпін і Нуква світу Ацилут. Вони включають в себе сім сфірот - ХАҐАТ НЕГІ та Малхут. І в опису дії початку творіння стає зрозумілим, як Аба ве-Іма, тобто Хохма і Біна, - створювали їх від початку формування і до завершення їхнього великого стану (ґадлут), що відбувається протягом шести тисяч років.

Рабі Хізкія розпочав з'ясування, що саме являє собою Нуква Зеїр Анпіна, задля того, аби вияснити, у якому порядку Іма, тобто Біна, звана Елокім, створює її. І тому він розпочав зі з'ясування поняття «троянда», і це - Нуква Зеїр Анпіну. А під час великого стану (ґадлут) Нуква Зеїр Анпіну зветься «Кнесет Ісраель». І тому мовлено: «Що таке «троянда»? Це Кнесет Ісраель».

У цієї троянди є два стани:

- катнут (малий стан) - початок її утворення, коли в неї є лише сфіра Кетер, в яку вдягнуте її світло Нефеш, і вважається, що дев'ять нижніх її сфірот впали зі світу Ацилут у світ Брія;

- ґадлут (великий стан) - коли дев'ять нижніх сфірот піднімаються зі світу Брія в світ Ацилут, і вона утворює разом з ними цілісний парцуф з десяти сфірот; і тоді вона піднімається разом з чоловіком своїм, Зеїр Анпіном, і вони зрівнюються за ступенем з парцуфом Аба ве-Іма світу Ацилут та облачають їх; і тоді Зеїр Анпін зветься «Ісраель (ישראל)», - букви «лі рош (ראש לי - мені верховенство)», - а Нуква зветься Кнесет Ісраель (зібрання Ісраеля), бо вона поєднує у собі всі світіння чоловіка свого, Ісраеля, та передає їх нижнім.

Катнут зветься «троянда серед колючок», оскільки в такому стані дев'ять нижніх її сфірот спустошилися від світла світу Ацилут, і стали немов колючки. А ґадлут зветься просто «троянда», або «Кнесет Ісраель». І тому сказано, що «є троянда, і є - троянда».

Червоний колір вказує, що там присмоктуються до неї зовнішні властивості і кліпот, які кормляться від неї. І це в катнуті, коли дев'ять нижніх її сфірот знаходяться в світі Брія. І є там також білий колір в її клі де-Кетер, з яким у зовнішніх властивостей немає зв'язку. І сказано: «Як у троянді серед колючок є червоне й біле, так само й у Кнесет Ісраель - є суд (дін) та милосердя (рахамім)». Мається на увазі, що і в ґадлуті, коли вона зветься Кнесет Ісраель, - хоча вона в цей час і підіймається в Біну, вдягаючись на неї, - все ж залишається в неї властивість суду, оскільки їй потрібен екран, що встановлюється для вчинення зівуґу де-акаа (ударного злиття). І з тієї причини, що в цьому екрані наявні сили суду, екран відбиває вище світло, повертаючи його назад. Таким чином, він підіймає десять сфірот відбитого світла, який називається світлом суду, і притягує в середину них десять сфірот прямого світла, який зветься світлом милосердя. І тому в Кнесет Ісраель є суд і милосердя, що відповідає червоному й білому кольорам троянди серед колючок.

І це «море, яке зроблене Шломо (Соломоном), котре стоїть на дванадцяти биках», - бо дев'ять нижніх її сфірот, що впали в світ Брія, установилися там в категорії «дванадцяти биків», а точка Кетера, що залишилася в Ацилуті, - це море, яке стоїть на них зверху, а всі вони разом звуться тринадцятьма пелюстками троянди.

Мохін великого стану (ґадлут) Нукви, в яких є світло Хохма, сходить від тринадцяти імен, що звуться «тринадцять властивостей милосердя». Тому сказано: «так само і у Кнесет Ісраель є тринадцять властивостей милосердя». І головне, чого хоче навчити нас рабі Хізкія за допомогою цього порівняння троянди серед колючок з Кнесет Ісраель, це наступне: відповідно до всього, що є в Нукві у великому стані (ґадлут), в ній повинні бути підготовка й готування ще на початку її утворення, - в малому стані (катнут). І тому сказано, що відповідно до білого й червоного кольорів в малому стані, у неї виявляються «суд» і «милосердя» у великому стані. А відповідно до тринадцяти пелюстків у малому стані у неї виявляються тринадцять властивостей милосердя у великому стані.

«І так само Всесильний (Елокім) в уривку «Спочатку створив Всесильний», - тобто Біна, що породжує Нукву Зеїр Анпіна, - «вивів тринадцять слів: «Небо і землю. Земля ж була пустинною та хаотичною, й пітьма над безоднею і дух». Іншими словами, - до другої згадки слова «Всесильний». І ці тринадцять слів вказують на тринадцять пелюсток троянди серед колючок, що складають категорію «море, яке стоїть на дванадцяти биках», і являють собою підготовку й готування Кнесет Ісраель, аби вона могла отримати тринадцять властивостей милосердя. «Щоби огорнути Кнесет Ісраель та оберігати її», - бо вважається, що тринадцять властивостей милосердя, - тобто завершені мохін Нукви, - огортають її і світять їй з усіх боків, - куди не повернись. І завдяки ним вона оберігається від дотикання із зовнішніми властивостями, бо до тієї пори, доки в ній немає мохін великого стану (ґадлут) зі світлом Хохма від тринадцяти властивостей (милосердя), в ній відбувається вигодовування зовнішніх властивостей.

