Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке створення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
На якому фундаменті будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в роботі, що її починають зі стану "ло лі-шма". 23 (1988)
Що означає "Приховане - Творцю, а відкрите - нам" у духовній роботі. 24 (1988)
Що таке підготовка напередодні суботи в духовній роботі. 25 (1988)
У чому полягає різниця між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає приховане і явне управління Творця. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Що таке дві дії в часи падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що означають "день" і "ніч" - в духовній роботі. 34 (1988)
Що таке допомога в духовній роботі, котру людина має просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що таке "повінь" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було милостинею. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовні роботі: "Той, хто не працював напередодні суботи, що він буде їсти в суботу?". 7 (1989)
Що означає: "Якщо добро збільшується, то й зло збільшується" в духовній роботі. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі, що лихо, що приходить до грішників, починається з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі, що драбина стоїть похило. 10 (1989)
Які сили необхідні в роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означають слова: "І поклади на серце твоє". 14 (1989)
Що означає, що праведники видимі завдяки грішникам, у духовній роботі. 15 (1989)
Що означає заборона благословляти над порожнім столом у духовній роботі. 16 (1989)
Чому заборонено вітати товариша миром перш, ніж благословив Творця. 17 (1989)
Що означає, що благословення не перебуває над тим, що прораховано, в духовній роботі. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ша-бат". 19 (1989)
Що означає, що зле начало піднімається і веде в бік у духовній роботі. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає, що саме напередодні Песаху задають чотири запитання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "Якщо проковтнеш марор, не прожувавши - не виконаєш свого обов'язку". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає "того, хто оскверняє себе, оскверняють зверху" в духовній роботі. 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке запалювання світильника в духовній роботі. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає, що масло називається добрими справами, в духовній роботі. 32 (1989)
Що таке риса розвідників у духовній роботі. 33 (1989)
що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Шо таке "той, хто не має синів", у духовній роботі. 35 (1989)
Що означає: "Адже в цьому ваша мудрість і розум в очах народів" в духовній роботі. 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке "судді та стражники" в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає "Тора говорить лише зі злим началом" у духовній роботі. 39 (1989)
Що означає: "Кожен день вони мають бути у твоїх очах новими" в духовній роботі. 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Ви постаєте сьогодні всі
 

Ви постаєте сьогодні всі

Стаття 19, 1984 рік

(переклад з івриту)

Коментатори питають про те, що написано, - “Ви постаєте сьогодні, всі ви: голови ваші, коліна ваші, старійшини ваші й наглядачі ваші, кожна людина Ісраеля”, - що починається в множині, “ви”, а закінчується зворотом в однині, “кожна людина Ісраеля”. Ось, автор книги “Маор ве-шемеш”1 пояснює: тим, що говорить [Писання] в одному вислові й у множині і в однині, - натякає цим на товариську любов. Адже хоч і є у вас “голови ваші, коліна ваші тощо…” і все ж, жоден не вбачає в собі більшої переваги, ніж у "кожної людини Ісраеля", а всі рівні, в тому, що ніхто не звинувачує іншого, - тоді й згори також поводяться так само, - міра за міру. Тому й дається вниз щедро все благо.

Ось, згідно з нашим методом, за яким вивчаємо все щодо одного "носія", виходить справа так. Людина повинна прийняти на себе владу Творця “як віл у ярмо і як віслюк під поклажу”, а вони, (“віл” і “віслюк”) є категоріями “моха” (мозок, розум) і “ліба” (серце). Тобто, вся робота людини повинна бути заради віддачі.

І згідно з цим виходить, що коли людина діє в духовній роботі заради віддачі, і не хоче ніякої оплати за це, а хоче вона лише виконувати духовну роботу, і не сподівається, що дадуть їй якийсь додаток до того, що є в неї, тобто не хоче нічого додаткового в роботі, навіть в тому, щоб отримати їй якусь звістку, що вона йде правильним шляхом, - хоч, певна річ, це було б справедливою вимогою, - і все-таки й цим вона також поступається, тому що бажає йти з заплющеними очима, вірити Творцю. І те, що є в її можливостях, вона робить, і радіє своїй долі.

