Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Повага до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що таке заповіді, на котрі людина топче п'ятами своїми. 33 (1986)
Про суддів і стражників. 34 (1986)
П'ятнадцяте ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
З приводу важливості усвідомлення зла. 2 (1987)
Кожен з Ізраїлю має частку в майбутньому світі. 3 (1987)
Не можна слухати хороше від поганої людини. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, завжди присутньої. 6 (1987)
Ханукальне диво. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тягар злослів'я та проти кого воно направлене. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Два види святості. 15 (1987)
Різниця між спільною та індивідуальною роботою (клаль і прат). 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і явне в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Світ після сварки кращий, ніж коли взагалі немає сварки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Що таке серйозне ставлення в духовній роботі. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "в міру страждань - і оплата". 29 (1987)
Що таке "війна за владу" в духовній роботі - 1. 30 (1987)
Що таке створення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на дві стадії. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
У чому різниця між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
Чим настільки важливий наречений, що йому прощають його гріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має як слід пояснити свої слова. 8 (1988)
Що означає: праведник страждає від бід. 9 (1988)
Що означає чотири види тих, хто йде в Дім Вчення в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає, що ватажок народу - це і є народ, у духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
На якому фундаменті будується святість. 16 (1988)
Головна різниця між тваринною душею та божественною. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що таке срібло й золото, Ісраель та інші народи в духовній роботі. 19 (1988)
Що є нагородою в роботі на віддачу. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що таке заслуги й гріхи праведника в духовній роботі. 22 (1988)
Що означає в роботі, що її починають зі стану "ло лі-шма". 23 (1988)
Що означає "Приховане - Творцю, а відкрите - нам" у духовній роботі. 24 (1988)
Що таке підготовка напередодні суботи в духовній роботі. 25 (1988)
У чому полягає різниця між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає приховане і явне управління Творця. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Що таке дві дії в часи падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що означають "день" і "ніч" - в духовній роботі. 34 (1988)
Що таке допомога в духовній роботі, котру людина має просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що таке "повінь" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було милостинею. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовні роботі: "Той, хто не працював напередодні суботи, що він буде їсти в суботу?". 7 (1989)
Що означає: "Якщо добро збільшується, то й зло збільшується" в духовній роботі. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі, що лихо, що приходить до грішників, починається з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі, що драбина стоїть похило. 10 (1989)
Які сили необхідні в роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означають слова: "І поклади на серце твоє". 14 (1989)
Що означає, що праведники видимі завдяки грішникам, у духовній роботі. 15 (1989)
Що означає заборона благословляти над порожнім столом у духовній роботі. 16 (1989)
Чому заборонено вітати товариша миром перш, ніж благословив Творця. 17 (1989)
Що означає, що благословення не перебуває над тим, що прораховано, в духовній роботі. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ша-бат". 19 (1989)
Що означає, що зле начало піднімається і веде в бік у духовній роботі. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає, що саме напередодні Песаху задають чотири запитання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "Якщо проковтнеш марор, не прожувавши - не виконаєш свого обов'язку". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає "того, хто оскверняє себе, оскверняють зверху" в духовній роботі. 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке запалювання світильника в духовній роботі. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає, що масло називається добрими справами, в духовній роботі. 32 (1989)
Що таке риса розвідників у духовній роботі. 33 (1989)
що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Шо таке "той, хто не має синів", у духовній роботі. 35 (1989)
Що означає: "Адже в цьому ваша мудрість і розум в очах народів" в духовній роботі. 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке "судді та стражники" в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає "Тора говорить лише зі злим началом" у духовній роботі. 39 (1989)
Що означає: "Кожен день вони мають бути у твоїх очах новими" в духовній роботі. 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Ви постаєте сьогодні всі
 

Ви постаєте сьогодні всі

Стаття 19, 1984 рік

(переклад з івриту)

Коментатори питають про те, що написано, - “Ви постаєте сьогодні, всі ви: голови ваші, коліна ваші, старійшини ваші й наглядачі ваші, кожна людина Ісраеля”, - що починається в множині, “ви”, а закінчується зворотом в однині, “кожна людина Ісраеля”. Ось, автор книги “Маор ве-шемеш”1 пояснює: тим, що говорить [Писання] в одному вислові й у множині і в однині, - натякає цим на товариську любов. Адже хоч і є у вас “голови ваші, коліна ваші тощо…” і все ж, жоден не вбачає в собі більшої переваги, ніж у "кожної людини Ісраеля", а всі рівні, в тому, що ніхто не звинувачує іншого, - тоді й згори також поводяться так само, - міра за міру. Тому й дається вниз щедро все благо.