2) І затим ім'я «Всесильний (Елокім)» згадується ще раз: «(дух) Всесильного витав». І чому? Аби створити п'ять жорстких листків, що огортають троянду. Ці п'ять листків звуться «спасіння». І це п'ять воріт. Про це написано: «Чашу спасіння підійму». Це чаша благословення. Чаша благословення повинна підтримуватись п'ятьма пальцями, і не більше, - подібно до троянди, яка спочиває на п'яти жорстких листках, що є відповідними п'яти пальцям. І троянда ця - чаша Благословення.

Від другої згадки імені «Всесильний (Елокім)» до третьої - п'ять слів: «…витав над водою, і сказав (мерахефет аль пней га-маім ва-йомер)», що є відповідним п'яти листкам. Звідси й надалі, - тобто після слів: «…(мовив) Всесильний: «Нехай буде світло», - це світло, що було створене й укрите, та включене до союзу, який входить в троянду і вводить до неї сім'я. І це зветься: «Дерево, котре дає плід, в якому сім'я його». І сім'я це знаходиться саме у познаці союзу.

Пояснення сказаного. П'ять жорстких листків - це п'ять ґвурот Нукви, що являють собою десять сфірот відбитого світла, які Нуква підіймає за допомогою ударного злиття (зівуґ де-акаа) з вищим світлом, і воно (відбите світло) зветься світлом суду (дін). Адже десять сфірот прямого світла звуться п'ятьма хасадім - Хесед-Ґвура-Тіферет (ХАҐАТ) Нецах-Год, і вони вдягаються в п'ять ґвурот - ХАҐАТ Нецах-Год відбитого світла. І ці п'ять жорстких листків є силою суду в екрані, що стримує вище світло, аби воно не могло вдягнутися від екрану й нижче. Тому вони зараз і звуться лише п'ятьма жорсткими листками, бо вона (Нуква) ще нездатна здійснити на них зівуґ. А під час ґадлуту, коли екран входить в зівуґ з вищим світлом, вони називаються п'ятьма ґвурот.

І ці п'ять жорстких листків - це п'ять слів між другою і третьою згадками імені Елокім: «…витав над водою, і сказав». «І потім воно згадане ще раз», - це означає, що тут є нова дія: «І сказав», - аби породити з Нукви ці п'ять жорстких листків, що є підготовкою до зівуґу під час ґадлуту.

Десять сфірот відбитого світла звуться п'ятьма ґвурот Хесед-Ґвура-Тіферет (ХАҐАТ) Нецах-Год та не іменуються Кетер-Хохма-Біна (КАХАБ) Тіферет-Малхут (ТУМ), оскільки вони притягують лише світло хасадім, і тому КАХАБ спустилися зі свого рівня і звуться ХАҐАТ, а Тіферет та Малхут називаються Нецах і Год.

У ґадлуті, коли п'ять жорстких листків стають п'ятьма ґвурот, вони вважаються п'ятьма воротами, які відкриті для отримання п'яти хасадім прямого світла. І вони називаються спасіннями. А Нуква зветься тоді чашею спасінь, або чашею благословення, адже завдяки ним Нуква стає судиною (клі), яка утримує це благословення, тобто п'ять хасадім.

І число сфірот у двох цих станах або десять, п'ять з яких є основними, або тринадцять, згідно тринадцяти властивостями милосердя. «Десять» вказує на сфірот ЗОН, в яких міститься лише світло хасадім. «Тринадцять» вказує на мохін світіння Хохми, яке приймається в ЗОН.

«Чаша благословення», - та, що вказує на притягання п'яти хасадім в п'ять її ґвурот, - «повинна підтримуватися п'ятьма пальцями», - тобто відповідати лише числу «десять», що включає (п'ять основних властивостей) ХАҐАТ Нецах-Год, «але не більше», - тобто виключається число «тринадцять». Справа в тому, що Нуква може отримати Хохму від «тринадцяти» лише шляхом одягання Хохми у властивість хасадім, і тому слід спочатку притягнути благословення, зване «п'ять хасадім», саме за допомогою п'яти пальців, які називаються «п'ять ґвурот», і тоді вона зможе отримувати, також, і від «тринадцяти».