Тобто навіть коли людина відчуває, що є люди, які трохи розуміються на роботі Творця, і бачить, що сама вона позбавлена всього. Але трапляється багато разів, коли також і вона відчуває смак в роботі, а іноді відчуває, що вона – на рівні “голови ваші”. Мається на увазі, що думає людина іноді, що зараз вона прийшла до рівня, де більше не може бути в неї такого, щоби трапилось їй впасти в стан ницості. А саме, - в стан, де якщо вона хоче займатися роботою Творця, - мусить докласти великого зусилля аби примусити своє тіло. І тоді все, що людина робить, - все через примус, тому що немає в неї ніякого бажання до роботи, а тіло бажає лише спокою, бо нічого його не займає.

Однак, саме тоді вона відчуває, що вже дійшла до ясного усвідомлення, коли немає нічого іншого в світі, як тільки діяти заради віддачі. І тоді, безперечно, є в неї смак до роботи. А коли й дивиться на попередні стани, які були в неї, вона не може зрозуміти їх зараз, коли перебуває в стані підйому. Тому, згідно з усіма підрахунками, людина вирішує, що вже не може бути такого, щоби було в неї коли-небудь падіння.

Але ж іноді, через день чи годину, або через кілька хвилин, людина падає в стан ницості. Настільки, що вона не відчуває відразу ж, що впала зі стану свого підйому в “глибину величезної прірви”. Проте іноді, за годину чи дві, - раптом вона бачить, що впала з високих ступенів. Тобто, з того стану, коли був чоловік спочатку впевнений, що він - з чоловіків чолов’яга, а зараз опиняється в стані “будь-хто з Ісраеля”, - як і весь простолюд. І починає тоді шукати порад в душі своїй: "І що ж я маю зараз робити, як я можу підійняти себе знову в стан величі, яка була в мене?".

І от тоді людина повинна іти шляхом істини. Тобто сказати, що те, що я перебуваю зараз в остаточній ницості, це означає, що “з небес” кинули мене сюди з заздалегідним наміром, аби я взнала, - чи насправді бажаю виконувати роботу святості з мотивів віддачі? Чи може я хочу бути працівником Творця з тієї причини, що ця справа задовольнятиме мене більше, ніж інші речі.

І тоді, якщо людина може сказати, мовляв: "Бажаю я зараз працювати заради віддачі, і не хочу виконувати роботу святості заради того, щоб одержати якесь задоволення в роботі. Навпаки, - цього одного досить мені, - того, що я виконую святу роботу “як будь-хто з Ісраеля”, який іде чи помолитися, чи вивчити якусь частину зі щоденного листа [Талмуду], і немає в нього часу розмірковувати тоді, з яким наміром він вчиться або молиться, а просто він виконує дію без усякого особливого наміру". Тоді людина знову береться до роботи святості тому, що вона хоче зараз бути просто працівником Творця, без усіляких попередніх умов.

І це те, про що написано: “Ви стоїте сьогодні всі”. Тобто, всі події, які відбулися з вами, - а саме, всі стани, які були у вас: стани величі, чи стани нижчі від величі,  що вважається станом “середнього”,  і таке інше, - ви приймаєте все це, і не оцінюєте рівні між собою. Тому що неважливою є для вас будь-яка оплата, а цінне лише те, що уволюєте бажання Творця, який наказав нам виконувати заповіді і вивчати Тору, і ми робимо це, як кожна проста людина з Ісраеля. Тобто стан, в якому людина перебуває зараз, важливий для неї так само, як наче б вона вважала, що перебуває в стані величі. Тоді “...Творець твій уклав з тобою сьогодні”.

Йдеться про те, що тоді Творець укладає з людиною союз. Тобто саме в час, коли вона бере на себе роботу Творця без жодних умов, і згодна виконувати роботу святості без будь-якої оплати, - а це зветься “безумовне підкорення”, - тоді Творець укладає з нею союз.

А справу укладання союзу пояснив батько і вчитель мій [Бааль Сулам] благословенної пам’яті, що коли двоє бачать, що люблять одне одного, тоді вони укладають союз між собою, що залишаться в любові своїй назавжди. І запитав: якщо вони люблять одне одного, і розуміють, що любов не припиниться в них, в такому разі - союз цей, навіщо він? І заради чого вони укладають цей союз, тобто для якої користі? Іншими словами - що вони придбали тим, що вчинили укладення союзу? Чи це просто церемонія, чи це для якоїсь користі?