Ось, згідно з нашим методом, за яким вивчаємо все щодо одного "носія", виходить справа так. Людина повинна прийняти на себе владу Творця “як віл у ярмо і як віслюк під поклажу”, а вони, (“віл” і “віслюк”) є категоріями “моха” (мозок, розум) і “ліба” (серце). Тобто, вся робота людини повинна бути заради віддачі.

І згідно з цим виходить, що коли людина діє в духовній роботі заради віддачі, і не хоче ніякої оплати за це, а хоче вона лише виконувати духовну роботу, і не сподівається, що дадуть їй якийсь додаток до того, що є в неї, тобто не хоче нічого додаткового в роботі, навіть в тому, щоб отримати їй якусь звістку, що вона йде правильним шляхом, - хоч, певна річ, це було б справедливою вимогою, - і все-таки й цим вона також поступається, тому що бажає йти з заплющеними очима, вірити Творцю. І те, що є в її можливостях, вона робить, і радіє своїй долі.

Тобто навіть коли людина відчуває, що є люди, які трохи розуміються на роботі Творця, і бачить, що сама вона позбавлена всього. Але трапляється багато разів, коли також і вона відчуває смак в роботі, а іноді відчуває, що вона – на рівні “голови ваші”. Мається на увазі, що думає людина іноді, що зараз вона прийшла до рівня, де більше не може бути в неї такого, щоби трапилось їй впасти в стан ницості. А саме, - в стан, де якщо вона хоче займатися роботою Творця, - мусить докласти великого зусилля аби примусити своє тіло. І тоді все, що людина робить, - все через примус, тому що немає в неї ніякого бажання до роботи, а тіло бажає лише спокою, бо нічого його не займає.

Однак, саме тоді вона відчуває, що вже дійшла до ясного усвідомлення, коли немає нічого іншого в світі, як тільки діяти заради віддачі. І тоді, безперечно, є в неї смак до роботи. А коли й дивиться на попередні стани, які були в неї, вона не може зрозуміти їх зараз, коли перебуває в стані підйому. Тому, згідно з усіма підрахунками, людина вирішує, що вже не може бути такого, щоби було в неї коли-небудь падіння.

Але ж іноді, через день чи годину, або через кілька хвилин, людина падає в стан ницості. Настільки, що вона не відчуває відразу ж, що впала зі стану свого підйому в “глибину величезної прірви”. Проте іноді, за годину чи дві, - раптом вона бачить, що впала з високих ступенів. Тобто, з того стану, коли був чоловік спочатку впевнений, що він - з чоловіків чолов’яга, а зараз опиняється в стані “будь-хто з Ісраеля”, - як і весь простолюд. І починає тоді шукати порад в душі своїй: "І що ж я маю зараз робити, як я можу підійняти себе знову в стан величі, яка була в мене?".

І от тоді людина повинна іти шляхом істини. Тобто сказати, що те, що я перебуваю зараз в остаточній ницості, це означає, що “з небес” кинули мене сюди з заздалегідним наміром, аби я взнала, - чи насправді бажаю виконувати роботу святості з мотивів віддачі? Чи може я хочу бути працівником Творця з тієї причини, що ця справа задовольнятиме мене більше, ніж інші речі.

І тоді, якщо людина може сказати, мовляв: "Бажаю я зараз працювати заради віддачі, і не хочу виконувати роботу святості заради того, щоб одержати якесь задоволення в роботі. Навпаки, - цього одного досить мені, - того, що я виконую святу роботу “як будь-хто з Ісраеля”, який іде чи помолитися, чи вивчити якусь частину зі щоденного листа [Талмуду], і немає в нього часу розмірковувати тоді, з яким наміром він вчиться або молиться, а просто він виконує дію без усякого особливого наміру". Тоді людина знову береться до роботи святості тому, що вона хоче зараз бути просто працівником Творця, без усіляких попередніх умов.

І це те, про що написано: “Ви стоїте сьогодні всі”. Тобто, всі події, які відбулися з вами, - а саме, всі стани, які були у вас: стани величі, чи стани нижчі від величі,  що вважається станом “середнього”,  і таке інше, - ви приймаєте все це, і не оцінюєте рівні між собою. Тому що неважливою є для вас будь-яка оплата, а цінне лише те, що уволюєте бажання Творця, який наказав нам виконувати заповіді і вивчати Тору, і ми робимо це, як кожна проста людина з Ісраеля. Тобто стан, в якому людина перебуває зараз, важливий для неї так само, як наче б вона вважала, що перебуває в стані величі. Тоді “...Творець твій уклав з тобою сьогодні”.