І звідси видно, що маються на увазі п'ять пальців лівої руки, які символізують п'ять ґвурот, тому що п'ять пальців правої руки - це п'ять хасадім. Тому слід піднімати чашу благословення двома руками, тобто, також, й п'ятьма пальцями лівої руки, що символізують, як уже сказано, п'ять ґвурот. Однак після цього, на початку благословення, слід залишити цю чашу лише на п'яти пальцях правої руки, оскільки не можна будити зв'язок з сітра ахра (іншою стороною), яка отримує живлення від лівої (лінії).

Звідси й далі, тобто після третьої згадки імені «Всесильний (Елокім)», сказано: «Хай буде світло», - аби породити великий стан Нукви, яка набуває п'ять хасадім і тринадцять властивостей милосердя. І п'ять хасадім - це слово «світло», яке п'ять разів зустрічається в цьому уривку: «Хай буде світло», «І з'явилося світло», «світло, що хороше», «між світлом», «світло днем». А на тринадцять властивостей милосердя вказують слова: «І був вечір і був ранок: день один», - оскільки цей «один» включає в себе всі «тринадцять», і слово «один (ехад אחד)» має також і числове значення «тринадцять».

І на ці п'ять світел вказують слова мудреців: «У світлі, яке Творець створив у перший день, Адам бачив від одного краю світу до іншого. Але коли подивився Творець на покоління потопу й покоління розбрату і побачив, що зіпсовані справи їхні, піднявся Він та вкрив його від них». Як сказано: «Це світло, яке було створене й укрите, і включене до союзу, що входить у троянду», - тобто п'ять хасадім спочатку включилися в Єсод Зеїр Анпіну і не прийшли в Нукву безпосередньо з Біни, званої Елокім. А «союз» - це Єсод Зеїр Анпіну, який увійшов в троянду та передав їх їй.

П'ять хасадім, які виходять на п'ять ґвурот, називаються «сім'я». І головна сила суду та ґвурот в екрані, завдяки яким він вдаряє по вищому світлу та відбиває його назад, знаходиться лише у вінці (атерет) Єсоду Зеїр Анпіну, який притягує їх від властивостей «везіння (мазаль)» «та очистить (ве-наке)», що містяться в дікні (бороді). А Нуква приймає від нього лише світіння й віту. Тому основний зівуґ на екран, що підіймає п'ять ґвурот, які притягують і вдягають п'ять хасадім, тобто п'ять цих світел, відбувається в Єсоді Зеїр Анпіну, і саме він передає їх Нукві. Тому сказано: «І сім'я це», - тобто п'ять хасадім і п'ять ґвурот, - «знаходиться саме в познаці союзу». Адже у познаці союзу, тобто в атерет Єсоду Зеїр Анпіну, знаходяться основні ґвурот, які притягують п'ять хасадім, званих «сім'я». Однак Єсод Нукви приймає лише форму своїх власних ґвурот. І тому Єсод Нукви називається тільки «форма союзу».

3) І, подібно до того, як форма союзу була зачата в сорока двох зівуґах від цього сімені, висічене та проявлене ім'я теж було зачате сорока двома буквами дії початку творіння.

Пояснення сказаного. Сорокадвохбуквене ім'я - це просте ім'я АВАЯ, ім'я АВАЯ з наповненням та ім'я АВАЯ з наповненням наповнення, і всі вони разом містять сорок дві букви. А сім'я, що знаходиться в познаці союзу, - тобто в п'яти хасадім і п'яти ґвурот, походить від сорокадвохбуквеного імені.

І тому сказано: «І подібно до того, як форма союзу», - тобто Єсод Нукви, - «була зачата в сорока двох зівуґах від цього сімені», - сімені знаку союзу, - «висічене і проявлене ім'я теж було зачате сорока двома буквами дії початку творіння».

В Нукві розрізняються дві властивості:

- будова її парцуфа, яку вона набуває при формуванні її Біною;

- її злиття з Зеїр Анпіним, яке зветься "зівуґом".

«І подібно до того, як форма союзу», - тобто Єсод Нукви, - «була зачата в сорока двох зівуґах від цього сімені», - сімені знаку союзу, і ця особливість називається злиттям, тобто зівуґом, - аналогічним був і порядок утворення Біною будови Нукви, який зветься дією початку творіння, буквами якого було зачате сорокадвохбуквене ім'я. І в будові Нукви існує два стани: малий стан (катнут) та великий стан (ґадлут). І малий стан називається «висічення», що означає: висічення місця для отримання світел, які приходять під час великого стану. Адже для того, щоб отримати все під час великого стану, Нукві потрібні підготовка й приготування з часу малого стану. Великий стан (ґадлут) називається «проявлене ім'я», оскільки все, що приховане під час малого стану, проявляється й осягається під час великого.

І тому сказано: «Висічене і проявлене ім'я теж було зачате». Нуква називається «ім'я»: «висічене (ім'я)» - це її малий стан, «проявлене (ім'я)» - великий стан. І вони теж були зачаті та утворилися сорока двома буквами, подібно до сорока двох зівуґів в познаці союзу. А сорок дві букви дії початку творіння - це сорок дві букви від слова «Берешит (спочатку)» до літери «бет ב» слова «ва-воу (ובהו і хаотична)».