І сказав, що справа укладення союзу полягає в тому, що, як нині вони розуміють, - варто їм, аби кожен любив би іншого, тому що вони бачать зараз, як кожен відчуває іншого, і дбає він тільки про його благо, - і вони укладають союз. Бо як зараз немає в жодного ніяких претензій до свого товариша, - інакше не укладали б союзу, - то вони кажуть один одному, що варто нам укласти союз раз і назавжди. Тобто, якщо прийде, - хай омине нас! - стан, коли будуть нарікання в одного на іншого, тоді кожний згадає укладення союзу, який утворили тоді, коли між обома існувала відкрита любов.

І тоді, незважаючи на те, що вони не відчувають тієї міри любові, яка була колись, все ж таки, вони збуджують давнішню любов, і не зважають на становище, в якому вони перебувають зараз, і знову починають чинити добро один одному. І це те, чим допомагає укладення союзу.

Тобто, навіть коли любов, яка була між ними, втратила свій смак, але ж через те, що вчинили укладення союзу, є в них сила знову пробудити любов, яка існувала в них в минулому і світила, - і вводять її знову в майбутнє.

Виходить згідно з цим, - головне в укладанні союзу, що воно - для майбутнього. І це неначе угода, яку ухвалюють, щоб не змогли відступитися тоді, коли побачать, що немає більше зв’язку любові, як колись. Бо завдяки тій любові мали вони велику насолоду в час, коли кожний чинив добро іншому. А зараз, коли зіпсувалася любов, внаслідок цього немає сил, аби хтось зміг робити що-небудь на благо ближньому.

І якщо вони все ж таки бажають робити що-небудь на добро товаришеві, слід їм тоді дивитися на укладення союзу, яке було в них колись, і з цього вони повинні знову вибудувати любов. Тобто, - як людина, якщо уклала угоду з ближнім своїм, то угода зв’язує їх, щоб не змогли розлучитися один з одним.

Випливає з цього те, про що сказано вище: “Ви стоїте сьогодні всі”. Тобто, перелічує особистості, а саме: “Голови ваші, коліна ваші, старійшини ваші й наглядачі ваші, кожна людина Ісраеля”. Це означає, що з усіх високих ступенів, які були в людини, враховується їй зараз, що вона знаходиться в стані “кожна людина Ісраеля”. І вона приймає на себе цей рівень, неначе вона в тому стані, коли були в неї, на її думку, чудові духовні ступені. І каже: “Я роблю своє, а Творець, - з тим, що Він хоче дати мені, я згодна, і немає в мене жодної критики”. Тоді людина удостоюється укладення союзу, як сказано вище. Це означає, що зв’язок залишається назавжди, тому що Творець уклав з нею союз навіки.

І, згідно зі сказаним вище, маємо пояснити уривок (“Ви стоїте…”) так: “Таємні речі - Творцю Всесильному нашому, а відкриті - нам і дітям нашим довіку, - виконувати всі слова цієї Тори”.

І треба зрозуміти: цей вислів, - що він прийшов нам повідомити? Не скажемо ж, що він хоче сповістити нам, що мовляв, ми не знаємо таємного, лише Творець знає. Не можна так сказати, бо й без цього висловлення ми бачимо, що не знаємо того, що приховано від нас. Якщо так, то що бажає цей вислів сказати нам?  

Однак відомо, що є те, що приховано і є те, що відкрито. Що означає: практична частина, яку ми виконуємо, - її ми бачимо, робимо ми це, чи ні. І якщо тіло не бажає виконувати заповідь, - є цьому рада: хай людина присилить себе, щоби бути вимушеною виконати цю заповідь силоміць. Виходить, що про річ явну можна сказати “примус”.

Те, що є прихованим, - це намір заповіді. Цього людина не здатна бачити, - те, який намір має хтось інший під час своєї дії. Та й сама людина, коли діє, також не може знати, чи не ошукує вона себе під час дії. І думає вона, що немає в неї ніякого іншого наміру, а вся вона - Творцеві.