Йдеться про те, що тоді Творець укладає з людиною союз. Тобто саме в час, коли вона бере на себе роботу Творця без жодних умов, і згодна виконувати роботу святості без будь-якої оплати, - а це зветься “безумовне підкорення”, - тоді Творець укладає з нею союз.

А справу укладання союзу пояснив батько і вчитель мій [Бааль Сулам] благословенної пам’яті, що коли двоє бачать, що люблять одне одного, тоді вони укладають союз між собою, що залишаться в любові своїй назавжди. І запитав: якщо вони люблять одне одного, і розуміють, що любов не припиниться в них, в такому разі - союз цей, навіщо він? І заради чого вони укладають цей союз, тобто для якої користі? Іншими словами - що вони придбали тим, що вчинили укладення союзу? Чи це просто церемонія, чи це для якоїсь користі?

І сказав, що справа укладення союзу полягає в тому, що, як нині вони розуміють, - варто їм, аби кожен любив би іншого, тому що вони бачать зараз, як кожен відчуває іншого, і дбає він тільки про його благо, - і вони укладають союз. Бо як зараз немає в жодного ніяких претензій до свого товариша, - інакше не укладали б союзу, - то вони кажуть один одному, що варто нам укласти союз раз і назавжди. Тобто, якщо прийде, - хай омине нас! - стан, коли будуть нарікання в одного на іншого, тоді кожний згадає укладення союзу, який утворили тоді, коли між обома існувала відкрита любов.

І тоді, незважаючи на те, що вони не відчувають тієї міри любові, яка була колись, все ж таки, вони збуджують давнішню любов, і не зважають на становище, в якому вони перебувають зараз, і знову починають чинити добро один одному. І це те, чим допомагає укладення союзу.

Тобто, навіть коли любов, яка була між ними, втратила свій смак, але ж через те, що вчинили укладення союзу, є в них сила знову пробудити любов, яка існувала в них в минулому і світила, - і вводять її знову в майбутнє.

Виходить згідно з цим, - головне в укладанні союзу, що воно - для майбутнього. І це неначе угода, яку ухвалюють, щоб не змогли відступитися тоді, коли побачать, що немає більше зв’язку любові, як колись. Бо завдяки тій любові мали вони велику насолоду в час, коли кожний чинив добро іншому. А зараз, коли зіпсувалася любов, внаслідок цього немає сил, аби хтось зміг робити що-небудь на благо ближньому.

І якщо вони все ж таки бажають робити що-небудь на добро товаришеві, слід їм тоді дивитися на укладення союзу, яке було в них колись, і з цього вони повинні знову вибудувати любов. Тобто, - як людина, якщо уклала угоду з ближнім своїм, то угода зв’язує їх, щоб не змогли розлучитися один з одним.

Випливає з цього те, про що сказано вище: “Ви стоїте сьогодні всі”. Тобто, перелічує особистості, а саме: “Голови ваші, коліна ваші, старійшини ваші й наглядачі ваші, кожна людина Ісраеля”. Це означає, що з усіх високих ступенів, які були в людини, враховується їй зараз, що вона знаходиться в стані “кожна людина Ісраеля”. І вона приймає на себе цей рівень, неначе вона в тому стані, коли були в неї, на її думку, чудові духовні ступені. І каже: “Я роблю своє, а Творець, - з тим, що Він хоче дати мені, я згодна, і немає в мене жодної критики”. Тоді людина удостоюється укладення союзу, як сказано вище. Це означає, що зв’язок залишається назавжди, тому що Творець уклав з нею союз навіки.

І, згідно зі сказаним вище, маємо пояснити уривок (“Ви стоїте…”) так: “Таємні речі - Творцю Всесильному нашому, а відкриті - нам і дітям нашим довіку, - виконувати всі слова цієї Тори”.

І треба зрозуміти: цей вислів, - що він прийшов нам повідомити? Не скажемо ж, що він хоче сповістити нам, що мовляв, ми не знаємо таємного, лише Творець знає. Не можна так сказати, бо й без цього висловлення ми бачимо, що не знаємо того, що приховано від нас. Якщо так, то що бажає цей вислів сказати нам?  