Тоді як категорія дії називається “відкрита частина”. Не можна сказати, що чоловік обманюється, коли він думає, наче накладає тфілін2, а насправді це не тфілін, або ж що жінка може обманутися, що засвічує суботні свічки, а в дійсності не засвічує.

З іншого ж боку, про категорію наміру справді можна сказати, що людина ошукує себе. Вона думає, що вона працює “лішма”3, а по правді вся вона - “ло лішма”4. І, таким же чином, не можна говорити про примус, бо людина не може присилити свою думку, аби думала б те, що хоче. Бо в речах, які належать до відчуття або до знання, немає в людини щонайменшої влади примушувати свій розум, щоб розумів би інакше, ніж він розуміє, або ж інакше, ніж вона відчуває.

І цим можна збагнути вищезгадане питання, що не лишається нам нічого, як тільки виконувати практичну частину, що зветься “відкриті речі - нам і дітям нашим довіку, виконувати всі слова цієї Тори”, тобто нам наказана практична дія. Це означає, що нам наказано виконувати практичні дії навіть через примус.

А намір, - він зветься “таємна річ”, і щодо цього немає в людини жодного знання й владування. Якщо так, то що маємо робити, щоб і цю приховану частину могли б ми виконувати? Стосовно цього має людина лише завжди робити перевірку, тобто перевіряти себе, - чи й справді вона робить усе заради віддачі, чи тіло чинить опір щодо “заради віддачі”.  І в тій мірі, в якій людина відчуває, що вона далека від цього, тоді, якщо бачить, що нездатна зі свого боку нічого вдіяти, - оскільки те, що думала вона вдатися до кількох порад для того, щоб мати можливість спрямувати намір на «заради віддачі», не допомогло їй, - то про це й хоче той вислів сказати нам, - що справа ця, “лішма”, яка зветься “таємна частина”, належить Творцю Всесильному нашому.

Тобто лише Творець може допомогти людині, і немає жодного шансу, щоб це було реально для неї самої, бо воно й не в можливостях людини, адже це вище за природу. Тому й говорить вислів: “Таємне – Творцю Всесильному нашому”, тобто, що це Йому належить, - що саме Творець має дати ту силу, яка зветься “віддавати”.

І це те, що сказали кабалісти (“Кідушін”5, 30), і ось їх слова: “Зле начало людини пересилює її щодня і бажає вмертвити її. Як сказано: стежить грішник за праведником і бажає вмертвити його. І якби Творець не допоміг, - не подолала б його, як сказано: "Творець не залишить нас в його руці”.

Сенс вислову “бажає вмертвити його” такий: хоче, аби людина робила усе з наміром заради отримання, а це зветься, що вона відокремлюється від Творця. І тим, звичайно, залишається в стані “смерті”. І це те, про що сказали кабалісти: “Грішники за життя свого звуться мертвими”. Виходить, що “смертю” називається стан людини, якщо її намір - отримувати, і вважається це категорією роз'єднання. А щодо того, щоб удостоїтись ступеня злиття, - тобто, здобути силу віддачі, аби була вона в людини,  - лише Творець може це дати, і не в людських силах досягти цього.

І це те, про що сказали кабалісти: “Зле начало людини пересилює її щодня й бажає вмертвити її. І якби Творець не допоміг, не подолала б його, як сказано: "Творець не залишить нас в його руці”. А з того, що ми з’ясували, зрозуміємо вислів “Таємне - Творцю Всесильному нашому, а відкрите - нам і дітям нашим виконувати”: тільки практичні дії належить нам виконувати, а прихована частина - це Творець має робити.

Проте і з частиною прихованого ми також повинні робити щось для того, аби Творець дав нам її, таємну частину. І це - згідно з правилом, що для всього нам потрібне “збудження знизу”. А справа в тому, що існує правило: “немає світла без клі”, і це означає, що “немає наповнення без нестачі”, бо ти не можеш внести що-небудь кудись, якщо немає вільного місця, - лише тоді ти заносиш те, що ти хочеш. Але ж якщо немає місця нестачі, тобто вільного місця, як ми можемо вмістити що-небудь?