Однак відомо, що є те, що приховано і є те, що відкрито. Що означає: практична частина, яку ми виконуємо, - її ми бачимо, робимо ми це, чи ні. І якщо тіло не бажає виконувати заповідь, - є цьому рада: хай людина присилить себе, щоби бути вимушеною виконати цю заповідь силоміць. Виходить, що про річ явну можна сказати “примус”.

Те, що є прихованим, - це намір заповіді. Цього людина не здатна бачити, - те, який намір має хтось інший під час своєї дії. Та й сама людина, коли діє, також не може знати, чи не ошукує вона себе під час дії. І думає вона, що немає в неї ніякого іншого наміру, а вся вона - Творцеві.

Тоді як категорія дії називається “відкрита частина”. Не можна сказати, що чоловік обманюється, коли він думає, наче накладає тфілін2, а насправді це не тфілін, або ж що жінка може обманутися, що засвічує суботні свічки, а в дійсності не засвічує.

З іншого ж боку, про категорію наміру справді можна сказати, що людина ошукує себе. Вона думає, що вона працює “лішма”3, а по правді вся вона - “ло лішма”4. І, таким же чином, не можна говорити про примус, бо людина не може присилити свою думку, аби думала б те, що хоче. Бо в речах, які належать до відчуття або до знання, немає в людини щонайменшої влади примушувати свій розум, щоб розумів би інакше, ніж він розуміє, або ж інакше, ніж вона відчуває.

І цим можна збагнути вищезгадане питання, що не лишається нам нічого, як тільки виконувати практичну частину, що зветься “відкриті речі - нам і дітям нашим довіку, виконувати всі слова цієї Тори”, тобто нам наказана практична дія. Це означає, що нам наказано виконувати практичні дії навіть через примус.

А намір, - він зветься “таємна річ”, і щодо цього немає в людини жодного знання й владування. Якщо так, то що маємо робити, щоб і цю приховану частину могли б ми виконувати? Стосовно цього має людина лише завжди робити перевірку, тобто перевіряти себе, - чи й справді вона робить усе заради віддачі, чи тіло чинить опір щодо “заради віддачі”.  І в тій мірі, в якій людина відчуває, що вона далека від цього, тоді, якщо бачить, що нездатна зі свого боку нічого вдіяти, - оскільки те, що думала вона вдатися до кількох порад для того, щоб мати можливість спрямувати намір на «заради віддачі», не допомогло їй, - то про це й хоче той вислів сказати нам, - що справа ця, “лішма”, яка зветься “таємна частина”, належить Творцю Всесильному нашому.

Тобто лише Творець може допомогти людині, і немає жодного шансу, щоб це було реально для неї самої, бо воно й не в можливостях людини, адже це вище за природу. Тому й говорить вислів: “Таємне – Творцю Всесильному нашому”, тобто, що це Йому належить, - що саме Творець має дати ту силу, яка зветься “віддавати”.

І це те, що сказали кабалісти (“Кідушін”5, 30), і ось їх слова: “Зле начало людини пересилює її щодня і бажає вмертвити її. Як сказано: стежить грішник за праведником і бажає вмертвити його. І якби Творець не допоміг, - не подолала б його, як сказано: "Творець не залишить нас в його руці”.

Сенс вислову “бажає вмертвити його” такий: хоче, аби людина робила усе з наміром заради отримання, а це зветься, що вона відокремлюється від Творця. І тим, звичайно, залишається в стані “смерті”. І це те, про що сказали кабалісти: “Грішники за життя свого звуться мертвими”. Виходить, що “смертю” називається стан людини, якщо її намір - отримувати, і вважається це категорією роз'єднання. А щодо того, щоб удостоїтись ступеня злиття, - тобто, здобути силу віддачі, аби була вона в людини,  - лише Творець може це дати, і не в людських силах досягти цього.

І це те, про що сказали кабалісти: “Зле начало людини пересилює її щодня й бажає вмертвити її. І якби Творець не допоміг, не подолала б його, як сказано: "Творець не залишить нас в його руці”. А з того, що ми з’ясували, зрозуміємо вислів “Таємне - Творцю Всесильному нашому, а відкрите - нам і дітям нашим виконувати”: тільки практичні дії належить нам виконувати, а прихована частина - це Творець має робити.

Проте і з частиною прихованого ми також повинні робити щось для того, аби Творець дав нам її, таємну частину. І це - згідно з правилом, що для всього нам потрібне “збудження знизу”. А справа в тому, що існує правило: “немає світла без клі”, і це означає, що “немає наповнення без нестачі”, бо ти не можеш внести що-небудь кудись, якщо немає вільного місця, - лише тоді ти заносиш те, що ти хочеш. Але ж якщо немає місця нестачі, тобто вільного місця, як ми можемо вмістити що-небудь?