Тому ми повинні передусім побачити, що бракує нам такої речі, як клі віддачі, яке зветься “бажання віддавати”. І саме це є нашим світлом. І, як з’ясували ми в попередніх статтях, головна наша винагорода, - якщо ми набуваємо бажання віддавати, називаного “відбитим світлом”, як це наведено (в “Птіха Колелет”6 до книги “Ец Хаїм”7 з коментарем “Панім масбірот”8), “що вся винагорода, на яку ми сподіваємося, це “відбите світло”, - вчи там.

Тому, якщо бажання віддавати називається “світло”, тоді те відчуття нестачі, коли людина бачить, що немає в неї сили віддавати, зветься “клі”. І вона відчуває, що цього бракує їй. Це означає: людина бачить, - що саме втрачає вона через те, що немає в неї тієї сили, яка зветься “сила віддачі”. Тож, відповідно до її чуття, формується в неї відчуття нестачі. І це називається “клі” і “порожнє місце”, бо там, де бракує сили віддачі, з’являється можливість, щоби змогло увійти це наповнення. І називається це, що “світло приходить в клі”.

Але потрібно знати, що придбати таке клі, - це багато роботи. Тому що є в нас келім, називані “хесронот”, - ті, які ми бажаємо наповнити. І вони звуться “келім себелюбства”, в які ми хочемо одержати наповнення. І це вельми важливі келім, бо вони з’являються від Творця, який створив їх як “суще з нічого”, оскільки Він хоче насолодити створіння, - через те, що Він бажає дати наповнення. А як можна дати наповнення, якщо немає місця аби помістити це наповнення? Тому створив ці келім, - “суще з нічого”, - аби надати їм добро й насолоду. Виходить, що саме це є суттю клі, яке створив Творець.

Але з тієї причини, що саме клі, зване “бажання отримувати”, зажадало, аби була в нього тотожність властивостей, що зветься “злиттям з Творцем”, тому це клі стало негідним бути клі вміщення вищого світла. І потребуємо тепер нового клі отримання, яке "вдягалося" б у клі попереднє. І тільки за допомогою їх обох, тобто - коли бажання віддавати "вдягається" в бажання отримувати, - тоді це клі є гідним отримання.

Випливає з цього, що тим же чином, як і попереднє клі, яке зветься “бажання отримувати”, з’явилося з боку Створювача, - бо немає в нижнього жодної частки в роботі бажання отримати, адже все приходить від Створювача, - так само і друге клі, яке зветься “бажання віддавати”, також з’являється виключно з боку Творця. І не може тут нижній нічого додати, так само як і до першого клі, званого “бажання отримувати”.

Відмінність лише в тому, що в клі віддачі повинна бути спочатку вимога з боку нижнього, який просить у Творця, аби дав йому нове клі. І зовсім інша справа - перше клі, яке з’явилося без жодного збудження з боку нижнього.

 

*************************************

1. ”Маор ве шемеш” (“Сяйво та сонце”)  - коментар на Тору, написаний на початку 19 ст. в Кракові.

2. Тфілін - світло мохін де-Гар де-Ішсут, які світять в Зеір Анпіні, зветься “тфілін для голови”, світло Малхут зветься “тфілін для руки”. На знак цього, в нашому світі під час молитви чоловік накладає на голову і прив’язує до руки шкіряні коробочки, в яких містяться написані на пергаменті певні вислови з Тори.

3. “Лішма" (в ім’я її) – виконання Тори і заповідей з альтруїстичними намірами, заради Творця.

4. "Ло лішма" (не в ім’я її) – виконання Тори і заповідей з егоїстичними намірами.

5. “Кідушін” (“Вінчання”) - один з трактатів Вавілонського Талмуду

6. "Птіха Колелет (“Узагальнюючий вступ”) - твір Бааль Сулама, вступ до книги Арі “Ец Хаїм”, з коментарем “Панім масбірот”. Є однією з передмов, які Бааль Сулам написав для правильного урозуміння основ науки кабала.

7. “Ец Хаїм” (“Древо життя”) - книга, упорядкована Хаїмом Віталем, учнем Арі, з записів слів вчителя, які Хаїм Віталь вів під час занять.

8. “Панім Масбірот” (“Лик привітний”) - коментар Бааль Сулама на книгу Арі “Ец Хаїм” (“Древо Життя”).