Тому ми повинні передусім побачити, що бракує нам такої речі, як клі віддачі, яке зветься “бажання віддавати”. І саме це є нашим світлом. І, як з’ясували ми в попередніх статтях, головна наша винагорода, - якщо ми набуваємо бажання віддавати, називаного “відбитим світлом”, як це наведено (в “Птіха Колелет”6 до книги “Ец Хаїм”7 з коментарем “Панім масбірот”8), “що вся винагорода, на яку ми сподіваємося, це “відбите світло”, - вчи там.

Тому, якщо бажання віддавати називається “світло”, тоді те відчуття нестачі, коли людина бачить, що немає в неї сили віддавати, зветься “клі”. І вона відчуває, що цього бракує їй. Це означає: людина бачить, - що саме втрачає вона через те, що немає в неї тієї сили, яка зветься “сила віддачі”. Тож, відповідно до її чуття, формується в неї відчуття нестачі. І це називається “клі” і “порожнє місце”, бо там, де бракує сили віддачі, з’являється можливість, щоби змогло увійти це наповнення. І називається це, що “світло приходить в клі”.

Але потрібно знати, що придбати таке клі, - це багато роботи. Тому що є в нас келім, називані “хесронот”, - ті, які ми бажаємо наповнити. І вони звуться “келім себелюбства”, в які ми хочемо одержати наповнення. І це вельми важливі келім, бо вони з’являються від Творця, який створив їх як “суще з нічого”, оскільки Він хоче насолодити створіння, - через те, що Він бажає дати наповнення. А як можна дати наповнення, якщо немає місця аби помістити це наповнення? Тому створив ці келім, - “суще з нічого”, - аби надати їм добро й насолоду. Виходить, що саме це є суттю клі, яке створив Творець.

Але з тієї причини, що саме клі, зване “бажання отримувати”, зажадало, аби була в нього тотожність властивостей, що зветься “злиттям з Творцем”, тому це клі стало негідним бути клі вміщення вищого світла. І потребуємо тепер нового клі отримання, яке "вдягалося" б у клі попереднє. І тільки за допомогою їх обох, тобто - коли бажання віддавати "вдягається" в бажання отримувати, - тоді це клі є гідним отримання.

Випливає з цього, що тим же чином, як і попереднє клі, яке зветься “бажання отримувати”, з’явилося з боку Створювача, - бо немає в нижнього жодної частки в роботі бажання отримати, адже все приходить від Створювача, - так само і друге клі, яке зветься “бажання віддавати”, також з’являється виключно з боку Творця. І не може тут нижній нічого додати, так само як і до першого клі, званого “бажання отримувати”.

Відмінність лише в тому, що в клі віддачі повинна бути спочатку вимога з боку нижнього, який просить у Творця, аби дав йому нове клі. І зовсім інша справа - перше клі, яке з’явилося без жодного збудження з боку нижнього.

 

*************************************

1. ”Маор ве шемеш” (“Сяйво та сонце”)  - коментар на Тору, написаний на початку 19 ст. в Кракові.

2. Тфілін - світло мохін де-Гар де-Ішсут, які світять в Зеір Анпіні, зветься “тфілін для голови”, світло Малхут зветься “тфілін для руки”. На знак цього, в нашому світі під час молитви чоловік накладає на голову і прив’язує до руки шкіряні коробочки, в яких містяться написані на пергаменті певні вислови з Тори.

3. “Лішма" (в ім’я її) – виконання Тори і заповідей з альтруїстичними намірами, заради Творця.

4. "Ло лішма" (не в ім’я її) – виконання Тори і заповідей з егоїстичними намірами.

5. “Кідушін” (“Вінчання”) - один з трактатів Вавілонського Талмуду

6. "Птіха Колелет (“Узагальнюючий вступ”) - твір Бааль Сулама, вступ до книги Арі “Ец Хаїм”, з коментарем “Панім масбірот”. Є однією з передмов, які Бааль Сулам написав для правильного урозуміння основ науки кабала.

7. “Ец Хаїм” (“Древо життя”) - книга, упорядкована Хаїмом Віталем, учнем Арі, з записів слів вчителя, які Хаїм Віталь вів під час занять.

8. “Панім Масбірот” (“Лик привітний”) - коментар Бааль Сулама на книгу Арі “Ец Хаїм” (“Древо Життя”).